2 березня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Луспеника Д.Д.,
суддів: Гулька Б.І., Журавель В.І.,
ЗакропивногоО.В., Черненко В.А.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_7, на заочне рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 17 жовтня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 28 жовтня 2015 року,
У червні 2012 року публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (далі - ПАТ КБ «Надра») звернулося до суду з указаним вище позовом, посилаючись на те, що 26 грудня 2007 року між відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» (далі - ВАТ КБ «Надра»), правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра», та ОСОБА_3 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого позичальником отримано кредит у розмірі 425 800 грн для придбання автотранспортного засобу, терміном користування до 20 грудня 2012 року з відсотковою ставкою 19 % річних. Згідно з п. 2.2.1 та п. 2.2.3 указаного кредитного договору повернення кредиту і сплата відсотків повинна здійснюватися відповідно до графіка, який є невід'ємною частиною договору. З метою забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором між ВАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 укладено окремі договори поруки, відповідно до яких поручителі на добровільних засадах взяли на себе обов'язок відповідати за зобов'язаннями відповідача ОСОБА_3 за кредитним договором. Оскільки ОСОБА_3 не виконував належним чином своїх зобов'язань за договором кредиту, тому станом на 17 травня 2012 року утворилася заборгованість у розмірі 240 311 грн 60 коп. Відповідачі ухиляються від сплати заборгованості у добровільному порядку, тому позивач просив стягнути з них зазначену суму боргу солідарно.
Заочним рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 17 жовтня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 28 жовтня 2015 року, позов ПАТ «КБ «Надра» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ПАТ «КБ «Надра» борг за кредитним договором у сумі 240 311 грн 60 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У поданій касаційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_7, просить скасувати судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив із того, що зобов'язання повинно виконуватись належним чином, в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону, а тому з урахуванням норм ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України стягнув кредитну заборгованість у солідарному порядку з відповідачів на користь банку.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та дійшов висновку про наявність підстав для солідарного стягнення з боржника та поручителів кредитної заборгованості.
Проте повністю з такими висновками апеляційного суду погодитись не можна.
Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам закону судове рішення апеляційного суду не відповідає.
Судами установлено, що 26 грудня 2007 року між ВАТ «КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір за умовами якого банк надав кредит боржнику у розмірі 425 800 грн на придбання автотранспортного засобу строком користування до 20 грудня 2012 року та із сплатою 19 % річних.
На забезпечення виконання кредитних зобов'язань 27 грудня 2007 року між банком та ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_6 укладені окремі договори поруки, за умовами яких поручителі зобов'язалася відповідати перед банком за зобов'язаннями боржника за кредитним договором.
ОСОБА_3 взяті на себе кредитні зобов'язання належним чином не виконує, станом на 17 травня 2012 року за боржником утворилася кредитна заборгованість у розмірі 240 311 грн 60 коп., яка складається з 227 104 грн 7 коп. - заборгованості за кредитом, 4 788 грн 68 коп. заборгованості за відсотками, 408 грн 82 коп. пені, 1 657 грн 03 коп- штрафу, 6 353 грн інфляційної складової за кредитом, про що свідчить розрахунок.
Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Норми закону, якими врегульована порука, не містять положень щодо солідарної відповідальності поручителів за різними договорами, якщо договорами поруки не передбачено іншого. У випадках укладення між поручителями кількох договорів поруки на виконання одного й того ж зобов'язання, між ними не виникає солідарної відповідальності між собою.
Крім того, предметом спору є різні самостійні договори поруки, за якими кожен з поручителів поручився відповідати перед кредитором разом з позичальником як солідарні боржники. Умовами договорів поруки передбачено також право кредитора пред'явити свої вимоги безпосередньо до поручителя.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30 вересня 2015 року № 6-1348цс15, яка згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для судів.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, апеляційний суд передчасно погодився із висновком суду першої інстанції про стягнення у солідарному порядку з боржника та відповідачів боргу за кредитним договором та не звернув уваги на те, що між поручителями укладені окремі договори поруки і між ними не виникає солідарної відповідальності між собою.
Крім того, судові витрати також не підлягають солідарному стягненню.
Відповідно до п. 35 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» при повному або частковому задоволенні позову майнового характеру до кількох відповідачів судовий збір, сплачений позивачем, відшкодовується ними пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог до кожного з відповідачів. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.
Таким чином, ураховуючи, що апеляційним судом не встановлені всі фактичні обставини, від яких залежить правильне вирішення справи, та допущені порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, судове рішення апеляційного суду відповідно до ст. 338 ЦПК України підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_7, задовольнити частково.
Ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 28 жовтня 2015 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Д.Д. Луспеник
Судді: Б.І. Гулько
В.І. Журавель
О.В. Закропивний
В.А. Черненко