ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
16 березня 2016 року № 813/6571/15
Львівський окружний адміністративний суд в складі
головуючого-судді Мартинюка В.Я.
секретар судового засідання Булавко О.З.
з участю представників сторін
від позивача - Самойлова А.Ю.,
від відповідача - Антонюк І.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства (надалі ПАТ) «ДТЕК Західенерго» до Сеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників (надалі СДПІ з ОВП) у м.Львові Міжрегіонального Головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ПАТ «ДТЕК Західенерго» звернулося в суд з позовом до СДПІ з ОВП у м.Львові Міжрегіонального Головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про невизнання податковою звітністю через відмову у прийнятті податкових декларацій з податку на прибуток за І квартал 2015 року та за І півріччя 2015 року та про зобов'язання вчинити дії по відображенню показників таких декларацій в інтегрованій картці.
Підставами позову є те, що відповідачем без достатніх на те правових підстав, а саме не у відповідності до вимог статтей 48 та 49 ПК України, відмовлено у прийнятті податкових декларацій. Також позивач вважає, що правова позиція відповідача у неприйнятті до уваги показників податкових декларацій позивача прийнята без урахування п.9 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України, адже у відповідності до даного пункту не лише збережено право, але й зобов'язано платників у січні-грудні 2015 року та січні-травні 2016 року сплачувати щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України у редакції, яка діяла до 01.01.2015 року.
Представник позивача дала аналогічні пояснення, просить позов задоволити.
Відповідач в запереченні на адміністративний позов зазначає, що він у відповідності до вимог Податкового кодексу України та на підставі Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платниками податків в органах ДПС України відмовив у прийнятті податкової звітності. Крім того вважає, що платник може реалізувати своє право на подання «збиткової» податкової звітності з податку на прибуток та фінансової звітності за підсумками трьох кварталів 2015 року не пізніше 09.11.2015 року, з урахуванням положень п.57.1 ст.57 ПК України у редакції, яка діяла з 01.01.2015 року до 13.08.2015 року.
Представник відповідача дав аналогічні пояснення, просить у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив таке.
Позивачем 21.08.2015 року було подано податкові декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2015 року та за І півріччя 2015 року, які отримані відповідачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями.
28.08.2015 року листом за №1875/28-06-41/205 відповідач повідомив позивача про те, що згадані податкові декларації прийняті до відома (не визнані податковою звітністю).
Даний лист мотивований ти, що оскільки нова редакція п.57.1 ст.57 ПК України вступила в дію 13.08.2015 року, то збитковий платник може реалізувати своє право на подання податкової звітності з податку на прибуток та фінансову звітність за підсумками трьох кварталів 2015 року (не пізніше 09.11.2015 року). Відповідно, припиниться нарахування авансових внесків з податку на прибуток, починаючи з грудня 2015 року.
Платник податків не погодившись з такою позицією контролюючого органу оскаржив її до суду.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
У пункті 137.4 ст.137 ПК України, сформульовано загальне правило, згідно якого податковим (звітним) періодом є календарний рік з урахуванням положень, визначених пунктом 57.1 статті 57 цього Кодексу.
Як передбачено абзацом дев'ятим п.57.1 ст.57 ПК України, у редакції чинній на час подання податкових декларацій, платник податку, який за підсумками першого кварталу (півріччя, трьох кварталів) звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал (півріччя, трьох кварталів) звітного (податкового) року та не сплачувати авансові внески: за підсумками першого кварталу - з червня - грудня звітного (податкового) року та січня - травня наступного звітного (податкового) року; за півріччя - з вересня - грудня звітного (податкового) року та січня - травня наступного звітного (податкового) року; за три квартали - з грудня звітного (податкового) року та січня - травня наступного звітного (податкового) року. Податкові зобов'язання визначаються на підставі поданих податкових декларацій.
При цьому, слід зазначити, що положення даної норми набрали чинності з 13.08.2015 року, а тому відповідач вважає, що позивач може подавати податкову декларацію зі згаданого податку за підсумками трьох кварталів 2015 року.
Однак, не можна залишити поза увагою те, що у відповідності до положень п.9 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України, у редакції з врахуванням внесених змін 28.12.2014 року, у січні - грудні 2015 року та січні - травні 2016 року платники зобов'язані сплачувати щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств відповідно до пункту 57.1 статті 57 цього Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року. При цьому сума щомісячних авансових внесків за березень - травень 2016 року обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за 2014 звітний (податковий) рік.
Пункт 57.1 статті 57 ПК України, у редакції яка діяла до 01.01.2015 року, містив абзац дев'ятий, яким передбачено, що у разі якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал. Такий платник податку авансових внесків у другому - четвертому кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов'язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до контролюючого органу в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Наведені норми дозволяють суду зробити висновок, який полягає у тому, що положення п.9 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України містять імперативну норму з приводу обов'язку платника податку сплачувати щомісячні авансові внески з податку на прибуток підприємств. Такий обов'язок не може окремо розглядатись від умов, за яких платник податків не може його реалізувати - не отримання прибутку або отримання збитку (абзац 9 п.57.1 ст.57 ПК України, у редакції яка діяла до 01.01.2015 року). При цьому, доведення контролюючого органу про наявність умов за яких платник податків не може виконати свій обов'язок щодо сплати авансових внесків, здійснюється шляхом подання податкової декларації, що і було зроблено позивачем.
Враховуючи такий висновок, судом не беруться до уваги посилання відповідача на те, що п.9 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України стосується обов'язку сплати авансових внесків, а абзац дев'ятий п.57.1 ст.57 ПК України, у редакції яка діяла до 01.01.2015 року, порядку подання податкової декларації.
Крім того, поза увагою не можна залишити і такі обставини.
Пунктом 48.1 ст.48 ПК України передбачено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. В абзаці другому даного пункту передбачено, що форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.
У відповідності до положень п.48.2 згаданої статті, обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.
Згідно з п.48.7 цієї ж статті, податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.
Як передбачено п.49.8 ст.49 ПК України, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.
У відповідності до п.49.10 цієї ж статті, відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.
Зміст пункту 49.11 статті 49 згаданого Кодексу вказує на те, що контролюючий орган надає платнику податків відмову у прийнятті його податкової декларації лише у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу.
У відповідності до пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 ПК України, податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити:
тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);
звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;
звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);
повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;
код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;
реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
місцезнаходження (місце проживання) платника податків;
найменування контролюючого органу, до якого подається звітність;
дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);
ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;
підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).
У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити:
відмітка про звітування за спеціальним режимом;
код виду економічної діяльності (КВЕД);
код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ;
індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.
В матеріалах справи наявні податкові декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2015 року та за І півріччя 2015 року, які містять передбачені ст.48 ПК України обов'язкові реквізити, а відтак у контролюючого органу, з урахуванням положень ст.19 Конституції України, не було правових підстав відмовляти у прийнятті податкових декларацій.
Щодо вимог про спонукання до вчинення дій.
У відповідності до вимог п.49.9 ст.49 ПК України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.
Враховуючи те, що у контролюючого органу виникає обов'язок за умов визначених наведеною нормою, у суду відсутні правові підстави для задоволення вимог позивача про зобов'язання вчинити дії по відображенню показників згаданих декларацій в інтегрованій картці, а тому в цій частині у задоволенні позову належить відмовити.
При цьому, з метою повного захисту прав позивача суд, з урахуванням положень ч.2 ст.11, ст.162 КАС України, вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача зареєструвати згадані декларації.
З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, в частині визнання протиправним невизнанням податковою звітністю податкових декларацій. В іншій частині у задоволенні позову належить відмовити.
При цьому, у відповідності до вимог ст.162 КАС України, суд вважає за необхідне в резолютивній частині постанови зазначити про протиправність дій з приводу прийняття до відома (не визнання податковою звітністю) податкових декларацій, а не рішень, оскільки зміст положень пунктів 49.10 та 49.11 ПК України, вказує на те, що у спірних правовідносинах рішення з приводу прийняття чи відмови у прийнятті не приймається.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі належить присудити на користь позивача пропорційно задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Сеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Львові Міжрегіонального Головного управління ДФС, з приводу прийняття до відома (не визнання податковою звітністю) податкових декларацій з податку на прибуток підприємства за І квартал 2015 року та за І півріччя 2015 року, які подані Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Західенерго» 21.08.2015 року.
3. В іншій частині у задоволенні позову відмовити.
4. Зобов'язати Сеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м.Львові Міжрегіонального Головного управління ДФС зареєструвати податкові декларації з податку на прибуток за І квартал 2015 року та за І півріччя 2015 року, які подані Публічним акціонерним товариством «ДТЕК Західенерго» 21.08.2015 року.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Львові Міжрегіонального Головного управління ДФС на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго», що знаходиться за адресою м.Львів, вул.Козельницька, 15 (код ЄДРПОУ 23269555) 1218 грн. 00 коп. (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень) сплаченого судового збору.
6. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
7. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 17 березня 2016 року.
Суддя В.Я.Мартинюк