Київської області
01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16
тел. 239-72-81
про повернення позовної заяви
"16" березня 2016 р. Справа № 911/829/16
Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши позовні матеріали
Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київська міська рада (Київська міська державна адміністрація)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Центр Фармація», м. Вишгород
про стягнення 48 494,11 грн.
встановив:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Департаменту охорони здоров'я виконавчого органу Київська міська рада (Київська міська державна адміністрація) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Центр Фармація» про стягнення 48 494,11 грн. штрафних санкцій за неналежне виконання договору № 31 від 04.11.2014 та договору № 4 від 07.04.2014 року.
Втім, вказана позовна заява не може бути прийнята до розгляду господарським судом Київської області, оскільки не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема: сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Всупереч зазначеному, позивачем до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору.
Згідно з п. 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву, якщо до неї не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Крім того, приписами пункту 2 статті 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до статті 56 Господарського процесуального кодексу України, позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Однак, позивачем вищезазначених вимог не виконано та не подано суду належних доказів відправки відповідачу копії позовної заяви з додатками, оскільки в описі-вкладення, наданому позивачем в якості доказу відправки позовної заяви та доданих до неї документів, у найменуванні предметів, які надсилаються не зазначено додатків до позовної заяви.
У разі коли до позовної заяви додано докази надсилання відповідачеві копії лише самої заяви, але відсутні докази надсилання йому копій доданих до неї документів, така заява підлягає поверненню на загальних підставах згідно з пунктом 6 частини першої статті 63 ГПК.
Аналогічна правова позиція викладена у п. 3.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».
Відповідно до приписів п. 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу, суддя повертає позовну заяву, якщо до неї не додано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Також варто зазначити, що позивачем заявлено до стягнення штрафні санкції за неналежне виконання двох різних договорів, а саме: договору № 31 від 04.11.2014 та договору № 4 від 07.04.2014 року.
Відповідно до ст. 58 ГПК України, в одній позовній заяві може бути об'єднано кілька вимог, зв'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Отже, вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтуються ці вимоги.
Доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи.
Отже, можна об'єднати вимоги, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.
Як вбачається з позовних матеріалів, в позовній заяві об'єднано декілька позовних вимог які виникли з різних підстав, а саме з двох окремих вище перелічених укладених позивачем з відповідачем договорів.
Оскільки, кожен договір є окремою підставою позову, то предметом позову даної позовної заяви є об'єднані вимоги, що виникають з різних підстав, що порушує вимоги частини першої ст. 58 ГПК України, якою передбачена можливість об'єднання кількох вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою однією підставою виникнення або поданими доказами.
Зазначені у позовній заяві вимоги не пов'язані підставою їх виникнення (виникли з різних договорів) та поданими доказами, оскільки різними є документи, що підтверджують виконання кожного окремого договору, а відтак ст. 58 ГПК України в даному випадку не може бути застосована.
Сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору, оскільки заявлені вимоги не пов'язані підставою їх виникнення.
Розглядаючи позов, суд має досліджувати умови кожного з договорів поставки окремо, обсяги та строки їх виконання та відповідно розмір заборгованості та строки її виникнення по кожному з договорів поставки окремо (з урахуванням додаткових угод, якими неодноразово змінювалися обсяги та строки поставки), встановлювати факт невиконання зобов'язань відповідача по кожному з договорів поставки окремо, тобто фактично приймати два окремі рішення по кожному з договорів окремо в одному процесуальному документі.
Отже, враховуючи вищенаведене, зазначений позов підлягає поверненню без розгляду з огляду на те, що джерелом та підставами виникнення спірних правовідносин сторін є господарські договори, кожен із яких, незважаючи на однаковий суб'єктний склад, породжує різні взаємні права та обов'язки.
Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України. Так, в абзаці другому та третьому пункту 3.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 “Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” зазначено, що якщо позивач порушив правила об'єднання вимог або об'єднання цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору, суддя має право повернути позовну заяву (наприклад, господарський суд повинен повернути позовну заяву без розгляду, якщо об'єднано вимоги про стягнення сум боргу, які виникли з різних договорів або інших правочинів).
Відповідно до вимог п. 5 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кілька вимог до одного чи кількох відповідачів і сумісний розгляд цих вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору.
За таких обставин, позовна заява підлягає поверненню без розгляду.
Разом з тим суд зазначає, що повернення позовної заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.
Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що копії документів, які додані до позовної заяви не відповідають вимогам пункту 5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003», а саме: не містять відмітки про засвідчення копії документа, яка повинна складатись зі слів «Згідно з оригіналом», назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії (засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи).
Керуючись п. 4, 5, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд, -
ухвалив:
Позовну заяву та додані до неї документи повернути позивачу без розгляду.
Суддя О.В. Щоткін