іменем україни
10 лютого 2016 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Наумчука М.І.,
суддів: Кадєтової О.В., Мостової Г.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Тернопільміськгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожитий газ, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 20 жовтня 2015 року,
У липні 2014 року публічне акціонерне товариство «Тернопільміськгаз» (далі - ПАТ «Тернопільміськгаз») звернулося до суду з указаним позовом. Зазначало, що ОСОБА_1 є споживачем послуг з газопостачання відповідно до укладеного між сторонами договору про надання послуг з газопостачання від 23 січня 2007 року. Посилаючись на те, що відповідачем було пошкоджено пломбувальний дріт на лічильнику газу, він не в повному обсязі та несвоєчасно проводить оплату за спожиті послуги з газопостачання, просило задовольнити позов.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 червня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 20 жовтня 2015 року, позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Тернопільміськгаз» заборгованість за спожитий газ у розмірі 6 173 грн 22 коп., нараховані збитки - 18 279 грн 51 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Статтею 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судами встановлено, що 23 січня 2007 року між відкритим акціонерним товариством «Тернопільміськгаз», правонаступником якого є ПАТ «Тернопільміськгаз», та ОСОБА_1 укладено договір № 54283 про надання послуг з газопостачання.
13 грудня 2011 року працівниками позивача при проведенні перевірки системи газопостачання будинку відповідача складено акт про виявлені порушення, а саме: при огляді лічильника газу типу МЕТРІХ, 2006 року випуску, № пломби 0031946 (стан пломби порушена) виявлено, що пломбувальний дріт монтажної пломби ПАТ «Тернопільміськгаз» пошкоджений.
Цього ж дня на підставі вказаного акта проведено експертизу побутового лічильника газу та встановлено, що втручань у його роботу не виявлено.
За результатами державної повірки, проведеної ПАТ «Тернопільміськгаз», лічильник МЕТКІХ С-4 № 019686, 2006 року випуску, який встановлено ОСОБА_1 у будинку АДРЕСА_1, придатний до 4 квітня 2019 року.
Згідно із п. 34 Правил надання населенню послуг з газопостачання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 року № 2246 (далі - Правила), споживач несе відповідальність згідно із законодавством за пошкодження лічильника газу, пломб на ньому, порушення цілісності або показань лічильника.
Відповідно до п. 1.3 Порядку відшкодування збитків, завданих газопостачальному або газорозподільному підприємству внаслідок порушення споживачем природного газу Правил, затвердженого постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 29 травня 2003 року № 475, який був чинним на час виявлення порушення, (далі - Порядок), порушенням споживачем Правил, які тягнуть за собою відповідальність з відшкодування збитків, завданих газопостачальному або газорозподільному підприємству, є, зокрема, пошкодження лічильника газу, пломб на ньому, порушення цілісності або пошкодження повірочного тавра, а також дії споживача, які призводять до заниження показань лічильника.
З огляду на викладене, пошкодження пломб на лічильнику газу є окремим порушенням Правил та самостійною підставою, за якої наступає відповідальність у вигляді відшкодування збитків.
Таке порушення не пов'язане з іншими діями споживача, які призводять до заниження показань лічильника, при його виявленні не має значення чи мало місце заниження показань лічильника.
Як установлено судами, відповідачем пошкоджено пломбувальний дріт монтажної пломби, тому розрахунок збитків позивачем проведено відповідно до п. 2.1 Порядку, згідно якого в разі пошкодження цілісності пломб на відключаючих пристроях перед газовими приладами та пристроями, засувках на вводі в будинок, пошкодження або зняття заглушок тощо, розрахунок збитків здійснюється за Нормами споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 1996 року № 619.
Відповідно до п. 3.1 Порядку у разі відмови споживача від підписання акта він підписується представниками газопостачального або газорозподільного підприємства у кількості не менше трьох осіб та робиться відмітка в ньому про відмову споживача від підпису.
Акт про виявлені порушення від 13 грудня 2011 року підписано трьома працівниками позивача у присутності дружини відповідача - ОСОБА_3, яка від підпису відмовилась, про що в акті зроблено відповідний запис.
У п. 37 укладеного між сторонами договору на надання послуг з газопостачання не вказано про те, що не підписання акта про виявлені порушення, крім представників позивача у кількості не менше трьох осіб, ще й іншими заінтересованими особами, тягне за собою його недійсність.
Встановивши порушення відповідачем Правил, суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для нарахування збитків. Їх розмір, як і розмір заборгованості за спожитий газ, підтверджується наданими позивачем розрахунками та правильно визначений судом.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права безпідставні, вони не спростовують наведеного і зроблених в оскаржуваних судових рішеннях висновків.
Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 червня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 20 жовтня 2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
ГоловуючийМ.І. Наумчук
Судді:О.В. Кадєтова Г.І. Мостова