№33/796/174/2016 Постанова винесена суддею Бевзенко Ю.П.
Категорія: ст. 124 КУпАП
23 лютого 2016 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Горб І.М., за участю особи, щодо якої провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито - ОСОБА_2, його представника ОСОБА_3, представника ОСОБА_4 - адвоката Пустового Б.В., розглянувши апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - адвоката Пустового Б.В. на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2015 року відносно
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, студента 3 курсу факультету«Медичний» Київського медичного університету Української асоціації народноїмедицини, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,
Постановою судді Оболонського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2015 року провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрито, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Згідно з постановою, суд розглянув протокол про адміністративне правопорушення, відповідно до якого, 02 червня 2015 року о 22 год. 50 хв. по пр. Героїв Сталінграда, 6 в м. Києві ОСОБА_2, керуючи мотоциклом «Хонда» VFR 800, державний номерний знак НОМЕР_1, не вибрав безпечну швидкість руху, при виникненні перешкоди не вжив заходів до зупинки мотоцикла, проїхавши пішохідний перехід на червоний сигнал світлофора, здійснив падіння з послідуючим некерованим зіткненням із задньою частиною автомобіля «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_2, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
Проте, посилаючись на встановлені при судовому розгляді обставини та матеріали справи, суддя дійшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України, оскільки його вина у порушенні Правил дорожнього руху не доведена.
Не погодившись з таким рішенням суду, адвокатПустовий Б.В., який діє в інтересах другого учасника дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_4, подав апеляційну скаргу, в якій, вважаючи постанову суду незаконною, просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що рішення суду належним чином невмотивовано, не відповідає дійсним обставинам справи, не ґрунтується на доказах та вимогах закону, а розгляд справи проведено необ'єктивно та упереджено, що призвело до прийняття помилкового рішення.
Зокрема зазначає, що в оскаржуваній постанові суд першої інстанції вказує на те, що враховує пояснення ОСОБА_2, які є логічні, послідовні та узгоджуються з поясненнями ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та іншими доказами у справі, однак це не відповідає дійсності, оскільки зміст пояснень вказаних осіб категорично різниться з поясненнями ОСОБА_2
При цьому, покладаючи в основу своїх висновків пояснення ОСОБА_2, суд безпідставно не прийняв до уваги та не дав належної оцінки даним схеми ДТП, поясненням ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_9, які повністю спростовують пояснення ОСОБА_2 та підтверджують його винуватість у даній дорожньо-транспортній пригоді.
Натомість, поклавши в основу своїх висновків також і пояснення свідка ОСОБА_10, суд не звернув уваги, що вони взагалі суперечать його попереднім поясненням стосовно взаємного розташування транспортних засобів та перехрестя.
Тому, на думку апелянта, висновки суду про невинуватість ОСОБА_2 не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду, при цьому суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки в цій частині.
Дана справа неодноразово призначалась до розгляду в суді апеляційної інстанції і в судовому засіданні були вислухані пояснення представника ОСОБА_4 - адвоката Пустового Б.В., який підтримав подану апеляційну скаргу з викладених в ній мотивів.
Між тим, у судове засідання, призначене на 09 лютого 2016 року, адвокат Пустовий Б.В. не з'явився, а подав клопотання про відкладення розгляду справи через неможливість його явки, у зв'язку із зайнятістю в розгляді іншої справи в Дніпровському районному суді м. Києва, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 10 год. 23 лютого 2016 року.
Проте, будучи сповіщеним про день та час слухання справи о 10 год. 23 лютого 2016 року, адвокат Пустовий Б.В. до суду апеляційної інстанції не з'явився, ніяких клопотань про перенесення розгляду справи до суду не подав, а тому, враховуючи, що судом були вислухані пояснення представника ОСОБА_4 - адвоката Пустового Б.В., суд вважає можливим розглянути справу у його відсутність.
Заслухавши доповідь судді апеляційної інстанції, пояснення адвоката Пустового Б.В. на підтримку доводів апеляційної скарги, а також ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3, які заперечували проти апеляційної скарги, вказуючи на відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, оскільки він правил дорожнього руху не порушував та не винен у дорожньо-транспортній пригоді, вислухавши пояснення свідка ОСОБА_10, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясовувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Цих вимог закону при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 суддя місцевого суду дотримався, виходячи з наступного.
Відповідно до диспозиції ст. 124 КУпАП, підставою для притягнення до адміністративної відповідальності є порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів тощо.
Так, відносно ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення, за яким 02 червня 2015 року о 22 год. 50 хв. по пр. Героїв Сталінграда, 6 в м. Києві ОСОБА_2, керуючи мотоциклом марки «Хонда» VFR 800, державний номерний знак НОМЕР_1, не вибрав безпечну швидкість руху, при виникненні перешкоди не вжив заходів до зупинки мотоцикла, проїхавши пішохідний перехід на червоний сигнал світлофора, здійснив падіння з послідуючим некерованим зіткненням із задньою частиною автомобіля «Тойота», державний номерний знак НОМЕР_2, що призвело до пошкодження транспортних засобів, чим порушив п.п. 8.7.3 (е), 12.1, 12.3, 2.3 (б) Правил дорожнього руху, тобто вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП (а.с. 1).
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 з обставинами, викладеними в протоколі щодо недотримання ним вимог Правил дорожнього руху України, наслідком чого стало зіткнення транспортних засобів і їх пошкодження, не погодився.
З пояснень ОСОБА_2 вбачається, що 02 червня 2015 року він рухався на мотоциклі «Хонда» з боку Московського мосту по пр. Героїв Сталінграда в напрямку вул. Мате Залки у другій смузі руху, ближче до правого краю. Під'їжджаючи до пішохідного переходу, регульованого світлофорним об'єктом, горів зелений сигнал світлофору, а в момент, коли він переїжджав пішохідний перехід, на основному світлофорі заблимав зелений сигнал, а для пішоходів був червоний. В цей момент, ОСОБА_4 здійснила виїзд на його частину дороги, що і створило йому небезпеку для руху. Він вжив заходів до об'їзду перешкоди, але відстань вже була занадто мала, і це не дозволило йому уникнути ДТП. ОСОБА_4, виїхавши на його смугу руху, знизила швидкість, що дало йому змогу об'їхати її ліворуч, але призвело до його падіння, і мотоцикл зіткнувся із задньою частиною автомобіля ОСОБА_4, а він полетів по асфальту уперед на метрів тридцять від мотоцикла.
Аналогічні пояснення ОСОБА_2 надав і в суді апеляційної інстанції, при цьому також вказав, що заїзд у двір будинку №6, куди повертала ОСОБА_4, не є перехрестям, а є виїздом з прибудинкової території. Наполягав на тому, що ОСОБА_4, рухаючись на зелений сигнал світлофору, не дотрималась правил ПДР, оскільки на даній ділянці дороги нанесена подвійна суцільна лінія розмітки, тому ОСОБА_4 не мала права там повертати, незважаючи на те, що дорожня розмітка трохи затерта, а повинна була проїхати далі по пр. Г. Сталінграду, де є місце для розвороту.
Зазначені пояснення ОСОБА_2 в тій частині, що він здійснював рух на зелений сигнал світлофора, об'єктивно підтверджуються поясненнями свідка ОСОБА_10, який був допитаний як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді, при цьому пояснив, що на початку червня 2015 року він зі своїм товаришем - ОСОБА_13, виїжджаючи автомобілем з двору будинку 6 по пр. Героїв Сталінграда, хотіли здійснити поворот через подвійну суцільну лінію наліво і чекали червоний сигнал світлофору для автомобілів, а зелений для пішоходів. Він сидів в автомобілі на передньому сидінні, праворуч від водія, але огляд ліворуч для нього не був обмежений і він бачив, як на зелений сигнал світлофору для автомобілів проїжджав мотоцикл, а автомобіль Тойота-Рав стояв по відношенню до мотоцикла на зустрічній смузі, щоб зробити поворот у двір, з якого вони виїжджали, та почав здійснювати поворот на червоний сигнал світлофора для пішоходів, перетинаючи напрямок руху мотоцикла. Також вказав, що поряд з мотоциклом автомобілів він не бачив, зі сторони напрямку руху мотоциклу ніхто не рухався.
Окрім цього, не дивлячись на ту обставину, що свідок ОСОБА_13 в суді не допитувався, його письмові пояснення, що наявні в справі, надані безпосередньо в день події співробітникам ДАІ, повністю узгоджуються з поясненнями свідка ОСОБА_10 та водія ОСОБА_2, а тому можуть бути в даному випадку прийняті до уваги.
При цьому ніяких суперечностей у поясненнях свідка ОСОБА_10, всупереч тверджень апелянта, не міститься, а та обставина, що суддею районного суду при викладенні його пояснень у тексті оскаржуваної постанови зазначено про очікування ним разом з товаришем при виїзді з двору будинку зеленого кольору світлофора, при тому, що суддею і не конкретизовано, відповідно до пояснень свідка, для якого саме світлофору - чи для транспортних засобів, чи для пішоходів - мав загорітися зелений колір, жодним чином не вказує на неправдивість пояснень даного свідка.
До того ж з дослідженого у суді апеляційної інстанції режиму роботи світлофорного об'єкту на просп. Героїв Сталінграда, 6 в м. Києві, згідно його паспортних даних, видно, що робота зазначеного світлофорного об'єкту здійснюється за часовою програмою №1 - у режимі виклику фази для пішоходів, тобто сигнал світлофора змінюється не автоматично, а лише у разі його виклику пішоходом.
Крім того, пояснення ОСОБА_2 об'єктивно узгоджуються з даними, що містяться у схемі дорожньо-транспортної пригоди, правильність якої не оспорювалась учасниками пригоди при її складанні, в якій зафіксовано місце зіткнення транспортних засобів зі слів кожного з водіїв, сліди гальмування мотоцикла та подряпини проїзної частини від його падіння, положення транспортних засобів після зіткнення, а також пошкодження, які мали транспортні засоби в результаті дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 6).
Дані схеми дорожньо-транспортної пригоди свідчать про те, що проїзна частина дороги на ділянці, де сталася дорожньо-транспортна пригода, має шість смуг для руху, які розділені подвійною суцільною смугою на два напрямки по три смуги для руху в кожному, і зіткнення транспортних засобів відбулося, під час маневру лівого повороту автомобіля «Тойота» із зустрічної смуги руху відносно напрямку руху мотоцикла під керуванням ОСОБА_2, на другій смузі, по якій рухався мотоцикл «Хонда», що створило для останнього небезпеку для руху, внаслідок чого ОСОБА_2 на дотримання вимог п. 12.3 ПДР України було застосовано екстрене гальмування.
Отже, пояснення ОСОБА_2 про те, що він рухався по пр. Героїв Сталінграда в напрямку вул. Мате Залки на дозволяючий зелений сигнал світлофора, тобто не порушував Правила дорожнього руху, що б призвело до зіткнення транспортних засобів, були ретельно перевірені суддею місцевого суду та обґрунтовано взяті до уваги, як логічні, послідовні, оскільки вони узгоджуються з іншими доказами у справі, в тому числі й поясненнями свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_10, відповідно до яких мотоцикліст, рухаючись по пр. Героїв Сталінграда, їхав на зелений сигнал світлофору для його напрямку руху, а водій автомобіля «Тойота» в цей час повертала ліворуч на червоний сигнал світлофора для пішоходів, перетинаючи напрямок руху мотоцикла.
Підстав не приймати до уваги зазначені свідчення немає й у суду апеляційної інстанції.
За таких обставин, суддею місцевого суду, всупереч тверджень апелянта, обґрунтовано не взяті до уваги пояснення ОСОБА_4 щодо сигналу світлофора, на якій нею здійснювався рух, як такі, що не підтверджуються іншими доказами у справі, а також і пояснення свідка ОСОБА_9, який не лише не знаходився безпосередньо на місці дорожньо-транспортної пригоди, але й звернув увагу на проїзну частину дороги вже після зіткнення транспортних засобів, та свідка ОСОБА_7, які суперечать матеріалам справи в частині, що стосується обставин, які передували дорожньо-транспортній пригоді, її механізму та наслідків, а саме - щодо місця зіткнення транспортних засобів, відсутності застосування екстреного гальмування водієм мотоцикла і слідів гальмування та послідовності у моменті зіткнення і падіння мотоцикла.
Отже, відповідність дій водія ОСОБА_2 Правилам дорожнього рухуУкраїни під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 02.06.2015 року за його участю та участю водія ОСОБА_4, була предметом судового дослідження і рішенням суду правильно встановлено дотримання водієм ОСОБА_2 в дорожній ситуації, яка сталася, таких правил.
З огляду на те, що в суді апеляційної інстанції адвокатом Пустовим Б.В. не надано жодного належного та допустимого доказу на спростування висновку судді місцевого суду про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і ніяких клопотань про виклик та допит свідків, призначення експертизи, витребування та приєднання нових доказів він не заявляв та не звертався з письмовими клопотаннями про це до суду, його твердження про недотримання Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_2 в дорожній обстановці, яка сталася 02 червня 2015 року о 22 год. 50 хв. по пр. Героїв Сталінграда, 6 у м. Києві, є безпідставними, бо спростовуються проаналізованими у судовому рішенні доказами.
З урахуванням викладеного, вважаю, що суддя місцевого суду при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2, всупереч доводам адвоката Пустового Б.В., у відповідності з вимогами ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП повно, всебічно та об'єктивно з'ясував обставини події, дав оцінку всім зібраним по справі доказам, належним чином перевірив доводи, що були висунуті ОСОБА_2 на свій захист, та прийшов до правильного висновку провідсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
За таких обставин постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування - відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, -
апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - адвоката Пустового Б.В. залишити без задоволення, а постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 08 жовтня 2015 року, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП закрито, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя
Апеляційного суду міста Києва Горб І.М.