33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"09" березня 2016 р. Справа № 902/1291/14
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Демидюк О.О.
судді Савченко Г.І. ,
судді Павлюк І. Ю.
при секретарі Головченко Д.М.
За участю представників:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства "Агро-Ленд" на рішення господарського суду Вінницької області від 16.12.2015 р. у справі № 902/1291/14
Позивач: Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Ленд"
Відповідач: Приватне орендне сільськогосподарське підприємство "Дружелюбівське"
про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками
Рішенням господарського суду Вінницької області від 16.12.2015 р. у справі № 902/1291/14 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Кожухар М.С., суддя Матвійчук В.В., суддя Маслій І.В.) в задоволенні позовних вимог Сільськогосподарського товариства "Агро-Ленд" відмовлено.
Рішення господарського суду мотивоване тим, що позивачем не доведено, якими саме діями відповідач чинить чи може чинити перешкоди позивачу у користуванні земельними ділянками, а також не надано доказів загрози таких дій.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агро-Ленд" звернулось до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги з посиланням на обставини, викладені в апеляційній скарзі.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.01.2016 року прийнято до провадження апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства "Агро-Ленд" на рішення господарського суду Вінницької області від 16.12.2015 р. у справі № 902/1291/14, розгляд апеляційної скарги призначено на 11.02.2016 року.
У зв'язку із перебуванням у відпустці головуючого судді Демидюк О.О. судове засідання 11.02.2016 року у справі №902/1291/14 не відбулось.
Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 15.01.2016 року справу №902/1291/14 призначено до розгляду на 01.03.2016 року.
В судовому засіданні 01.03.2016 року колегія суддів заслухала присутніх представників позивача та відповідача, також колегією суддів 01.03.2016 року було оголошено перерву в судовому засіданні до 09.03.2016 року.
Після оголошеної перерви в судове засідання 09.03.2016 року представники позивача та відповідача не з'явились.
Судова колегія вважає, що неявка представників позивача та відповідача в судове засідання 09.03.2016 року не перешкоджатиме перегляду рішення господарського суду Вінницької області від 16.12.2015 року у справі №902/1291/14.
Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду 09.03.2016 року вивчила та дослідила матеріали справи та наявні в ній докази, розглянула матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, відзив на апеляційну скаргу перевірила правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2009 року між ПОСП "Дружелюбівське" та громадянами - власниками земельних ділянок було підписано ряд типових договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території Дружелюбівської сільської ради Калинівського району Вінницької області, а саме типові договори оренди землі: №214 - земельна ділянка №125 площею 2,1189 га, кадастровий №0521681600:02:000:0142, власник ОСОБА_1; №334 - земельна ділянка №43 площею 2,2713 га, кадастровий №0521681600:02:000:0463, власник ОСОБА_2; №189 - земельна ділянка №85 площею 2,2713 га, кадастровий №0521681600:02:000:0101, власник ОСОБА_3; №13 - земельна ділянка №306 площею 2,1282 га, кадастровий №0521681600:02:000:0332, власник ОСОБА_4; №351 - земельна ділянка №253 площею 2,3282 га, кадастровий №0521681600:02:000:0278, власник ОСОБА_5; №341 - земельна ділянка №337, площею 2,2713 га, кадастровий №0521681600:02:000:0363, власник ОСОБА_6; №163 - земельна ділянка №356, площею 2,7086 га, кадастровий №0521681600:02:000:0382, власник ОСОБА_7; №105 - земельна ділянка №335, площею 3,0919 га, кадастровий №0521681600:02:000:0381, власник ОСОБА_8; №92 - земельна ділянка №408, площею 2,0763 га, кадастровий № 0521681600:02:000:0434, власник ОСОБА_9; №204 - земельна ділянка №38, площею 2,2721 га, кадастровий №0521681600:02:000:0050, власник ОСОБА_10; №24 - земельна ділянка №34, площею 2,2713 га, кадастровий №0521681600:02:000:0043, власник ОСОБА_11; №222 - земельна ділянка №365, площею 2,5289 га, кадастровий №0521681600:02:000:0391, власник ОСОБА_12; №131 - земельна ділянка №303, площею 2,1425 га, кадастровий №0521681600:02:000:0329 власник ОСОБА_13; №316 - земельна ділянка №37, площею 2,2721 га, кадастровий №0521681600:02:000:0049, власник ОСОБА_14; №362 - земельна ділянка №359, площею 2,4094 га, кадастровий №0521681600:02:000:0385, власник ОСОБА_15; №260 - земельна ділянка №237, площею 2,3164 га, кадастровий №0521681600:02:000:0261, власник ОСОБА_16; №218 - земельна ділянка №344, площею 2,6170 га, кадастровий №0521681600:02:000:0370, власник ОСОБА_17; №130 - земельна ділянка №450, площею 2,2713 га, кадастровий №0521681600:03:000:0006, власник ОСОБА_18; №129 - земельна ділянка №254, площею 2,3119 га, кадастровий №0521681600:02:000:0279, власник ОСОБА_19; №237 - земельна ділянка №369, площею 2,3392 га, кадастровий №0521681600:02:000:0395, власник ОСОБА_20 ОСОБА_21; №346 - земельна ділянка №368, площею 2,3743 га, кадастровий №0521681600:02:000:0394, власник ОСОБА_20; №252 - земельна ділянка №35, площею 2,2713 га, кадастровий №0521681600:02:000:0044, власник ОСОБА_22; №78 - земельна ділянка №380, площею 2,4297 га, кадастровий №0521681600:02:000:0406, власник ОСОБА_23; №338 - земельна ділянка №436, площею 2,2713 га, кадастровий №0521681600:02:000:0464, власник ОСОБА_24; №36 - земельна ділянка №40, площею 2,2721 га, кадастровий №0521681600:02:000:0052, власник ОСОБА_25 - її правонаступник ОСОБА_26; №63 - земельна ділянка №304, площею 2,1353 га, кадастровий №0521681600:02:000:0330 власник ОСОБА_27 - її правонаступник ОСОБА_13; №11 - земельна ділянка №307, площею 2,1043 га, кадастровий №0521681600:02:000:0333, власник ОСОБА_28 - його правонаступник ОСОБА_29.
З 01 по 11.11.2010 року Відповідачем було підписано із орендодавцями (окрім ОСОБА_27 та ОСОБА_28 - через їх смерть) додаткові угоди до договорів оренди від 01.01.2009 року - Зміни, що вносяться до типового договору оренди землі, змістом яких та в силу закону встановлювалось, що договори є укладеними на п'ять років, з моменту внесення таких змін.
Зазначені угоди разом із типовими договорами оренди землі (окрім договорів ОСОБА_27 та ОСОБА_28 - через їх смерть), були подані на державну реєстрацію, зареєстровані Калинівським районним відділом Вінницької регіональної філії ДП "Центр ДЗК" та набрали чинності з 11.11.2010 року, що підтверджується матеріалами відповідних реєстраційних справ та відмітками про реєстрацію на самих договорах оренди.
Відповідач, на підставі укладених типових договорів оренди землі та у відповідності до вимог законів України, отримав у користування перераховані вище земельні ділянки строком на 5 (п'ять) років з моменту досягнення згоди та державної реєстрації договорів (змін до них) - тобто з 11.11.2010р. до 11.11.2015р.
У серпні - вересні 2012 року між ПОСП "Дружелюбівське" та орендодавцями (окрім: ОСОБА_27 та ОСОБА_28 - через їх смерть; ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_23 - з інших причин) до зареєстрованих 11.11.2010 року типових договорів оренди землі укладалися Угоди про внесення змін до договору оренди землі, пунктом 1.2. яких, до п.8 чинних типових договорів, вносились зміни в наступній редакції: строк дії договору складає 5 (п'ять) років з моменту внесення змін до договору оренди землі.
Зазначені угоди набрали чинності з 01.01.2013 року Внаслідок цього саме з 01.01.2013 року до чинних типових договорів оренди землі, зареєстрованих 11.11.2010 року, були внесенні нові зміни, а саме: встановлено новий строк їх дії - 5 (п'ять) років з моменту внесення таких змін, тобто до 01.01.2018 року.
Матеріалами справи не підтверджено укладання угод про припинення дії договорів укладених 01.01.2009 року у зв'язку із закінченням строку їх дії, акти прийому-передачі про повернення вищезазначених земельних ділянок від орендаря - орендодавцям не підписувались.
02.01.2014 року між вказаними вище власниками земельних ділянок та СТОВ "Агро-Ленд" укладено договори оренди землі на зазначені вище земельні ділянки строком на 5 років. Право оренди зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Це підтверджується відповідними договорами, копіями державних актів, витягами з Державного реєстру та іншими доказами (а.с. 17-43, 166-249 т.1, 1-98 т. 2).
27.03.2014 року СТОВ "Агро-Ленд" звернулось до голови Держсільгоспінспекції України з листом №61 від 27.03.2014 року, де зазначило, що строки договорів оренди землі між власниками та ПОСП "Дружелюбівське" закінчились 01.01.2014 року, але останнє безпідставно використовує близько 70 га земель. Посилаючись на це, СТОВ "Агро-Ленд" просило Держсільгоспоінспекцію України вжити адміністративних заходів щодо самовільного зайняття ПОСП "Дружелюбівське" земельних ділянок .
У відповідь на лист СТОВ "Агро-Ленд" №60 від 27.03.2014 року Державною інспекцією сільського господарства у Вінницькій області надіслано лист №10-02/1218/14 від 28.04.2014 року, в якому зазначено про відсутність факту самовільного зайняття ПОСП "Дружелюбівське" земельних ділянок, які використовуються відповідно до договорів оренди від 01.01,2009 року (а.с. 46 т.1).
04.07.2014 року СТОВ "Агро-Ленд" звернулось до Державної інспекції сільського господарства України зі скаргою на бездіяльність посадових осіб Держсільгоспінспекції у Вінницькій області №87 від 04.07.2014 року (а.с. 55 т.1).
21.07.2014 року Вінницьким окружним адміністративним судом прийнято постанову, якою адміністративний позов СТОВ "Агро-Ленд" задоволено частково; визнано протиправною бездіяльність Державної інспекції сільського господарства у Вінницькій області.
За результатами проведеної Державною інспекцією сільського господарства у Вінницькій області позапланової перевірки дотримання вимог земельного законодавства ПОСП "Дружелюбівське", складено акт перевірки №620/14 від 03.09.2014 року, яким виявлено факт порушення п. 1 ст. 34 ЗУ "Про оренду землі", винесено припис №000253/14, зобов'язано в 30-денний термін усунути виявлене порушення вимог земельного законодавства, та складено протокол №000151/14 стосовно директора ПОСП "Дружелюбівське" ОСОБА_30 про адміністративне правопорушення, передбаченого п. 1 ст. 34 Закону України "Про оренду землі"(а.с. 136 -140 т.1).
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду 25.11.2014 року у справі №802/3843-14-а адміністративний позов ПОСП "Дружелюбівське" задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано припис Державної інспекції сільського господарства у Вінницькій області від 03.09.2014 року, оскільки суд дійшов висновку, що типові договори оренди землі від 01.01.2009 року разом із змінами до них набрали чинності з моменту державної реєстрації, тобто починаючи з 11.11.2010 року.
Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області у справі №132/3010/14-ц відмовлено в задоволенні позову ПОСП "Дружелюбівське" до СТОВ "Агро-Ленд", фізичних осіб - власників орендованих земельних ділянок та третьої особи - реєстраційної служби Калинівського районного управління юстиції у Вінницькій області про визнання недійсними та скасування державної реєстрації договорів оренди землі, які укладені 02.01.2014 року між громадянами-власниками земельних ділянок та СТОВ "Агро-Ленд".
При розгляді даної справи встановлено, що моментом укладення договорів оренди земельних ділянок є дата їх укладення (тобто 01.01.2009 року), і державна реєстрація таких договорів не може змінювати моменту їх укладання.
Позивач звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом до ПОСП "Дружелюбівське" про усунення перешкод в користуванні земельними ділянками.
Рішенням від 16.12.2015 року господарський суд Вінницької області відмовив СТОВ "Агро-Ленд" в задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне.
Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ч.1 ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
За приписами ст. 95 Земельного кодекс України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право, зокрема, самостійно господарювати на землі. Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Закону України "Про оренду землі" орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об'єднаннями та організаціями.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
За приписами статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі, тощо. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Статтею 152 Земельного кодексу України встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; застосування інших, передбачених законом, способів.
У відповідності до вимог чинного законодавства, вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду та на час розгляду справи, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Згідно зі статтею 21 Господарського процесуального кодексу України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.
Вказаною нормою передбачено, що сторони - це суб'єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів, і на яких поширюється законна сила судового рішення. Сторонами в господарському процесі є учасники спірного матеріального правовідношення. Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов'язання (боржник).
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
За приписами статей 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини (ч. 3 ст. 35 ГПК України).
Згідно вимог чинного законодавства, судом при прийнятті рішення про усунення перешкод має бути встановлений факт активних цілеспрямованих дій щодо створення відповідачем таких перешкод. На цьому зокрема наголошено у постановах Вищого господарського суду України від 12.03.2013 року у справі №8/063-12, від 18 червня 2015 року у справі №915/1400/14, постанові Верховного Суду України у цивільній справі N2-479/11/0314 (Аналіз деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ).
Позивачем не надано належних доказів вчинення відповідачем активних цілеспрямованих дій, які б перешкоджали чи перешкоджатимуть йому встановити межі отриманих за договорами оренди земельних ділянок та використовувати їх за призначенням.
Копії акту №1 від 17.10.2015 року (а.с. 179-182 т.3), протоколу огляду місця події від 31.10.2015 року (а.с.208 т. 3) не підтверджують вчинення таких дій та не свідчать про створення відповідачем перешкод у користування позивачем земельними ділянками за договорами оренди.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що акт перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог законодавства №38/15 від 11.12.2015 року, не відповідає вимогам ст. 4., ст. 7. Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", а саме у вищезазначеному акті відсутні відомості щодо повідомлення ПОСП "Дружелюбівське" про призначення перевірки на 11.12.2015 року та не підтверджено повноваженя головного бухгалтера ОСОБА_31, брати учать у перевірці від імені ПОСП "Дружелюбівське".
Також, у даному акті зазначається про зайняття відповідачем тільки шести земельних ділянок (85,356,355,365,359,344) із 26-ти, які є предметом спору.
Окрім того, в акті перевірки від 11.12.2015 року у графі "Питання, що підлягають перевірці" зазначено, що перевірка проводилась лише з двох питань, а саме наявності документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку та дотримання строків своєчасного повернення тимчасово зайнятих земельних ділянок і виконання заходів щодо приведення їх у стан придатний для використання за призначенням.
Також, в матеріалах справи відсутні докази та не доводено позивачем, що відповідач використовував та продовжує використовувати спірні земельні ділянки.
Враховуючи вище викладене, судова колегія вважає, що посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, документально не підтвердженими, такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак, скаржник, в порушення вимог ст.33 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, й ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому у суду апеляційної інстанції відсутні підстави для його скасування чи зміни та задоволення апеляційної скарги.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.49 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 49, 91, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства "Агро-Ленд" на рішення господарського суду Вінницької області від 16.12.2015 р. у справі №902/1291/14 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Вінницької області від 16.12.2015 р. у справі №902/1291/14 залишити без змін.
2. Справу №902/1291/14 повернути до господарського суду Вінницької області.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя Демидюк О.О.
Суддя Савченко Г.І.
Суддя Павлюк І. Ю.