15 березня 2016 рокусправа № 804/5771/15
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Лукманової О.М.
суддів: Божко Л.А. Прокопчук Т.С.
при секретарі: Сонник А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційні скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2015 року у справі № 804/5771/15 за позовом Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
У квітні 2015 року Дніпродзержинська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області (далі по тексту - позивач) звернулась до суду з позовом до ФОП ОСОБА_1 (далі по тексту - відповідач), в якому просила стягнути з відповідача податковий борг у розмірі 969104,99 грн., з яких по орендній платі з фізичних осіб - 968594,99 грн.; адміністративним штрафам та іншим санкціям - 510,00 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.11.2015 року позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ФОП ОСОБА_1 в дохід бюджету - податковий борг по орендній платі з фізичних осіб у сумі 851315,88 грн., в частині стягнення пені в сумі 117789,11грн. відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції ФОП ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтував тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянтом зазначено, що сума боргу, який просить суд стягнути податковий орган, є не узгодженою, оскільки ані податкові повідомлення-рішення, ані податкова вимога ним не отримувалась, тобто сума боргу не є узгодженою. Апелянт вказував, що стягнення боргу не можливе у той час коли у судовому порядку оскаржується один з етапів визначення цього боргу. ФОП ОСОБА_1 зазначав, що підвищення розміру орендної плати відбулось на підставі судових рішень господарського суду, однак такі судові рішення скасовані 06.12.2012 року, тобто зміни до договорів оренди земельних ділянок щодо розміру орендної плати не вносились.
Також, не погодившись з постановою суду першої інстанції, з апеляційною скаргою звернулась Дніпродзержинська ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області, в якій просила скасувати постанову в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Свої вимоги обґрунтувала тим, що судом не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянтом зазначено, що станом на 10.04.2015 року у платника податків ФОП ОСОБА_1 обліковується заборгованість, яка несплачена у встановлені строки, сума заборгованості складає 968594,99 грн. та складається з 850805,88 грн. як основний платіж, 117789,11 грн. пеня та 510,00 грн. адміністративна штрафна санкція. Апелянт вказував, що збільшення заборгованості платника податків відбулось за результатами донарахувань за актом про результати перевірки з питань дотримання вимог податкового. валютного та іншого законодавства, на підставі якого податковою інспекцією було винесено податкове повідомлення-рішення № 002311701 про нарахування основного платежу по орендній платі з фізичних осіб в розмірі 708384,35 грн., штрафних санкцій у розмірі 138445,30 грн. та пені 117789,11 грн., та податкове повідомлення-рішення 0020321701 про нарахування адміністративні штрафні санкції в розмірі 510,00 грн.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що згідно даних облікової картки платника податків, яку надано позивачем, самостійно наданих податкових відповідачем декларацій з плати за землю, винесених та не оскаржених податкових повідомлень-рішень у відповідача наявний податковий борг з орендної плати за земельні ділянки, який є узгодженим. Суд першої інстанції вказував на право податкового органу згідно норм ПК України нараховувати пеню в наслідок несплати боржником узгоджених податкових зобов'язань, або сплати їх не у передбачені законодавством строки, однак такий розмір пені повинен бути обґрунтованим, податковим органом не доведено підстави та за який період нарахована пеня у розмірі 117789,11 грн.
Матеріалами справи підтверджено, що ФОП ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців України. Відповідач перебуває на обліку у Дніпродзержинській ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області як платник податків та зборів.
05.02.2014 року ФОП ОСОБА_1 надав до податкового органу за місцем розташування двох земельних ділянок, податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік № 9004487986, в якій самостійно задекларовано річну суму податкового зобов'язання в розмірі 19280 грн., місячна плата, враховуючи плату за дві земельні ділянки складає 1606,67 грн.
21.01.2015 року ФОП ОСОБА_1 надано до податкового органу за місцем розташування двох земельних ділянок, податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2015 рік № 9001951819, в якій самостійно задекларовано річну суму податкового зобов'язання в розмірі 19280 грн., місячна плата, враховуючи плату за дві земельні ділянки складає 1606,67 грн.
Відповідно до довідки про час виникнення податкової заборгованості, ФОП ОСОБА_1 не сплачено суму орендної плати за земельну ділянку за листопад - грудень 2014 року та січень - лютий 2015 року, що у грошовому виразі, враховуючи щомісячну суму сплати становить 6426,68 грн.
Встановлено, що 03.09.2014 року Дніпродзержинською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та перерахування до бюджету орендної плати за землю за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року. За результатами камеральної перевірки складено акт № 3655/410/04-03-17-01/НОМЕР_4, в якому зафіксоване порушення п.п. 269.1.2 п. 269.1 ст. 269, п.п. 270.1.1 п. 270.1 ст. 270, ст. 274, п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 ПК України, внаслідок чого донараховано податкові зобов'язання по орендній платі за змелю в сумі 708384,35 грн. Підставою для визначення таких висновків акту, є неврахування та несплата ФОП ОСОБА_1 протягом періоду з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року суми орендної плати за земельні ділянки у розмірі, що визначена нормами ПК України, не враховано збільшення розміру плати у трьох відсотках від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
На підставі акту №3655/410/04-03-17-01/НОМЕР_4 Дніпродзержинською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області 23.09.2014 року винесено податкове повідомлення-рішення №0020311701, яким ФОП ОСОБА_1 визначено суму грошового зобов'язання з орендної плати з фізичних осіб за основним платежем у розмірі 708384,35 грн. та штрафними санкціями у розмірі 138445,30 грн., та винесено податкове повідомлення-рішення №0020321701, яким ФОП ОСОБА_1 визначено суму штрафної санкції у розмірі 510 грн.
Податкові повідомлення-рішення від 23.09.2014 року №0020311701 та №0020321701 отримані ФОП ОСОБА_1 за допомогою засобів поштового зв'язку, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, та є не оскарженими а отже такими, сума яких підлягає сплаті.
Дніпродзержинською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області 19.01.2015 року на виконання вимог ст. п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України сформовано та направлено на адресу відповідача податкову вимогу № 76-25, яка отримана ФОП ОСОБА_1 25.01.2015 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Сума боргу ФОП ОСОБА_1, враховуючи загальну суму податкового повідомлення-рішення від 23.09.2014 року №0020311701 (846829,65 грн.), суму податкового повідомлення-рішення №0020321701 (510 грн.), суму самостійно задекларованої плати за землю за листопад - грудень 2014 року, січень - лютий 2015 року (6426,68 грн.), складає 853766,33 грн.
Дніпродзержинська ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області у своїх позовних вимог просить суд стягнути з відповідача суму пені у розмірі 117789,11 грн. Сума у розмірі 117789,11 грн. не підтверджена належним розрахунком, не встановлено за який період нарахована така пеня та за не сплату яких податкових зобов'язань.
До апеляційної скарги Дніпродзержинською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області додано розрахунок пені, відповідно до якого відповідачу нараховано пеню у період з 02.03.2011 року по 30.01.2014 року у сумі 122609,12 грн. Сума у розмірі 117789,11 грн., яку позивач вказує як пеня, не підтверджено, не встановлено причини її виникнення як пені прострочення сплати.
Відповідно до п.п. 36.1, 36.2 ст. 36, п. 54.1 ст. 54, п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податку зобов'язаний обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подаються відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частинами за місяцями.
Згідно вимог п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частинами власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Також, відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Окрім вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 21 Закон України «Про плату за землю» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.
Відповідно до пп. 14.1.72, 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України плата за землю, це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Відповідно до пп. 269.1.2 п. 269.1 ст. 269, п.п. 288.1 - 288.5 ст. 288 ПК України платниками податку є землекористувачі, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.
Згідно пп. 288.5.1 п. 288.5. ст. 288 ПК України, яка регулює порядок та розмір орендної плати за землю, встановлено розмір такої орендної плати не менше 3% від суми нормативної грошової оцінки землі.
Колегія суддів вказує, що відносини оподаткування не регулюються на засадах угоди, дані відносини регулюються засобами владних приписів з боку держави. Не дивлячись на те, що розмір орендної плати за землю є умовою договору, орендна плата є формою податку за землю, встановлення розміру якого прописується владними регулюючими нормами, зокрема ПК України. Колегія суддів вказує, що плата за землю є обов'язковим платежем, зміна розміру якого залежить від нормативної грошової оцінки, а не від умов договору оренди земельної ділянки.
Колегія суддів звертає увагу, що податкові повідомлення-рішення від 23.09.2014 року №0020311701 та №0020321701, якими визначається частина грошового зобов'язання ФОП ОСОБА_1, є чинними, відсутні докази, щодо їх оскарження чи скасування в адміністративному чи судовому порядку. З огляду на чинність податкових повідомлень-рішень, якими визначається податкове зобов'язання у розмірі 847339,65 грн. та які у строк відведений для оскарження чи добровільного погашення сум не були ані оскаржені ані їх суми сплачені, сума за такими податковими повідомленнями-рішення підлягає стягненню.
Згідно до п. 129.1 ст. 129 ПК України пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу.
Дніпродзержинською ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області не доведено виникнення пені у розмірі 117789,11 грн., не наведено підстави для стягнення з ФОП ОСОБА_1 суми у розмірі 117789,11 грн.
Колегія суддів зазначає, що наявність у ФОП ОСОБА_2 суми заборгованості з сплати орендної плати за земельні ділянки (плати за користування земельною ділянкою) у розмірі 853766,33 грн. підтверджується матеріалами справи, сума боргу складається з частини самостійно задекларованих сум за податковими деклараціями та з сум узгоджених податкових повідомлень-рішень.
У платника податків існує обов'язок сплачувати самостійно задекларовані суми податків та сплачувати суми узгоджених та не оскаржених податкових повідомлень-рішень, ФОП ОСОБА_1 цей обов'язок платника податків не виконано.
Дніпродзержинська ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області у позовних вимогах просить суд стягнути з відповідача 969104,99 грн. Натомість, враховуючи відсутність підстав для стягнення з ФОП ОСОБА_2 суми у розмірі 117789,11 грн., стягненню підлягає сума боргу у розмірі 851315,88 грн.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -
Апеляційні скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 червня 2015 року у справі № 804/5771/15 - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий: О.М. Лукманова
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: Т.С. Прокопчук