01032, м. Київ - 32, вул. С. Петлюри 16тел. 235-24-26
"15" березня 2016 р. Справа № 911/516/16
за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк",
м. Дніпропетровськ,
до відповідача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Ірпінь
про стягнення 11 277,21 грн.
Суддя О.В. Конюх
представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2, уповноважений, довіреність від 08.04.2015р. №1821-К-О;
від відповідача: не з'явився;
позивач - публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк", м. Дніпро-петровськ, звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 01.02.2016р. до відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Ірпінь, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в розмірі 6 000,00 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 2 657,85 грн., пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань в сумі 2063,40 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом 555,96 грн., а також покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.
Позовні вимоги позивача обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 своїх зобов'язань за договором банківського обслуговування від 10.06.2013р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 19.02.2016р.(суддя Третьякова О.О.) позовну заяву публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №911/516/16 та призначено справу до розгляду на 15.03.2016р.
На підставі ст.ст. 2-1, 4-6 ГПК України шляхом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями (протокол від 11.03.2016р.) у зв'язку з перебуванням судді Третьякової О.О. у відпустці, для розгляду зазначеної справи визначено суддю О.В.Конюх. Ухвалою суду від 14.03.2016р. справа №911/516/16 прийнята суддею Конюх О.В. до свого провадження.
В судове засідання 15.03.2016р. з'явився представник позивача, який подав клопотання про долучення до матеріалів справи витребуваних судом документів. Відповідач в судове засідання 15.03.2016р. не з'явився, вимоги ухвали господарського суду від 19.02.2016р. не виконав, витребувані судом документи не подав, про причини нез'явлення суд належним чином не повідомив, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся судом належним чином.
Суд, у відповідності до вимог ст. 64 ГПК України, направляв відповідачу на належну адресу, вказану у позовній заяві, яка відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, копію ухвали господарського суду від 19.02.2016р. рекомендованим листом з повідомленням, який на адресу суду не повернувся.
Відповідно до роз'яснень та рекомендацій Пленуму Вищого господарського суду України, викладених в підпункті 3.9.1 пункту 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог частини першої ст. 64, ст. 87 ГПК України. За змістом зазначених статей, зокрема, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Згідно підпункту 3.9.2. пункту 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до права суду, передбаченого ст. 75 ГПК України, справа розглянута за наявними матеріалами.
Розглянувши позов публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", м. Дніпропетровськ (далі по тексту - ПАТ КБ “ПриватБанк”, Банк) до відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Ірпінь (далі по тексту - ФОП ОСОБА_1, Клієнт), вислухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд
відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів. Майново - господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі господарських договорів (частина 1 ст. 179 ГК України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина ст. 628 ЦК України).
Відповідно до частини 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 ст. 639 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи, 10.06.2013р. ФОП ОСОБА_1 звернулась до ПАТ КБ "ПриватБанк" із "Заявлением о присоединении к условиям и правилам предоставления банковских услуг" та "Заявлением на открытие счета", за якими відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (надалі - Умови), ОСОБА_3, що розмішені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, http://client-bank.privatbank.ua, які разом із заявами складають договір банківського обслуговування б/н від 10.06.2013р. (далі - Договір), на наступних умовах :
- вид кредиту - «кредитний ліміт на поточний рахунок» корпоративного клієнта, який надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів в межах кредитного ліміту ( з 11.06.13 - 1000,00 грн., з 26.07.13 - 3000,00 грн., з 16.10.13 - 3200,00 грн., з 12.11.13 - 5200,00 грн., з 17.01.14 - 7200,00 грн., з 02.03.14 - 3303,03 грн., з 04.06.2014р. - 7 200,00 грн., з 20.01.15 - 6000,00 грн.). ОСОБА_3 здійснює обслуговування ліміту клієнта, яке полягає в проведенні його платежів зверх залишку коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо (пункт 3.2.1.1. Умов);
- періодом безперервного користування кредитом є період часу, на протязі якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня. Зменшення або збільшення заборгованості за кредитом в цей період не впливають на зміну дати закінчення періоду безперервного користування кредитом. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, по закінченні якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо. Період безперервного користування кредитним лімітом на поточному рахунку - не більше 35 днів. (пункт 3.2.1.1.11 Умов);
- за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку відсотків: за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (далі - «період,в який дебетове сальдо підлягає обнулінню»), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (підпункт 3.2.1.4.1.1. Умов);
- у випадку необнуління дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню (підпункт 3.2.1.4.1.2. Умов);
- у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня наступного за датою порушення зобов'язань (підпункт 3.2.1.4.1.3. Умов);
- клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць шляхом списання винагороди із своїх рахунків. При зміні ліміту банк може вимагати винагороди від різниці між встановленим лімітом та колишнім лімітом (пункт 3.2.1.4.4. Умов);
- при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті процентів, строків повернення кредиту, винагороди, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (пункт 3.2.1.5.1. Умов);
- нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань здійснюється протягом 3-х років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом (пункт 3.2.1.5.4. Умов).
У заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг зазначено, що клієнт підписавши цю заяву, погоджується з Умовами та Правилами надання банківських послуг, у тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по розрахунковим картам (що розміщені на сайті банку www.privatbank.ua та http://client-bank.privatbank.ua), Тарифами банку, які разом з цією заявою та карткою зі зразками підпису і відбитка печатки складають договір банківського обслуговування. Своїм підписом клієнт приєднується та зобов'язується виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, ОСОБА_4 - Договорі банківського обслуговування в цілому. Підписавши дану заяву клієнт погодив підписання угод, договорів, додаткових угод, заяв, актів, платіжних та інших документів як шляхом власноручного підпису, так і шляхом накладення електронного цифрового підпису, отриманого в порядку, передбаченому умовами та правилами надання банківських послуг. Відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження щодо банківського обслуговування з клієнтом через web-сайти банку www.privatbank.ua, http://client-bank.privatbank.ua або інший Інтернет-/ SMS-ресурс, зазначений банком. На час укладання договорів, а також додаткових угод до них банк і клієнт допускають використання факсимільного відтворення печатки банку і підпису особи, уповноваженої підписувати договори й угоди до них від імені банку, здійсненого за допомогою засобів копіювання.
Згідно розділу 1 Умов, розміщених на web-сайті банку http://www.privatbank.ua, Правила надання банківських послуг є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг ПАТ КБ "ПриватБанку".
Таким чином, підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений між ПАТ КБ “ПриватБанк” та ФОП ОСОБА_1 Договір банківського обслуговування від 10.06.2013р., який за правовою природою є змішаним договором з елементами договору банківського рахунку та кредитного договору.
Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з виписки по рахунку ФОП ОСОБА_1 за період з 10.06.2013р. по 20.01.2016р., банк належним чином та в повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання згідно Умов, надавши відповідачу кредит в межах встановленого ліміту.
Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як зазначено у статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як вбачається з виписки по рахунку ФОП ОСОБА_1 за період з 10.06.2013р. по 29.01.2016р., відповідач у строки, встановлені Умовами та Правилами надання банківських послуг, згідно ОСОБА_4 банку, дебетове сальдо не обнулив, в результаті чого з станом на 29.01.2016р. (за заявлений позивачем період) за відповідачем рахується прострочена заборгованість по кредиту в розмірі кредитного ліміту 6000,00 грн. та заборгованість по комісії за користування кредитом в розмірі 555,96 грн.
Крім того, відповідно до частини 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Як встановлено судом, Договором банківського обслуговування від 10.06.2013р. для розрахунку процентів за користування кредитним лімітом встановлена диференційована процентна ставка, відповідно до якої при не обнулінні дебетового сальдо протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, процентна ставка складає 36% річних, а в разі непогашення кредиту починаючи з 91 дня після дати завершення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта вважаються порушеними. При порушенні клієнтом зобов'язань процентна ставка становить 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.
Відповідно до ст. 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозиції, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніше як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунок змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника (ч.4 ст. 1056-1 ЦК України).
Клієнт ФОП ОСОБА_1, звернувшись до позивача із "Заявлением о присоединении к условиям и правилам предоставления банковских услуг" та "Заявлением на открытие счета", приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг". Відповідно до умов та правил надання банківських послуг процентна ставка є змінюваною (п.3.18.1.12 Умов до 01.07.2014р.)
Відповідно до п.3.18.2.3.1 Умов (до 01.07.2014р.) передбачено, що сторони в порядку ч.1 ст.212 ЦК України прийшли до взаємної згоди, про те, що процентна ставка може бути змінена.
Виходячи з вищевикладеного, судом встановлено, що станом на 29.01.2016р. (за заявлений позивачем період) за відповідачем рахується заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 2 657,85 грн., виходячи з розрахунку диференційованої процентної ставки, передбаченої Договором банківського обслуговування від 10.06.2013р. та змінами до Умов та правил від 01.07.2014р. відповідно до наказу СП-2014-6780656 від 10.06.2014р.
Згідно з частиною 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд ухвалою від 19.02.2016р. витребовував у відповідача докази, що підтверджують погашення ФОП ОСОБА_1 кредитного ліміту, комісії та процентів за користування кредитними коштами та штрафних санкцій за Договором банківського обслуговування від 10.06.2013р. Відповідач відзив на позов не подав, доказів належного виконання своїх зобов'язань за Договором не представив та доводи позивача не спростував.
У зв'язку із простроченням відповідачем грошових зобов'язань за Договором банківського обслуговування від 10.06.2013р., позивач просить суд також стягнути з відповідача пеню в сумі 2063,40 грн., передбачену пунктом 3.2.1.5.1. Умов, виходячи з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Щодо зазначених вимог суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно до визначення частини 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 3.2.1.5.1. Умов передбачено, що при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті процентів, строків повернення кредиту, винагороди, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Відповідно до пункту 3.2.1.5.4 Умов нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п.3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2 та 3.2.1.5.3, здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом .
Відповідно до частини 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно частини 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Стаття 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Стаття 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Відповідно до вказаних норм закону перевіривши розрахунок пені, наданий позивачем, суд встановив, що поданий позивачем розрахунок виконано арифметично вірно та у відповідності до чинного законодавства та станом на 29.01.2016р. належна до стягнення з відповідача пеня складає 2 063,40 грн.
З метою досудового врегулювання спору позивач направляв відповідачу - ФОП ОСОБА_1 претензію від 15.01.2016р. №30610KIJRS0DZ, в якій просив відповідача негайно погасити прострочену заборгованість в повному обсязі за реквізитами, встановленими умовами Договору банківського обслуговування від 10.06.2013р., про що свідчать копія фіскального чеку УДППЗ “Укрпошта” від 21.01.2016р., копія списку №340 згрупованих поштових відправлень: пріоритетних листів з оголошеною цінністю та копія опису вкладення в цінний лист від 21.01.2016р. №26652649. Доказів того, що відповідач надав відповідь на зазначену вище претензію, або задовольнив вимоги позивача та належним чином погасив існуючу заборгованість за Договором банківського обслуговування від 10.06.2013р. суду не подано.
За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості та штрафних санкцій, надані позивачем, суд задовольняє позов публічного акціонерного товариства Комерційного банку “ПриватБанк” повністю та приймає рішення про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 11 277,21 грн. заборгованості, яка складається з: 6 000,00 грн. основного боргу, 2 657,85 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 555,96 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом, та 2 063,40 грн. пені. Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача зі сплати судового збору суд покладає на відповідача.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 11, частиною 1 ст. 509, ст. ст. 525, 526, 530, частиною 1 ст. 546, ст. 547, частиною 3 ст. 549, ст. ст. 610, частиною 1 ст. 612, частиною 2 ст. 614, ст. ст. 629, 634, частиною 1 ст. 1048, ст. 1054, частиною 1 ст. 1055, частиною 1 ст. 1056-1, частиною 1 ст. 1066, частинами 1, 2 ст. 1067, ст. 1069 Цивільного кодексу України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", частиною 6 ст. 231, частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України, статтями 33, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (08200, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1)
на користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк” (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570)
6 000,00 грн. (шість тисяч гривень нуль копійок) заборгованості за кредитом,
2 657,85 грн. (дві тисячі шістсот п'ятдесят сім гривень вісімдесят п'ять копійок) заборгованості по процентам,
2 063,40 грн. (дві тисячі шістдесят три гривні сорок копійок) пені,
555,96 грн. (п'ятсот п'ятдесят п'ять гривень дев'яносто шість копійок) заборгованості по комісії;
1 378,00 грн. (одну тисячу триста сімдесят вісім гривень нуль копійок) судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.
Повний текст рішення підписано 16.03.2016р.
Суддя О.В. Конюх