ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
14 березня 2016 року 08:57 № 826/23907/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кобилянського К.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Пул Енд Беа Україна»
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Пул Енд Беа Україна» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві, в якій просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.05.2015 №002987/1506 та від 29.05.2015 №002988/1506.
Під час розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що не погоджується з висновками акта перевірки щодо порушення позивачем відповідних положень Податкового кодексу України, оскільки висновки відповідача за наслідками проведеної перевірки щодо порушень позивачем положень податкового кодексу України при визначенні суми податкового кредиту та витрат є хибними, базуються виключно на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження належними доказами.
Представник відповідача проти позову заперечував, при цьому посилаючись на те, що під час проведення перевірки встановлено порушення позивачем термінів сплати самостійно визначених зобов'язань. За таких обставин, податковий орган просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до положень ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив наступне.
29 травня 2015 відповідачем, на підставі акта перевірки № 261/26-59-15-06-94 від 18.05.2015, прийнято наступні податкові повідомлення-рішення:
- 002988/1506, яким до позивача за затримку на 10 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 368 918,70 грн., застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 10% та зобов'язано сплатити штраф в сумі 36 891,87 грн.;
- 002987/1506, яким до позивача за затримку на 224 календарні дні сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 6 639 158,00 грн., застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 20% та зобов'язано сплатити штраф в сумі 1 327 831,60 грн.;
Не погоджуючись з правомірністю зазначених податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, передумовою виникнення спірних правовідносин, стали наступні обставини.
ТОВ «Пул Енд Беа Україна» є платником податку на прибуток. До березня 2014 року ТОВ «Пул Енд Беа Україна» перебувало на обліку у ДПІ у Печерському районі, а після зміни місцезнаходження позивача переведено на обслуговування до ДПІ у Шевченківському районі, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією договору про визнання електронних документів від 18.04.2014 р. №180420141.
Позивач є платником податку на прибуток, у якого доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за 2012-2013 роки перевищили 10 млн. грн., а тому позивач сплачує щомісячні авансові внески з податку на прибуток. Крім того, при виплаті дивідендів позивач сплачує авансовий внесок з податку на прибуток.
У 2013 році позивач здійснював виплату дивідендів на користь свого учасника - юридичної особи-нерезидента, у зв'язку з чим позивач сплачував авансовий внесок з податку при виплаті дивідендів.
Як зазначив представник позивача та не заперечувалось відповідачем, сума авансових внесків з податку на прибуток підприємств, сплачених позивачем при виплаті дивідендів у 2013 році, становила 7 287 141,00 грн.
ТОВ «Пул Енд Беа Україна» звернулося до ДПІ у Печерському районі з листом від 17.09.2013 № 17.09.13/03, в якому просило зарахувати суму у розмірі 7 287 141,00 грн. у рахунок зменшення авансових внесків з податку на прибуток.
Листом ДПІ у Печерському районі від 03.10.2013 № 13524/10/26-55-20-04-10 позивачу відмовлено в зарахуванні такої суми. У зв'язку з чим ДПІ у Шевченківському районі складено податкову вимогу від 30.09.2014 р. №21519-25, згідно якої станом на 29.09.2014 р. сума податкового боргу позивача за узгодженими грошовими зобов'язаннями становила 2 489 683,00 грн.
Не погоджуючись з правомірністю відмови ДПІ у Печерському районі у зарахуванні авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів у розмірі 7 287 141,00 грн., сплачених позивачем у 2013 році, у зменшення авансових внесків з податку на прибуток, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2015 по справі № 826/551/15 визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо відмови у зарахуванні авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів у розмірі 7 287 141,00 грн., сплачених товариством з обмеженою відповідальністю «Пул Енд Беа Україна» у 2013 році, у зменшення авансових внесків з податку на прибуток.
Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 30 вересня 2014 року №21519-25.
Таким чином, є можливим прийти до висновку, що у випадку зарахування ДПІ у Печерському районі міста Києва авансових внесків в сумі 7 287 141,00 грн., у позивача не виникло б заборгованості перед бюджетом та, як наслідок, строки надходження коштів в бюджет не були б порушені.
Однак, як вбачається з акта перевірки (а.с. 24-25 Том І), відповідач, не приймаючи до уваги обставин не надходження коштів до бюджету у строки, визначені п.57.1 Податкового кодексу України, не з вини позивача, дійшов висновку, що узгоджене грошове зобов'язання фактично надійшло до бюджету з порушенням визначених законом строків, внаслідок чого і застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції.
Суд не може погодитись з такими доводами контролюючого органу, враховуючи наступне.
Як вбачається з розділу 3 акта перевірки, в колонці «Дата та номер документа, на підставі якого здійснено сплату податкового зобов'язання» міститься перелік документів, що являють собою висновки податкового органу про зарахування коштів до державного бюджету.
Саме на підставі зазначених висновків, які складені відповідачем, останній дійшов висновку про порушення строків сплати позивачем узгоджених сум грошових зобов'язань.
Однак, в даному випадку, має місце не порушення строків сплати узгоджених грошових зобов'язань, а порушення строків зарахування коштів до бюджету на підставі складених відповідачем висновків.
Пунктом 57.1 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом
Оскільки, в даному випадку, судом встановлено відсутність в діях позивача порушення п. 57.1 Податкового кодексу України, а кошти були зараховані до бюджету несвоєчасно внаслідок неправомірної бездіяльності контролюючого органу, то застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату грошових узгоджених зобов'язань є протиправним, внаслідок чого податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.
У відповідності до положень частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Пул Енд Беа Україна» - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.05.2015 №002987/1506 та від 29.05.2015 №002988/1506 Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві.
3. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Пул Енд Беа Україна» (код ЄДРПОУ 35534624) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 21 135 (двадцять одна тисяча сто тридцять п'ять) грн. 47 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у місті Києві.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя К.М. Кобилянський