Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:[1]
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі
судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у судовому засіданні в м. Києві 10 березня 2016 року касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом першої інстанції, у кримінальному провадженні щодо засудженого
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянина України, неодноразово судимого,
останній раз вироком Жовтневого районного
суду м. Маріуполя Донецької області від
8 травня 2013 року за ч. 2 ст. 263 КК України до
покарання у виді громадських робіт на строк
150 годин,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
встановив:
У касаційній скарзі прокурора викладено вимогу про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції, мотивуючи невідповідністю призначеного покарання засудженому ОСОБА_5 тяжкості вчиненого злочину та його особі внаслідок м'якості через звільнення останнього від відбування покарання з випробуванням на підставі статей 75, 76 КК України, на що наголошувалось в апеляційній скарзі прокурора, яка безпідставно, без дотримання вимог ст. 419 КПК України, залишена апеляційним судом без задоволення.
В запереченнях на касаційну скаргу засуджений ОСОБА_5 вказує на законність та обґрунтованість судових рішень, постановлених щодо нього, тому просить залишити їх без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.
Вироком Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 17 серпня 2015 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк два роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком тривалістю один рік, з покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України.
Вироком суду також вирішено питання процесуальних витрат та долю речових доказів.
За вироком суду ОСОБА_5 визнано винуватим у тому, що він 12 серпня 2014 року, приблизно о 8-ій год., знаходячись поблизу приміщення школи по вул. Леваневського, 7, у м. Маріуполі, діючи умисно, повторно, з метою незаконного придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту, для особистого вживання, незаконно придбав (знайшов) пакет з рослинною речовиною - коноплею. Того ж дня, приблизно о 10-ій год., ОСОБА_5 , який вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 178 КУпАП, був затриманий працівниками міліції та доставлений до відділення міліції № 37 м. Маріуполя, де під час особистого огляду був виявлений та вилучений пакет, що знаходився при ньому із вмістом рослинної речовини, що є особливо небезпечним наркотичним засобом - каннабісом, вагою в перерахунку на суху речовину 35,13 г.
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 29 жовтня 2015 року апеляційну скаргу прокурора залишено без задоволення, а вирок суду від 17 серпня 2015 року щодо ОСОБА_5 - без зміни.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали провадження і обговоривши наведені у скарзі доводи, суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.
Висновки суду про винуватість та кваліфікація дій засудженого ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 309 КК України у касаційній скарзі не оспорюються.
Доводи касаційної скарги прокурора щодо невідповідності призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого ОСОБА_5 внаслідок м'якості через звільнення останнього від відбування покарання з випробуванням, є обґрунтованими.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Суд першої інстанції при призначенні покарання врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину та дані про особу засудженого. Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_5 , судом встановлено - повне визнання вини, щире каяття. Обставиною, яка обтяжує покарання, є рецидив злочину.
Втім, суд, приймаючи рішення про звільнення ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуваням, вказав лише на те, що останній не був помічений у зловживанні спиртними напоями, порушень громадського порядку не допускав, з сусідами підтримував добрі стосунки, тому дійшов висновку про можливість виправлення засудженого без ізоляції від суспільства.
Предметом розгляду в суді апеляційної інстанції була апеляційна скарга прокурора щодо м'якості призначеного засудженому покарання, однак апеляційний суд залишив апеляційну скаргу прокурора без задоволення, не повною мірою врахувавши положення статей 65, 66, 67 КК України, не мотивувавши свого рішення належним чином, у зв'язку із чим ухвала суду апеляційної інстанції вимогам ст. 419 КПК України не відповідає.
Посилання в ухвалі апеляційного суду на те, що засуджений позитивно характеризується, його відношення до вчиненого, те, що він на час апеляційного розгляду вже влаштувався на роботу є явно недостатнім для свідчення можливості виправлення засудженого без ізоляції від суспільства.
Отже, як убачається з матеріалів провадження, суди не оцінили ступеня небезпечності особи для суспільства, обставин вчиненого злочину у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, ставлення засудженого до скоєного, рецидиву злочину, що свідчить про уперте небажання стати на шлях виправлення тощо.
З огляду на викладене, ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із призначенням нового розгляду в апеляційному суді за результатами проведення якого суду слід постановити законне судове рішення, мотивоване належним чином, при цьому звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі статей 75, 76 КК України за тих самих обставин слід вважати м'яким.
Керуючись ст.ст. 376, 433, 434, 436 КПК України, суд
постановив:
Касаційну скаргу прокурора задовольнити.
Ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 29 жовтня 2015 року щодо засудженого ОСОБА_5 скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ___________________ ________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Провадження за касаційною скаргою № 5-927км16 Категорія: ч. 2 ст. 309 КК України
Головуючий в суді першої інстанції: ОСОБА_7
Доповідач в суді апеляційної інстанції: ОСОБА_8
Доповідач в касаційній інстанції: ОСОБА_1