іменем україни
17 лютого 2016 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Наумчука М.І.,
суддів: Кузнєцова В.О., Мостової Г.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про визнання права власності на Ѕ частину квартири, вселення та усунення перешкод у користуванні житлом, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 1 липня 2015 року та рішення апеляційного суду Черкаської області від 18 серпня 2015 року,
У березні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом. Зазначав, що з 21 січня 1994 року перебуває з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають сина ОСОБА_3 За час шлюбу ними було приватизовано квартиру та 16 грудня 2006 року продано її за 429 250 грн. Цього ж дня їх сім'я придбала за отримані від реалізації квартири кошти квартиру АДРЕСА_1 на його ім'я та на ім'я ОСОБА_3 по Ѕ частині за 169 175 грн. 16 грудня 2006 року на ім'я ОСОБА_2 було придбано квартиру АДРЕСА_2. Посилаючись на те, що ця квартира є спільною сумісною власністю сторін, просив задовольнити позов.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 1 липня 2015 року позов задоволено частково. Вселено ОСОБА_1 у квартиру АДРЕСА_2. Зобов'язано ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкоди у вселенні в зазначену квартиру та передати останньому ключі від цієї квартири. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 18 серпня 2015 року рішення суду першої інстанції змінено, скасовано його в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання права власності на Ѕ частину квартири та ухвалено в цій частині нове рішення про задоволення позову. Визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_2. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Статтею 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно із ч. 3 ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Задовольняючи позов, суди виходили з того, що квартира АДРЕСА_2 була придбана сторонами за час шлюбу, тому дійшли обґрунтованого висновку, що вона є спільною сумісною власністю подружжя відповідно до ст. 60 СК України, ч. 3 ст. 368 ЦК України.
Апеляційний суд, виходячи із положень зазначених норм права та ст. 372 ЦК України, правильно визначив частку позивача у цій квартирі в розмірі Ѕ частини та визнав за останнім право власності на неї
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення суду першої інстанції в незміненій рішенням апеляційного суду частині, а також рішення апеляційного суду ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права безпідставні, вони не спростовують наведеного і зроблених в оскаржуваних рішеннях висновків.
Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 1 липня 2015 року та рішення апеляційного суду Черкаської області від 18 серпня 2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ.І. Наумчук
Судді:В.О. Кузнєцов Г.І. Мостова