10 березня 2016 р.Справа №804/929/16
14 год. 35 хвил.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіВерба І.О.
при секретарі судового засідання Чмоні А.О.
за участю: прокурора представника позивача представника відповідача Пономаренко А.Є. Мельник С.О. Глущенко О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектсільхоз» про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу, -
17 лютого 2016 року керівник Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектсільхоз» про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість в сумі 194038,16 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що в порушення вимог Податкового кодексу України відповідач має податковий борг по податку на додану вартість в сумі 194038,16 грн., який у добровільному порядку не сплачує.
Прокурор та представник позивача в судовому засіданні обрані правові позиції підтримали.
Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких зазначив наступне:
- прокурором не виконано вимоги щодо надання адміністративному суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді, що має наслідком повернення позовної заяви;
- відповідач зазначає про неотримання позовної заяви та доданих до неї документів;
- керівником Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 при поданні адміністративного позову не були дотримані вимоги частини 5 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України;
- прокурором в адміністративному позові не зазначено відомості коли і у який спосіб були отримані матеріали та копії документів, та пропущено шестимісячний строк звернення до суду.
Заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що платник податків Товариство з обмеженою відповідальністю «Проектсільхоз» (код ЄДРПОУ 39436199) перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
За обліковими даними позивача податковий борг Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектсільхоз», не відпрацьований у судовому порядку, по податку на додану вартість станом на 25 січня 2016 року становить 194038,16 грн. та виник на підставі декларації від 20.07.2015 року №9153559978, за якою відповідачу нараховано до сплати 194042 грн.
Враховуючи надмірно сплачені кошти з ПДВ у сумі 3,84 грн., заборгованість по даній декларації становить 194038,16 грн.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Пунктом 49.7 статті 49 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання, самостійно визначену ним у такій податковій декларації, протягом строків, установлених цим Кодексом.
Згідно підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).
Пунктом 95.3 цієї статті визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Згідно положень пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
На виконання зазначених положень ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Проектсільхоз» податкову вимогу від 31.07.2015 року №1204-23 на суму податкового боргу 194038,16 грн., яку направлено відповідачу поштою 11.08.2015 року.
Судом на підставі матеріалів справи встановлено додержання контролюючим органом строків звернення до суду.
Положення пункту 102.4 статті 102 Податкового кодексу України встановлюють строки давності застосування уповноваженим державним органом заходів стягнення податкового боргу, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні грошового зобов'язання. Системний аналіз пунктів 102.1, 102.2 та 102.4 статті 102 цього Кодексу свідчить про те, що позовні вимоги контролюючого органу, пов'язані зі стягненням податкового боргу з платників податків, повинні пред'являтися до суду протягом 1095 днів з дня виникнення податкового боргу.
Отже, твердження представника відповідача про пропуск строку звернення до суду з відповідним позовом є помилковим.
Щодо доводів відповідача про неотримання копії позовної заяви разом з доданими до неї документами суд зазначає, що в матеріалах справи на аркушах 19-20 містяться оригінали:
- опису вкладення у цінний лист про направлення на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектсільхоз» позовної заяви від 15.02.2016 року №94-683-16 на 3 арк., копія витягу з ЄДРПОУ на 2 арк., реєстраційні дані платника ТОВ «Проектсільхоз» на 2 арк., копія довідки про наявність відкритих рахунків в банківських установах на 1 арк., копія податкової декларації на 5 арк., копія корінця податкової вимоги на 1 арк., довідка розрахунків з бюджетом на 1 арк., повідомлення ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська про представництво на 1 арк., копія платіжного доручення про сплату судового збору на 1 арк. з підписом відправника та перевіряючого від відділення УДППЗ «Укрпошта» та відбитком поштового штемпелю з датою 17.02.16;
- квитанції УДППЗ «Укрпошта» від 17.02.2016 року 10 год. 26 хв. 42 с. №4716 про направлення цінного листа на адресу ТОВ «Проектсільхоз».
У разі неотримання матеріалів відповідач мав право на ознайомлення із матеріалами справи.
Зазначені документи є належним доказом виконання прокурором обов'язків частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства по направленню відповідачу копії адміністративного позову з усіма доданими до позовної заяви документами.
Щодо повноважень прокурора на представництво та подання в інтересах ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська позовних заяв до Дніпропетровського окружного адміністративного суду про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу, то суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 121 Конституції України, статті 2 Закону України «Про прокуратуру» на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді.
Згідно зі статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.
Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
В матеріалах справи міститься лист керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 Кузьменка А. до начальника ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області Болдаш Н.Ю. від 15.02.2016 року №94-673-16, яким повідомлено останнього про представництво інтересів держави в особі ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська, шляхом звернення керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення податкової заборгованості з ТОВ «Проектсільхоз» у розмірі 194038,16 грн. (а.с.18).
Підставою для звернення керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 до суду з цим позовом є порушення економічних інтересів держави з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектсільхоз», що полягає у невиконанні відповідачем обов'язку, покладеного статтею 67 Конституції України щодо сплати податків і зборів в порядку і розмірах, встановлених законом, та, як наслідок, недоотримання Державою визначених Бюджетним кодексом України, Податковим кодексом України податків і зборів.
Судом встановлено, що у зв'язку із відсутністю у Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області коштів на сплату судового збору остання не мала можливості реалізувати власні повноваження.
Пунктом 6 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом, зокрема: 1) звертатися до суду з позовом (заявою, поданням); 4) брати участь у розгляді справи.
Відповідно до статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Отже, прокурором дотримано процедуру представництва ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська у Дніпропетровському окружному адміністративному суді, повноваження на подання адміністративного позову та представництво інтересів органу державної влади надано керівнику Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 безпосередньо Законом України «Про прокуратуру».
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та їх задоволення, оскільки доказів добровільного погашення сум податкового боргу відповідачем не надано.
В адміністративному позові керівником Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 заявлено клопотання про стягнення з відповідача на користь прокуратури Дніпропетровської області судовий збір в сумі 2910,58 грн.
Суд відмовляє в задоволенні зазначеного клопотання, спираючись на частину четверту статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Таким чином, на день розгляду справи судом, чинне законодавство містить заборону на стягнення з відповідача здійснених судових витрат суб'єктом владних повноважень, будь-який інший порядок повернення суб'єкту владних повноважень здійснених судових витрат законодавством не передбачений.
Оскільки суд при вирішенні вимог, заявлених в позовних заявах та клопотаннях, керується виключно нормами та вимогами, встановленими в нормативних актах, суд не може без наявності відповідної норми перебирати на себе функції законодавчого органу, та в даному випадку встановлювати порядок повернення здійснених судових витрат суб'єкту владних повноважень, що може бути визначено виключно законами України.
Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектсільхоз» про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу - задовольнити повністю.
Стягнути кошти з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектсільхоз» у банках, обслуговуючих такого платника податків, на користь державного бюджету в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість в сумі 194038,16 грн. (сто дев'яносто чотири тисячі тридцять вісім грн. 16 коп.).
У задоволенні клопотання про стягнення з відповідача на користь Прокуратури Дніпропетровської області судового збору в розмірі 2910,58 грн. відмовити.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 15 березня 2016 року.
Суддя І.О. Верба