ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
10.03.2016Справа №910/31712/15
За позовомПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Дніпропетровськгаз»
До Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»
Простягнення 327 174,38 грн.
Суддя Борисенко І.І.
Представники сторін:
Від позивача - Замкова М.О., за довіреністю;
Від відповідача - Бережок С.І., за довіреністю.
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогами до Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про стягнення 22 967,58 грн. 3 % річних та 304 206,80 грн. інфляційних втрат нарахованих за неналежне виконання грошових зобов'язань за договором на розподіл природного газу №14-85-ТБ від 30.01.2014.
Відповідач проти позову заперечив повністю, посилається на те, що він за умовами Договору від 30.01.2014 №14-85-ТБ на розподіл природного газу є не замовником, а гарантованим постачальником, а тому вимоги п. 5.5 Договору крім абзацу четвертого та п'ятого на нього не розповсюджуються. При цьому Відповідач зазначає, що на нього розповсюджується п. 5.6 Договору згідно якого, якщо Замовник є гарантованим постачальником, то Замовник здійснює оплату послуг з транспортування газу в місяці, у якому здійснюється транспортування газу, шляхом щоденного перерахування коштів на рахунок Газорозподільного підприємства в порядку, установленому Алгоритмом розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання гарантованих постачальників природного газу, затвердженого постановою НКРЕ від №1000.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
30.01.2014 між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (газорозподільне підприємство) та Публічним акціонерним товариством Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (замовник) укладено договір на розподіл природного газу №14-85-ТБ (надалі - Договір), відповідно до умов якого газорозподільне підприємство зобов'язується у лютому 2014 року надати замовнику послугу з транспортування природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності об'єктів замовника або його споживачів (далі - пункт призначення) відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін, а замовник зобов'язується сплатити газорозподільному підприємству вартість послуги з транспортування природного газу ГРМ у розмірі, строки та порядку, передбаченими умовами договору.
В подальшому між сторонами укладено додаткові угоди, якими вносилися відповідні зміни та доповнення до договору, а саме: №1 від 05.02.2014, №2 від 16.04.2014, №3 від 18.04.2014 та №4 від 03.12.2014.
Додатковою угодою №1 від 05.02.2014 погоджено обсяги транспортування природного газу на лютий-квітень 2014 року.
Додатковою угодою №2 від 16.04.2014 погоджено обсяги транспортування природного газу на лютий-червень 2014 року.
Додатковою угодою №3 від 18.04.2014 погоджено обсяги транспортування природного газу на лютий-грудень 2014 року.
Додатковою угодою №4 від 03.12.2014 пункт 2.1 Договору викладено в наступній редакції: Газорозподільне підприємство зобов'язується у 2014-2015 роках надати Замовнику послугу з транспортування газу газорозподільними мережами до межі балансової належності об'єктів Замовника або його споживачів відповідно до актів розмежування балансової належності газопроводів та експлуатаційної відповідальності сторін.
Цією ж додатковою угодою погоджено об'єми транспортування газу на 2014-2015 роки.
Відповідно до пункту 11.1. Договору в редакції додаткової угоди №4 від 03.12.2014 встановлено, що даний договір набирає чинності з дня його підписання та скріплення під уповноважених представників сторін печатками, та розповсюджує свою дію на відносини сторін, що склалися з 01 лютого 2014 року і діє в частині надання послуг до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків за надані газорозподільним підприємством послуги - до повного виконання замовником своїх зобов'язань за цим договором. Договір вважається продовженим на наступний період, якщо за місяць до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляду його умов. При цьому сторони повинні переоформити додаток до договору, у якому визначити планові обсяги газу на продовжений строк.
Згідно з пунктом 3.6. Договору обсяг протранспортованого природного газу ГРМ підтверджується підписаним сторонами актом наданих послуг з транспортування природного газу ГРМ, що оформлюється на підставі даних комерційних вузлів обліку.
Відповідно до пункту 3.7. Договору газорозподільне підприємство до 10-го числа місяця, наступного за звітним, направляє замовнику два примірники оригіналу акта наданих послуг за звітний місяць, які підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою газорозподільного підприємства.
Положеннями пункту 3.8. Договору замовник протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобов'язується повернути газорозподільному підприємству один примірник оригіналу акта, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою замовника (для юридичних осіб), або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта наданих послуг. У випадку відмови від підписання акта наданих послуг розбіжності підлягають урегулюванню відповідно до законодавства.
Акти наданих послуг є підставою для остаточних розрахунків замовника з газорозподільним підприємством (пункт 3.10. Договору).
Відповідно до п. 6.3.2 Договору, замовник зобов'язується оплачувати газорозподільному підприємству вартість послуг згідно з умовами Договору.
Відповідно до п. 5.1 Договору розрахунки за послуги з транспортування природного газу ГРМ здійснюються за тарифом на транспортування природного газу розподільними трубопроводами за 1000 м3, встановленим для газорозподільного підприємства Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.
Відповідно до п. 5.5. Договору оплата вартості послуг з транспортування природного газу ГРМ здійснюється Замовником (крім гарантованого постачальника) на умовах попередньої оплати авансовими платежами планового обсягу природного газу на період передоплати, визначений сторонами в договорі.
У випадку недоплати за фактично протранспортований газ ГРМ за розрахунковий період Замовник проводить остаточний розрахунок не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.
У випадку, якщо Замовник є гарантованим постачальником, то Замовник здійснює оплату послуг з транспортування газу в місяці, у якому здійснюється транспортування газу, шляхом щоденного перерахування коштів на рахунок Газорозподільного підприємства в порядку, установленому алгоритмом розподілу коштів, який затверджується національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики (абз. 1 п. 5.6 Договору).
Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Замовником до двадцятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів (абз. 2 п. 5.6 Договору).
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.
Як встановлено судом, на виконання умов укладеного договору на розподіл природного газу №14-85-ТБ від 30.01.2014, позивачем було надано відповідачу послуги з транспортування природного газу газорозподільними мережами, що підтверджується доданими до позовної заяви копіями підписаних уповноваженими представника та скріплених відтисками печаток сторін актів наданих послуг з транспортування газу, а саме: №02/ТБ від 28.2..2014, №03/ТБ від 31.03.2014, №04/ТБ від 30.04.2014, №11/ТБ від 30.11.2014, № 12/ТБ від 31.12.2014, №01/ТБ від 31.01.2015, №02/ТБ від 28.02.2015, №03/ТБ від 31.03.2015.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що замовник в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконував взяті на себе зобов'язання по оплаті отриманих послуг з транспортування природного газу газорозподільними мережами за період з лютого 2014 року до березня 2015 року, а саме відповідач здійснював оплату отриманих послуг з порушенням встановленого договором терміну розрахунків оплати, що підтверджується доданими до матеріалів справи оборотно-сальдовими виписками за січень 2014 року - листопад 2015 року.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором на розподіл природного газу №14-85-ТБ від 30.01.2014 щодо повної та своєчасної оплати отриманих послуг з транспортування газу позивач просить суд стягнути з відповідача на свою 22 967,58 грн. 3 % річних та 304 206,80 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013року).
Суд, перевіривши розрахунок 3% річних, як плати за користування чужими грошовими коштами за період прострочення Відповідачем сплати за надані послуги за Договором про розподіл природного газу вважає, що ця частина позовних вимог підлягає задоволенню повністю в заявленому розмірі 22 967,58 грн.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (п.п. 3.1, 3.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013 року).
Суд зазначає, що інфляція є девальвацією грошової одиниці України протягом місяця і визначається державою як середньомісячний індекс, що збільшує суму основного боргу, який повинен існувати протягом місячного періоду прострочення виконання відповідачем його грошового зобов'язання.
Суд, перевіривши розрахунок інфляційних втрат, як збільшення суми основного боргу в період прострочення виконання боржником його грошового зобов'язання в зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, наданий Позивачем, вважає, що позовні вимоги Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних підлягають задоволенню повністю в розмірі 304 206,80 грн.
Посилання Відповідача на процедуру, встановлену Алгоритмом розподілу коштів, як підставу звільнення його від відповідальності за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань є безпідставними, оскільки згідно з п. 1.2. Алгоритму розподілу коштів встановлено, що дія цього Алгоритму не поширюється на відносини, пов'язані з остаточним розрахунком гарантованого постачальника природного газу та його структурних підрозділів із власником природного газу, газотранспортними, газорозподільними підприємствами відповідно до умов укладених договорів та погашенням заборгованості споживачів за спожитий природний газ.
При цьому судом враховано, що відповідно до ст. 1 Договору на розподіл природного газу від 30.01.2014 року №14-85-ТБ Відповідач є Замовником - суб'єктом ринку природного газу, який на підставі Договору замовляє в Газорозподільного підприємства надання послуг з транспортування природного газу газорозподільними мережами до межі балансової належності об'єктів Замовника або його споживачів.
Цією статтею Договору визначено також коло суб'єктів відповідно до умов цього Договору є споживачами Замовника - це суб'єкти господарювання, які виробляють теплову енергію, зокрема із застосуванням блочних (модульних) котелень, установлених на даху та прибудованих (в обсягах природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними організаціями та установами), яким Замовник надає послуги з постачання природного газу на підставі відповідних договорів.
За умовами договору (п.5.5 абз. 4 та п. 5.6 абз. 2 Договору) в будь-якому випадку кінцева дата розрахунку - до двадцятого числа місяця наступного за звітним.
Отже, з огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання грошового зобов'язання за договором на розподіл природного газу №14-85-ТБ від 30.01.2014, вимоги позивача про стягнення з відповідача 22 967,58 грн. 3 % річних та 304 206,80 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача.
Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Дніпропетровськгаз" (49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпропетровськ, вул. Шевченка, буд. 2, ідентифікаційний код 03340920) інфляційні втрати у розмірі 304 206 (триста чотири тисячі двісті шість) грн. 80 коп., 3 % річних у розмірі 22 967 (двадцять дві тисячі дев'ятсот шістдесят сім) грн. 58 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 907 (чотири тисячі дев'ятсот сім) грн. 62 коп.
Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 15.03.2016
Суддя І.І. Борисенко