ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"29" лютого 2016 р. № 809/119/16
14 год. 25 хв. м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - Гундяка В.Д.
при секретарі Хомі О.В.,
за участю: представника позивача Созонник Т.Б.,
представника відповідача Кічури Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСТАНТА СЕРВІС КАПІТАЛ" до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про скасування рішення,-
17.02.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "КОНСТАНТА СЕРВІС КАПІТАЛ" звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про скасування рішення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем без достатніх підстав та всупереч вимогам чинного законодавства, так як Товариством 06.03.2015 року єдиний соціальний внесок було сплачено своєчасно.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, суду пояснила, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене податковим органом безпідставно. Зазначила, що 06.03.2015 року позивачем сплачено єдиний соціальний внесок у сумі 6 417, 24 грн., однак з вини Товариства при цьому у платіжному документі було вказано код ЄДРПОУ іншого підприємства. Зазначила, що у зв'язку з вищезгаданим ТОВ «КОНСТАНТА СЕРВІС КАПІТАЛ» звернулося до ДПІ в м. Івано-Франківську із відповідною заявою і повідомило про допущену технічну помилку та 14.05.2015 року дані кошти були зараховані на рахунок платника. Вважає, що внаслідок помилкових дій Товариства шкоди Державному бюджету України завдано не було, так як дані кошти надійшли на відповідний рахунок вчасно, а отже законних підстав для винесення оскаржуваного рішення, яким застосовано штрафні санкції та нараховано пеню за несплату (перерахування) або несвоєчасну сплату єдиного внеску не має. Просила позов задовольнити повністю.
Представник відповідача позов не визнала з мотивів, наведених у письмовому запереченні. Вказала, що законодавством України, як підстава для застосування штрафних санкцій та нарахування пені, визначена і несвоєчасна сплата (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Суду пояснила, що помилка, через яку сплачена ТОВ «КОНСТАНТА СЕРВІС КАПІТАЛ» сума єдиного внеску була зарахована на рахунок іншого платника, відбулась з вини працівника позивача. Звернула увагу суду на те, що фактично сума єдиного внеску була зарахована на рахунок платника тільки 14.05.2015 року, що і відображено в особовій картці Товариства. З огляду на вищевикладене вважає, що оскаржуване рішення прийняте ДПІ в м. Івано-Франківську у відповідності до положень чинного законодавства. Просила у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що 06.03.2015 року ТОВ «КОНСТАНТА СЕРВІС КАПІТАЛ» було сплачено єдиний соціальний внесок в сумі 6 417,24 грн., що підтверджується платіжним дорученням №154 від 06.03.2015 року. Однак як вбачається з пояснень представника позивача в даному розрахунковому документі помилково було вказано код ЄДРПОУ іншого підприємства (а.с. 8).
Дані обставини відповідно до приписів ч.3 ст.72 КАС України є такими, що не потребують доказування, оскільки визнані в судовому засіданні сторонами і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
14.04.2015 року Товариством отримано вимогу про сплату боргу (недоїмки) за №Ю-2996-25 від 06.04.2015 року, відповідно до якої станом на 31.03.2015 року заборгованість зі сплати єдиного внеску становить 4 875,60 грн. (а.с. 7).
Судом встановлено, що у зв'язку з вищевикладеним позивач звернувся до податкового органу із заявою про зарахування сплаченої суми єдиного внеску на рахунок належного платника.
Як вбачається з наявної в матеріалах справи та дослідженої судом в якості письмового доказу картки ТОВ «КОНСТАНТА СЕРВІС КАПІТАЛ» кошти в сумі 6 417,24 грн. були зараховані на рахунок платника 14.05.2015 року (а.с. 17-20).
22.12.2015 року відповідно до рішення за №0057441703 від 22.12.2015 року до Товариства застосовано 975,21 грн. штрафу та 87,76 грн. пені (а.с. 6).
Згідно вимог п.3 ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
За наслідками судового розгляду, на підставі встановлених обставин справи, які підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами, суд не може погодитись з правомірністю прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення за №0057441703 від 22.12.2015 року з огляду на нижчевикладене.
Спірні відносини, які виникли між сторонами, регулюються Податковим кодексом України, Бюджетним кодексом України, Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Відповідно до статті першої Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно частини першої ст. 43 Бюджетного кодексу України при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.
Частиною п'ятою вищевказаного кодексу встановлено, що податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.
Відповідно до п.1, 2 частини 10 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» днем сплати єдиного внеску вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів; 2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі.
Крiм цього, пунктом 22.4 статтi 22 Закону України «Про платiжнi системи та переказ коштiв в Українi» визначено, що при використаннi розрахункового документа iнiцiювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.
Відповідно до п. 81.ст. 8 вищевказаного Закону банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься у розрахунковому документі,який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.
Днем подання до установ банків платіжного доручення за всіма видами податкових платежів вважається день його реєстрації у цих установах (пп.16.5.2 п.16.2 ст.16 Закону).
З урахуванням всіх обставин справи суд приходить до висновку, що здiйснення помилки пiд час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в строк, встановлений пунктом 57.1 статтi 57 ПК, має квалiфiкуватися як дiя, хоча й помилкова. Вiдтак дiї, якi не мiстять ознак бездiяльностi платника податкiв при сплатi узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути пiдставою для застосування штрафiв, передбачених пунктом 126.1 статтi 126 ПК.
Крiм того, на думку суду, для пiдтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов'язання необхiдно встановити, що у строк, передбачений пунктом 57.1 статтi 57 ПК, платник податкiв не вчинював дiй, спрямованих на перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету. А оскiльки такi суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення коду ЄДРПОУ у платiжному дорученнi пiд час сплати суми грошового зобов'язання не є достатньою правовою пiдставою для висновку про несплату необхiдної суми грошового зобов'язання у визначений вказаною нормою ПК строк, а вiдтак i для застосування на пiдставi пункту 126.1 статтi 126 ПК штрафних (фiнансових) санкцiй.
Аналогічна позиція викладена і в постанові Верховного суду України за №21-377а15 від 16.06.2015 року, висновки якого щодо застосування норм матеріального права у подібних правовідносинах відповідно до положень ч.1 ст. 244-2 КАС України є обов'язковими для всіх судів.
Одночасно з вищевказаних підстав протиправним є і нарахування податковим органом ТОВ «КОНСТАНТА СЕРВІС КАПІТАЛ» пені в сумі 87,76 грн.
Крім цього при прийнятті оскаржуваного рішення податковим органом були порушені конституційні принципи і загальні засади права.
Зокрема поза увагою суб'єкта владних повноважень протиправно залишився факт відсутності в діях позивача такої обов'язкової ознаки делікту, як спричинення шкоди чи іншої суспільної небезпеки вищевказаного діяння в податкових правовідносинах.
Так пунктом 109.1 статті 109 Податкового кодексу України визначено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.
Таким чином, з аналізу наведених норм слідує, що донарахування грошових зобов'язань на підставі податкових повідомлень-рішень може здійснюватися податковим органом виключно у разі вчинення податкового правопорушення платником єдиного соціального внеску, що полягає в неправильному обчисленні, несвоєчасній та неповній сплаті суми даного внеску. При цьому жодної відповідальності за правильність оформлення відповідних платіжних документів ПКУ не передбачено.
Однак судом встановлено, що допущена позивачем помилка не призвела до неправильного обчислення внеску, що підлягав сплаті, не спричинила несвоєчасної та неповної сплати суми єдиного внеску, як і не призвела до заниження грошових зобов'язань позивача. У зв'язку із наведеним, висновок відповідача про вчинення позивачем податкового правопорушення не відповідає фактичним обставинам справи та не ґрунтується на нормах чинного законодавства.
З огляду на вищевикладене вимоги позивача є правомірними, належним чином обґрунтованими, та такими, що повністю відповідають положенням діючого законодавства України , а відтак підлягають до задоволення у повному обсязі.
Згідно ч.1 ст. 94 КАСУ, якщо адміністративний позов задоволено повністю, суд присуджує всі здійснені судові витрати з Державного бюджету України.
Як вбачається з наявного в матеріалах справи платіжного доручення №403 від 15.02.2016 року ТОВ «КОНСТАНТА СЕРВІС КАПІТАЛ» сплачено 1 378 грн. судових витрат (а.с.2). Таким чином, відповідно до вищевказаної норми суму судових витрат, сплачених позивачем, слід стягнути з Державного бюджету України на користь останнього.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158 -163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов задовольнити повністю.
Рішення Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області за №0057441703 від 22.12.2015 року визнати недійсним та скасувати.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСТАНТА СЕРВІС КАПІТАЛ" 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн. судових витрат.
Згідно ст.254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення встановлених строків подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Гундяк В.Д.
Постанова складена в повному обсязі 11.03.2016 року.