ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про відмову щодо вжиття заходів забезпечення позову
14 березня 2016 року м. Київ № 826/2694/16
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Іщука І.О., за участю секретаря судового засідання Мини І.І., розглянувши у попередньому судовому засіданні клопотання про забезпечення позову в адміністративній справі
за позовомОСОБА_1
доАпеляційної атестаційної комісії північного регіону у Національній поліції України (відповідач-1), Головного управління Національної поліції у м. Києві (відповідач-2)
треті особи:Печерське управління поліції Головного управління Національної у м. Києві (третя особа-1), Національна поліція України (третя особа-2)
проскасування та визнання недійсним рішення,
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_1,
представника відповідача-2: Назаров Р.Ю.,
представника відповідача-1: не з'явився,
представника третьої особи-1: не з'явився,
представника третьої особи-2: не з'явився,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Апеляційної атестаційної комісії північного регіону у Національній поліції України, Головного управління Національної поліції у м. Києві, треті особи Печерське управління поліції Головного управління Національної у м. Києві, Національна поліція України, про скасування та визнання недійсним рішення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.03.2015 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено попереднє судове засідання.
Позивачем заявлено клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Апеляційної атестаційної комісії північного регіону у Національній поліції України щодо звільнення зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 до вирішення справи по суті. А також в заяві про усунення недоліків позивачем уточнено вимоги клопотання , а семе зазначено вимогу зобов'язати Головне управління Національної поліції у м. Києві утриматися від вчинення будь-яких дій, пов'язаних з рішенням відповідача-1 щодо звільнення зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1.
В обґрунтування заяви представник позивача зазначив, зокрема, що в результаті проведення атестації з порушенням правових норм, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та з порушенням принципів запобігання дискримінації, без дотримання необхідного балансу між несприятливим наслідками для прав позивача, свобод та його інтересів і цілями, на досягнення яких спрямовано це рішення, з порушенням Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських та ст.40 Кодексу законів про працю України було прийнято рішення про відхилення скарги позивача.
Представник позивача у судовому засіданні 14.03.2016 підтримав заявлене клопотання про забезпечення адміністративного позову, свої доводи мотивував аналогічно викладеному в заяві.
Представник відповідача-2 заперечив проти задоволення вказаного клопотання, доводи свої виклав у письмових запереченнях доданих до матеріалів справи.
Відповідач-1 та треті особи 1 та 2 явку уповноважених представників в судове засідання 14.03.2016 не забезпечили, причини неявки суду не повідомили, про дату, час і місце судового розгляду належним чином повідомлені, заяв/клопотань не направляли.
На підставі частин третьої та сьомої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 14.03.2016 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Дослідивши клопотання про забезпечення позову та подані матеріали, суд вважає, що заявлене клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Згідно частини третьої статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.
Суд вважає за необхідне зазначити, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті позовних вимог, визначених Кодексом адміністративного судочинства України заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.
Разом з тим, позивачем не доведені та документально не підтверджені обставини, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів.
Судом також були враховані посилання представника позивача на те, виконання оскаржуваного рішення відповідача-1 призведе до незаконного звільнення позивача та порушення ст.43 Конституції України та ст.40 Кодексу законів про працю України.
Проте, суд прийшов до висновку, що зазначені пояснення не є належними та достатніми доказами, які б суд сприймав як наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача та які б свідчили про наявність обставин, що унеможливлюють захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі.
Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази та підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
При цьому, до розгляду справи по суті неможливо зробити висновок про протиправність вказаного оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, оскільки вирішення вказаного питання на стадії здійснення підготовки справи до судового розгляду фактично є свідченням розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Крім того, Пленум Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 року №2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» звернув увагу на те, що судам необхідно враховувати, що згідно з частинами третьою та четвертою статті 117 КАС України забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: 1) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; 2) заборони вчиняти певні дії. Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним.
В адміністративних справах щодо визнання незаконним рішення про звільнення з посад позовними вимогами є скасування правових актів індивідуальної дії та поновлення на посаді.
Забезпечуючи такий позов шляхом зупинення дії правового акта індивідуальної дії про звільнення з посади, суд фактично продовжує службові відносини між позивачем та роботодавцем (суб'єктом владних повноважень) з відповідними наслідками - виконанням службових обов'язків, виплатою заробітної плати тощо. Таким чином, судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи викладене та виходячи із змісту клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку про його необґрунтованість, оскільки позивачем не наведено обставин та фактів, підтвердженими належними доказами, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
За таких обставин, керуючись статтями 117, 118, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили, відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її проголошення особою, яка оскаржує ухвалу, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Іщук
Ухвала у повному обсязі виготовлена 16.03.2016 року