263/2136/16-а
2-а/263/59/2016
16 березня 2016 року суддя Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області Шатілова Л.Г., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, зазначивши, що він працює в органах прокуратури Донецької області з 1994 року по теперішній час, набув право на пенсію за вислугою років, у зв'язку з чим з квітня 2014 року отримував пенсію, призначену на підставі ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру». З 01.04.2015 року виплата пенсії за вислугою років йому була припинена відповідно до ст.12 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року, ст.47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вказаною статтею було передбачено, що тимчасово, у період з 01.04.2015 року по 31.12.2015 року, у період роботи особи на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про прокуратуру», пенсії призначені відповідно до цього Закону не виплачуються. Відповідно до п.5 Перехідних положень до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України, у тому числі «Про прокуратуру». Верховною Радою України до 01.06.2015 року не було прийнято закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах. Таким чином, з 01.06.2015 року відпали підстави для припинення виплати йому пенсії за вислугою років, оскільки він з зазначеної дати не є особою, яка має право на призначення пенсії у порядку спеціального закону. У зв'язку з цим він звернувся до Управління ПФУ із заявою про відновлення виплати раніше призначеної пенсії, виплата якої була припинена з 01.04.2015 року. Листом №3004/03 від 28.01.2016 року Управлінням ПФУ відмовило у відновленні виплати йому пенсії. Вважає, що рішення відповідача про відмову у відновленні виплати раніше призначеної йому пенсії грубо порушує його конституційне право на пенсійне забезпечення, передбачене ст. 46 Конституції України. Посилаючись, зокрема на ст.ст.19, 46 Конституції України, Закон України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», просив суд визнати дії Управління ПФУ щодо відмови у відновленні виплати раніше призначеної пенсії за вислугою років протиправними та зобов'язати УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя відновити раніше призначену йому пенсію за вислугу років з 01.04.2015 року.
Ухвалою суду від 25.02.2016 року при відкритті провадження у справі було залишено без розгляду позовні вимоги позивача за період з 01.04.2015 року по 23.08.2015 року на підставі вимог ст. 99 КАС України.
Представник УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя подав до суду письмові заперечення проти позову. В обґрунтування яких зазначило, що з 01.04.2015 року у відповідності до Закону України від 02.03.2015 року №213-VІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» ОСОБА_2 зупинено на період з 01.04.2015 року по 31.12.2015 року виплату пенсії за вислугу років, як пенсіонеру, що працює на посаді прокурора. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213 від 02 березня 2015 року внесено зміни до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» та передбачено, що тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, особам, на яких поширюється дія цього Закону (крім інвалідів І та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у період роботи на посадах, які дають право на призначення пенсії/щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених цим Законом, законами України «Про статус народного депутата України», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цієї статті, не виплачуються. Даний Закон є чинним, він не визнавався антиконституційним, а тому дії відповідача не можуть бути визнані протиправними. Відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та законами України, в тому числі Законом України «Про державну службу» зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» №213-VІІІ від 02.03.2015 р. Таким чином, зазначена норма чітко встановлює, що пенсія особам, які працюють на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, зокрема передбачених Законом України «Про прокуратуру» не виплачуються. Тобто, визначено, що підставою для припинення виплати пенсії є саме факт роботи особи на посаді, яка дає право на призначення пенсії відповідно зазначеним законам, при чому в даному випадку не має значення чи набула особа таке право (тобто чи наявні підстави визначені законом для її призначення - вік, інвалідність, тощо) чи ні.
Отже, позивач, займаючи посаду прокурора, а отже має право (з урахуванням відповідних вимог Закону України «Про прокуратуру») на призначення пенсії відповідно до спеціального закону - Закону України «Про прокуратуру», а тому в даній ситуації на нього розповсюджується дія Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VІІІ від 02.03.2015р. На підставі вищезазначеного, Управління ПФУ просило суд відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 09.04.2014 року перебуває на обліку в УПФУ в Жовтневому районі м. Маріуполя та продовжує працювати в органах прокуратури.
До 01 квітня 2015 року позивач ОСОБА_2 отримував пенсію за вислугу років відповідно до ст.50-1 Закону України «Про прокуратуру», проте з 01 квітня 2015 року виплата пенсії за вислугою років позивачу була припинена відповідно до ст.12 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року, ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
У січні 2016 року позивач ОСОБА_2 звернувся до Управління ПФУ із заявою про відновлення йому раніше призначеної пенсії. На вказане звернення Управлінням ПФУ позивачу було надано відповідь №3004/03 від 28.01.2016 року, в якій повідомлено, що оскільки позивач продовжує працювати в органах прокуратури на посаді, яка дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру», то враховуючи зміни в законодавстві, з 01 квітня 2015 року припинення виплати йому пенсії було правомірним, а підстави для подальшої виплати спірної пенсії з квітня 2015 року тимчасово відсутні.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Стаття 46 Конституції України передбачає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат для догляду, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пенсійне забезпечення громадян України, в т.ч. порядок призначення та виплати пенсій, визначення розміру пенсії, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та іншими нормативно-правовим актами.
Абзацом 2 частини 1 статті 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон №1058) в редакції, яка чинна з 01.04.2015 року, тимчасово, у період з 01 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року: у період роботи особи (крім інвалідів І та ІІ груп, інвалідів війни ІІІ групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 ст.10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.
Станом на 01 квітня 2015 року посада, на якій працює позивач, дійсно давала право на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбаченим Законом України «Про прокуратуру», у зв'язку з чим, відповідачем правомірно виплату пенсії позивачу було припинено.
Відповідно до п.5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону № 213 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року № 213-VІІІ (надалі - Закон №213) у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.
Вказаний в п.5 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону №213 закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 01 червня 2015 року не прийнятий, у зв'язку з чим з вказаної дати втратили чинність, зокрема, норми Закону України «Про прокуратуру» щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії за цим Законом не призначаються.
Таким чином, з 1 червня 2015 року посада, на якій працює позивач, не дає права на призначення пенсії в порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про прокуратуру», у зв'язку з чим відпали передбачені ч.1 ст.47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підстави для невиплати позивачу пенсії, призначеної відповідно до вказаного Закону, отже з 1 червня 2015 року перешкоди для виплати позивачу вищевказаної пенсії відсутні.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що з 24.08.2015 року виплата раніше призначеної позивачу пенсії підлягає відновленню, у зв'язку з відсутністю підстав для її невиплати передбачених ч.1 ст.47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому суд вважає, що поновити права та інтереси позивача ОСОБА_2 іншим шляхом ніж відновлення виплати спірної пенсії неможливо.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст.8-11, 17, 18, 69, 71, 72, 94, 99, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області щодо не відновлення з 24.08.2015 року виплати пенсії ОСОБА_2.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області відновити ОСОБА_2 виплату раніше призначеної пенсії за вислугою років з 24.08.2015 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 551 гривню 20 копійок.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом 10 днів з дня отримання її копії.
Суддя Л.Г. Шатілова