Ухвала
іменем україни
03 березня 2016 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Писаної Т.О., Коротуна В.М., Нагорняка В.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом приватного акціонерного товариства «АІСЕ Україна» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за договором, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Миколаївської області від 24 липня 2015 року,
У квітні 2014 року приватне акціонерне товариство «АІСЕ Україна» (далі - ПрАТ «АІСЕ Україна») звернулося до суду з указаним позовом, в якому просило солідарно стягнути з відповідачів заборгованість у розмірі 13 554,93 грн.
Рішенням Корабельного районного суду м. Миколаєва від 19 січня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 24 липня 2015 року рішення суду першої інстанції скасовано і ухвалено нове рішення про задоволення позову.
Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПрАТ «АІСЕ Україна» заборгованість за угодою від 24 січня 2008 року № 180795 у розмірі 13 554,93 грн, яка складається із заборгованості зі сплати чистих внесків у розмірі 9 658,65 грн та заборгованості зі сплати адміністративних внесків (внески в оплату послуг) у розмірі 3 896,28 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Рішення апеляційного суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог ПрАТ «АІСЕ Україна» не оскаржується, а тому відповідно до ст. 335 ЦПК України в касаційному порядку не переглядається.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для його скасування.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу необхідно відхилити, а оскаржуване рішення апеляційного суду залишити без змін.
Судами встановлено, що 24 січня 2008 року між ОСОБА_4 та закритим акціонерним товариством «АІСЕ Україна», правонаступником якого є ПрАТ «АІСЕ Україна», було укладено угоду № 180795, предметом якої є надання учаснику системи послуг, спрямованих на придбання автомобіля, зазначеного в додатку № 1, через систему «Автоплан», організовану товариством. Опис діяльності системи «Автоплан» відображено у Правилах діяльності «Автоплану» (додаток № 2 до угоди). Додатки № 1 та № 2 є невід'ємними складовими частинами вищеназваної угоди, що передбачено ст. 8 цієї угоди.
Система «Автоплан» - це система придбання товарів, що базується на створенні груп покупців (учасників системи), метою яких є придбання автомобілів у порядку і на умовах, передбачених угодою та додатками до неї.
Відповідно до додатку № 1, предметом указаної угоди є система послуг, спрямованих на придбання автомобіля марки ЗАЗ Славута 1.3 за ціною 33 тис. грн, у ціну якого позивачем було закладено суму сумарних повних внесків, які у свою чергу включали в себе чисті внески, адміністративні витрати та страхові внески. Тобто, ціна автомобіля складала по суті ціну даної Угоди.
Відповідно до ст. 5 угоди та додатку № 2 відповідач зобов'язався з початку графіка внесків та до наступного місяця після одержання права на отримання автомобіля, сплачувати щомісячно цілий чистий внесок або його половину за власним вибором, а також щомісячний внесок в оплату послуг АІСЕ і щомісячний внесок в оплату страхового платежу.
Повний внесок - це щомісячний платіж, який складається з суми чистого внеску, щомісячного внеску в оплату послуг та щомісячного внеску в оплату страхового платежу, і підлягає сплаті учасником системи в порядку та у строки, визначені правилами функціонування Автоплану. Чистий внесок може бути цілим та половинним.
Половинний чистий внесок - це половина цілого чистого внеску, а цілий чистий внесок - це встановлений відсоток від поточної ціни автомобіля, що визначає суму, яку учасник системи сплачує кожного місяця з метою придбання автомобіля.
Щомісячний внесок в оплату послуг АІСЕ та щомісячний внесок в оплату страхового платежу визначені в додатку № 1 до Угоди.
Згідно з додатком № 3 до Угоди №180795 від 29 травня 2008 року, підписаної позивачем та відповідачем ОСОБА_4, загальна сума зобов'язань по сплаті учасника системи на момент підписання цього Додатку за вказаною Угодою становила 48 651 грн. 12 коп. На момент підписання вказаного Додатку ОСОБА_4 сплатив 18 720 грн. 22 коп. та заборгованість учасника системи на момент підписання цього Додатку складала 29 930 грн. 90 коп. При цьому, сторонами було узгоджено, що сума заборгованості може бути змінена у разі зміни ціни автомобіля.
Судами встановлено, що позивач надав відповідачу передбачені угодою 24 січня 2008 року послуги, внаслідок чого останній після сплати відповідних внесків отримав у власність автомобіль марки ЗАЗ модель 1103 0845, 2008 року випуску. При цьому на день отримання вказаного автомобіля його вартість за розрахунками позивача складала 34 750 грн.
Відповідно до положень п. 11.1 ст. 11 додатку № 2 до угоди, якщо протягом строку дії Угоди виробник та/або імпортер та/або дистриб'ютор здійснить заміну або припинить імпортувати або виробляти, або продавати модель автомобіля, зазначену у додатку № 1 до угоди, АІСЕ зобов'язується замінити її, відповідно новою моделлю або іншим автомобілем. Якщо поточна ціна нового автомобіля або моделі є щонайбільше на 10 % вищою за останню відому поточну ціну автомобіля, зазначеного в додатку № 1 до угоди, нова поточна ціна буде дійсною для розрахунку повного внеску, який мають сплачувати всі учасники групи.
Якщо поточна ціна нової моделі автомобіля більш ніж на 10 % є вищою за останню відому поточну ціну автомобіля, зазначеного в додатку № 1 до угоди, застосовується наступна диференційна лінійка, зокрема, учасники системи, які вже отримали попередню модель, сплачуватимуть внески відповідно до поточної ціни виданого автомобіля, яка діяла на останньому Асигнаційному акті, на якому надавалося право на отримання такого автомобіля, а повні внески, що підлягають сплаті такими учасниками системи, будуть змінюватися у відсотковому відношенні відповідно до зміни поточної ціни нової моделі (п. 11.2 ст. 11 додатку № 2 до угоди).
23 липня 2008 року філія товариства з обмеженою відповідальністю «УкрАвтоЗАЗ-Сервіс» (виробник автомобіля Славута) повідомила позивача про припинення виробництва автомобіля Славута.
На підставі вказаного позивач з урахуванням положень пунктів 11.1 і 11.3 ст. 11 додатку № 2 до угоди для проведення розрахунку розміру щомісячних платежів здійснив заміну автомобіля Славута на автомобіль ВАЗ 2107, а у липні 2011 року (у зв'язку з припиненням виробництва цієї моделі) здійснив заміну автомобіля ВАЗ 2107, ціну якого було взято за основу визначення ціни автомобіля Славута, на автомобіль ВАЗ 21099.
Отже, після здійснення процедури заміни автомобіля для розрахунку щомісячних внесків для ОСОБА_4 застосовувалася ціна автомобіля Славута, яка змінювалася у процентному співвідношенні, і тільки у випадку зміни ціни автомобіля ВАЗ 2107.
Як вбачається з розрахунку платежів, наданого позивачем, за період з лютого 2008 року по квітень 2011 року, ОСОБА_4 сплачено 82 щомісячних повних та адміністративних внесків, що за даними позивача складає 82,8064 %.
Враховуючи визначену позивачем вартість автомобіля, яка станом на січень 2012 року складала 56 175,85 грн, заборгованість зі сплати чистих внесків складає 9 658,65 грн, а зі сплати адміністративних внесків - 3 896,28 грн.
Обставини щодо погашення заборгованості за договором відповідач не оспорював, а розмір заборгованості не спростував.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Таким чином, апеляційний суд дослідивши всі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, дійшов правильно висновку про стягнення з ОСОБА_4 суми заборгованості за угодою від 24 січня 2008 року № 180795.
Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів і висновків суду не спростовують.
З урахуванням вказаного колегія суддів вважає, що апеляційний суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, у результаті чого ухвалив законне і обґрунтоване судове рішення.
Таким чином, підстав для скасування оскаржуваного рішення апеляційного суду немає, а тому його необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - відхилити.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення апеляційного суду Миколаївської області від 24 липня 2015 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів:Т.О. Писана В.М. Коротун В.А. Нагорняк