ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
11.03.2016Справа №910/1471/16
За позовомНаціонального педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Холдинг Груп»
простягнення 8171 грн. 21 коп.
Суддя Отрош І.М.
Представники сторін:
від позивача: Погоріла Л.П. - представник за довіреністю б/н від 15.12.2015;
від відповідача: не з'явився.
01.02.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Холдинг Груп» про стягнення 8171 грн. 21 коп., з яких 6213 грн. 05 коп. основного боргу та 1958 грн. 16 коп. пені.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм законодавства України та укладеного між сторонами Договору оренди № 6671 нерухомого майна, що належить до державної власності, від 22.11.2013 не у повному обсязі сплатив позивачу як балансоутримувачу об'єкту оренди 50% орендної плати за період користування об'єктом оренди з листопада 2013 року по квітень 2015 року, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 6213 грн. 05 коп. Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором оренди № 6671 від 22.11.2013 в частині сплати орендних платежів, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 1958 грн. 16 коп. за загальний період нарахування з 16.04.2015 по 10.11.2015.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.02.2016 порушено провадження у справі № 910/1471/16, розгляд справи призначено на 19.02.2016.
У судовому засіданні 19.02.2016 представник позивача подав документи на виконання вимог ухвали суду, які суд долучив до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2016, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 11.03.2016.
Представник позивача у судовому засіданні 11.03.2016 подав додаткові документи, які суд долучив до матеріалів справи, надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судове засідання 11.03.2016 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою, яка вказана в спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 21664453 від 03.02.2016, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією реєстру поштових відправлень суду та витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, з якого вбачається, що поштове відправлення надійшло до відділення зв'язку 25.02.2016.
Відповідно до абзацу 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.
При цьому, суд зазначає, що ухвала про порушення провадження у справі від 04.02.2016 була надіслана на адресу відповідача, яка вказана в спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 21664453 від 03.02.2016, та була повернута у зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання.
При цьому, суд зазначає, що стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).
Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача, з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.
У судовому засіданні 11.03.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд
22.11.2013 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарант Холдинг Груп» (орендар) укладено Договір оренди № 6671 нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - частину внутрішньої поверхні стіни нежитлового приміщення загальною площею 6,48 кв. м, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Пирогова, 9, на 1-2 поверхах учбового головного корпусу, що перебуває на балансі Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова (балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 31.05.2013 і становить 42200,00 грн., без ПДВ.
Відповідно до п. 2.1 Договору оренди № 6671 від 22.11.2013 орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.
Згідно з п. 3.1 Договору оренди № 6671 від 22.11.2013 орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - травень 2013 року 527 грн. 50 коп. Орендна плата за перший місяць оренди - листопад 2013 року встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2013 року.
Відповідно до п. 3.2 Договору оренди № 6671 від 22.11.2013 нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до п. 3.3 Договору оренди № 6671 від 22.11.2013 орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції на наступний місяць.
Згідно з п. 3.4 Договору оренди № 6671 від 22.11.2013 у разі користування майном протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяця оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з чинною Методикою розрахунку на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування.
Відповідно до п. 3.6 Договору оренди № 6671 від 22.11.2013 орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітнім з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
Відповідно до п. 3.11 Договору оренди № 6671 від 22.11.2013 у разі розірвання за згодою сторін договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, до державного бюджету України та балансоутримувачу.
Згідно з п. 10.1 Договору оренди № 6671 від 22.11.2013 він укладений строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 22.11.2013 до 22.10.2016 включно.
Відповідно до п. 10.6.3 Договору оренди № 6671 від 22.11.2013 чинність договору припиняється достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням суду.
Згідно з п. 10.10 Договору оренди № 6671 від 22.11.2013 майно вважається повернутим орендодавцю/балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акту приймання-передавання. Обов'язок щодо складення акту приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди (найму) державного майна.
Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Згідно з п. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.
До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (частина 6 статті 283 Господарського кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Судом встановлено, що 22.11.2013 за актом приймання-передавання орендованого майна за адресою: м. Київ, вул. Пирогова, 9 орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування майно - частину внутрішньої поверхні стін нежитлового приміщення, загальною площею 6,48 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Пирогова, 9, на 1-2 поверхах головного учбового корпусу, що перебуває на балансі Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова (копія акту долучена позивачем до позовної заяви).
Відповідно до ч. 1 ст. 604 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін.
Судом встановлено, що 19.04.2015 за актом приймання-передачі (повернення) нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Пирогова, 9 орендар повернув орендодавцю майно - частину внутрішньої поверхні стін нежитлового приміщення, загальною площею 6,48 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Пирогова, 9, що перебуває на балансі Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова (копія акту долучена позивачем до позовної заяви).
Суд зазначає, що ухвалами від 04.02.2016 та від 19.02.2016 зобов'язував позивача надати суду копію Договору про дострокове припинення Договору оренди № 6671 нерухомого майна, що належить до держаної власності, від 22.11.2013.
Однак, позивач вимог ухвал суду не виконав та не надав суду копію Договору про дострокове припинення Договору оренди № 6671 нерухомого майна, що належить до держаної власності, від 22.11.2013.
Водночас, суд зазначає, що спір у даній справ виник у зв'язку з несплатою орендних платежів (50% орендної плати) за час користування майном (об'єктом оренди), та відповідно до умов п. 3.11 договору оренди - орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно.
Згідно з частиною 2 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Судом встановлено, що за період з листопада 2013 року по квітень 2015 року, загальний розмір орендної плати (50% орендної плати), яка нарахована відповідно до п.п. 3.1 - 3.4 Договору оренди № 6671 від 22.11.2013 та підлягає сплаті на користь балансоутримувача (Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова), становить 7375 грн. 06 коп., що відображено у долученому позивачем до позовної заяви розрахунку заборгованості з орендної плати за Договором оренди № 6671 від 22.11.2013.
Крім того, у судовому засіданні 19.02.2016 позивачем долучено до матеріалів справи детальні розрахунки-акти орендної плати за користування майном, загальною площею 6,48 кв.м., яке знаходиться за адресою за адресою: м. Київ, вул. Пирогова, 9.
Так, з наданих позивачем розрахунку заборгованості та розрахунків-актів вбачається, що розмір орендної плати (50% орендної плати), яку відповідач повинен був сплатити позивачу (балансоутримувачу) за листопад 2013 рок, становить 110 грн. 55 коп.; за грудень 2013 року - 370 грн. 34 коп.; за січень 2014 року - 371 грн. 08 коп.; за лютий 2014 року - 373 грн. 31 коп.; за березень 21014 року - 381 грн. 52 коп.; за квітень 2014 року - 394 грн. 11 коп.; за травень 2014 року - 409 грн. 08 коп.; за червень 2014 року - 413 грн. 17 коп.; за липень 2014 року - 414 грн. 82 коп.; за серпень 2014 року - 418 грн. 14 коп.; за вересень 2014 року - 430 грн. 26 коп.; за жовтень 2014 року - 440 грн. 59 коп.; за листопад 2014 року - 448 грн. 97 коп.; за грудень 2014 року - 462 грн. 43 коп.; за січень 2015 року - 476 грн. 77 коп.; за лютий 2015 року - 502 грн. 04 коп.; за березень 2015 року - 556 грн. 26 коп. та за квітень 2015 року - 401 грн. 62 коп.
Перевіривши правильність нарахованої позивачем орендної плати (50% орендної плати) за період з листопада 2013 року по квітень 2015 року, суд дійшов висновку, що здійснені позивачем розрахунки відповідають положенням п.п. 3.1 - 3.4 Договору оренди № 6671 від 22.11.2013 та є обґрунтованими.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 3.6 Договору оренди № 6671 від 22.11.2013 орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітнім з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
Таким чином, відповідач повинен був сплачувати позивачу (балансоутримувачу) 50% щомісячної орендної плати не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітнім.
Судом встановлено, що відповідач не у повному обсязі виконав свої зобов'язання зі сплати позивачу 50% орендної плати за період з листопада 2013 року по квітень 2015 року, сплативши грошові кошти у загальному розмірі 1162 грн. 01 коп. (у грудні 2013 року - 110 грн. 55 коп.; у лютому 2014 року - 316 грн. 50 коп. та у квітні 2014 року - 734 грн. 96 коп.), що підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи копіями довідок казначейства та відображено у розрахунку заборгованості з орендної плати, долученому позивачем до позовної заяви.
При цьому, у судовому засіданні 11.03.2016 представник позивача подав письмові пояснення, в яких зазначив, що між сторонами було укладено декілька договорів оренди, та відповідач, здійснюючи оплати, не зазначав чіткого призначення платежу (номеру договору та період платежу), з огляду на що бухгалтерією позивача призначення платежу визначалось виходячи із сум орендної плати, виставлених у розрахунках-актах. Крім того, позивач зазначив, що призначення платежу уточнювалось бухгалтерією позивача у телефонному режимі з відповідачем.
При цьому, позивач зазначив, що у випадках коли відповідачем сплачувалась орендна плата у розмірах, які не давали можливості визначити, на підставі якого розрахунку-акту здійснювався платіж, бухгалтерією університету сплачені відповідачем грошові кошти зараховувались в рахунок погашення найдавнішої заборгованості.
Суд зазначає, що порядок здійснених позивачем зарахувань сплачених відповідачем грошових коштів за Договором оренди № 6671 від 22.11.2013 відповідачем не заперечувався, та є таким, що не суперечить положенням законодавства та умовам Договору оренди № 6671 від 22.11.2013.
Таким чином, враховуючи загальний розмір орендної плати (50% орендної плати), яку відповідач повинен був сплатити позивачу (балансоутримувачу) за Договором оренди № 6671 від 22.11.2013 за період з листопада 2013 року по квітень 2015 року, що становить 7375 грн. 06 коп., та розмір сплачених відповідачем грошових коштів, що становить 1162 грн. 01 коп., суд дійшов висновку, що у відповідача виникла заборгованість зі сплати орендних платежів (50% орендної плати) на користь Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова у розмірі 6213 грн. 05 коп., що не було спростовано відповідачем належними та допустимими доказами, зокрема, відповідачем не надано суду доказів сплати грошових коштів у розмірі 6213 грн. 05 коп.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Наявність та обсяг заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Холдинг Груп» у розмірі 6213 грн. 05 коп. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, та відповідачем не були спростовані, у зв'язку з чим позовні вимоги Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Холдинг Груп» суми основного боргу у розмірі 6213 грн. 05 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором оренди № 6671 від 22.11.2013 в частині сплати орендних платежів, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 1958 грн. 16 коп. за загальний період нарахування з 16.04.2015 по 10.11.2015.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).
У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно з статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з п. 3.7 Договору оренди № 6671 від 22.11.2013 орендна плата, перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку в його необґрунтованості, оскільки позивач здійснює нарахування пені на загальну суму заборгованості відповідача, яка виникла з 16.04.2015 (на грошові кошти у розмірі 5811 грн. 43 коп. та, відповідно, на грошові кошти у розмірі 6213 грн. 05 коп. з 16.05.2015), тоді як правильним є нарахування пені щодо кожного простроченого платежу окремо (50% місячного розміру орендної плати) в межах шестимісячного періоду від дня, коли зобов'язання мало бути виконане (враховуючи, що умовами п. 3.7 Договору оренди № 6671 від 22.11.2013 сторони не визначили іншого періоду пені, аніж той, який визначений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).
За таких обставин, враховуючи заявлений позивачем період нарахування пені - з 16.04.2015 по 10.11.2015 та беручи до уваги, що суд не може вийти за межі заявленого позивачем періоду нарахування за відсутності відповідного клопотання позивача, суд здійснив власний розрахунок пені щодо кожного простроченого платежу окремо (50% місячного розміру орендної плати) в межах шестимісячного періоду від дня, коли зобов'язання мало бути виконане (а саме, за прострочення сплати 50% орендної плати за жовтень 2014 року - квітень 2015 року:
Сума боргу (грн) за жовтень 2014 рокуПеріод простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення
440.5916.04.2015 - 16.05.20153130%22.45
Сума боргу (грн) за листопад 2014 рокуПеріод простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення
448.9716.04.2015 - 16.06.20156230%45.76
Сума боргу (грн) за грудень 2014 рокуПеріод простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення
462.4316.04.2015 - 16.07.20159230%69.93
Сума боргу (грн) за січень 2015 рокуПеріод простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення
476.7716.04.2015 - 16.08.201512330%96.40
Сума боргу (грн) за лютий 2015 рокуПеріод простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення
502.0416.04.2015 - 27.08.201513430 %110.59
502.0428.08.2015 - 16.09.20152027%14.85
Всього:125,44 грн.
Сума боргу (грн) за березень 2015 рокуПеріод простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення
556.2616.04.2015 - 27.08.201513430%122.53
556.2628.08.2015 - 24.09.20152827%23.04
556.2625.09.2015 - 16.10.20152222%14.75
Всього:160,32 грн.
Сума боргу (грн) за квітень 2015 рокуПеріод простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення
401.6216.05.2015 - 27.08.201510430%68.66
401.6228.08.2015 - 24.09.20152827%16.64
401.6225.09.2015 - 10.10.20151622%7.75
Всього:93,05 грн.
Таким чином, позовні вимоги Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Холдинг Груп» пені у розмірі 1958 грн. 16 коп. підлягають частковому задоволенню у розмірі 613 грн. 35 коп.
Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 49, ст.ст. 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гарант Холдинг Груп» (03680, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 3, кв. 920; ідентифікаційний код: 37982944) на користь Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова (01030, м. Київ, вул. Пирогова, буд. 9; ідентифікаційний код: 02125295) суму основного боргу у розмірі 6213 (шість тисяч двісті тринадцять) грн. 05 коп., пеню у розмірі 613 (шістсот тринадцять) грн. 35 коп. та судовий збір у розмірі 1151 (одна тисяча сто п'ятдесят одна) грн. 21 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.
Повне рішення складено: 16.03.2016
Суддя І.М. Отрош