ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
15 березня 2016 року м. Київ № 826/23849/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрянської Я.І. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справ:
за позовом ОСОБА_1
до відповідачаУправління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної державної адміністрації в м. Києві
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії ,
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної державної адміністрації в м. Києві, в якому просила:
- визнати протиправною відмову Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської РДА в м. Києві у встановленні ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи та видачі посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи.
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської РДА в м. Києві визначити ОСОБА_1 статус особи постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач є інвалідом з дитинства 3-ї групи, інвалідність встановлено до 01 лютого 2017 року, причина інвалідності «захворювання, пов'язане із аварією на ЧАЕС». Позивач звернулась до Відповідача із заявою щодо встановлення статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи та видачі відповідного посвідчення. Однак 03.03.2014 року отримала лист №1466 від Відповідача, яким було відмовлено у наданні такого статусу, через те, що зв'язок захворювання з впливом аварії на ЧАЕС встановлено після досягнення позивачем повноліття.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.11.2015 року відкрито провадження у справі та закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.02.2016 року суд, керуючись ч. 6 ст. 128 КАС України, вирішив продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження, при цьому роз'яснивши сторонам строк, порядок отримання та оскарження рішення.
Між тим, заперечуючи проти позову, відповідач зазначає, що оскільки в дитячому віці причинний зв'язок інвалідності з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС Позивачу встановлено не було, Комісією для розгляду питань, пов'язаних із встановленням статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - Комісія) 25 лютого 2014 року вирішено, що підстав для визначення їй статусу постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи з числа потерпілих від Чорнобильської катастрофи категорії 1 немає (протокол від 25.02.2014 № 3).
Розглянувши надані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача в судових засіданнях, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вивчивши норми чинного законодавства з приводу даного спору, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
ОСОБА_1 народилась 19.07.1995 року, після народження їй поставлено діагноз «Вроджена вада серця (порок серця), дефект міжшлуночкової перетинки, захворювання пов'язане із впливом аварії на ЧАЕС».
21.01.2014 року ОСОБА_1 отримала довідку до акту медико-соціальної експертної комісії, де зазначено, що при повторному огляді є інвалідом з дитинства 3-ї групи, інвалідність встановлено до 01.02.2017 року, причина інвалідності «захворювання, пов'язане із аварією на ЧАЕС». У відповідності до експертного висновку центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України «По встановленню причинного зв'язку хвороб, що привели до інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на ЧАЕС від 30.12.2013 року №2695-8264 зазначається: «Центральна міжвідомча експертна комісія на засіданні №10 від 24.12.013 року розглянула звернення ОСОБА_1 та надану згідно переліку та зареєстровану у ЦМЕК 10.12.2013 року документацію на предмет встановлення причинного зв'язку хвороб, інвалідності, і смерті з дією з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на ЧАЕС» Основний діагноз: вроджена вада серця, дефект міжшлуночкової перетинки, захворювання пов'язане із впливом аварії на ЧАЕС.» (далі - Експертний висновок).
Після отримання Експертного висновку ОСОБА_1 звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської РДА в м. Києві із заявою щодо встановлення статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи та видачі відповідного посвідчення.
03.03.2014 року на ім'я ОСОБА_1 було направлено лист №1466 від Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської РДА в м. Києві щодо розгляду на Комісії особової справи ОСОБА_1 з приводу встановлення статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, яким було відмовлено позивачу у наданні такого статусу з огляду на встановлення зв'язку захворювання з впливом аварії на ЧАЕС після досягнення повноліття. Свідоцтво, згідно якого позивач мав статус дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи, діяло до повноліття.
Батько Позивача ОСОБА_2 був ліквідатором на ЧАЕС (даний факт підтверджується посвідченням ліквідатора аварії на ЧАЕС НОМЕР_2 виданого 29.11.2001 року), ОСОБА_1 народилась із вродженою вадою серця, що було визнано лікарями та підтверджено посвідченням дитини, що потерпіла від Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_1, виданого 27.02.1995 року, тобто через півроку після народження Позивача. Діагноз який було встановлено після народження ОСОБА_1 підтверджують медичні обстеження, які були проведені в період з 2013 по 2015 різними медичними установами.
Висновок ЦМЕК від 30.12.2013 року № 2695-8264 не спростував діагноз, та його зв'язок із впливом аварії на ЧАЕС, а також встановив 3-тю групу інвалідності із наступним переоглядом 14.01.2017 року.
Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, а також вивчивши норми чинного законодавства з приводу даного спору, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи зокрема на наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (надалі - Закон).
Частина 1 статті 1 Закону передбачає, що даний закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території.
Статтею 9 Закону визначено, що особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно з частиною 1 статті 12 Закону причинний зв'язок між захворюванням, пов'язаним з Чорнобильською катастрофою, частковою або повною втратою працездатності громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і Чорнобильською катастрофою визнається встановленим (незалежно від наявності дозиметричних показників чи їх відсутності), якщо його підтверджено під час стаціонарного обстеження постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.
На встановлення причинного зв'язку між погіршенням стану здоров'я і встановленням інвалідності та наслідками Чорнобильської катастрофи мають право особи, яким після досягнення повноліття не буде надано відповідно до частини першої статті 11 цього Закону статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, з числа:
- зазначених у пункті 2 статті 27 цього Закону;
- народжених після 26 квітня 1986 року від батька, який на час настання вагітності матері мав підстави належати до 1 або 2 категорії постраждалих, або матір'ю, яка на час настання вагітності або під час вагітності мала підстави належати до 1 або 2 категорії постраждалих;
- хворих на рак щитовидної залози (ч. 3 ст. 12 Закону).
Отож, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 14 Закону для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи:
1) інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1.
Відтак, під час судового розгляду справи судом встановлено існування причинного зв'язку між захворюванням ОСОБА_1 та катастрофою на Чорнобильській АЕС, що підтверджується екпертним висновком.
З огляду на викладене суд доходить висновку, що позивачу слід надати статус постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, а відмова Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної державної адміністрації в м. Києві у наданні ОСОБА_1 такого статусу є протиправною, а тому позов підлягає задоволенню.
Частиною 1 ст. 9 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
В силу 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як встановлено судом, звертаючись до суду із даним позовом, позивачем сплачено судовий збір за квитанцією від 15.10.2015 р. №244 на суму 487,20 грн. та квитанцією від 03.112015 р. №0.0456328371.1 на суму 487.20 грн.
Однак, як вбачається з квитанції від 15.10.2015 р. №244, судовий збір за даним платіжним документом позивачем сплачено на розрахунковий рахунок №31213206784001 та отримувачем платежу визначено Київський окружний адміністративний суд, тобто на рахунок Окружного адміністративного суду м. Києва, котрий відповідно здійснює розгляд даної позовної заяви, судовий збір у повному обсязі позивачем не сплачено.
З огляду на вказану обставину, суд вважає за необхідне стягнути з позивача судовий збір в сумі 487,20 грн., при цьому зауваживши, що платiжними реквiзитами для перерахування судового збору в гривнях є наступні реквізити:
Отримувач коштів УДКСУ у Печерському р-ні м.Києва
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897
Банк отримувача ГУ ДКСУ у м. Києві
Код банку отримувача (МФО) 820019
Рахунок отримувача 31218206784007
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Окружний адміністративний суд міста Києва (назва суду, де розглядається справа).
При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.
Керуючись ст. ст. 69-71, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною відмову Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської РДА в м. Києві у встановленні ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, статусу постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи та видачі посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи.
3. Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської РДА в м. Києві визначити ОСОБА_1 статус особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи.
4. Присудити за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської РДА в м. Києві на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 копійок).
5. Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 копійок) на реквізити Окружного адміністративного суду міста Києва.
Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Суддя Я.І. Добрянська