15 березня 2016 року Справа № 876/11217/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Попка Я.С.
суддів Хобор Р.Б., Обрізка І.М.
за участю секретаря судового засідання Мельничук Б.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 19 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, заступника директора департаменту - начальника інспекційного відділу у м. Львові Полюга З.М. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
12.05.2015 року позивач - ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову №1ш/7-ф/пз у справі про адміністративне правопорушення від 29.01.2015 р., винесену заступником директора департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області начальником інспекційного відділу у м. Львові про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.8 ст.96 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді 8500 грн. штрафу.
Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 19 жовтня 2015 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасувано постанову №1ш/7-ф/пз у справі про адміністративне правопорушення від 29.01.2015 р., винесену заступником директора департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області начальником інспекційного відділу у м. Львові про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.8 ст.96 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді 8500 грн. штрафу. Закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.8 ст.96 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що звернення Шевченківської районної адміністрації та акти-попередження поступили до департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області 26.11.2014 р. Адміністративне правопорушення було виявлено 27.10.2014 р., отже, двомісячний строк для накладення стягнення завершився 27.12.2014 р. Проте, постанова про притягнення гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та винесена лише 29.01.2015 р., після закінчення двомісячного строку як з дня виявлення правопорушення, так і з дня надходження повідомлення Шевченківської районної адміністрації про вчинення правопорушення.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, вважаючи її незаконною, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, Державна архітектурно-будівельна інспекція України оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 19 жовтня 2015 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що орган архбудконтролю виявив правопорушення тільки під час проведення перевірки, яка відбувалась у період з 22.01.2015 р. та за результатами якої було складено відповідний акт державного органу. Таким чином, строк на притягнення до відповідальності за правопорушення сфері містобудівної діяльності за порушення ч.8 ст. 96 КУпАП необхідно обчислювати дня коли орган архбудконтролю виявив вчинене правопорушення та склав відповідній акт і протокол, а це 22.01.2015р., які підписані особою позивача без зауважень.
Отже, двохмісячний строк на притягнення до відповідальності позивача, закінчувався тільки 22.03.2015р., а відповідно не є пропущеним.
Крім того, апелянт стверджує, що за результатами проведеної позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил гр. ОСОБА_1, на об'єкта будівництва з добудови балкону до квартири АДРЕСА_1 у м Львові, встановлено, що гр. ОСОБА_1 - співвласниця квартири АДРЕСА_2 у м Львові (свідоцтво на право власності на квартиру від 28.02.2012р. НОМЕР_1) проводить будівельні роботи з добудови балкону (3 категорія складності). На час перевірки встановлено консольну бетонну плиту (розміром 10,0 * 1,2). Будівельні роботи розпочато без розробленої та затвердженої проектної документації та без права на виконання будівельних робіт (реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт), чим порушено ст.ст. 7, 9, 27 Закону України «Про архітектурну діяльність» та п.2 ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Позивач у своєму позові не спростував та не надав належних документів, які б спростовували виявлений під час перевірки факт відсутності у позивача документу на право виконання будівельних робіт (декларації) та факт відсутності у позивача належним чином розробленої та затвердженої проектної документації.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав:
Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що 22.01.2015 року головним державним інспектором Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській обл. Хар М.І. у присутності ОСОБА_1 відповідно до ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та згідно з Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою КМ України №553 від 23.05.2011 р., на підставі звернення Шевченківської районної адміністрації, проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ОСОБА_1 на об'єкта будівництва з добудови балкону до квартири АДРЕСА_3.
За результатами перевірки встановлено, що ОСОБА_1, яка є співвласницею квартири АДРЕСА_3 (свідоцтво на право власності на квартиру від 28.02.2012р. НОМЕР_1) проводить будівельні роботи з добудови балкону (3 категорія складності). На час перевірки встановлено консольну бетонну плиту (розміром 10,0 * 1,2).
Будівельні роботи розпочато без розробленої та затвердженої проектної документації та без права на виконання будівельних робіт (реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт), чим порушено ст.ст. 7, 9, 27 Закону України «Про архітектурну діяльність» та п.2 ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
За результатами перевірки складені акт № 06/01-ш від 22.01.2015 р., протокол про адміністративне правопорушення № 06/01-ш/1 від 22.01.2015 р., протокол про адміністративне правопорушення № 06/01-ш/2 від 22.01.2015 р., а також винесено припис № 06/01-ш від 22.01.2015р. про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Згідно складених протоколів розгляд справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності було призначено на 29.01.2015 р.
29.01.2015 р. заступником директора Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській обл. Полюгою З.М. винесено постанову № 1ш/7-ф/пз по справі про адміністративне правопорушення, якою визнаною винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.8 ст.96 КУпАП, та накладеної на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500 грн.
Дані правовідносини регулюються приписами ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), згідно яких замовник має право виконувати будівельні роботи після реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності.
Згідно Закону України «Про архітектурну діяльність» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» (ч.1 ст.9 цього Закону); замовники та підрядники під час створення об'єкта архітектури зобов'язані забезпечувати будівництво об'єктів архітектури згідно з робочою документацією, застосовувати будівельні матеріали, вироби і конструкції, які відповідають державним стандартам, нормам і правилам і такі, що пройшли сертифікацію, якщо вона є обов'язковою (абз.4 ст.27 цього Закону).
Відповідно до п.2 Порядку виконання будівельних робіт, затв. постановою КМ України № 466 від 13.04.2011 р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: подання замовником за формою згідно з додатком 1 повідомлення про початок виконання будівельних робіт Держархбудінспекції або її територіальному органу (далі - Інспекція) за місцезнаходженням об'єкта будівництва - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт (далі - декларація) або отримання дозволу на виконання будівельних робіт, відповідно до переліку об'єктів, будівництво яких здійснюється після надіслання повідомлення про початок виконання будівельних робіт; реєстрації відповідною Інспекцією декларації - щодо об'єктів будівництва, що належать до I - III категорії складності; видачі замовнику Інспекцією дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорії складності.
Суд апеляційної інстанції вважає, що позивач не навів переконливих спростовувань щодо виявлених відповідачем порушень під час самовільного облаштування балкону до квартири АДРЕСА_3, зокрема, щодо відсутності документа на право виконання будівельних робіт (декларації) та належним чином розробленої та затвердженої проектної документації.
Натомість, складеними за результатами перевірки документами стверджується факт порушення позивачем вимог ст.ст.7, 9, 27 Закону України «Про архітектурну діяльність», п.2 ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п.2 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою КМ України № 466 від 13.04.2011 р.
У відповідності до ч.ч.1, 8 ст.96 КУпАП порушення вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів чи споруд, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Діяння, передбачені частиною шостою цієї статті, вчинені щодо об'єктів III категорії складності, тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, відповідачем правомірно визнано позивача винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.8 ст.96 КУпАП (із врахуванням вимог ст.36 КУпАП), на накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Щодо твердження суду першої інстанції про допущення відповідачем порушень строків під час винесення спірної постанови у справі про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення, суд апеляційної інстанції виходить з того, що такі не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Згідно вимог ч.1 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення може бут накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення.
Як слідує з матеріалів справи, 27.10.2014 р. ЛКП «Балатон» Шевченківської районної адміністрації було складено акт-попередження про самовільне влаштування балкону до квартири АДРЕСА_3 ОСОБА_1
Вказаний акт-попередження від 27.10.2014 р. Шевченківською районною адміністрацією було направлено Державній архітектурно-будівельній інспекції у Львівській області, який отримано останньою 02.12.2014 року.
Отже, 27.10.2014 року правопорушення було виявлено балансоутримувачем будинку ЛКП, яке не наділене повноваженнями щодо притягнення до відповідальності за порушення ст.96 КУпАП.
Орган архбудконтролю виявив правопорушення тільки під час проведенн перевірки, яка була проведена 22.01.2015 р. та за результатами якої було складено відповідний акт державного органу.
Таким чином, строк на притягнення до відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності за порушення ч.8 ст.96 КУпАП необхідно обчислювати з дня коли орган архбудконтролю виявив вчинене правопорушення та склав відповідній акт і протокол, а це - 22.01.2015р., які підписані особою позивача без зауважень.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що двохмісячний строк на притягнення до відповідальності ОСОБА_1 відповідачем не пропущено.
Також суд першої інстанції не вправі був приймати рішення про закриття справи про адміністративне правопорушення, оскільки у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності адміністративним судом не вирішується питання щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності, а перевіряється законність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень у таких справах, за наслідками чого суд може визнати незаконним і скасувати рішення про накладення адміністративного стягнення або відмовити у цьому.
За наведених обставин суд апеляційної інстанції дійшов до переконливого висновку про підставність та обґрунтованість прийнятого відповідачем рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення на нього відповідного стягнення.
Отже, оскаржувана постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст. 202 КАС України є підставою для скасування та прийняття нової постанови.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п. 4 ст. 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України задовольнити.
Постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 19 жовтня 2015 року у справі №466/3427/15-а скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, заступника директора департаменту - начальника інспекційного відділу у м. Львові Полюга З.М. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Я.С. Попко
Судді Р.Б. Хобор
І.М. Обрізко
Повний текст постанови виготовлено та підписано 15.03.2016 року.