Апеляційне провадження
№ 22-ц/796/715/2016
14 березня 2016 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва РейнартІ.М., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «АПВЄ-авто» на ухвалу судді Святошинського районного суду м. Києва від 3 листопада 2015 року про відкриття провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АПВЄ-авто» про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті кримінального правопорушення,
встановив:
ухвалою судді Святошинського районного суду м. Києва від 3 листопада 2015 року відкрито провадження по справі.
19 грудня 2015 року ТОВ «АПВЄ-авто» направило до суду апеляційну скаргу на вказану ухвалу судді.
Ухвалою судді від 21 грудня 2015 року апеляційну скаргу ТОВ «АПВЄ-авто» залишено без руху з визначенням тридцятиденного строку з моменту отримання копії ухвали для подачі заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження та зазначення підстав для поновлення строку та надано строк у два дні з моменту отримання копії ухвали для сплати судового збору.
Копія ухвали судді від 21 грудня 2015 року двічі направлялась відповідачу для виконання за адресою, вказаною останнім в апеляційній скарзі, та за місцем реєстрації згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, проте направлені листи повертались на адресу суду за закінченням терміну зберігання, що підтверджується конвертами з довідками поштового відділення (а.с.27, 29).
Відповідно до ч.3 ст.27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Звернувшись до суду з апеляційною скаргою, відповідач тривалий час не цікавиться її подальшим розглядом, не отримує направлену судом кореспонденцію, що свідчить про зловживання відповідачем своїми процесуальними правами, що призводить до порушення строків розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
Враховуючи викладене та ту обставину, що відповідач із заявою про зміну місця свого знаходження до суду не звертався, вважаю, що копія ухвали судді вручена відповідачу і йому було надано достатньо часу для оплати судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 297 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення статті 121 цього Кодексу, згідно якої, якщо позивач
- 2 -
відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає вимоги, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Оскільки подана апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 295 ЦПК України, не оплачена судовим збором, апеляційна скарга відповідача підлягає поверненню.
Керуючись ст. ст. 27, 121, 297 ЦПК України, суддя
ухвалив:
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АПВЄ-авто» на ухвалу судді Святошинського районного суду м. Києва від 3 листопада 2015 року вважати неподаною та повернути відповідачу.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Суддя