264/1280/16-ц
2/264/987/2016
(ЗАОЧНЕ)
"14" березня 2016 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Мирошниченка Ю. М., при секретарі Ковальовій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
У лютому 2016 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом, в якому зазначив, що відповідно до укладеного договору № б/н від 25.04.2013 року ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. У порушення умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, станом на 30.11.2015 року відповідач має заборгованість у сумі 15071,71 грн. Просили стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у сумі 15071,71 грн. та судовий збір в розмірі 1378,00 грн.
Представник позивача у судове засідання не з'явилася, надала суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила справу розглянути за її відсутністю.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та день слухання справи був повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив, у зв'язку з чим, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 25.04.2013 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № б/н, на підставі якого останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Пунктами 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити кредитний ліміт.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами Банку складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.
Відповідно до п. 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених кредитним договором.
Згідно п. 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.
У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Вимогами ст. 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до змісту ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
У відповідності до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк зобов'язується надати кредит позичальнику в розмірі й на умовах передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
На підставі п. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач має загальну заборгованість, яка утворилася за кредитним договором станом на 30.11.2015 року в розмірі 15071,71 грн., яка складається з 1998,22 грн. - заборгованість за кредитом, 9279,60 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 2600,00 грн. - заборгованість за пенею та комісією, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 693,89 грн. - штраф (процентна складова).
Виходячи з наведеного, суд вважає, що банком в порушення ч.1 ст. 61 Конституції України та ч. 3 ст. 509 ЦК України, на відповідача покладено подвійну цивільну правову відповідальність за порушення одного й того самого кредитного зобов'язання, оскільки за наведеними законодавчими нормами ніхто не може бути двічі притягнутий до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Тому в частині стягнення з відповідача штрафів позов задоволенню не підлягає як необґрунтований.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 умови кредитного договору не виконує, внаслідок чого утворилася заборгованість, з відповідача слід стягнути на користь позивача заборгованість за відрахуванням штрафів у розмірі 13877,82 грн.
Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Як вбачається з квитанції про сплату судового збору, розмір судових витрат складає 1378 грн., а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати за сплату судового збору пропорційну до розміру задоволених позовних вимог (позовні вимоги підлягають задоволенню на: 13877,82 грн. *100% / 15071,71 грн. ціни позову= 92 %), тобто 92 % від суми сплаченого судового збору (92% * 1378 грн./100% = 1267,76 гривень) складає 1267,76 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд,-
Позов публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, який проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, р/р № 29092829003111, МФО 305299) заборгованість по кредиту в розмірі 13877,82 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1267,76 грн.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути переглянуто судом, який його прийняв, за письмовою заявою відповідача.
Заява про перегляд рішення може бути подана відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Іншими особами, які беруть участь у справі, на рішення може бути подана апеляція в апеляційний суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Ю. М. Мирошниченко