Апеляційний суд міста Києва
Справа № 22-ц/796/1866/2016 Головуючий у 1-й інстанції - Фролов М.О.
Доповідач - Кабанченко О.А..
25 лютого 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - Кабанченко О.А.
суддів - Рубан С.М., Желепи О.В.
при секретарі - Перетятько А.К.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1, ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 27 квітня 2015 року
в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про виділ в натурі частки житлового будинку.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги,-
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 27 квітня 2015 року задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про виділ в натурі частки житлового будинку.
Виділено в натурі ОСОБА_3 на праві особистої власності 9/20 частин домоволодіння АДРЕСА_1 згідно варіанту №3 розділу домоволодіння, визначеному у Висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи №801/14-43 від 27 червня 2014 року, а саме: будинок під літерою «Б», площею: по внутрішньому обміру - 62,8 кв.м., загальна площа 60,2 кв.м., житлова - 41,9 кв.м., допоміжна 18,3 кв.м., який складається з кухні площею 8,3 кв.м., житлової кімнати площею 17,8 кв.м., житлової кімнати площею 15,3 кв.м., житлової кімнати площею 8,8 кв.м., кладової площею 10 кв.м., тамбуру площею 1,5 кв.м., кладової площею 1,1 кв.м. згідно технічного паспорту Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 16 грудня 2011 року, загальною вартістю 57 997 грн.
Стягнуто на користь ОСОБА_3 солідарно із ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 грошову компенсацію в розмірі 11486 грн. 00 коп.
Визначено порядок користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, згідно варіанту №1 порядку користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1, визначеного у Висновку експерта №2-24/02 за результатами проведення експертного будівельно-технічного дослідження від 24 лютого 2015 року та відображеному на схемі в додатку № 2, а саме:
- виділено в сумісне користування ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 земельну ділянку загальною площею 93,1 кв.м.;
- виділено ОСОБА_3 в користування земельну ділянку площею 565,9 кв.м.
Стягнуто на користь ОСОБА_3 солідарно із ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 кошти у сумі 663,56 грн. з оплати судового збору, кошти у сумі 1960 грн. з оплати вартості проведення судової експертизи.
В апеляційних скаргах відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_1 просять скасувати рішення суду, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову. Вважають, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим. Зазначає, що судом не взято до уваги те, що на момент проведення експертизи в матеріалах справи були відсутні правовстановлюючі документи про право власності на частку в спірному домоволодінні всіх співвласників, документи про право володіння, користування земельною ділянкою. Судом не вірно зазначено розмір земельної ділянки, проведена експертиза не відповідає дійсним обставинам справи, не ґрунтується на відповідних та достатніх доказах.
Апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 07 лютого 2012 року, зареєстрованого за №1-250, Витягу про державну реєстрацію прав від 29 лютого 2012 року за №33341227 та інформаційної довідки з реєстру прав власності на нерухоме майно від 27 травня 2013 року за№3963434 позивачу ОСОБА_3 на праві спільної часткової власності належить 9/20 житлового будинку із надвірними будівлями під АДРЕСА_1 (т. 1 а.с.92, а.с.6, а.с.7)
Згідно довідки Київського міського БТІ від 14 січня 2015 року за №286 та Інформаційної довідки з реєстру прав власності на нерухоме майно від 27 травня 2013 року за №3963434 інша частина вказаного домоволодіння належить на праві спільної часткової власності відповідачам: ОСОБА_1 - 11/72, ОСОБА_2 - 11/144, ОСОБА_4 - 11/144, ОСОБА_6 - 11/240, ОСОБА_7 - 11/240. (т. 1 а.с. 92, т. 2 а.с. 11).
Відповідно до довідки про показники об'єкта нерухомого майна від 06 січня 2012 року №8535 та Технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок спірний будинок має загальну площу 227,5 кв.м та складається із окремо збудованих: двоповерхового житлового будинку літ.»А», загальною площею 164,7 кв.м., із квартирами №1-5 та одноповерхового будинку літ. «Б», загальною площею 62,8 кв.м., із квартирою №6, а також господарських споруд №1-6, вбиралень Д, Е. (т. 1 а.с.8, 9).
Рішенням Московського районного суду м. Києва від 29 грудня 1989 року співвласникам спірного будинку було визначено порядок користування, відповідно до якого позивачу, який є правонаступником попереднього власника, передано в користування житловий будинок літ. «Б», а відповідачам - житловий будинок літ. "А», без зміни ідеального розміру часток сторін у праві спільної часткової власності на будинок. (а.с. 5 т. 1)
З пояснень сторін в даній справі встановлено, що на день розгляду судом справи у фактичному користуванні позивача ОСОБА_3 перебуває житловий будинок літ. «Б»., а у користуванні відповідачів - житловий будинок літ. «А».
Порядок користування земельною ділянкою за адресою спірного будинку між співвласниками будинку не встановлювався.
Відповідно до Висновку №801/14-43 від 27 червня 2014 року судової будівельно-технічної експертизи, проведеної Київським НДІ судових експертиз, виділити співвласнику ОСОБА_3 в натурі 9/20 частин домоволодіння по АДРЕСА_1, в м. Києві в існуючому об'ємно-планувальному рішенні технічно можливо. Варіанти виділу в натурі 9/20 частин домоволодіння описані в дослідницькій частині висновку та схематично зображені в додатках №№1-2 (а.с. 169 - 179 т.1).
Висновком №2-24/02 від 24 лютого 2015 року експертного будівельно-технічного дослідження, проведеного Українським центром судових експертиз, визначено можливі варіанти виділення ОСОБА_3 в користування земельної ділянки по АДРЕСА_1, в м. Києві, з урахуванням варіанту №3 виділу в натурі 9\20 домоволодіння, визначеного у Висновку експертизи №801/14-43 від 27 червня 2014 року. (а.с. 48-57, т.2)
У жовтні 2012 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з даним позовом, з урахуванням уточнень позовних вимог, просив ухвалити рішення, яким виділити йому в натурі 9/20 частин домоволодіння АДРЕСА_1 згідно варіанту №3, запропонованому у Висновку судової будівельно-технічної експертизи №801/14-43 від 27 червня 2014року, а саме: будинок під літерою «Б», стягнути на його користь з відповідачів грошову компенсацію в розмірі 11 486 грн., визначити порядок користування земельною ділянкою, розташованою за адресою спірного будинку, за варіантом №1, запропонованим у Висновку експерта №2-24/02 від 24 лютого 2015 року та відображеним на схемі в додатку №2, а саме: - виділити в сумісне користування відповідачів 93,1 кв.м., виділити позивачу в користування земельну ділянку 565,9 кв.м.
Відповідач ОСОБА_2 не визнав позов, у поясненнях зазначав, що відповідачі не порушували права позивача, а оскільки рішенням Московського районного суду м. Києва від 29 грудня 1989 року встановлено сторонам порядок користування домоволодінням 11а, то позивачу вже виділено його частку; ОСОБА_2 не бажає сплачувати позивачу компенсацію за виділення останньому в натурі частки меншої ніж ідеальна; вважає, що судову будівельно-технічну експертизу проведено не повно, проте клопотань про призначення додаткової або повторної експертизи не заявив.
Відповідач ОСОБА_1 також проти задоволення позову заперечувала.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх доведеності та обґрунтованості.
Судова колегія погоджується з таким висновком суду, вважає, що він відповідає обставинам справи, наданим доказам та вимогам закону.
Доводи апеляційних скарг ОСОБА_2, ОСОБА_1 про те, що позов ОСОБА_3 є надуманим, оскільки права позивача ніхто не порушував, судова колегія відхиляє, зважаючи на те, що судом встановлено, що позивач є співвласником нерухомого майна, якому належить 9\20 домоволодіння по АДРЕСА_1, і ці обставини відповідачами не спростовані, отже відповідно до ст. 364 ЦК України позивач має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, якщо такий виділ є можливим, незалежно від того порушуються його права іншими співвласниками чи ні.
Посилання в скаргах на те, що позивач, у якого в користуванні перебуває будинок під літ. «Б», не переймається станом цього будинку, не ремонтує його, не обробляє земельну ділянку, що прилягає до будинку позивача, не мають правового значення для вирішення питання про виділ у натурі частки із майна, яке є спільною частковою власністю.
Доводи апеляційних скарг про те, що порядок користування домоволодінням між співвласниками вже був встановлений судовим рішенням від 29 грудня 1989 року, попередньому власнику 9\20 домоволодіння - ОСОБА_8 було цим рішенням виділено у користування будинок під літ. «Б», іншим співвласникам - будинок під літ. «А», у зв'язку з чим відповідачі не згодні на зміну порядку користування домоволодінням, є безпідставними, оскільки предметом даного спору є не зміна порядку користування домоволодінням, а виділ частки в натурі із спільної часткової власності. Судовим рішенням від 29 грудня 1989 року було встановлено порядок користування домоволодінням без зміни ідеальних часток співвласників, і виділена в користування власнику, якому належало 9\20 домоволодіння, будівля за розміром, який не відповідав розміру його частки, що не спростовано відповідачами.
Доводам відповідачів про те, що висновок судової будівельно-технічної експертизи є неповним та не мотивованим, суд першої інстанції дав належну оцінку, відхиливши їх як необґрунтовані з урахуванням того, що відповідачами будь-яких доказів на спростування висновків експертизи не було надано, клопотань про призначення додаткової або повторної експертизи заявлено не було.
Не є підставами для скасування рішення суду і доводи скарги ОСОБА_2 про те, що за варіантами №№1, 2 виділу частки у висновку експертизи було запропоновано при виділі частки позивача виділити останньому приміщення у будинку під літ. «А», які належать та перебувають у користуванні інших співвласників, оскільки позивач, остаточно уточнивши позовні вимоги, просив виділити йому частку за варіантом №3, який був запропонований у висновку експертизи, а саме будівлю під літ. «Б», і саме ці позовні вимоги були задоволені судом.
При задоволені позовних вимог про стягнення компенсації - різниці між вартістю ідеальної частки позивача та частки, що виділяється йому в натурі, суд керувався висновками судової будівельно-технічної експертизи, які відповідачами не спростовані.
З тих же підстав не можуть бути взяті до уваги доводи апеляційної скарги про те, що є неповним та необґрунтованим висновок №2-24/02 від 24 лютого 2015 року експертного будівельно-технічного дослідження, проведеного Українським центром судових експертиз, яким визначено можливі варіанти виділення ОСОБА_3 в користування земельної ділянки по АДРЕСА_1, в м. Києві, з урахуванням варіанту №3 виділу в натурі 9\20 домоволодіння, визначеного у Висновку експертизи №801/14-43 від 27 червня 2014 року. Доказів на спростування даних висновків експерта відповідачами також надано не було.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд у резолютивній частині рішення зазначив лише площу земельних ділянок та номер варіанту визначення порядку користування, запропонованого експертом, та не вказав межі ділянок, на думку судової колегії, не є підставою для скасування рішення суду, оскільки це питання може бути вирішено в порядку ст. 221 ЦПК України.
Посилання в скаргах на те, що судом невірно - в солідарному порядку стягнуто компенсацію з відповідачів на користь позивача, не є підставою для скасування рішення суду. З мотивувальної частини рішення суду вбачається, що суд дійшов до висновку про стягнення на користь позивача компенсації з відповідачів у рівних частинах, проте допустив описку у резолютивній частині щодо порядку стягнення, яка може бути виправлена судом першої інстанції в порядку ст. 219 ЦПК України.
З огляду на наведене, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційних скарг та скасування рішення суду.
Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 27 квітня 2015 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Судді: