Апеляційний суд міста Києва
Справа № 22-ц/796/2502/2016 Головуючий у 1-й інстанції - Юзькова О.Л.
Доповідач - Кабанченко О.А.
01 березня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - Кабанченко О.А.
суддів - Рубан С.М., Желепи О.В.
при секретарі - Перетятько А.К.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 листопада 2015 року
в справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк», третя особа: Національний банк України про визнання бездіяльності протиправної.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги,-
Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 13 листопада 2015 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк», третя особа: Національний банк України, про визнання бездіяльності протиправної.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позов. Вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального та процесуального права. Зазначає, що судом до даних правовідносин не застосовано об'єктивний підхід. Суд повинен був зобов'язати відповідача надати запитувану інформацію у відповідності до ст. 1076 ЦК України. Судом не взято до уваги, що Банк неправомірно відмовив ОСОБА_1 у наданні інформації стосовно договору, що укладався сторонами, чим порушено права позивача.
У судове засідання апеляційного суду сторони не явились, про час та місце розгляду справи повідомлені в установленому законом порядку. Від представника позивача та Національного банку України надійшли заяви про розгляд справи у їх відсутність.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ВАТ «Всеукраїнський Акціонерний Банк», правонаступником якого є відповідач, було укладено кредитний договір №95/06ф, за умовами якого банк зобов'язався надати позивачу кредит у сумі 103 000.00 доларів США строком до 19 червня 2026 року, з встановленням плати за користування кредитом 13,00% річних, а ОСОБА_1 зобов'язалась повернути грошові кошти на умовах, передбачених договором, та сплатити відповідні проценти.
01 липня 2015 року представник ОСОБА_1 звернувся до відповідача з запитом на інформацію щодо прав кредитора по укладеному кредитному договору з ОСОБА_1, . в тому числі щодо надання заявок про продаж на Міжбанківській біржі доларів США у розмірі 103 000,00, надання копій меморіальних ордерів, підтвердження повноважень особи, що підписала договір від імені банку тощо.
На звернення представника позивача була надана відповідь Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «ВіЕйБі Банк» від 03 серпня 2015 року, у якій заявнику на виконання вимог ст. 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність» було запропоновано особисто звернутися до відділення банку для проведення ідентифікації особи у відповідності до вимог чинного законодавства та надати документи, що підтверджують особу заявника та його повноваження, або надіслати належним чином завірені копії таких документів.
У серпні 2015 року представник ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом. В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 20 червня 2006 року між позивачем та банком було укладено кредитний договір № 95/06ф, за яким ОСОБА_1 отримала грошові кошти у розмірі 103 000,00 доларів США строком до 19 червня 2026 року зі сплатою 13,00 % річних. Проте позичальник стверджує, що право власності на 103 000,00 доларів США до неї від банку не перейшло, валютний рахунок не відкривався, заявки на конвертацію доларів в грошову одиницю України позичальник не подавав тощо. За таких обставин позивач, від імені якої діяв її представник, звернулась до відповідача із запитом про надання такої інформації: чи подавалась заявка на Міжбанківську валютну біржу від відповідача на конвертацію суми у розмірі 103 000,00 доларів США від 20 червня 2006 року, чи направлялась заявка на покупку української гривні, з проханням повідомити номер валютного рахунку, на який зарахована сума у розмірі 103 000,00 доларів США та надати копії меморіальних ордерів та платіжних доручень на оплату 103 000,00 доларів США на споживчі цілі. У відповідь банк повідомив, що така інформація надається з дозволу власника. Така відповідь не влаштувала позивача, оскільки банк приховує від сторони угоди інформацію, яку позивач має право отримати. Це право передбачено положеннями Закону України «Про банки і банківську діяльність», а запит до банку не протирічить нормам Закону України «Про доступ до публічної інформації». Просив ухвалити рішення, яким визнати бездіяльність відповідача протиправною, зобов'язати відповідача надати інформацію на запит ОСОБА_1 від 01 липня 2015 року, а саме: повідомити чи подавалась заява на Міжбанківську валютну біржу від ПАТ «Всеукраїнський акціонерний банк» від 20 червня 2006 року на конвертацію в сумі 103 000,00 доларів США від заявника через банк і купівлю української гривні; повідомити чи направлялась заявка від 20 червня 2006 року про продаж на Міжбанківській валютній біржі в сумі 103 000.00 доларів США від позичальника через банк на купівлю української гривні; якщо направлялась заявка про продаж на Міжбанківській валютній біржі валюти, вказати по якому курсу була проведена продаж валюти на гривню, яка була знята комісія і скільки коштів зараховано в гривні після продажі вказаної суми валюти; повідомити номер валютного рахунку, на який банк зарахував 103 000,00 доларів США кредитних коштів; надати копії меморіальних ордерів (заяви на видачу готівки) та/або платіжних доручень на оплату 103 000,00 доларів США - на споживчі цілі; надати такі розрахунки: суму погашеного кредиту, суму нарахованих відсотків (комісій), суму сплачених відсотків (комісій), суму нарахованих (з розрахунком) і сплачених штрафних санкцій, сальдо розрахунків на дату надання інформації; підтвердити повноваження керуючого ПАТ «ВА БАНК» Славкіна М.А.
Представник НБУ в судовому засіданні просив вирішити справу відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням наявних в справі документів. Зазначив, що банк має право надавати інформацію, яка містить банківську таємницю, приватним особам та організаціям для забезпечення виконання ними своїх функцій або надання послуг банку відповідно до укладених між такими особами (організаціями) та банком договорів, в тому числі про відступлення права вимоги до клієнта, за умови, що передбачені договорами функції та/або послуги стосуються діяльності банку, яку він здійснює відповідно до статті 47 Закону України «Про банки і банківські послуги». Порядок розкриття інформації, що становить банківську таємницю, встановлений ст. 62 Закону, така інформація розкривається також за рішенням суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що надаючи відповідь від 03 серпня 2015 року на інформаційний запит представника позивача, відповідач діяв в межах чинного законодавства.
Так, ст. 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що банк зобов'язаний ідентифікувати осіб, уповноважених діяти від імені клієнтів, та вимагати надати документи, що підтверджують особу представника та його повноваження.
Отже, відповідач, запропонувавши представнику позивача, надати для отримання запитуваної інформації документи, що підтверджують особу представника та його повноваження, або надіслати належним чином завірені копії таких документів, діяв правомірно, у відповідності до приписів наведеної норми закону.
Доводи апеляційної скарги про те, що відмова відповідача надати запитувану інформацію порушує права позивача і вимоги закону, якими передбачений обов'язок банку надати таку інформацію на запит клієнта або його представника, судова колегія відхиляє, зважаючи на те, що судом було встановлено і не заперечується представником відповідача в апеляційній скарзі, що відповідач не відмовив у наданні запитуваної інформації, а, виконуючи вимоги ст. 64 Закону України «Про банки і банківську діяльність», для отримання інформації запропонував надати документи, які підтверджують особу представника позивача та його повноваження.
З огляду на наведене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 відхилити.
Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 листопада 2015 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді: