29 лютого 2016 року 810/5908/15
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "АКВА-ТОРІЯ" до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Аква-Торія» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, в якому просить суд скасувати рішення відповідача №0010691740 від 24.06.2015р. про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі 2309,42 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем вказане рішення прийнято неправомірно, оскільки ним у повному обсязі в період з 22.10.2013 по 02.06.2015 сплачено суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Дана обставина підтверджується Актами №5423-20 від 18.09.2014 та №5736-20 від 07.10.20014 та оборотно-сальдовою відомістю, а тому, рішення про застосування штрафних санкцій є протиправним та підлягає скасуванню.
Представник позивача надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідач в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив. В письмових запереченнях вказував на правомірність винесеного ним рішення, посилаючись на те, що у позивача з 2014 року рахується заборгованість в сумі 3009,29 грн., а тому зарахування сплачених позивачем коштів відбувалось в порядку черговості виникнення боргу.
Відповідно до приписів частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні в разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Виходячи з вищевикладеного суд вважає за можливе подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Аква-Торія» знаходиться на обліку у Бориспільській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області та є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Так, 24 червня 2015 року відповідачем винесено Рішення №0010691740 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальну суму 2309,42 грн., з яких 1704,52 грн. штраф та 604,90 грн. пеня.
Вказане рішення було оскаржене позивачем в адміністративному порядку, проте Державна фіскальна служба України залишила скаргу позивача без розгляду.
Позивач не погоджується із рішенням про застосування штрафних санкцій №0010691740, а тому звернувся до суду з позовом щодо його скасування.
Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню, суд виходив з наступного.
Порядок та умови сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, встановлений Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464-VI, відповідно до якого платники єдиного внеску, їх права та обов'язки, порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску визначаються виключно цим Законом. Дія інших законів та нормативно-правових актів може поширюватись на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України № 2464-VI, платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Як передбачено пунктом 1 ч. 2 ст. 6 Закону України № 2464-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Частиною 8 ст. 9 Закону України № 2464-VI, передбачено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для відповідача є календарний місяць. При цьому платники, зазначені у пункті першої частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі.
Позивач обґрунтовує вимоги тим, що в нього відсутня заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за період 22.10.2013 по 02.06.2015, та на підтвердження цього надав акти від 18.09.2014 №5423-20 та від 07.10.2014 №5736-20.
Проте, суд не приймає до уваги таке обґрунтування неправомірності оскаржуваного рішення, оскільки відповідно до даних акту №5423-20 станом на 18.09.2014 року за позивачем рахується заборгованість в сумі 3009,29 грн.
Із наданих відповідачем карток про відомості щодо сплати позивачем єдиного внеску у 2014 та 2015 роках, вбачається, що у ТОВ «Компанія «Аква-Торія» наявна системна несплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до ч. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Крім того, частиною шостою статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» також встановлено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Вказаної норма покладає обов'язок на контролюючий орган, який повинен зараховувати всі здійснені платниками розрахунки щодо сплати єдиного внеску в рахунок погашення раніше виникненої заборгованості, якщо така наявна.
Із наданих відповідачем розрахунків чітко прослідковується заборгованість позивача у попередніх календарних періодах по сплаті єдиного соціального внеску, а тому, всі здійснені ним платежі, Бориспільська об'єднана податкова інспекція зараховувала у порядку календарної черговості виникнення заборгованості й погашала її.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно винесено Рішення №0010691740 від 30.06.2015 про застосування штрафних санкцій за несплату (неврахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску в сумі 2309,42 грн.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "АКВА-ТОРІЯ" в задоволенні позовних вимог.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Василенко Г.Ю.