"15" березня 2016 р. Справа № 918/79/16
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого - судді Торчинюка В.Г., розглянувши матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кузнецовськметалторг"
до відповідача: ОСОБА_1 фірми "Азурит"
про визнання права власності
В засіданні приймали участь:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю "Кузнецовськметалторг" звернувся до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 фірми "Азурит", в якій просить суд визнати право власності на об'єкт нерухомості - гараж на чотири бокси з побутовим приміщенням (літера С-1, згідно з даними технічної інвентаризації, загальна площа - 295,1 м.кв.).
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 11 лютого 2016 року порушено провадження у справі № 918/79/16, розгляд якої призначено на 23 лютого 2016 року, крім того відстрочено сплату Товариству з обмеженою відповідальністю "Кузнецовськметалторг" судового збору за подачу позовної заяви на строк до 23 лютого 2016 року.
Ухвалою суду від 23 лютого 2016 року розгляд справи відкладено на 15 березня 2016 року, також ухвалою відстрочено Товариству з обмеженою відповідальністю "Кузнецовськметалторг" сплату судового збору за подачу позовної заяви на строк до 15 березня 2016 року.
26 лютого 2016 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду уповноважений представник відповідача подав заяву, в якій проти позову заперечив, просив суд в задоволенні позову відмовити.
14 березня 2016 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду уповноважений представник позивача подав заяву, в якій просив суд залишити позов без розгляду у зв'язку з відсутністю у позивача коштів для сплати судового збору.
У судовому засіданні 15 березня 2016 року позивач та відповідач не забезпечили явку уповноважених представників, хоча про місце дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.
Судом встановлено, в ході розгляду справи для позивача неодноразово надавалося відстрочення сплати судового збору, зокрема ухвалою суду від 11 лютого 2016 року та від 23 лютого 2016 року, граничний строк сплати судового збору був встановлений до 15 березня 2016 року, також зобов'язано позивача надати докази сплати судового збору та всі оригінали документів доданих до позовної заяви.
Однак станом на 15 березня 2015 року позивач вимоги суду не виконав, доказів сплати судового збору та оригінали документів не надав, крім того долучив до матеріалів справи заяву в якій зазначив про відсутність коштів у останнього на виконання вимог ухвал суду.
Відповідно до вимог статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд, у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 ГПК України).
Оскільки позивачем не надано суду оригіналів доданих до позовної заяви документів, які витребовувались ухвалою суду, а надані суду копії документів засвідчені не належно, відтак, вони не вважаються належними і допустимими доказами, крім того суду не надано докази сплати судового збору.
Отже, суд позбавлений можливості прийняти законне та обґрунтоване рішення у справі.
Аналогічна правова позиція знайшла своє відображення в пункті 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (надалі - постанова) яким роз'яснено, що якщо подані копії документів, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів, викликають сумніви, господарський суд може витребувати оригінали цих документів, у тому числі для огляду в судовому засіданні з наступним поверненням цих оригіналів особі, яка їх подала.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд залишає позов без розгляду, якщо, зокрема, позивач без поважних причин не надав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.
Враховую вищевикладене та те, що позивачем не було надано суду витребуваних матеріалів, відсутність яких позбавляє суд можливості всебічно і повно з'ясувати всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, як наслідок, винести обґрунтоване рішення у даній справі, суд на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК України дійшов висновку про залишення позову без розгляду.
Такаж правова позиція знайшла своє відображення в пункті 2.3 постанови, ким роз'яснено, що неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК України.
Слід також зазначити, що відповідно до частини 4 статті 81 ГПК України після усунення обставин, які зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право повторно звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.
Підсумовуючи вищевикладене та керуючись пунктом 5 частини 1 статті 81, статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кузнецовськметалторг" до відповідача ОСОБА_1 фірми "Азурит" про визнання права власності на об'єкт нерухомості - гараж на чотири бокси з побутовим приміщенням (літера С-1, згідно з даними технічної інвентаризації, загальна площа - 295,1 м.кв.) - залишити без розгляду.
Суддя Торчинюк В.Г.