Ухвала від 12.03.2016 по справі 760/13556/14-к

[1] АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА

УХВАЛА

12 березня 2016 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_1 , перевіривши апеляційні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та прокурора у провадженні на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 31.12.2015 року щодо ОСОБА_2 , у кримінальному провадженні №42014110330000003,

ВСТАНОВИВ:

До Апеляційного суду м. Києва надійшли апеляційні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та прокурора у провадженні на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 31.12.2015 року, яким ОСОБА_2 визнано винним у вчинені злочинів, передбачених ч. 1,2 ст. 140 КК України та призначено йому покарання за вказані злочини, разом з матеріалами кримінального провадження.

В силу ст. 396 КПК України, в апеляційній скарзі в числі, інших вказаних законом обставин повинно бути відображено вказівки на те, в чому полягає незаконність вироку та доводи на їх обґрунтування, а також вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу. При цьому за змістом норми закону мотивувальна та резолютивні частини апеляційної скарги мають бути логічними та узгоджуватись між собою, а вимога особи має відповідати повноваженням суду апеляційної інстанції.

Як убачається з поданих апеляційних скарг наведені вимоги процесуального закону не дотримано.

Так, в поданій апеляційній скарзі захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просить вирок суду скасувати, а кримінальне провадження закрити, при цьому не вказує з яких підстав слід закривати кримінальне провадження (виходячи з повноважень апеляційної інстанції ст. 417 КПК України), а відтак і не наводить обґрунтування вказаної вимоги.

В апеляційній скарзі, прокурора в проваджені, зокрема в мотивувальній частині зазначено, що суд безпідставно застосував закон України про кримінальну відповідальність, який не підлягає застосуванню, що виявилось в безпідставному застосуванні ст. 75 КК України. Проте, доводів на обґрунтування незаконності вироку у зазначеній частині прокурором не наведено. Не наведено прокурором і доводів, щодо розміру призначеного покарання. При цьому прокурор просив вирок суду скасувати та призначити обвинуваченому покарання за сукупністю злочинів 7 років позбавлення волі без застосування ст. 75 КК України.

Отже, відсутність обґрунтування вимог апеляційної скарги прокурора свідчать про неналежне виконання вимог ст. 396 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 399 КПК України суддя-доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу на вирок чи ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених статтею 396 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється достатній строк для їх усунення, який не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 396, 399 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та прокурора у провадженні на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 31.12.2015 року щодо ОСОБА_2 - залишити без руху.

Встановити строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, - 7 днів з моменту отримання копії ухвали.

Копію ухвали надіслати прокурору у провадженні, захиснику обвинуваченого ОСОБА_2 - ОСОБА_3 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Апеляційного суду м.Києва ОСОБА_1

Справа № 11-кп/796/791/2016

Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_4

Доповідач: ОСОБА_1

Попередній документ
56422848
Наступний документ
56422850
Інформація про рішення:
№ рішення: 56422849
№ справи: 760/13556/14-к
Дата рішення: 12.03.2016
Дата публікації: 13.03.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Апеляційний суд міста Києва
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти встановленого порядку несення військової служби (військові злочини); викрадення, привласнення, вимагання ВС зброї, бойових припасів, вибухових або інших бойових речовин, засобів пересування, військової та спеціальної техніки, а також заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем