Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянула 14 березня 2016 року в м. Києві у судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Ємільчинського районного суду Житомирської області від 20 жовтня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 26 січня 2016 року щодо нього у кримінальному провадженні № 12015060160000205,
Вироком Ємільчинського районного суду Житомирської області від 20 жовтня 2015 року ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до призначеного покарання за цим вироком невідбутої частини покарання за вироком Корецького районного суду Рівненської області від 27 грудня 2013 року, ОСОБА_4 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки і 6 місяців.
Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 26 січня 2016 року вирок суду змінено та виключено з його мотивувальної частини обтяжуючу ОСОБА_4 покарання обставину - скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння. В решті вирок суду залишено без змін.
У касаційній скарзі засуджений не погоджується із судовими рішеннями, вважає їх незаконними та ставить питання про їх скасування.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам закону, колегія суддів дійшла висновку, що її слід залишити без руху, встановивши строк для усунення недоліків.
Зміст касаційної скарги повинен відповідати вимогам ст. 427 КПК України, зокрема, у ній зазначаються обґрунтування вимог особи, із зазначенням того у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Разом з тим, вказаних вимог закону засудженим не дотримано.
Як убачається зі змісту касаційної скарги засуджений, вказує, що суд безпідставно не звільнив його від відбування покарання з випробуванням, однак при цьому не зазначає, які обставини, на його думку, не були враховані при вирішені вказаного питання.
ОСОБА_4 , стверджуючи про порушення судом правил проведення судового розгляду у порядку ст. 349 КПК України, не обґрунтовує своєї точки зору та не вказує які саме порушення вимог кримінального процесуального закону були допущені судом.
Поміж іншого, до касаційної скарги, всупереч ч. 5 ст. 427 КПК України, не долучено копії ухвали суду апеляційної інстанції, завіреної у відповідності до інструкції з діловодства у судах загальної юрисдикції.
Зазначені обставини позбавляють суд касаційної інстанції можливості вирішити питання про відкриття касаційного провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 429 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги і встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня одержання копії ухвали особою, яка подала скаргу.
Враховуючи наведене та керуючись ст. 429 КПК України, колегія суддів,
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Ємільчинського районного суду Житомирської області від 20 жовтня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 26 січня 2016 року щодо нього у кримінальному провадженні № 12015060160000205 залишити без руху.
Для усунення недоліків встановити засудженому п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали.
У разі не усунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк, така скарга повертається особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_1