Кіровоградської області
15 березня 2016 року Справа № 912/19/16
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Змеула О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн-Продакшн"
про стягнення 10382823,57 доларів США та 142408,60 гривень,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватного акціонерного товариства "Креатив",
та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн-Продакшн"
до Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"
про визнання недійсними договорів про внесення змін до договорів поруки та позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Формрай Лімітед, Кіпр, Нікосія
та позовом Компанії Формдрай Лімітед (Formdray limited), Кіпр, Нікосія в якості третьої особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору
до Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"
Товариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн-Продакшн"
про визнання недійсними договорів про внесення змін до договорів поруки
за участю представників:
від ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України": ОСОБА_1, довіреність №010-01/5434 від 10.08.15; ОСОБА_2, довіреність № 010-01/834 від 23.02.16; ОСОБА_3, довіреність № 010-01/835 від 23.02.16;
від ТОВ "Протеїн-Продакшн": ОСОБА_4, довіреність від 16.11.15,
Публічне акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн-Продакшн" 7839205,56 дол. США та 57705458,87 грн загальної заборгованості за кредитними договорами:
- від 21.08.2013 № 151213К17 - у сумі 6596552,56 дол. США та 54889655,21 грн, з яких: 6323554,28 дол. США - прострочені проценти за користування кредитом, 52225032,21 грн - прострочена комісія за управління кредитом, 255891,72 дол. США - пеня за несвоєчасну сплату процентів, 2045691,34 грн - пеня за несвоєчасну сплату комісії за управління, 1754,04 грн - пеня за несвоєчасну сплату комісії за зміну умов, 17106,56 дол. США - 3% річних у зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів, 137220,20 грн - 3% річних у зв'язку з несвоєчасною сплатою комісії за управління кредитом, 88,77 грн - 3% річних у зв'язку з несвоєчасною сплатою комісії за зміну умов, 479868,65 грн - втрати від інфляції;
- від 10.06.2014 № 151214К12 - у сумі 1185488,37 дол. США та 2037872,41 грн, з яких: 1138778,31 дол. США - прострочені проценти за користування кредитом, 1904763,99 грн - прострочена комісія за управління кредитом, 43789,67 дол. США - пеня за несвоєчасну сплату процентів, 100976,03 грн - пеня за несвоєчасну сплату комісії за управління, 1169,36 грн - пеня за несвоєчасну сплату комісії за зміну умов, 2920,39 дол. США - 3% річних у зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів, 6654,14 грн - 3% річних у зв'язку з несвоєчасною сплатою комісії за управління кредитом, 59,18 грн - 3% річних у зв'язку з несвоєчасною сплатою комісії за зміну умов, 24249,71 грн - втрати від інфляції;
- від 19.09.2014 № 151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ - у сумі 57164,63 дол. США та 777931,25 грн, з яких: 54943,94 дол. США - прострочені проценти за користування кредитом, 408079,45 грн - прострочена комісія за управління кредитом, 307898,88 грн - прострочена комісія за зобов'язання, 2083,34 дол. США - пеня за несвоєчасну сплату процентів, 23745,58 грн - пеня за несвоєчасну сплату комісії за управління, 23596,57 грн - пеня за несвоєчасну сплату комісії за зобов'язання, 1185,60 грн - пеня за несвоєчасну сплату комісії за зміну умов, 137,35 дол. США - 3% річних у зв'язку із несвоєчасною сплатою процентів, 1490,50 грн - 3% річних у зв'язку з несвоєчасною сплатою комісії за управління кредитом, 1432,59 грн - 3% річних у зв'язку з несвоєчасною сплатою комісії за зобов'язання, 59,18 грн - 3% річних у зв'язку з несвоєчасною сплатою комісії за зміну умов, 10442,90 грн - втрати від інфляції.
Ухвалою від 11.01.2016 порушено провадження у справі за даним позовом, розгляд справи призначено на 09.02.2016, на підставі статті 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 акціонерне товариство "Креатив".
Ухвалою від 09.02.2016 розгляд справи відкладено до 17.02.2016.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Протеїн-Продакшн" до початку розгляду господарським судом справи по суті подало зустрічну позовну заяву від 17.02.2016, яка містить наступні вимоги:
визнати недійсним договір про внесення змін № 151214Р27-1 від 30.06.2015 до договору поруки № 151214Р27 від 30.07.2014;
визнати недійсним договір про внесення змін № 151213Р20-1 від 30.06.2015 до договору поруки № 151213Р20 від 30.08.2013.
Ухвалою господарського суду від 17.02.2016 строк вирішення спору продовжено на п'ятнадцять днів; відкладено розгляд справи на 26.02.2016 о 14:30 год., зобов'язано учасників судового процесу подати докази необхідні для розгляду справи.
Ухвалою господарського суду від 18.02.2016 прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Протеїн-Продакшн" від 17.02.2016 для спільного розгляду з первісним позовом у даній справі № 912/19/16.
26.02.2016 позивач звернувся в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України із заявою про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача станом на 16.02.2016 суму простроченої заборгованості 10377463,34 доларів США та суму 142408432,60 грн за кредитними договорами № 151213К17 від 21.08.2013, № 151214К12 від 10.06.2014, № 151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ від 19.09.2014, укладеними в рамках Генеральної кредитної угоди № 151308N2 від 17.11.2008.
Позивачем подано докази направлення вищевказаної заяви на адреси учасників судового процесу.
Господарським судом заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог прийнято до розгляду.
Ухвалою господарського суду від 26.02.2016 розгляд справи відкладено до 10.03.2016 о 12:00 год., зобов'язано учасників судового процесу подати докази необхідні для розгляду справи.
Також іншою ухвалою господарського суду від 26.02.2016 позовну заяву Компанії Формдрай Лімітед (Formdray limited), Кіпр, Нікосія було прийнято до розгляду.
Господарський суд виходить з того, що відповідно до наявної в матеріалах справи копії Свідоцтва про реєстрацію НЕ 343525 від 22 травня 2015 року правильне найменування третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору щодо договорів про внесення змін до договорів поруки - Компанія Формдрай Лімітед (Formdray limited) (т.3 а.с.52). Втім, у позовній заяві неправильно зазначено переклад її найменування - Формрай Лімітед НЕ 343525 (Свідоцтво про реєстрацію), але при цьому англійською мовою зазначено найменування так - Formdray limited.
Отже, стороною у справі є Компанія Формдрай Лімітед (Formdray limited), Кіпр, Нікосія як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору щодо договорів про внесення змін до договорів поруки.
02.03.2016 позивачем подано до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, за змістом якої ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" просить суд стягнути відповідача станом на 16.02.2016 суму простроченої заборгованості 10382823,57 доларів США та суму 142408432,60 грн за кредитними договорами № 151213К17 від 21.08.2013, № 151214К12 від 10.06.2014, № 151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ від 19.09.2014, укладеними в рамках Генеральної кредитної угоди № 151308N2 від 17.11.2008, з яких:
- за Кредитним договором від 21.08.2013 № 151213К17 - у сумі 8718793,62 дол. США та 136746163,64 грн, з яких: 7906840,54 дол. США - прострочені проценти за користування кредитом, 127735857,00 грн - прострочена комісія за управління кредитом, 759954,65 дол. США (20380524,60 грн екв.) - пеня за несвоєчасну сплату процентів, 7224993,57 грн - пеня за несвоєчасну сплату комісії за управління, 1754,04 грн - пеня за несвоєчасну сплату комісії за зміну умов, 51998,43 дол. США - 3% річних у зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів, 519155,12 грн - 3% річних у зв'язку з несвоєчасною сплатою комісії за управління кредитом, 88,77 грн - 3% річних у зв'язку з несвоєчасною сплатою комісії за зміну умов, 1264315,15 грн - втрати від інфляції;
- за Кредитним договором від 10.06.2014 № 151214К12 - у сумі 1587672,27 дол. США та 4143247,67 грн, з яких: 1443483,88 дол. США - прострочені проценти за користування кредитом, 3797248,49 грн - прострочена комісія за управління кредитом, 134959,80 дол. США (3619362,78 грн екв.) - пеня за несвоєчасну сплату процентів, 276357,73 грн - пеня за несвоєчасну сплату комісії за управління, 1169,36 грн - пеня за несвоєчасну сплату комісії за зміну умов, 9228,59 дол. США - 3% річних у зв'язку з несвоєчасною сплатою процентів, 19315,50 грн - 3% річних у зв'язку з несвоєчасною сплатою комісії за управління кредитом, 59,18 грн - 3% річних у зв'язку з несвоєчасною сплатою комісії за зміну умов, 49097,41 грн - втрати від інфляції;
- за Кредитним договором від 19.09.2014 № 151214К16/ЕЕР-17-ЕХІМ - у сумі 76357,68 дол. США та 1519021,30 грн, з яких: 69378,06 дол. США - прострочені проценти за користування кредитом, 906411,97 грн - прострочена комісія за управління кредитом, 473849,23 грн - прострочена комісія за зобов'язання, 6537,96 дол. США (175335,59 грн екв.) - пеня за несвоєчасну сплату процентів, 62806,22 грн - пеня за несвоєчасну сплату комісії за управління, 48994,23 грн - пеня за несвоєчасну сплату комісії за зобов'язання, 801,60 грн - пеня за несвоєчасну сплату комісії за зміну умов, 441,66 дол. США - 3% річних у зв'язку із несвоєчасною сплатою процентів, 4348,11 грн - 3% річних у зв'язку з несвоєчасною сплатою комісії за управління кредитом, 3277,55 грн - 3% річних у зв'язку з несвоєчасною сплатою комісії за зобов'язання, 40,24 грн - 3% річних у зв'язку з несвоєчасною сплатою комісії за зміну умов, 18492,14 грн - втрати від інфляції.
Позивачем подано докази направлення вищевказаної заяви на адреси учасників судового процесу.
Господарським судом заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог прийнято до розгляду.
В судовому засіданні 10.03.2016 оголошувалася перерва до 15.03.2016 о 15:40 год.
26.02.2016 первісний позивач подав заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, у якій просить накласти арешт на майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Протеїн-Продакшн", де б воно не знаходилось в межах суми позовних вимог.
У судовому засіданні представник позивача просив задовольнити заяву про забезпечення позову, представник відповідача просив господарський суд відмовити в її задоволенні у зв'язку із необґрунтованістю.
Заява мотивована значним розміром заявленої до стягнення заборгованості, а також тим, що відповідач не акумулює достатній розмір грошових коштів на своїх рахунках, який був би співрозмірним розміру існуючого боргу, при цьому у нього в наявності є майно у вигляді нерухомості, арешт якого не призведе до припинення господарської діяльності.
За твердженням позивача, про ухилення відповідача від виконання зобов'язань свідчить також те, що під час розгляду справи відповідач не надав відзив на позов, при розгляді спору продовжує вчиняти дії по затягуванню вирішення питання щодо розрахунку з позивачем.
У зв'язку з викладеним первісний позивач вважає, що уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду у випадку задоволення позову може бути забезпечено шляхом накладення арешту на майно відповідача у межах суми позовних вимог.
При розгляді заяви про забезпечення позову господарський суд враховує таке.
Господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 Господарського процесуального кодексу України заходів до забезпечення позову (частина 1 статті 66 Господарського процесуального кодексу України).
Стаття 67 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, передбачає, що позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.
При цьому, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (пункт 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову та навести суду обґрунтування, належним чином доведене, необхідності застосування заходів забезпечення позову та мотивування того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.
Втім, первісний позивач як на підставу для застосування заходів до забезпечення позову послався на те, що керівництво відповідача не сплачує борг, не надав відзиву на позовну заяву чи інших обґрунтованих заперечень, що на його думку може свідчити про можливість утруднення чи зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду, оскільки первісний відповідач може розпорядитися своїм майном. Однак позивач не надав доказів на підтвердження своїх доводів щодо того, що майно, яке є у відповідача може зникнути чи зменшитись. Доказів реалізації відповідачем майна чи наявності намірів його реалізації, витрачання коштів, укладення договорів застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання позивачем господарському суду не подано.
Окрім того, первісним позивачем не наведено перелік майна, на яке за його твердженням необхідно накласти арешт, та його місцезнаходження.
Поряд з цим, необхідно виходити з того, що первісний відповідач подав зустрічний позов щодо недійсності договорів про внесення змін до договорів поруки, тим самим не погоджується з позовними вимогами первісного позивача, що ґрунтуються на вказаних договорах поруки з урахуванням внесених змін.
Окрім того, необхідно зауважити, що майно, власником якого є ТОВ "Протеїн-Продакшн" вже перебуває під приватним обтяженням АТ "Укрексімбанк", оскільки передано в заставу та іпотеку АТ "Укрексімбанк" відповідно до договору застави №151214234 від 30.07.2014 року та договору №151214233 від 30.07.2014 року, укладених в якості забезпечення вимог АТ "Укрексімбанк", що випливають з генеральної угоди від 17.11.2008 року №151308М2.
Існування зареєстрованих обтяжень на підставі застави та іпотеки виключає вільне розпорядження майном, власником якого є ТОВ "Протеїн-Продакшн".
Із витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 49171100 від 15.03.16 вбачається, що ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва накладено арешт на рухоме майно, а саме виробниче обладнання, що належить ТОВ "Протеїн-Продакшн", яке заборонено відчужувати, обтяжувач СУ ГУ Національної поліції у м. Києві. Але ця обставина не свідчить про звернення стягнення на майно, належне ТОВ "Протеїн-Продакшн", та не є доказом того, що первісний відповідач має намір реалізувати відповідачем майна чи наявності намірів його реалізації, витрачання коштів.
Згідно статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона за допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, заява про забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень при виконанні судового рішення.
Заява первісного позивача не містить фактичних даних, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.
За викладених обставин заява позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Водночас, господарський суд звертає увагу та не, що згідно пункту 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.
У пункті 6 вищевказаної постанови звернуто увагу, що статтею 106 ГПК передбачено можливість оскарження ухвал про забезпечення позову, скасування забезпечення позову. Відтак ухвали про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову або в задоволенні клопотання про скасування заходів до забезпечення позову оскарженню не підлягають.
Судовий збір відповідно до вимог статті 6 Закону України "Про судовий збір" та статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на заявника.
Керуючись статтями 22, 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про забезпечення позову у справі № 912/19/16 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту винесення та не підлягає оскарженню.
Копію ухвали направити Приватному акціонерному товариству "Креатив" (25014, м. Кіровоград, просп. Промисловий, 19); Компанії Формдрай Лімітед (адвокату ОСОБА_6 - 25006, АДРЕСА_1).
Суддя О.А. Змеул