Головуючий у 1 інстанції - Дмитрієв В.С.
Суддя-доповідач - Шишов О.О.
16 березня 2016 року справа №805/4640/15-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:головуючого Шишова О.О., суддів Сіваченка І.В., Чебанова О.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Фізичної-особи підприємця ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 січня 2016 р. у справі № 805/4640/15-а (головуючий І інстанції Дмитрієв В.С.) за позовом Фізичної-особи підприємця ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області про визнання протиправною та скасування вимоги від 06.04.2015 № Ф-1 про сплату боргу в розмірі 18698,97 грн.,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області про визнання протиправною та скасування вимоги від 06.04.2015 № Ф-1 про сплату боргу в розмірі 18698,97 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами проведеної позапланової перевірки господарської діяльності позивача відповідачем складено акт, в якому зроблені висновки про наявність з боку позивача порушень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058, в результаті чого донараховано сума страхових внесків за період 2005-2008. У зв'язку з цим, відповідачем винесено вимогу № Ф-1 від 06.04.2015 про сплату боргу зі сплати страхових внесків в сумі 18 698,97 грн. Позивач не згоден з вимогою відповідача, вважає її такою, що суперечить вимогам законодавства, оскільки за змістом оскаржуваної вимоги визначено, що донарахування здійснено на підставі ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", при цьому, на час перевірки ст. 17, 19 цього Закону відповідно до яких встановлені порушення, виключені та не діють з 2010 року на підставі Закону № 2464-VI.
Також, позивач вважає, що застосуванню підлягав саме Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетам та державними цільовими фондами" до правовідносин щодо нарахування заборгованості зі сплати обов'язкових платежів підлягала застосуванню саме ст. 15 Закону № 2181 від 21.12.2000.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 січня 2016 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Суд першої інстанції послався на те, що Управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя встановлено, що позивачем не була заявлена сума виплат за найманих працівників, на яку нараховуються та з якої утримуються страхові внески за період з квітня 2005 року по вересень 2009 року. Зазначені обставини документально не спростовуються.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову місцевого суду скасувати, постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
В доводах апеляційної скарги наполягав на тому, що за змістом оскаржуваної вимоги визначено, що донарахування здійснено на підставі ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", при цьому, на час перевірки ст. 17, 19 цього Закону відповідно до яких встановлені порушення, виключені та не діють з 2010 року на підставі Закону № 2464-VI. Також зазначив про відсутність у нього найманих працівників, про що він повідомляв відповідача.
Особи, які беруть участь у справі, до судового засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, у зв'язку з чим у відповідності до вимог ст. 197 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що позивач - ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець у встановленому порядку виконавчим комітетом Маріупольською міською радою Донецької області 01.11.2000, ідентифікаційний код НОМЕР_1, що підтверджується свідоцтвом про Державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2 (а.с.33). Позивач є платником єдиного податку та знаходиться на спрощеній системі оподаткування, що підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку серії НОМЕР_3 (а.с.34).
На підставі заяви платника від 31.03.2015 та відповідно до направлення від 03.04.2015 № 11/28 Управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя проведено позапланову перевірку правильності нарахування та сплати страхових внесків за період з 01.01.2004 по 02.04.2015 фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, перевірку правильності нарахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій за період з 01.01.2012 по 02.04.2015, перевірку достовірності формування та подання відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування у період з 01.01.2004 по 28.02.2015 (а.с.9).
За результатами проведеної позапланової перевірки Управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя складено акт № 11/31 від 06.04.2015.
Відповідно до висновків акту № 11/31 від 06.04.2015, перевіркою пунктів 2.4, 2.5, 3, 4, 5.1.1, 5.1.2, 5.2 плану перевірки порушень не встановлено. Перевіркою пункту 1 встановлено недотримання платником вимог "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", щодо ведення бухгалтерських документів про нарахування, обчислення та сплату страхових внесків. Перевіркою пункту 2.1 правильності визначення суми виплат, на які нараховуються страхові внески за ставкою 31,8-33,2% встановлені порушення пунктів 4, 6 частини 2 статті 17, частини першої статті 19 Закону № 1058, в результаті чого донарахована сума виплат на які нараховуються страхові внески за ставкою 31,8-33,2% у розмірі 54 527,00 грн., у тому числі за періодами: донарахована сума за 2005 рік у розмірі 6 632 грн., донарахована сума за 2006 рік у розмірі 13125 грн., донарахована сума за 2007 рік у розмірі 16 740 грн., донарахована сума за 2008 рік у розмірі 18 030 грн. Перевіркою п.2.2 правильності визначення суми виплат, з яких утримуються страхові внески за ставкою 0,5-2% встановлені порушення пунктів 4, 6 частини 2 статті 17, частини 2 статті 19 Закону № 1058, в результаті чого донарахована сума виплат, з яких утримуються страхові внески за ставкою 0,5-2% у розмірі 54 527 грн., у тому числі за періодами: донарахована сума за 2005 рік у розмірі 6 632 грн., донарахована сума за 2006 рік у розмірі 13 125 грн., донарахована сума за 2007 рік у розмірі 16740 грн., донарахована сума за 2008 рік у розмірі 18030 грн. Перевіркою п.2.3 правильності нарахування та сплати страхових внесків встановлено порушення пунктів 4, 6 ч. 2 ст. 17, частин 1, 2 ст. 19 Закону № 1058, в результаті чого донараховано сума страхових внесків за ставкою 31,8-33,2% у розмірі 17 859,53 грн., донарахована сума страхових внесків за ставкою 0,5-2% в сумі 839,44 грн., у тому числі за періодами: донарахована сума страхових внесків за ставкою 32,3% за 2005 рік у розмірі 2142,14 грн., донарахована сума страхових внесків за ставкою 31,8% за 2006 рік у розмірі 4173,75 грн., донарахована сума страхових внесків за ставкою 33,2% за 2007 рік у розмірі 5557,68 грн., донарахована сума страхових внесків за ставкою 33,2% за 2008 рік у розмірі 5985,96 грн., донарахована сума страхових внесків за ставкою 2% за 2005 рік у розмірі 132,64 грн., донарахована сума страхових внесків за ставкою 2% за 2006 рік у розмірі 262,50 грн., донарахована сума страхових внесків за ставкою 0,5-2% за 2007 рік у розмірі 83,70 грн., донарахована сума страхових внесків за ставкою 2% за 2008 рік у розмірі 360,60 грн. Перевіркою п.5.1.3 достовірності формування та подання відомостей про застраховану особу встановлено порушення пунктів 4, 6 частини 2 ст. 17, частин 1, 2 ст. 19 Закону № 1058 та підпункту 1 п. 1.3 Порядку №7-6 (а.с.10-25).
06.04.2015 Управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя винесено вимогу про сплату боргу зі сплати страхових внесків № Ф-1. Відповідно до якої, Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Маріуполя вимагає від фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 сплатити недоїмку зі страхових внесків у розмірі 18 698,97 грн. (а.с.104).
Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України.
Пунктом 7 вказаного Положення передбачено, що Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Правовідносини, з приводу яких виник спір регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV, Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI.
Згідно зі ст.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.11 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Пунктом 1 ст.14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страхувальниками є фізичні особи - підприємці та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - підприємців, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15статті 11 цього Закону.
Пунктом 6 частини 2 статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин) визначено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Згідно з ч.1 ст.19 цього Закону страхові внески до солідарної системи нараховуються, зокрема, для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" (108/95-ВР), виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Частиною 6 статті 20 вказаного Закону передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Частиною 2 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції Закону, яка діяла на момент спірних правовідносин) передбачено, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Згідно із ч. 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.
Порядок формування вимоги визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1.
Згідно з п.п. 8.2 п. 8 вказаної Інструкції органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки у випадку, зокрема, якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків.
З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VI (далі за текстом - Закон № 2464-VI), яким визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Абзацом 6 пункту 7 Прикінцевих положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VI встановлено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу того, що під час перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків за період з 01.01.2004 по 02.04.2015, правильності нарахування збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій за період з 01.01.2012 по 02.04.2015, достовірності формування та подання відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування за період з 01.01.2004 по 28.02.2015 Управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя встановлено, що позивачем не була заявлена сума виплат за найманих працівників, на яку нараховуються та з якої утримуються страхові внески за період з квітня 2005 року по вересень 2009 року. Зазначені обставини документально не спростовуються.
Крім того, на підтвердження того, що у позивача у зазначений період працювали наймані працівники свідчить акт звірки між Управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя та Жовтневою об'єднаною державною податковою інспекцією м.Маріуполя щодо фонду оплати праці найманих працівників, сум отриманого чистого доходу, та сум сплати фіксованого та єдиного податку по СПД-фізичній особі ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) від 22.01.2014 (а.с.103).
Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції вірно вважав, що Управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя правомірно застосовані повноваження, які були передбачені положення ч. 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки недоїмка зі сплати страхових внесків виникла до 01 січня 2011 року.
Колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції.
Статтею 200 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова місцевого суду прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення без змін постанови суду першої інстанції, відмови в задоволенні апеляційної скарги.
Керуючись статтями 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної-особи підприємця ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 січня 2016 р. у справі № 805/4640/15-а - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 січня 2016 р. у справі № 805/4640/15-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий: О.О.Шишов
Судді: І.В.Сіваченко
О.О.Чебанов