264/1836/16-ц
2-о/264/118/2016
"16" березня 2016 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Литвиненко Н. В. , при секретарі Скудар С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Іллічівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області про встановлення факту народження дитини, -
У березні 2016 року заявник ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту народження дитини, посилаючись на те, що 16.01.2016 року вона на тимчасово окупованій території в м.Донецьку народила сина, про що 18.01.2016 року Донецьким обласним клінічним територіальним об'єднанням м.Донецька було видане медичне свідоцтво без номеру про народження. У березні 2016 року заявник звернулася до Іллічівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Маріупольського МУЮ у Донецькій області стосовно державної реєстрації народження дитини, однак їй було відмовлено, оскільки будь-який документ, виданий органами, їх посадовими та службовими особами на тимчасово неконтрольованих територіях, не створює правових підстав та рекомендовано було звернутися до суду для вирішення питання щодо встановлення факту народження особи на підставі п.8 ст.256 ЦПК України. Встановлення факту народження дитини необхідно для здійснення державної реєстрації народження в органах ДРАЦС та отримання свідоцтва про народження дитини.
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій вказала, що заявлені вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Заінтересована особа Іллічівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції в Донецькій області, будучи належним чином повідомленими про час, день та місце розгляду справи, свого представника до суду не направили, надали до суду письмову заяву про розгляд справи за їх відсутності, проти задоволення вимог не заперечували.
Дослідивши представлені по справі докази, суд доходить висновку про те, що заява обґрунтована і підлягає задоволенню.
Зі змісту ст.3 ЦПК України вбачається, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорювальних прав.
Згідно п.5 ч.2 ст.234 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
У відповідності до п.7 ч.1 ст.256 ЦПК України суд розглядає справи, зокрема, про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження.
Судом встановлено, що громадянка України ОСОБА_1 народилась 16 січня 1990 року в м.Донецьку Донецької області та зареєстрована в Калінінському районі АДРЕСА_1, що підтверджується копією паспорта серії ВК №258898, виданого 04.04.2006 року Калінінським РВ ДМУ УМВС України в Донецькій області.
16 січня 2016 року у ОСОБА_1 народився син у м.Донецьку Донецької області, територія якого є тимчасово окупованою.
Факт народження дитини підтверджується медичним свідоцтвом без номеру про народження від 18.01.2016 року виданим Донецьким обласним клінічним територіальним об'єднанням м.Донецька.
Відповідно до ч.1 ст.144 СК України, батьки зобов'язані невідкладно, але не пізніше одного місяця від дня народження дитини, зареєструвати народження дитини в державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Згідно ст.7 Закону України «Про громадянство України» , особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.
Відповідно до Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованою постановою Верховної ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року, дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов'язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.
Згідно п.7 ч.1 ст.256 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження, а відповідно до п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року, рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання. Згідно зі ст.14 ЦПК України, рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для органів, які реєструють такі факти або оформлюють права, що виникають у зв'язку із встановленим судом фактом. В разі встановлення у судовому порядку факту реєстрації акту громадянського стану орган державної реєстрації актів громадянського стану провадить відповідний запис на підставі рішення суду.
Встановлення даного факту, що має юридичне значення, необхідно заявнику для державної реєстрації народження сина.
Відповідно до ст.13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» , якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то за їх бажанням місцем народження дитини в актовому записі про народження може бути визначене фактичне місце її народження або місце проживання батьків чи одного з них. Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця з дня її народження, а у разі народження дитини мертвою - не пізніше трьох днів. Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров'я документ, що підтверджує факт народження, видає заклад охорони здоров'я, який проводив огляд матері та дитини. У разі якщо заклад охорони здоров'я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За відсутності документа закладу охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Відповідно до п. 1 Постанова Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.
Згідно з ч. 1-2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
На сьогоднішній час свідоцтво про народження видане органом, який діє поза межами Конституції та законодавства України та не визнається на території України. Лікарське свідоцтво про народження видане медичними закладами тимчасово окупованої території не є підставою для реєстрації народження на території України.
Статтею 17 ч.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.
Згідно зі ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту народження дитини, оскільки законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, що надасть можливість отримати заявнику свідоцтво про народження її сина, виданого державним органом України.
Керуючись ст.ст. 234,235, 256 ЦПК України, суд -
ОСОБА_2 Сергіївни, заінтересована особа Іллічівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області про встановлення факту народження дитини, задовольнити.
Встановити факт народження дитини чоловічої статі у громадянки України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, яка народилася 16 січня 2016 року в м.Донецьк Донецької області, Україна.
Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Донецької області через Іллічівський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом десяти днів, з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засідання під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Суддя: Н. В. Литвиненко