Ухвала
14 березня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
Висоцької В.С., Колодійчука В.М., Ткачука О.С.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» до ОСОБА_4 про визнання недійсним договору (полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 серпня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 3 листопада 2015 року,
встановила:
У квітні 2015 року приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Провідна» (далі - ПрАТ «СК «Провідна») звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 13 вересня 2014 року мала місце дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), за участю автомобіля марки «Рено», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, який скоїв наїзд на автомобіль марки «Фіат», державний номерний знак НОМЕР_3, який в свою чергу скоїв наїзд на автомобіль марки «Хюндай», державний номерний знак НОМЕР_1. Транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_4
15 вересня 2014 року в страхову компанію звернулися потерпілі вказаної ДТП. До компанії було надано страховий поліс № АС/1404416 із якого вбачалося, що автомобіль ОСОБА_4 був застрахований у ПрАТ «СК «Провідна» 30 березня 2014 року.
Вважало, що договір не набрав чинності, оскільки не поступила оплата внеску по полісу. Крім того,в січні 2014 року ряд бланків полісів були втраченими, серед яких був і бланк полісу № АС/1404416. Ким був виписаний даний бланк не відомо, виписка проведена у вихідний день, не вірно зазначено код компанії у бланку, даний бланк має статус втраченого, про що 11вересня 2014 року було розміщено в пресі про втрату бланків полісів, які є суворої звітності.
Ураховуючи викладене, просило визнати даний договір страхування недійсним.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 11 червня
2015 року, залишеним без змін ухвалою Одеської області від 12 жовтня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ПрАТ «СК «Провідна» просить скасувати ухвалені в справі судові рішення, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
За змістом ст. 15 Закону України «Про страхування» страхові агенти діють від імені та за дорученням страховика, виконуючи частину його страхової діяльності, в тому числі й мають право одержувати страхові платежі.
Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно із ст. 998 ЦК України договір страхування є нікчемним або визнається недійсним у випадках, встановлених цим Кодексом. Договір страхування також визнається судом недійсним, якщо його укладено після настання страхового випадку або об'єктом договору страхування є майно, яке підлягає конфіскації. Наслідки недійсності договору страхування визначаються відповідно до положень про недійсність правочинів, встановлених цим Кодексом.
Установлено, що ОСОБА_5 було передано бланки суворої звітності договорів страхування у кількості 15 штук, серед яких був наявний бланк договору страхування № АС/1404416 та стікер до нього.
З матеріалів справи вбачається, що 30 березня 2014 року між
ПрАТ «СК «Провідна» та ОСОБА_6 був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
На виконання п. 10 оспорюваного полісу, в графі «Сплачений» наявні відомості, що страховий платіж у сумі 530,14 грн відповідачем було сплачено 30 березня 2014 року ОСОБА_7., тобто страхова премія була сплачена відповідачем в повному обсязі в момент отримання страхового полісу.
Оскільки акт про втрату бланку полісу № АС/1404416 та стікер до нього із зазначенням причин такої втрати суду не було надано, не внесено у єдину базу та й оголошення про втрату бланків суворої звітності розміщено в газеті лише 11 вересня 2014 року, тобто тільки через дев'ять місяців з часу, коли їм стало відомо про втрату, суди прийшли до правильного висновку, що на момент укладення страхового договору поліс № АС/1404416 не мав статусу «бланк втрачений»,
Рішення суду відповідає нормам ст. ст. 215, 998 ЦК України, наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.
Згідно вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» відхилити, рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26 серпня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Волинської області від 3 листопада 2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В.С. Висоцька
В.М. Колодійчук
О.С. Ткачук