08 червня 2006 р.
№ 9-16/231-04-6395
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Дерепи В.І.
суддів Грека Б.М.
Стратієнко Л.В.
з участю представників:
позивача:
відповідачів:
Туз В.А.
Халдай І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Гетьман»
на постанову
Одеського апеляційного господарського суду від 21 лютого 2006 р.
у справі
№ 9-16/231-04-6395
за позовом
малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Гетьман»
до
Одеської міської ради,
представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради
про
визнання неукладеними додаткових погоджень від 10.04.2002 р. до договору оренди від 01.06.1997 р. № 6/7 та стягнення 14 379,63 грн.
У серпні 2004 р. позивач звернувся в суд з позовом до представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради про визнання недійсними додаткових погоджень від 10.04.2002 р. до договору оренди № 6/7 від 01.06.1997 р. та стягнення безпідставно отриманої суми у розмірі 5 459,8 грн. за договором купівлі-продажу № 120 від 21.08.2003 р., 12 615,23 грн. зайво сплаченої орендної плати за період з 10.04.2002 р. по 01.03.2004 р.
Ухвалою господарського суду від 13.09.2004 р. другим відповідачем у справі було залучено Одеську міську раду (а.с.52, т.1).
В подальшому позивач змінив позовні вимоги та просив стягнути за період з вересня 2001 р. по березень 2004 р. 16 778,81 грн. зайво сплаченої орендної плати.
Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.
При повторному розгляді справи в суді першої інстанції позивач змінив позовні вимоги та просив визнати неукладеними додаткові погодження від 10.04.2002 р. до договору оренди № 6/7 від 01.06.1997 р. та стягнути 14 379,63 грн., як такі, що одержані відповідачем без достатньої правової підстави.
Рішенням господарського суду Одеської області від 03.10.2005 р. (суддя Баланова Н.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради на користь малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Гетьман» 14 379,63 грн., як такі, що одержані без достатньої правової підстави.
Провадження в справі в частині позовних вимог до Одеської міської ради та в частині визнання неукладеними додаткових погоджень від 10.04.2002 р. до договору оренди № 6/7 від 01.06.1997 р. припинено на підставі п.11 ч.1 ст.80 ГПК України.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 21.02.2006 р. (головуючий -Разюк Г.П., судді -Петров М.С., Колоколов С.І.) рішення господарського суду Одеської області від 03.10.2005 р. скасовано, в задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, залишивши в силі рішення суду першої інстанції.
У відзиві на касаційну скаргу представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради просить залишити постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.02.2006 р. без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п.1 постанови від 29.12.1976 р. № 5 “Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, між сторонами 01.06.1997 р. було укладено договір оренди № 6/7 нежилого приміщення напівпідвалу загальною площею 309,4 м2, розташованого на вул. Базарній,40 в м.Одесі, строк дії якого до 01.06.2007 р.
21.08.2003 р. позивач купив у відповідача частину вказаного приміщення площею 116 м2 за 32 758,8 грн.
10.04.2002 р. між сторонами було укладено 3 додаткові угоди, що стосувались зміни розміру орендних платежів і при цьому містили різні розміри цих платежів, відсутні вказівки щодо втрати чинності попередніх додаткових угод при підписанні наступної.
За таких обставин позивач вважав, що між ним і відповідачем не було досягнуто згоди щодо зміни орендних платежів, а тому вони мали нараховуватись у розмірі, встановленому договором оренди від 01.06.1997 р. № 6/7 -65,33 грн. без врахування індексу інфляції та ПДВ, проте надані платіжні документи свідчать про те, що орендна плата нараховувалась відповідачем довільно і переплата становить 14 379,63 грн.
Розглядаючи справу в порядку адміністративного судочинства, апеляційний господарський суд виходив з того, що відповідачі реалізують у спірних правовідносинах свої владні повноваження.
Проте, погодитись з таким висновком суду неможливо, оскільки спір між сторонами виник на підставі правовідносин, що випливають з укладеного між ними договору оренди та додаткових погоджень до нього, при укладенні та виконанні якого відповідачі не здійснюють будь-яких владних управлінських повноважень щодо позивача, а їх відносини, що випливають із зазначеного договору, засновані на юридичній рівності та вільному волевиявленні.
Таким чином, при вирішенні даного спору, суд апеляційної інстанції неправильно застосував замість норм ГПК України норми КАС України.
Порушення процесуального порядку розгляду справи є підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції та направлення справи на новий апеляційний розгляд для розгляду її відповідно до норм ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 -11112 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю “Гетьман» задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21 лютого 2006 р. у справі за № 9-16/231-04-6395 скасувати, а справу направити на розгляд до Одеського апеляційного господарського суду в іншому складі суду.
Головуючий В.І. Дерепа
Судді Б.М. Грек
Л. В. Стратієнко