264/6376/15-ц
2/264/61/2016
"14" березня 2016 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Іванченко А. М. , при секретарі Родіній Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У вересні 2015 року позивач звернувся до суду із позовною заявою до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування своїх позовних вимог в позовній заяві позивач посилався на те, що 21.04.2006 року між ним та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № DNH4KP60530270, згідно якого остання отримала кредит у розмірі 8645,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 25,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 21.10.2009 року. Відповідачка ОСОБА_1 станом на 19.06.2015 року зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 112301,89 грн., яка складається з заборгованості за кредитом - 2942,87 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 33484,49 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 75874,43 грн. Від цієї суми заборгованості віднімається сума у розмірі 65599,99 грн., яка була задоволена рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26.11.2012 року з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ПАТ КБ «Приват Банк», різниця становить 46701,91 грн., а також штраф (фіксована частина) - 500,00 грн, штраф (процентна складова) - 2335,10 грн. Різниця становить - 49537,01 грн. Просив стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 49537,01 грн., а також витрати по сплаті судового збору.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив розглянути справу за його відсутності.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася , надала заяву про можливість розгляду справи за її відсутності. Позовні вимоги не визнала. Просила застосувати позовну давнісь.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 21.04.2006 року на підставі заяви ОСОБА_1 №DNH4KP60530270 Публічним акціонерним товариством КБ «ПриватБанк» відповідачу було видано споживчий кредит у розмірі 8645,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 2,09% на рік з кінцевим терміном повернення 21.10.2009 року.
В якості забезпечення виконання зобов'язання відповідачки за кредитним договором позивач та ПАТ «А-Банк» уклали договір поруки № 167 від 20 жовтня 2010 року, розмір відповідальності поручителя перед кредитором згідно Додатку 1 складає 10000 грн.
Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26 листопада 2012 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» були задоволені, яке було скасовано ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08 серпня 2013 року було скасовано і справу призначено до розгляду в загальному порядку.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16.06.2014 року справа №202/31368/13-ц у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» було відмовлено та застосовано строк позовної давності.
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 17.02.2015 року рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16.06.2014 року залишено без змін. Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16.06.2014 року набрало чинності 17.02.2015 року.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання має відшкодувати кредитором завдані ним збитки.
Згідно із ст. 536 ЦК України, якою передбачено що, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами, що передбачено статтею 629 ЦК України.
Умовами договору погашення кредитної заборгованості та строки сплати чергових платежів визначено місяцями.
Отже, поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов'язання, яке виникло на основі договору.
Згідно із ч. 3 ст. 254 ЦК України строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.
Статтею 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язаний його початок.
Отже, як вбачається з розрахунку заборгованості, останній платіж відповідачкою був зроблений 27 квітня 2007 року, що є початком перебігу строку позовної давності, тому цей строк для банку сплинув 28 квітня 2010 року, а з позовом він звернувся 21.09.2015 року, при цьому не зазначив жодної поважної причини його пропуску і не просив поновити.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).
Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 ЦК України.
При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).
За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
З аналізу умов кредитного договору та змісту зазначених правових норм, суд приходить до висновку, що у випадку неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.
Зазначена правова позиція сформульована в постанові Верховного Суду України від 06 листопада 2013 року по справі № 6-116цс13.
Таким чином, встановивши вищенаведені обставини, беручи до уваги відсутність у справі будь-яких доказів того, що позивач протягом зазначеного періоду часу звертався безпосередньо до відповідачки чи в судовому порядку з вимогою про сплату заборгованості, а також, зважаючи на відсутність доказів поважності причин пропуску такого звернення, суд приходить до висновку, що позов подано до суду з пропуском позовної давності, застосувати яку згідно ч. 3 ст. 267 ЦК України просила відповідачка у заяві від 01.03.2016 року.
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що хоча цивільне право ПАТ КБ «Приватбанк» порушено, проте позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку із спливом позовної давності - 3 роки.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України понесені позивачем судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 254, 257, 258, 261, 267, 526,527,530, 1054, ЦК України, ст.ст.11, 15, 27, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, суд
У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості- відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в апеляційній суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: А. М. Іванченко