15 березня 2016 рокусправа № 804/8040/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.
суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.
за участю секретаря судового засідання: Сонник А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконкому Криворізької міської ради Дніпропетровської області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2015 року по справі
за позовом Державного підприємства «Придніпровська залізниця» до Управління праці та соціального захисту населення виконкому Криворізької міської ради Дніпропетровської області про стягнення коштів,-
Позивач Державне підприємство «Придніпровська залізниця» (далі - ДП «Придніпровська залізниця») звернулося до суду з позовом до відповідача Управління праці та соціального захисту населення виконкому Криворізької міської ради Дніпропетровської області (далі - УПСЗН ВК Криворізької МР), в якому з урахуванням уточнень просить стягнути з відповідача суму збитків за пільгове перевезення пасажирів в розмірі 790 189,76 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2015 року позов задоволено частково, стягнуто з УПСЗН ВК Криворізької МР на користь ДП «Придніпровська залізниця» суму витрат за пільгове перевезення пасажирів в розмірі 786 433,47 грн., в іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, УПСЗН ВК Криворізької МР подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України, зобов'язання можуть виникати безпосередньо із закону та іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність.
Приписами ч. 5 ст.9 Закону України «Про залізничний транспорт» встановлено, що для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загальною користування від їх використання відшкодовуються залізницям за рахунок державного або місцевих бюджетів, залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.
Постановою Кабінету Міністрів України №1359 від 16.12.2009 року затверджено Порядок розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, п. 10 якого встановлено, що залізниці подають відповідним головним розпорядникам коштів суми, що підлягають компенсації.
Згідно положень пп. б п. 4 ч. 1 ст. 89, 102 Бюджетного Кодексу України(далі БК України) до видатків, які здійснюються з районних бюджетів, бюджетів міст обласного значення та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на державні програми соціального захисту, в тому числі компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян, при цьому передбачено, що ці видатки місцевих бюджетів проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 2, 3, 8 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання держаних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженому постановою КМ України № 256 від 04.03.2002 року (далі - Порядок №256), фінансування видатків місцевих бюджетів за державними програмами соціального захисту населення провадиться за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік, у межах обсягів, затверджених у обласних та районних бюджетах на зазначені цілі; головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення цих заходів є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення, які у п'ятиденний термін здійснюють розрахунки з постачальниками відповідних послуг та ведуть облік за видами компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян.
Положеннями п. 6 Порядку № 256 встановлено, що у разі виникнення додаткових зобов'язань головні розпорядники коштів місцевих бюджетів надсилають щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми. Зазначені фінансові органи готують уточнені реєстри нарахованих у поточному місяці сум та подають їх до 20 числа Міністерству фінансів АРК, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби в АРК, областях, м. Києві та Севастополі.
Приписами ч.4, 6 ст. 48 БК України визначено,що зобов'язання,взяті учасником бюджетного процесу,зокрема без відповідних бюджетних асигнувань не вважаються бюджетними зобов'язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів; бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, що обліковуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.
Аналіз вказаних норм права дає підстави для висновку, що компенсування витрат на пільгове перевезення окремих категорій громадян здійснюється головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів за рахунок субвенцій, передбачених державним бюджетом на відповідний рік у межах обсягів, затверджених у бюджетах на зазначені цілі, та не компенсуються з бюджету додатково, оскільки даний вид компенсації не належить до захищених статей БК України щодо зобов'язань, визначених приписами ч. 6 ст. 48 БК України.
Із матеріалів справи вбачається, що між ДП «Придніпровська залізниця» та УПСЗН ВК Криворізької МР укладено 11.07.2014 року договір № 354 ПР/ДН-2-14 843НЮ та додаткові угоди №1 від 11.07.2014 року, №2 від 27.08.2014 року, №3 від 17.12.2014 року про відшкодування ДП «Придніпровська залізниця» коштів в сумі наданих населенню пільг для проїзду у залізничному транспорті за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам, передбачених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням ст. 46 БК України та чинних постанов Кабінету Міністрів України, в розмірі 2 145 598,97 грн., що підтверджено відповідними платіжними дорученнями та становить 100% субвенції з державного бюджету, визначеної на 2014 рік місцевому бюджету на даний вид компенсації.
Акти звірки розрахунків між сторонами свідчать, що ДП «Придніпровська залізниця» за період з січня по грудень 2014 року здійснило пільгове перевезення окремих категорій громадян на суму 3 538 010,33 грн., з яких 605 977,89 грн. - сума витрат за 1 квартал 2014 року, 2 932 032,44 грн. - сума витрат за 2-4 квартал 2014 року.
Згідно приєднаного до матеріалів справи рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27 січня 2015 року по справі №904/9650/14 за позовом ДП «Придніпровська залізниця» до УПСЗН ВК Криворізької МР , яке залишена без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.04.2015 року та постановою Вищого господарського суду України від 08.07.2015 року, ДП «Придніпровська залізниця» відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо стягнення на його користь з УПСЗН ВК Криворізької МР суми витрат за пільгове перевезення пасажирів за 1 квартал 2014 року в розмірі 605 977,89 грн.
За приписами ч.1 ст.72 КАС України обставини,встановлені судовим рішенням в адміністративній справі,що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ,у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Викладене свідчить, що оскільки інші додаткові угоди між сторонами про відшкодування ДП «Придніпровська залізниця» коштів в сумі наданих населенню пільг для проїзду у залізничному транспорті за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам не укладалися, відповідач в повному обсязі виконав свої зобов'язання та сплатив визначену на 2014 рік місцевому бюджету на даний вид компенсації суму субвенції з державного бюджету в розмірі 2 145 598,97 грн., відшкодування суми 790 189,76 грн. недоотриманих коштів за перевезення залізничним транспортом пільгових категорій громадян можливе лише при наявності планових призначень на бюджетний рік та відповідного фінансування з державного бюджету.
Оскільки судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, це є підставою для скасування судового рішення та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.
У відповідності до приписів ст.94 КАС України з позивача на користь відповідача підлягають стягненню судові витрати в сумі 23 036,76 грн.
Керуючись ч.3 ст.198, ст. ст. 202, 205, 207 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконкому Криворізької міської ради Дніпропетровської області - задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 вересня 2015 року - скасувати та прийняти нову постанову.
У задоволенні позовних вимог Державного підприємства «Придніпровська залізниця» - відмовити.
Стягнути з Державного підприємства «Придніпровська залізниця» на користь Управління праці та соціального захисту населення виконкому Криворізької міської ради Дніпропетровської області судові витрати в сумі 23 036,76 гривень.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: Т.С. Прокопчук
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: О.М. Лукманова