Справа № 815/57/16
11 березня 2016 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Вовченко O.A.,
секретар судового засідання Соколова М.С.,
за участі: представника позивача - Мельникова О.М. (за довіреністю),
представника відповідача - Копиці С.М. (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства "ОДЕСАВТОТРАНС" до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0003552201 від 25.12.2015 року на загальну суму 712266,00 грн.,-
Публічне акціонерне товариство "ОДЕСАВТОТРАНС" (далі - ПАТ «ОДЕСАВТОТРАНС») звернулось до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (далі - ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області) з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області № 0003552201 від 25.12.2015 року на загальну суму 712266,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що спірне рішення винесено на підставі помилкових висновків акту перевірки від 24.11.2015 року № 8474/15-53-22-01/22479374. При цьому, на думку позивача, ним правомірно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету, на підставі належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів.
Відповідач надав до суду письмові заперечення до адміністративного позову, в яких посилався на те, що за результатами проведеної перевірки встановлено заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету, на суму у розмірі 474844 грн. (т.1 а.с. 91-97).
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити з підстав, викладених в запереченнях до адміністративного позову.
Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечувала з підстав, викладених в запереченнях до адміністративного позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності та системно проаналізувавши приписи чинного , на момент виникнення спірних правовідносин, податкового законодавства, суд встановив наступне.
ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «ОДЕСАВТОТРАНС» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 30.09.2015 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 30.09.2015 року, за результатами якої складено акт перевірки від 24.11.2015 року № 8474/15-53-22-01/22479374 (т.1 а.с.12-42), яким встановлено порушення платником податків вимог пунктів 198.1, 3 статті 198, пп.14.1.179 п. 14.1 ст. 14, пп.14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, пп. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.14, п. 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження позивачем податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму 474844 грн., утому числі: за квітень 2015 року - 164763 грн., травень 2015 року - 65000 грн., червень 2015 року - 842 грн., липень 2015 року - 4500 грн., вересень 2015 року - 5131 грн.
На підставі акту перевірки від 25.12.2015 року контролюючим органом сформовано податкове повідомлення-рішення № 0003552201 на загальну суму 712266,00 грн., з якої: 474844 грн. - за основним платежем, 237422 грн. - за штрафними санкціями (т.1 а.с.59).
Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області № 0003552201 від 25.12.2015 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Згідно п.п.14.1.179 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.
У відповідності до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
В силу п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця (п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України).
Платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом (п.201.14 ст. 201 Податкового кодексу України).
У відповідності до п. 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.
Згідно договору № 03/12 від 25.06.2012 року про надання послуг автостанцією перевізникові, укладеного між ПАТ «ОДЕСАВТОТРАНС» як виконавцем та ТОВ «Турист» як перевізником, виконавець за завданням перевізника надає йому на території своїх автостанцій (автовокзалів) комплекс обов'язкових послуг, пов'язаних з організацією і здійсненням процесу прийняття та відправлення пасажирів транспортом перевізника, продажем проїзних квитків диспетчерським управлінням, організацією прибуття і відправлення автобусів, інформуванням водіїв щодо умов дорожнього руху, а також інші послуги відповідно до вимог Закону України «Про автомобільний транспорт» і Правил (т.1 а.с.228-232).
В квітні 2015 року на адресу покупця ТОВ «Турист», код ЄДРПОУ 31977085, складено та зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку ПАТ «ОДЕСАВТОТРАНС» наступні податкові накладні: № 485 від 30.04.2015 року на загальну суму ПДВ 18226,17 грн., № 621 від 30.04.2015 року на загальну суму ПДВ 2647,05 грн. (т.1 а.с.233-234).
Водночас, як вбачається з декларації з ПДВ за квітень 2015 року ПАТ «ОДЕСАВТОТРАНС» включено до податкових зобов'язань суму ПДВ лише у розмірі 18543, 67 грн.
Відтак, ПАТ «ОДЕСАВТОТРАНС» у рядку 1 Декларації «Операції на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20%, крім імпорту товарів» занижено задекларований показник ПДВ на загальну суму 2329, 55 грн.
Крім того, суд зазначає, що позивачем надано до суду договори підряду: № ОЗ-435/БК від 04.06.2015 року (т.1 а.с.132-133), № ОЗ-436/Кр від 04.06.2015 року (т.1 а.с.150-151), № ОЗ-439 БК-Кр від 09.06.2015 року (т.1 а.с.169--170), № ОЗ-438/Кр від 16.06.2015 року (т.1 а.с.184-185), укладені між ТОВ «Укрбілд ЛТД» як виконавцем та ПАТ «ОДЕСАВТОТРАНС» як замовником, згідно п.п.1 якого виконавець зобов'язується з власних матеріалів, на власний ризик у передбачений договором строк та згідно кошторисної документації виконати роботи, що передбачені у Додатку № 1 до договору, що є невід'ємною частиною цього Договору; № ЕК-30-04/2015 року від 02.04.2015 року, укладений між ПАТ «ОДЕСАВТОТРАНС» як Замовником та ТОВ «Евробілд Компані» як Виконавцем, згідно п.1 якого виконавець зобов'язується з власних матеріалів, на власний ризик у передбачений договором строк та згідно кошторисної документації виконати роботи, що передбачені у Додатку № 1 до договору (т.1 а.с.200-201); від 30.04.2015 року № 31-05/2015 року, укладений між ТОВ «Укрбілд ЛТД» як виконавцем та ПАТ «ОДЕСАВТОТРАНС» як замовником (т.1 а.с.218-219).
ПАТ «ОДЕСАВТОТРАНС» до складу податкового кредиту віднесено суми податку на додану вартість по операціям з придбання послуг у ТОВ «Укрбілд ЛТД» та ТОВ «Евробілд Компані» на загальну суму ПДВ 459608 грн.
Актом перевірки зафіксовано, що до перевірки не надано договори, акти приймання робіт (наданих послуг) та інші первинні документи, що підтверджують виконання робіт (послуг), зазначених в податкових накладних.
Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV (далі - Закон N 996-XIV) визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні.
Згідно ст. 1 Закону N 996-XIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Частиною 2 ст. 3 Закону N 996-XIV визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.
У відповідності до ст.. 9 Закону N 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. N 88 затверджено Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (далі - Положення N 88).
Згідно п. 1.2. Положення N 88 господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.
В силу п. 2.1 Положення N 88 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п. 2.4 Положення).
Первинні документи підлягають обов'язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув'язка окремих показників.
У разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання (п. 2.15, п. 2.16 Положення).
Згідно п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності)…
Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
З аналізу наведених судом норм податкового законодавства вбачається, що платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів та однією з обов'язкових підстав для включення сум податку на додану вартість до складу свого податкового кредиту є наявність належним чином оформлених первинних документів.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач не забезпечив надання до перевірки належним чином оформлених первинних документів на підтвердження здійснення господарських операцій з ТОВ «Укрбілд ЛТД» та ТОВ «Евробілд Компані».
Разом з тим, суд зазначає, що з наданих до суду актів здачі-приймання (надання послуг) з даними контрагентами не вбачається об'єм, кількість виконаних робіт та не конкретизовано, які саме роботи виконувались, натомість зазначено лише загальні відомості щодо виконаних послуг (т.1 а.с.203-207).
З урахуванням викладеного, суд погоджується з доводами ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, що в порушення п. 198.3, п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, ПАТ «ОДЕСАВТОТРАНС» завищено податковий кредит на суму 459608 грн. за період квітень, травень, липень 2015 року.
Також, позивачем до суду надано договори поставки № 16/01 від 06.01.2015 року та № 03/01 від 08.01.2015 року, укладені між ТОВ ВТФ «Авіас» як постачальником та ПАТ «ОДЕСАВТОТРАНС» як замовником, згідно яких постачальник приймає на себе зобов'язання передати покупцю у власність товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити вказаний товар, видаткові та податкові накладні (т.1 а.с.235-258).
Актом перевірки встановлено, що аналізом підтвердження формування податкового кредиту ПАТ «ОДЕСАВТОТРАНС» та за результатами опрацювання відповідно до системи «Податковий блок» підсистеми «Аналітична система: Перегляд результатів співставлення» встановлено наявність розбіжностей щодо завищення податкового кредиту ПАТ «ОДЕСАВТОТРАНС» в результаті співставлення з податковими зобов'язання постачальниками, а саме: за червень 2015 року на суму податкового кредиту ПАТ «ОДЕСАВТОТРАНС» 841, 66 грн., за серпень 2015 року на суму податкового кредиту ПАТ «ОДЕСАВТОТРАНС» 4500 грн., вересень 2015 року на суму податкового кредиту ПАТ «ОДЕСАВТОТРАНС» 5130,83 грн. у ТОВ ВТФ «Авіас» не виникло податкових зобов'язань. Декларації з ПДВ не надано.
Також, ПАТ «Одесаобленерго» не зареєстровано податкову накладну у лютому 2015 року на суму ПДВ 2432, 64 у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних. Податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця. (п.201.1, 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України).
Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Представником позивача на спростування тверджень податкового органу щодо відсутності реєстрації ПАТ «Одесаобленерго» податкової накладної у лютому 2015 року на суму ПДВ 2432, 64 у Єдиному реєстрі податкових накладних не надано жодних доказів та не надано заяви зі скаргою на постачальника до податкової декларації за звітний податковий період щодо порушення ним порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно п. 201.14, 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об'єктами оподаткування та звільнені від оподаткування згідно з цим розділом.
Зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.
Таким чином, суд погоджується з доводами податкового органу, що ПАТ «ОДЕСАВТОТРАНС» безпідставно збільшено податковий кредит на суму податку на додану вартість у розмірі 12906 грн., який фактично не сплачено до бюджету, так як вказана сума не врахована у складі податкових зобов'язань постачальників позивача, а також внаслідок того, що включено до складу податкового кредиту не зареєстровані постачальником ПАТ «Одесаобленерго» податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності.
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані сторонами у справі докази у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 69-71, 76,79,86, 158-163,КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову публічного акціонерного товариства "ОДЕСАВТОТРАНС" до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області № 0003552201 від 25.12.2015 року на загальну суму 712266,00 грн. - відмовити.
Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений та підписаний суддею 15.03.2016 року.
Суддя Вовченко O.A.
У задоволенні адміністративного позову публічного акціонерного товариства "ОДЕСАВТОТРАНС" до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області № 0003552201 від 25.12.2015 року на загальну суму 712266,00 грн. - відмовити.
15 березня 2016 року.