11 березня 2016 року м.Житомир справа № 806/18/16
час прийняття: 13 год. 35 хв. категорія 5.1.2
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Нагірняк М.Ф.,
секретар судового засідання Маленька Ю.О.,
за участю: представників позивача Горбовський О.В., Островський П.Г.,
представників відповідача Жарков Л.А., Таргонський М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Держпраці у Житомирській області до Публічного акціонерного товариства "Біо мед скло" про застосування заходів реагування,
встановив:
Управління Держпраці у Житомирській області звернулося з позовом до Публічного акціонерного товариства "Біо мед скло" про застосування заходів реагування.
Заявами від 28.01.2016року та від 25.02.2016року Позивач уточнив свої позовні вимоги щодо застосування до Публічного акціонерного товариства "Біо мед скло" заходів реагування у вигляді припинення експлуатації:
- електрогосподарства по стороні 0,4кВ;
- мереж живлення штепсельних розеток;
- автонавантажувачів (ДВ-1783 держномер ТО-192 ЖИ, ДВ-1788 держномер ТО-555 ЖИ, ДВ-1792 держномер ТО-175 ЖИ, ДВ-1792 держномер ТО-176 ЖИ;
- електронавантажувачів ЄВ-687 (держномер Т-1269 ЖІ та держномер ТО-185 ЖІ).
В судовому засіданні представники Позивача свої уточнені позовні вимоги підтримали в повному обсязі і пояснили, що відповідно до направлення на проведення перевірки № 50/10 від 02.11.2015 року, посадовими особами управління Держпраці у Житомирській області проведено планову перевірку Публічного акціонерного товариства "Біо мед скло" на предмет дотримання вимог законодавчих нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. За результатами перевірки складено акт перевірки цього суб'єкта господарювання №003/10/0018 від 14.11.2015 року. В ході перевірки були встановлені чисельні порушення, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а тому потребують застосування заходів реагування до підприємства щодо припинення експлуатації механізмів та виконанню робіт. В ході позапланових перевірок, що мали місце 30.12.2015року та 22.02.2016року було встановлено, що Відповідачем усунено цілий ряд порушень, але ряд порушень залишилися без усунення.
На думку представників Позивача, на підприємстві автонавантажувачі та електронавантажувачі експлуатуються без проведення періодичних технічних оглядів, проектна документація електропостачання по стороні 0,4кВ надана в неповному обсязі і не відповідає дійсності, відсутня проектна документація на електропостачання 1-го та 2-го поверхів адміністративної будівлі, лабораторій, відділу логістики, складських приміщень, транспортного цеху, мають місце численні порушення мереж живлення штепсельних розеток третього поверху адміністративної будівлі ( не спрацьовують АД-12 (ПЗВ), не встановлені АД-14 (ПЗВ), відсутні розрахунки автоматичних вимикачів на струмові навантаження, тощо), що створює загрозу життю та здоров'ю людей.
Представники Відповідача, Публічного акціонерного товариства "Біо мед скло", проти позову заперечили і пояснили, що уповноваженими особами Управління Держпраці у Житомирській області дійсно була проведена планова перевірка на підприємстві, за результатами якої був складений акт перевірки від 14.11.2015року. З приводу окремих недоліків представники підприємства заперечували і їх доводи були враховані представниками Позивача. Для усунення інших недоліків підприємством було вжито цілий ряд заходів щодо їх усунення і в ході контрольних перевірок уповноважені особи Позивача, на думку представників Відповідача, погодилися.
Як зазначили представники Відповідача, на день розгляду справи автонавантажувачі та електронавантажувачі взагалі зняті з обліку, так як не підлягають подальшій експлуатації, а тому немає необхідності в проведенні їх технічного огляду. На думку представників Відповідача, проектна документація на електропостачання 1-го та 2-го поверхів адміністративної будівлі, лабораторій, відділу логістики, складських приміщень, транспортного цеху є в наявності і була розроблена ще при введенні в експлуатацію заводу в 1984році. На електропостачання третього поверху адміністративної будівлі відповідний робочий проект був розроблений ще в 2010році, а окремі поточні недоліки в системі оперативно усуваються і не можуть бути підставою для припинення експлуатації електрогосподарства по стороні 0,4кВ, що по суті є припиненням всього електрогосподарства підприємства, тобто роботи підприємства в цілому.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників Позивача та заперечення представників Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.
Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо здійснення державного нагляду за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці регулюються правовими нормами Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V) та Закону України "Про охорону праці" від 14 жовтня 1992року № 2694-ХІІ (надалі-Закон № 2694-ХІІ), що були чинні на день виникнення таких відносин.
Правовими нормами Закону № 2694-ХІІ із змінами і доповненнями визначено основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, врегульовано за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлено єдиний порядок організації охорони праці в Україні.
Відповідно до частини 1 статті 38 Закону № 2694-ХІІ, державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснює, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, територіальним структурним підрозділом якого є Позивач по даній справі.
Відповідно до статті 1 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходи державного нагляду (контролю) - це планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Судом встановлено, що відповідно до направлення на проведення перевірки № 50/10 від 02.11.2015 року, посадовими особами управління Держпраці у Житомирській області проведено планову перевірку Публічного акціонерного товариства "Біо мед скло" на предмет дотримання вимог законодавчих нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки суб'єкта господарювання №003/10/0018 від 14.11.2015 року. В ході перевірки були встановлені чисельні порушення, які, на думку Позивача, створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а тому потребують застосування заходів реагування щодо припинення експлуатації механізмів та виконанню робіт. В ході позапланових перевірок, що мали місце 30.12.2015року та 22.02.2016року було встановлено, що Відповідачем усунено цілий ряд порушень.
Як зазначено в уточненій позовній заяві від 25.02.2016року та в розділі 5 акту перевірки від 22.02.2016року, під час перевірки було виявлено ряд порушень Публічним акціонерним товариством "Біо мед скло", які, на думку Позивача, створюють загрозу життю працівників підприємства, а саме:
- проектна документація електропостачання по стороні 0,4кВ надана в неповному обсязі та не відповідає дійсності, відсутня проектна документація на електропостачання 1-го та 2-го поверхів адміністративної будівлі, лабораторій, відділу логістики, складських приміщень, транспортного цеху, що є порушенням вимог п.1.1.7 НПАОП 40.1-1.21-98. "Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів", п.3.1 "Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів";
- не проводиться перегляд електричних схем на відповідність фактичним експлуатаційним, що є порушенням вимог п.1.1.7 НПАОП 40.1-1.21-98. "Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів", п.3.4 "Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів";
- не спрацьовують АД-12 в ГРЩ третього поверху адмінбудівлі, не проводиться перевірка їх спрацювання та відсутні розрахунки таких автоматичних вимикачів на струмові навантаження, що є порушенням вимог п.1.1.6 та п.1.1.7 НПАОП 40.1-1.21-98. "Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів" і п.3.1.3 "Правил улаштування електроустановок";
- монтаж РП третього поверху адмінбудівлі виконано з відхиленням від проекту, не встановлено АД-14 (ПЗВ), комплектація інших апаратів захисту не відповідає проектній, що є порушенням проекту;
- на колах живлення штепсельних розеток із заземлюючим контактом не встановлено пристрої захисного відключення, що є порушенням п.1.7.7 "Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів" та п.1.7.164 "Правил улаштування електроустановок";
- не проведено періодичний технічний огляд навантажувачів (ДВ-1783 держномер ТО-192 ЖИ, ДВ-1788 держномер ТО-555 ЖИ, ДВ-1792 держномер ТО-175 ЖИ, ДВ-1792 держномер ТО-176 ЖИ) та електронавантажувачів ЄВ-687 (держномер Т-1269 ЖІ та держномер ТО-185 ЖІ), що є порушенням вимог п.7.3.3 НПАОП 0.00-1.22-08 "Правил будови і безпечної експлуатації навантажувачів".
Вказані доводи Позивача не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, так як в не повній мірі відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, з огляду на таке.
Безспірно, відповідно до вимог п.7.3.3 Правил будови і безпечної експлуатації навантажувачів, затвердженої наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 31 грудня 2008 р. N 308, навантажувачі, що перебувають в експлуатації, щорічно підлягають періодичному технічному огляду.
Як визнається представниками Відповідача, вказані навантажувачі дійсно не проходили періодичних технічних оглядів, так як Відповідач виходячи із їхнього технічного стану відмовляється від їх подальшої експлуатації.
При дослідженні в судовому засіданні технічних талонів на технологічні транспортні засоби Відповідача (навантажувачі (ДВ-1783 держномер ТО-192 ЖИ, ДВ-1788 держномер ТО-555 ЖИ, ДВ-1792 держномер ТО-175 ЖИ, ДВ-1792 держномер ТО-176 ЖИ) та електронавантажувачі ЄВ-687 (держномер Т-1269 ЖІ та держномер ТО-185 ЖІ) встановлено, що всі ці навантажувачі як технологічний транспорт в лютому місяці поточного 2016року зняті з обліку Управлінням праці в Житомирській області, тобто самим Позивачем по даній справі, (а.с.164-170).
В розумінні вимог статті 37 Закону України "Про дорожній рух", п.8 Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 січня 2010 р. N 8, експлуатація незареєстрованих технологічних транспортних засобів, до яких відносяться вказані навантажувачі, забороняється.
За своєю суттю позовні вимоги Позивача щодо припинення експлуатації Відповідачем вказаних навантажувачів до проведення чергового їх технічного огляду зводяться до зобов'язання Відповідача до подальшої експлуатації цього технологічного транспорту.
Більш того, в розумінні вимог пунктів 4,5 Порядку проведення державного технічного огляду великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, затвердженого Наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 27.01.2010 N 9, щорічний державний технічний огляд проводиться лише зареєстрованих великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів або перед його реєстрацією, перереєстрацією, тимчасовою реєстрацією, зняттям з обліку.
При цьому прямо зазначено, що у випадку зняття з обліку у зв'язку з непридатністю, вибракуванням та списанням такого технологічного транспортного засобу технічний огляд не проводиться.
На підставі викладеного суд не вбачає законних підстав для зобов'язання Відповідача до подальшої експлуатації цих навантажувачів, а тому не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині щодо припинення експлуатації Відповідачем вказаних навантажувачів до проведення чергового їх технічного огляду.
Не знайшли свого підтвердженні в судовому засіданні також доводи Позивача щодо відсутності на підприємстві в повному обсязі проектної документації електропостачання по стороні 0,4кВ (відсутня проектна документація на електропостачання 1-го та 2-го поверхів адміністративної будівлі, лабораторій, відділу логістики, складських приміщень, транспортного цеху).
Представники Відповідача пояснили суду, що підприємство введено в експлуатацію ще в 1984році і електрогосподарство підприємства розроблялося і діє відповідно до розробленої на той час проектної документації електропостачання. В підтвердження таких доводів представниками Відповідача суду надано таку проекту документацію електропостачання, яка була досліджена в суді.
Одночасно, на підтвердження своїх доводів представники Відповідача надали суду робочий проект "Проект електропостачання і силового електрообладнання офісних приміщень 3-го поверху", розроблений ще в 2010році.
Відповідно до вимог ч.1ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В розумінні вимог ст.70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Загальновідомо, що опосвідчення електроустановок - це офіційне визначення стану безпеки і умов подальшої безпечної експлуатації електроустановок, яке проводиться з метою перевірки відповідності фактичного стану безпеки електроустановок вимогам нормативних документів, відповідності експлуатації вимогам безпеки, наявності та стану документації і визначення електроустановок, що вичерпали свій ресурс, тощо.
Опосвідчення діючих електроустановок напругою до 220 кВ включно регламентується ДНАОП 0.00-8.19-99 "Порядок проведення опосвідчення електроустановок споживачів", визначеним Правилами безпечної експлуатації електроустановок споживачів (далі-ПБЕЕС), затвердженними наказом Держнагляохоронпраці №4 від 09.01.98р. і зареєстрованих в Мінюсті України 10.02.98р. за №93/2533.
Вимоги даного Порядку поширюються на всі підприємства і організації, на які поширюється дія ПБЕЕС , незалежно від форм власності.
Як зазначено в п.п.8.1- 8.4 даного Порядку, рівень безпечного стану електроустановок оформлюється актом опосвідчення, у якому оцінюється стан безпеки діючого електроустаткування, наявність необхідної експлуатаційної та оперативної документації в електрогосподарстві. Такий акт опосвідчення стану безпеки електроустановок споживачів (додаток 8 до Порядку), оформлюється відповідною комісією підприємства, а їх копії направляються в територіальні органи Держнаглядохоронпраці (Позивачам по справі), Держенергоспоживнагляду та в відділи охорони праці Держадміністрацій.
Відповідно до вимог п.8.5 даного Порядку позачергове опосвідчення стану безпеки електроустановок споживачів повинне бути вмотивованим і проводиться за вимогами та участю наглядових органів Держнаглядохоронпраці, тобто Позивачів по справаі, у випадку істотного зростання електротравматизму, наявності категорійних аварій та в інших обґрунтованих випадках.
Суд вважає, що саме відповідні акти опосвідчення стану безпеки електроустановок споживачів можуть свідчити про стан безпеки і умов подальшої безпечної експлуатації електроустановок Відповідача.
Разом з тим, представники Позивача не надали суду жодних таких актів опосвідчення стану безпеки електроустановок споживачів, які б свідчили про необхідність припинення експлуатації електрогосподарства по стороні 0,4кВ та мереж живлення штепсельних розеток Відповідача до усунення виявлених порушень та з метою створення умов подальшої безпечної експлуатації електроустановок Відповідача.
Одночасно суд визнає, що відповідно до п.3.1 Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених Наказом Міністерства палива та енергетики України від 25 липня 2006 р. N 258 (у редакції наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 13 лютого 2012 р. N 91), наведених Позивачем в розділі 5 акту перевірки від 22.02.2016року, для забезпечення належного обслуговування та експлуатації електроустановок у споживача повинна бути така технічна документація.
Безспірно, відповідно до вимог п.3.4 цих же Правил, як вказано Позивчаем в розділі 5 акту перевірки від 22.02.2016року, електричні (технологічні) схеми повинні переглядатися на їх відповідність фактичним експлуатаційним не рідше одного разу на три роки з відміткою в них про перевірку.
Аналогічно, відповідно до вимог п.1.7.164 Глави 1.7 "Заземлення і захисні заходи безпеки" Правил улаштування електроустановок, затверджених наказом Мінпаливенерго України від 28 серпня 2006 р. № 305, якими Позивач також обґрунтовує позовні вимоги, для додаткового захисту від прямого і непрямого дотиків в колах штепсельних розеток з робочим струмом до 32 А повинні бути встановлені ПЗВ з номінальним диференційним струмом, не більшим за 30 мА. Винятком з цього правила є кола штепсельних розеток з електроприймачами, які зумовлюють великий струм витоку (більше 10 мА). Допускається застосовувати переносні електроприймачі, обладнані ПЗВ-вилками.
Разом з тим, Позивач не врахував, що відповідно до п.1.7.1. Ця глава Правил до діючих електроустановок носить лише рекомендаційний характер з метою підвищення їх електробезпеки.
Суд зазначає, що наведені Позивачем в акті перевірки та в обґрунтування своїх позовних вимог норми Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів та Правил улаштування електроустановок є чисто технологічними вимогами, їх недотримання не передбачає як наслідок припинення експлуатації всього електрогосподарства по стороні 0,4кВ та мереж живлення штепсельних розеток електроспоживача.
За приписами п.1.11. Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів не допускається експлуатація електроустановок споживача лише у разі відсутності власних електротехнічних, електротехнологічних працівників відповідної кваліфікації та договору про надання послуг щодо обслуговування електроустановок з електропередавальною або спеціалізованою організацією при неможливості самостійного здійснення організації експлуатації власних електроустановок споживачем.
Разом з тим, доказів таких порушень з боку Відповідача Позивачем суду не надано.
Позивачем не надано суду також жодних інших належних та допустимих доказів порушення Відповідачем як споживачем вимог Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, Правил улаштування електроустановок та інших нормативних актів щодо забезпечення належного обслуговування та експлуатації електроустановок, які б слугували підставою для припинення експлуатації електрогосподарства Відповідача по стороні 0,4кВ та мереж живлення штепсельних розеток.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Управління Держпраці у Житомирській області щодо припинення експлуатації Публічним акціонерним товариством "Біо мед скло" електрогосподарства по стороні 0,4кВ і мереж живлення штепсельних розеток, автонавантажувачів та електронавантажувачів не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, не підтверджуються наявними у справі доказами, а тому не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст.94 КАС України відсутні підстави для відшкодування судових витрат Позивача по даній справі.
Керуючись статтями 2,86,94,159-163,167,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
В задоволенні позову Управління Держпраці у Житомирській області до Публічного акціонерного товариства "Біо мед скло" відмовити в повному обсязі.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Головуючий суддя М.Ф. Нагірняк
Повний текст постанови виготовлено: 15 грудня 2016 р.