9 березня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого суддів: Ткачука О.С., Висоцької В.С., Колодійчука В.М., Умнової О.В., Фаловської І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування завданої моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Коломацького районного суду Харківської області від 26 травня 2015 року, ухвалу апеляційного суду Харківської області від 5 жовтня 2015 року,
У серпні 2014 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом, вимоги якого уточнила в ході розгляду справи та просила визнати, що поширена ОСОБА_7 інформація у липні 2014 року на зборах працівників управління Пенсійного фонду України в Коломацькому районі Харківської області, а саме: що «її посади (заступника начальника управління) в управлінні не існує, що її в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області ніхто не поважає; вона є крадійкою (краде гроші профспілкового комітету управління та документи управління); її вигнали з попередніх місць роботи; що вона є тупою, дебільною, з курячим мозком людиною», є такою, що не відповідає дійсності, порушує її права та свободи, ганьбить її честь, гідність та ділову репутацію. Зобов'язати ОСОБА_7 спростувати поширену відносно неї зазначену інформацію, яка таку, що не відповідає дійсності, порушує її права та свободи, ганьбить її честь, гідність та ділову репутацію у спосіб, у який вона була поширена. Стягнути з ОСОБА_7 на її користь кошти у сумі 24 000 грн в якості компенсації за завдану моральну шкоду.
У вересні 2014 року ОСОБА_7 подав зустрічний позов, в якому просив визнати, що інформація в позовній заяві ОСОБА_6, де автор зазначає про його непрофесійність та викладає не перевірені факти, які не відповідають дійсності, шкодять його діловій репутації як громадянину та керівнику управління Пенсійного фонду України в Коломацькому районі Харківської області, та наносить шкоду його інтересам. Зобов'язати ОСОБА_6 навести спростування та принести публічні вибачення шляхом оголошення вибачень на зборах трудового колективу. Стягнути з ОСОБА_6 компенсацію за моральну шкоду в розмірі 25 000 грн.
Рішенням Коломацького районного суду Харківської області від 26 травня 2015 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 5 жовтня 2015 року, позов ОСОБА_6 задоволено частково. Визнано, що поширена ОСОБА_7 інформація у липні 2014 року на зборах працівників управління Пенсійного фонду України в Коломацькому районі Харківської області, а саме: «що позивача в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області ніхто не поважає; ОСОБА_6 є крадійкою (краде гроші у профспілковому комітеті управління та документи управління); позивача вигнали з попередніх місць роботи; що ОСОБА_6 є тупою, дебільною, з курячим мозком людиною», є такою, що не відповідає дійсності, порушує її права та свободи, ганьбить її честь, гідність та ділову репутацію. Зобов'язано ОСОБА_7 спростувати поширену інформацію про те, що ним було сказано в адресу ОСОБА_6 у липні 2014 року, як таку, що не відповідає дійсності, порушує її права та свободи, ганьбить її честь, гідність та ділову репутацію у спосіб, у який вона була поширена. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 кошти в сумі 8 000 грн в якості компенсації за завдану моральну шкоду. У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_7 відмовлено.
ОСОБА_7, не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з наступного.
Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6, виходив з того, що поширена ОСОБА_7 інформація серед колективу працівників управління Пенсійного фонду України в Коломацькому районі Харківської області відносно позивача є негативною та такою, що не відповідає дійсності, порушує права та свободи, ганьбить честь, гідність та ділову репутацію позивача, у зв'язку з чим вважав позов обґрунтованим.
При цьому, дійшов висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_7, оскільки зазначена в позовній заяві ОСОБА_6 інформація щодо нього не може бути підставою для пред'явлення позову про захист честі, гідності та ділової репутації, оскільки ця інформація стосується предмета пред'явленого нею позову.
З такими висновками погодився апеляційний суд та, залишаючи без змін ухвалене місцевим судом рішення вважав його законним і обґрунтованим.
З такими висновками суду апеляційної інстанції повністю погодитися не можна, оскільки вони зроблені без належного з'ясування дійсних обставин справи, прав та обов'язків сторін, без належної оцінки наявних у матеріалах справи доказів та з неправильним застосуванням норм матеріального права, з огляду на наступне.
Згідно зі ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Згідно ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вказаним вимогам рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_7 працює начальником управління Пенсійного фонду України в Коломацькому районі Харківської області, а ОСОБА_6 - заступником начальника у цьому ж управлінні. Між ними склалися неприязні стосунки.
Той факт, що ОСОБА_7 9 липня 2014 року, 18 липня та 30 липня 2014 року в приміщенні управління Пенсійного фонду України в Коломацькому районі Харківської області на зборах працівників управління висловлювався відносно ОСОБА_6, а саме: «що позивача в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області ніхто не поважає; ОСОБА_6 є крадійкою (краде гроші у профспілковому комітеті управління та документи управління); позивача вигнали з попередніх місць роботи; що ОСОБА_6 є тупою, дебільною, з курячим мозком людиною», підтверджується прослуханими в суді першої інстанції аудіозаписами, зробленими позивачем.
Крім того, свідок ОСОБА_8, в суді першої інстанції підтвердила, що в липні 2014 року ОСОБА_7 на зборах на адресу позивача висловлював негативну інформацію.
За змістом ст.ст. 94, 277 ЦК України, ст. 32 Конституції України, ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, кожному гарантується право на захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації особою, яка поширила таку інформацію.
У п. 19 постановиПленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи"вказано, що, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
Відповідно до ст. 277 ЦК Українине є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб'єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зокрема, у рішеннях цього суду у справах "Лінгенс проти Австрії" від 8 липня 1986 року та "Українська прес-група" проти України" від 29 березня 2005 року.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
Оціночними судженнями, з огляду на приписи ч. ч. 1, 2 статті 30 Закону України "Про інформацію", за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Якщо суб'єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обов'язок відшкодувати моральну шкоду.
Таким чином, вирішуючи питання про визнання інформації недостовірною, суди повинні визначитися з характером такої інформації, та з'ясувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
Перевіряючи рішення суду першої інстанції на предмет законності і обґрунтованості та залишаючи його без змін в частині визнання недостовірною інформації, поширеної ОСОБА_7 у липні 2014 року на зборах працівників управління Пенсійного фонду України в Харківській області стосовно позивача, апеляційний суд у порушення вказаних норм матеріального права не визначився з характером такої інформації, не перевірив та не з'ясував, яка з цієї інформації є фактичним твердженням, а яка оціночним судженням, які тези та висловлювання можуть бути спростовані, а які спростуванню не підлягають.
З урахуванням того, що відповідачем відносно позивача висловлювались тези в брутальній, принизливій чи непристойній формі, то апеляційному суду слід було перевірити ці висловлювання на предмет форми їх викладення, і виходячи з цього, вирішити питання щодо наявності правових підстав для покладення на нього відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди позивачу.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції в частині спростування поширеної ОСОБА_7 у липні 2014 року інформації стосовно того, що ОСОБА_6 є крадійкою (краде гроші у профспілковому комітеті управління та документи управління), апеляційний суд не перевірив цієї інформації на відповідність критеріям фактичних тверджень, чи відповідає вона дійсності або є недостовірною, якими доказами підтверджується або спростовується.
Таким чином апеляційний суд у порушення вимог ст. ст. 212-214 ЦПК України не врахував норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, не встановив та не перевірив обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
За таких обставин, ухвалене апеляційним судом рішення в частині позовних вимог первісного позову ОСОБА_6 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди не вважатися законним і обґрунтованим, у зв'язку із чим, відповідно до ст.338 ЦПК України його слід скасувати у цій частині з передачею справи до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.
В частині вирішення позовних вимог зустрічного позову ОСОБА_7 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди рішення місцевого та апеляційного судів відповідають вимогам закону щодо їх законності і обґрунтованості, у зв'язку із чим, відповідно до ст. ст.337 ЦПК України, скасуванню не підлягають.
В абзаці 3 п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи"надано роз'яснення, що інформація, зазначена у позовній заяві чи іншій заяві, адресованій суду, а також в процесуальних документах (запереченнях на позов, апеляційних чи інших скаргах тощо), може бути підставою для захисту гідності, честі чи ділової репутації, за винятком випадків, коли ця інформація була визначена підставою пред'явленого позову і стосувалася його предмета, була доказом у справі, а так само предметом апеляційного чи іншого перегляду в порядку, встановленому процесуальним законом.
За таких обставин, суди попередніх інстанцій правильно виходили з того, що інформація, зазначена в позовній заяві ОСОБА_6 стосовно ОСОБА_7 не може бути підставою для захисту гідності, честі чи ділової репутації ОСОБА_7, оскільки ця інформація була визначена підставою пред'явленого позову і стосувалася його предмета. Тому, судом першої інстанції обгрунтовано відмовлено ОСОБА_7 в задоволенні його позовних вимог, а апеляційним судом правильно залишено це судове рішення без змін.
Керуючись ст.ст. 335, 336, 337, 338, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Касаційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити частково.
Ухвалу апеляційного суду Харківської області від 5 жовтня 2015 року в частині позовних вимог ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування завданої моральної шкоди скасувати.
Справу у цій частині передати до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.
В частині вирішення зустрічного позову ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування завданої моральної шкоди рішення місцевого та апеляційного судів залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.С. Ткачук
судді В.С. Висоцька
В.М. Колодійчук
О.В. Умнова
І.М. Фаловська