Справа №263/2597/16-ц
Провадження №2о/263/209/2016
16.03.2016 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі: судді Скрипниченко Т.І. при секретарі Момот А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту народження дитини, заінтересована особа ОСОБА_2, Жовтневий відділ державної реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції, про встановлення факту народження, -
Заявник звернувся до суду із заявою про встановлення факту. В обґрунтування заяви зазначив, що з 21.12.2013 року знаходиться у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 10.09.2015р. ОСОБА_1 народила доньку - ОСОБА_3 у м. Макіївка. Народження дитини було зареєстровано міською лікарнею м.Макіївка №2. При зверненні до Жовтневого відділу державної реєстрації актів цивільного стану РС ММУЮ у Донецькій області для перереєстрації народження доньки було роз'яснено, що на підставі наявного у заявника ОСОБА_4 свідоцтва про народження неможливо зареєструвати (перереєструвати) народження дитини. Перереєстрація народження з території, яка тимчасово непідконтрольна Україні провадиться на підставі лікарського свідоцтва про народження (або дубліката) лише встановленої форми, на якому проставлений кутовий штамп та кругла печатка лікарської установи, яка видає свідоцтво. Просив встановити факт, що ОСОБА_1 народила доньку, ІНФОРМАЦІЯ_1, та зобов'язати зареєструвати народження дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області.
В судовому засіданні заявник надав пояснення аналогічні, викладеним у заяві, наполягав на задоволені заяви в подальшому в судове засідання заявник не з'явився - надав на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутності та підтримання заявлених вимог.
Заінтересована особа ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності та підтримання заявлених вимог.
Від зацікавленої особи до суду надійшла письмова заява із проханням розглянути справу у її відсутність та на розсуд суду.
Вивчивши матеріали справи в їхній сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії І-НО № 342161 від 21.12.2013р. ОСОБА_1 та ОСОБА_1 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 21.12.2013р.
З копії медичного свідоцтва про народження, яка видана 10.02.2016р., вбачається, що ОСОБА_1 10.09.2015р. народила дівчинку.
Допитана у якості свідка ОСОБА_5 пояснила суду, що ОСОБА_1 дійсно народила доньку ОСОБА_3 у м. Макіївка у міській лікарні м. Макіївка №2, батьком якої є заявник.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Згідно п.7 ч.1 ст. 256 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження, а відповідно до п. 18постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року, рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
Згідно зі ст.7 Закону України «Про громадянство України» особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України. Особа, яка має право на набуття громадянства України за народженням, є громадянином України з моменту народження.
Відповідно до Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої постановою Верховної ради України №789-ХІІ від 27.02.1991 року, дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов'язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.
Згідно зі ст.14 ЦПК України рішення про встановлення факту, що має юридичне значення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для органів, які реєструють такі факти або оформлюють права, що виникають у зв'язку із встановленим судом фактом. В разі встановлення у судовому порядку факту реєстрації акту громадянського стану орган державної реєстрації актів громадянського стану провадить відповідний запис на підставі рішення суду.
Встановлення даного факту, що має юридичне значення, необхідно заявнику для державної реєстрації народження дитини.
Відповідно до ст.13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» , якщо державна реєстрація народження дитини проводиться за місцем проживання батьків чи одного з них, то за їх бажанням місцем народження дитини в актовому записі про народження може бути визначене фактичне місце її народження або місце проживання батьків чи одного з них. Державна реєстрація народження дитини проводиться не пізніше одного місяця з дня її народження, а у разі народження дитини мертвою - не пізніше трьох днів. Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров'я документ, що підтверджує факт народження, видає заклад охорони здоров'я, який проводив огляд матері та дитини. У разі якщо заклад охорони здоров'я не проводив огляд матері та дитини, документ, що підтверджує факт народження, видає медична консультаційна комісія в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За відсутності документа закладу охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України.
Відповідно до п. 1 Постанови Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.
Згідно з ч. 1-2 ст. 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.
На даний час свідоцтво про народження видане органом, який діє поза межами Конституції та законодавства України та не визнається на території України. Лікарське свідоцтво про народження видане медичним закладом тимчасово окупованої території не є підставою для реєстрації народження на території України.
Статтею 17 ч.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.
Отже, суд приходить до висновку про можливість задоволення заяви про встановлення факту народження дитини, оскільки законом не передбачено іншого порядку встановлення цього факту, що надасть можливість отримати заявнику свідоцтво про народження дитини, видане державним органом України.
Керуючись ст.ст.10,60,212, 213, п.1 ч.1 ст.256, ст.257-1, ч.1 п.5 ст.259, п.8 ч.1 ст.367 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту народження дитини, заінтересована особа ОСОБА_2, Жовтневий відділ державної реєстрації актів цивільного стану Маріупольського міського управління юстиції, про встановлення факту народження - задовольнити.
Встановити, що ОСОБА_2, 22.08. ІНФОРМАЦІЯ_2, народила дівчинку, ІНФОРМАЦІЯ_1, у м. Макіївка, батько дитини - ОСОБА_1, 02.08.1991р.н., громадянин України.
Зобов'язати Жовтневий відділ державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області зареєструвати народження дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження м. Макіївка, зазначивши батьків дитини: ОСОБА_1, 02.08.1991р.н., ОСОБА_2, 22.08. ІНФОРМАЦІЯ_3
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участі у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення суду підлягає негайному виконанню.
Суддя: Т.І.Скрипниченко