"09" березня 2016 р. Справа № 922/6082/15
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В. О., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Шевель О. В.
секретар судового засідання Катренко І.С.
за участю представників:
позивача - ОСОБА_1,
третьої особи - ОСОБА_2,
відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю агропромислова асоціація “Агросвіт” (вх.№161Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 22.12.2015р. у справі №922/6082/15
за позовом ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю “Новаагро Україна”, м. Харків
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім “Агросвіт”, м. Харків
до ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю Агропромислова асоціація “Агросвіт”, м. Харків
про стягнення 68773816,76 грн.
У листопаді 2015р. позивач, ТОВ «Новаагро Україна» звернулось до суду з позовом про стягнення з ТОВ АПА «Агросвіт» 68773816,76 грн. заборгованості, яка виникла на підставі договору відступлення права вимоги №6-ВПВ від 31.08.2015р., укладеному між ТОВ «ТД «Агросвіт» та ТОВ «Новаагро Україна».
Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.12.2015р. позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю агропромислова асоціація “Агросвіт” на користь ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю “Новаагро Україна” 59612746,00 грн. попередньої оплати, 5% штрафу в сумі 2980637,30 грн., пеню 5811425,32 грн., судового збору у розмірі 181719,71 грн. В решті позову відмовлено.
ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю агропромислова асоціація “Агросвіт” з вказаним рішенням суду не погодилось, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 22.12.2015р. по справі №922/6082/15, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 14.01.2016р. апеляційна скарга ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю Агропромислова асоціація “Агросвіт” на рішення Господарського суду Харківської області від 22.12.2015р. у даній справі прийнята до провадження та призначена до розгляду на 04.02.2016р.
04.02.2016р. від відповідача надійшли письмові пояснення (вх.№ 1367).
04.02.2016р. від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№1372).
04.02.2016р. від третьої особи надійшло клопотання про відкладення розгляду справи для надання пояснень по суті апеляційної скарги (вх.№1375).
04.02.2016р. від позивача надійшла заява про витребування у третьої особи доказів (вх.1374), а саме: копії статутів, чинних на момент укладання договорів поставки №1312-16М від 16.12.2013р., №0530МП від 30.05.2014р., №0627МП від 27.06.2014р., №0728МП від 28.07.2014р., №2711МП2 від 27.11.2014р., копії протоколів загальних зборів учасників про надання попередньої згоди на укладання договорів поставки №1312-16М від 16.12.2013р., №0530МП від 30.05.2014р., №0627МП від 27.06.2014р., №0728МП від 28.07.2014р., №2711МП2 від 27.11.2014р. Вказане клопотання позивачем мотивоване тим, що такі документи необхідні для повного та всебічного розгляду справи.
04.02.2016р. від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№1373), з метою надання можливості третій особі надати вказані документи та наданням можливості представнику позивача ознайомитись з наданими документами.
В судовому засіданні представником позивача заявлено відвід колегії суддів: головуючому судді Фоміній В.О., судді Крестьянінову О.О., судді Шевель О.В.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 04.02.2016р. відмовлено у задоволенні заяви позивача про відвід.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 04.02.2016р. розгляд справи відкладено, задоволено клопотання позивача про витребування доказів, зобов'язано третю особу надати апеляційному господарському суду оригінали (для огляду) та копії (для долучення до матеріалів справи) статутів ТОВ "ТД "Агросвіт", чинних на момент укладання договорів поставки №1312-16М від 16.12.2013р., №0530МП від 30.05.2014р., №0627МП від 27.06.2014р., №0728МП від 28.07.2014р., №2711МП2 від 27.11.2014р.; оригінали (для огляду), копії (для долучення до матеріалів справи) протоколів загальних зборів учасників ТОВ "ТД "Агросвіт" про надання попередньої згоди на укладання договорів поставки №1312-16М від 16.12.2013р., №0530МП від 30.05.2014р., №0627МП від 27.06.2014р., №0728МП від 28.07.2014р., №2711МП2 від 27.11.2014р. Також зобов'язано позивача та третю особу надати апеляційному господарському суду оригінали договорів поставки №1312-16М від 16.12.2013р., №0530МП від 30.05.2014р., №0627МП від 27.06.2014р., №0728МП від 28.07.2014р., №2711МП2 від 27.11.2014р. та укладених до них додаткових угод.
11.02.2016р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№1635) та клопотання про зупинення провадження ву справі (вх.№1634).
11.02.2016р. від позивача надійшли пояснення по справі, з додатком (копії протоколів Загальних зборів ТОВ "ТД" Агросвіт" від 01.07.2013р., від 14.04.2015р., від 10.10.2015р.) (вх.№1643).
11.02.2016р. від третьої особи надійшла заява (вх.№1644) та пояснення по справі, з додатками (копії протоколів Загальних зборів ТОВ "ТД" Агросвіт" від 01.07.2013р., від 14.04.2015р., від 10.10.2015р.) (вх. №1645).
В судовому засіданні 11.02.2016р. представник позивача надала колегії суддів для огляду оригінали договорів поставки №1312-16М від 16.12.2013р., №0530МП від 30.05.2014р., №0627МП від 27.06.2014р., №0728МП від 28.07.2014р., №2711МП2 від 27.11.2014р. та укладених до них додаткових угод. Вказані договори оглянуті колегією суддів.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 11.02.2016р. розгляд справи відкладено на 03.03.2016р. та зобов'язано третю особу виконати вимоги ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 04.02.2016р. в повному обсязі та надати суду оригінали (для огляду) та копії (для долучення до матеріалів справи) статутів ТОВ "ТД "Агросвіт", чинних на момент укладання договорів поставки №1312-16М від 16.12.2013р., №0530МП від 30.05.2014р., №0627МП від 27.06.2014р., №0728МП від 28.07.2014р., №2711МП2 від 27.11.2014р.; оригінали (для огляду) протоколів Загальних зборів учасників ТОВ "ТД "Агросвіт" про надання попередньої згоди на укладання договорів поставки №1312-16М від 16.12.2013р., №0530МП від 30.05.2014р., №0627МП від 27.06.2014р., №0728МП від 28.07.2014р., №2711МП2 від 27.11.2014р.
02.03.2016р. від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів (вх.2464).
03.03.2016р. від позивача надійшли пояснення по справі (вх.№ 2472).
03.03.2016р. від третьої особи надійшли пояснення з додатками - копіями статутів ТОВ «ТД «Агросвіт», державну реєстрацію яких проведено 13.06.2013р., 07.10.2014р., 15.12.2014р., 30.11.2015р. та повідомлення державного реєстратора про припинення юридичної особи ТОВ «Агропромислова компанія «Веста» від 01.12.2015р.
В судовому засіданні присутній представник третьої особи надав для огляду колегії суддів оригінали статутів ТОВ «ТД «Агросвіт», державну реєстрацію, яких проведено 13.06.2013р., 07.10.2014р., 15.12.2014р., 30.11.2015р. та повідомлення державного реєстратора про припинення юридичної особи ТОВ «Агропромислова компанія «Веста» від 01.12.2015р. Вказані документи оглянуті колегією суддів.
В судовому засіданні 03.03.2016р. оголошено перерву до 09.03.2016р. до 09:30 год.
09.03.2016р. від позивача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи № 922/615/16 щодо визнання недійсним протоколу загальних зборів ТОВ «ТД «Агросвіт» та до вирішення справи №922/6436/15 про визнання недійсним договору відступлення права вимоги №6-ВПВ від 31.08.2015р. та до набрання законної сили вказаними рішеннями.
09.03.2016р. в судовому засіданні представник позивача просила суд призначити почеркознавчу та технічну експертизу. Відповідне письмове клопотання було надано представником позивача через Відділ документального забезпечення та контролю Харківського апеляційного господарського суду 09.03.2016р. за вх. №2553.
В судовому засіданні 09.03.2016р. представники відповідача зауважили, що не наполягають на задоволенні раніше поданого клопотання про зупинення провадження у справі (вх.№1634) до набрання законної сили рішенням у справі №922/6436/15 про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 31.08.2015р. №6-ВПВ.
Стосовно клопотання позивача про зупинення провадження у справі від 09.03.2016р. (вх.№2534), колегія суддів зазначає, що воно мотивоване необхідністю зупинити розгляд даної у справи до вирішення господарської справи про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «ТД «Агросвіт» від 30.08.2015р. у справі №922/615/16, а також до набрання законної сили рішенням у справі №922/6436/15 про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 31.08.2015р. №6-ВПВ, посилаючись на неможливість об'єктивно вирішити даний спір по суті без встановлення юридичних фактів при розгляді даних справ господарським судом.
Як передбачено ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
За змістом вищезазначеної норми, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи. Сама по собі взаємопов'язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у іншій справі.
При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Заявником клопотання жодних обставин пов'язаності даної справи зі справами про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги та визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ «ТД «Агросвіт» не наведено.
Крім того, під час розгляду даної справи як в суді першої, так і апеляційної інстанції, представниками відповідача неодноразового налогошувалось про недійсність договору про відступлення права вимоги №6-ВПВ від 31.08.2015р. На думку колегії суддів, вказані доводи, в силу приписів статті 83 ГПК України повинні бути предметом дослідження у данній справі.
До того ж, колегія суддів також не вбачає підстав для зупинення провадження до вирішення справи № 922/615/16 про визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ «ТД «Агросвіт» від 30.08.2015р., оскільки вказане рішення на час прийняття судом першої інстанції рішення у даній справі було дійсним та ніким не оскаржено.
Що стосується клопотання позивача про призначення почеркознавчої та технічної експертизи, колегія суддів також відмовляє в його задоволенні, оскільки заявником не наведено жодної обґрунтованої обставини щодо недостовірності або сумніву стосовно належності документів, експертизу яких він вважає за необхідне провести, та те, що висновки проведеної експертизи встановлять такі обставини, які суттєво вплинуть на вирішення саме даної справи. До того ж, в прохальній частині клопотання не міститься навіть посилання на документ, який заявник вважає необхідним перевірити за допомогою експертного дослідження.
Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду. Водночас і згідно з частиною першою статті 41 ГПК експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи (п. 2, 3 Постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання призначення судової експертизи» від 23.03.2012р. №4).
До того ж, колегія суддів зауважує, що питання достовірності або належності протоколу загальних зборів від 30.08.2015р. ТОВ «ТД «Агросвіт», повинно бути предметом дослідження у справі про визнання його недійсним або в рамках кримінального провадження, порушеного за ч. 1 ст. 358 КК України за фактом підроблення цього протоколу, про що наголошує позивач у своїх поясненнях від 02.03.2016р. (вх.2472).
Як передбачено ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку справи, в якій вона є стороною.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
В судовому засіданні 09.03.2016р. представником позивача заявлене усне клопотання про витребування у відповідача оригіналу протоколу загальних зборів ТОВ «ТД «Агросвіт» від 30.08.2015р. Вказане клопотання задоволено колегією суддів. Представником відповідача в судовому засіданні 09.03.2016р. надані колегії суддів та представнику позивача оригінал протоколу загальних зборів ТОВ «ТД «Агросвіт» від 30.08.2015р. Вказаний документ оглянуто колегією суддів та представником позивача.
По суті справи, представники сторін підтримали свої позиції, зокрема, представники відповідача наполягали на задоволенні апеляційної скарги, скасуванні рішення місцевого господарського суду, прийняття нового рішення про відмову в позові. Представник позивача просила суд залишити оскаржуване рішення без змін, апеляційну скаргу без задоволення, представник третьої особи також просив залишити оскаржуване рішення без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Відповідно до статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення представників присутніх сторін, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
Предметом позову у данні справі є стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 68773816,76 грн., з яких 59612746,00 грн. основної заборгованості, 369008,15 грн. 3% річних, 2980637,30 грн. 5% штрафу, 5811425,32 грн. пені. Вказана заборгованість виникла на підставі договору про відступлення права вимоги від 31.08.2015р. №6-ВПВ, укладеному між ТОВ «Новаагро Україна» та ТОВ «ТД «Агросвіт».
Згідно умов вказаного договору, первісний кредитор - ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім “Агросвіт” передав новому кредитору - ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю “Новаагро Україна” право вимагати від боржника - ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю агропромислова асоціація “Агросвіт”, належного виконання всіх зобов'язань, у тому числі поставки товару або повернення попередньої оплати, сплати штрафних санкцій та інших зобов'язань, що існують на дату укладання Договору про відступлення права вимоги та виникнуть у майбутньому за Договорами, укладеними між ТОВ "ТД "Агросвіт" та ТОВ АПА "Агросвіт", а саме: Договору поставки №2711МП2 від 27.11.2014, Договору поставки №0728МП від 28.07.2014, Договору поставки №0530МП від 30.05.2014, Договору поставки № 0627МП від 27.06.2014, Договору поставки №1312-16М від 16.12.2013.
Згідно укладених Договорів поставки №2711МП2 від 27.11.2014, № 0728МП від 28.07.2014 року, № 0530МП від 30.05.2014 року та № 0627МП від 27.06.2014 року, № 1312-16М від 16.12.2013 року між ТОВ "ТД "АГРОСВІТ" та ТОВ АПА "АГРОСВІТ" були узгоджені наступні умови поставки олії соняшникової:
- За Договором поставки №2711МП2 від 27.11.2014 року Відповідач зобов'язався поставити третій особі олію соняшникову в кількості 1 020 метричних тон +/- 2 % на загальну суму 15300000 грн. +/- 2 % в залежності від кількості поставленого товару в термін до 25.06.2015 р.
- За Договором поставки №0728МП від 28.07..2014 року Відповідач зобов'язався поставити третій особі олію соняшникову в кількості 740 метричних тон +/- 2 % на загальну суму 7 992 000 грн. +/- 2 % в залежності від кількості поставленого товару в термін до 30.06.2015 р.
- За Договором поставки №0530МП від 30.05.2014 року Відповідач зобов'язався поставити третій особі олію соняшникову в кількості 940 метричних тон +/- 2 % на загальну суму 10264800 грн. +/- 2 % в залежності від кількості поставленого товару в термін до 30.09.2015 р.
- За Договором поставки №0627МП від 27.06.2014 року Відповідач зобов'язався поставити третій особі олію соняшникову в кількості 2 015 метричних тон +/- 2 % на загальну суму 22003800 грн. +/- 2 % в залежності від кількості поставленого товару в термін до 30.09.2015 р.
- За Договором поставки №1312-16М від 16.12.2013 року Відповідач зобов'язався поставити третій особі олію соняшникову в кількості 1 382 метричних тон +/- 2 % на загальну суму 10066488 грн. +/- 2 % в залежності від кількості поставленого товару в термін до 31.07.2015 р.
До договору поставки №2711МП2 сторонами укладено додаткову угоду №1 від 30.12.2014р.
До договору поставки №0728МП сторонами укладено додаткові угоди №1 від 01.10.2014р., №2 від 30.12.2014р.
До договору поставки №0530МП сторонами укладено додаткові угоди №1 від 01.09.2014р., №2 від 30.12.2014р.
До договору поставки №0627МП сторонами укладено додаткові угоди №1 від 01.09.2014р., №2 від 30.12.2014р.
До договору поставки №1312-16М сторонами укладались додаткові угоди №1 від 23.05.2014р., №2 від 25.06.2014р., №3 від 01.12.2014р., №4 від 02.02.2015р., №5 від 12.02.2015р.
Відповідно до п. 8.7. договорів поставки № 2711МП2 від 27.11.2014, № 0728МП від 28.07.2014 року, № 0530МП від 30.05.2014 року та № 0627МП від 27.06.2014 року, № 1312-16М. від 16.12.2013 року у разі не поставки товару в строк визначений п. 4.3. договору. Покупець зобов'язаний повернути суму отриманої попередньої оплати протягом 3-х банківських днів з дня наступного за кінцевою датою поставки, визначеною договором та додатковими угодами до нього.
Як зазначає позивач, сума основної заборгованості у розмірі 59612746,00 грн. є попередньою оплатою, перерахованою відповідачу на підставі умов договорів поставки олії соняшникової №2711МП2 від 27.11.2014, № 0728МП від 28.07.2014 року, № 0530МП від 30.05.2014 року та № 0627МП від 27.06.2014 року, № 1312-16М від 16.12.2013 року, та виникла, у зв'язку з несвоєчасною поставкою відповідачем олії соняшникової на підставі умов вказаних договорів.
У зв'язку з укладенням 31.08.2015р. між позивачем та третьої особою договору відступлення права вимоги №6-ВПВ, вказані зобов'язання були відступлені від ТОВ «ТД «Агросвіт» на користь ТОВ «Новаагро Україна» згідно вказаного договору.
Невиконання відповідачем умов договорів поставки олії соняшникової №2711МП2 від 27.11.2014, № 0728МП від 28.07.2014 року, № 0530МП від 30.05.2014 року та № 0627МП від 27.06.2014 року, № 1312-16М від 16.12.2013 року та відсутність доказів сплати на користь ТОВ «Новаагро України» спірної заборгованості і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції, посилаючись на приписи ст. 509, 525, 526, 563, 610, 612 ЦК України, встановив наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача як суми основної заборгованості з повернення попередньої оплати так і нарахованих штрафних санкцій у вигляді штрафу та пені.
Проте, з такими висновками не погоджується колегія суддів виходячи з наступного.
Пунктами 1, 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" роз'яснено, що рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Частиною 1 ст. 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Пунктом 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" передбачено, що господарським судам слід виходити з того, що рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом. При цьому необхідно мати на увазі, що згідно зі статтею 43 ГПК України наявні докази підлягають оцінці у їх сукупності і жодний доказ не має для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Згідно з п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" будь-які подані учасниками процесу докази (в тому числі, зокрема, й стосовно інформації у мережі Інтернет) підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи.
Отже, місцевий господарський суд зобов'язаний при розгляді справи по суті заявлених позовних вимог про стягнення заборгованості за договором про відступлення права вимоги від 31.08.2015р. №6-ВПВ надати оцінку на предмет належності і допустимості наявних доказів у справі.
Колегія суддів зауважує, що як передбачено п. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.
Застосування даної норми господарським судом при прийнятті рішення можливе у разі одночасної наявності таких умов: пов'язаність оспорюваного договору з предметом спору та невідповідність (суперечність) вказаного договору законодавству.
Відповідно до п.2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» якщо, вирішуючи господарський спір, суд встановить, що зміст договору, пов'язаного з предметом спору, суперечить законодавству, чинному на момент укладення договору, він, керуючись пунктом 1 частини першої статті 83 ПІК, вправі за власною ініціативою визнати цей договір недійсним повністю або у певній частині із застосуванням за необхідності й наслідків визнання недійсним нікчемного правочину (абзац другий частини п'ятої статті 216 ЦК України).
Згідно абзацу другого цього пункту Постанови Пленуму №11, реалізація господарським судом цього права здійснюється незалежно від наявності відповідного клопотання сторони (на відміну від припису пункту 2 частини першої тієї ж статті ГПК).
Таким чином, аналіз норм ГПК та судової практики свідчить про те, що у відповідності до п.1 ч.1 ст. 83 ГПК України господарський суд не тільки має право а і зобов'язаний надати правову оцінку пов'язаному з предметом спору договору. Господарський суд, розглядаючи спір, який виник з виконання договору, повинен оцінити законність такого договору, і за наявності підстав, визнати такий договір недійсним, забезпечивши прийняття законного та обґрунтованого рішення.
Отже, Господарський суд Харківської області допустив неправильне застосування приписів ч.1 ст. 4-7 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорювання усіх обставин справи, тому, прийняття місцевим господарським судом рішення ґрунтується на неповному з'ясуванні обставин, які входять до предмету доказування.
Судом першої інстанції посилання відповідача на недійсність договору відступлення права вимоги №6-ВПВ від 31.08.2015р. прийняті до уваги не були, жодної правової оцінки відповідності вимогам законодавства договорів з приводу виконання яких виник господарський спір суд першої інстанції також не надав, що призвело до прийняття незаконного і необгрунтованого рішення з огляду на наступне.
Як зазначалось, в обґрунтування своїх вимог позивач вказував на те, що згідно умов Договору про відступлення права вимоги №6-ВПВ від 31.08.2015, первісний кредитор ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Торгівельний дім «Агросвіт» передав новому кредитору - ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю «Новаагро Україна» право вимагати від боржника - ОСОБА_5 з обмеженою відповідальністю агропромислова асоціація «Агросвіт» належного виконання всіх зобов'язань, у тому числі поставки товару або повернення попередньої оплати, сплати штрафних санкцій та інших зобов'язань, що існують на дату укладання Договору про відступлення права вимоги та виникнуть у майбутньому за наступними Договорами, укладеними між ТОВ "Торгівельний дім "Агросвіт" та ТОВ агропромислова асоціація "Агросвіт", а саме: договору поставки № 2711МП2 від 27.11.2014 року, договору поставки № 0728МП від 28.07.2014 року; договору поставки № 0530МП від 30,05.2014 року; договору поставки № 0627МП від 27.06.2014 року; договору поставки № 1312-16М від 16.12.2013 року.
Згідно п. 2.1. договору про відступлення права вимоги сторони погодили, що новий кредитор ТОВ "Новаагро Україна" здійснює з первісним кредитором ТОВ "ТД "Агросвіт" розрахунок за відступлення права вимоги шляхом переказу новим кредитором грошових коштів в розмірі 59612746,00 грн. на рахунок первісного кредитора, за реквізитами, вказаними в п.7 даного договору.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на дату укладення оспорюваного договору - 31.08.2015р. в ТОВ "ТД "Агросвіт" діяв статут (нова редакція), державну реєстрацію якого було проведено 15.12.2014р. (а.с. №185-196 т.2).
Згідно п. 4.1. статуту ТОВ "ТД "Агросвіт", органами управління товариством є загальні збори учасників і директор.
Пунктом 4.12. статуту ТОВ "ТД "Агросвіт" врегульовано, що виконавчим органом товариства є директор, обраний загальними зборами учасників. Директор здійснює поточне керівництво діяльністю товариства і є підзвітним загальним зборам учасників.
Директор вирішує усі питання діяльності товариства, крім тих, котрі входять до виключної компетенції загальних зборів учасників (п. 4.12.1).
Підпунктом 5 п. 4.3. статуту ТОВ "ТД "Агросвіт" передбачено, що до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства належить погодження укладання правочинів щодо переведення боргу, відступлення права вимоги, надання або отримання консультаційних послуг.
Отже, колегія суддів зазначає про те, що вищевказані положення статуту ТОВ «ТД «Агросвіт» свідчать про те, що укладення директором ТОВ «ТД «Агросвіт» договору про відступлення права вимоги №6-ВПВ від 31.08.15р. має бути погоджено загальними зборами учасників товариства, оформлене у вигляді відповідного рішення.
Позивач посилається на рішення загальних зборів учасників ТОВ «ТД «Агросвіт» від 14.04.2015р., згідно якого зборами прийнято рішення надати директору товариства ОСОБА_6 повноваження на укладання договору відступлення права вимоги.
До суду апеляційної інстанції представником відповідача надана копія протоколу загальних зборів учасників ТОВ «ТД «Агросвіт» від 30.08.2015р., відповідно до якого учасники зборів по третьому питанню вирішили скасувати усі раніше прийняті Загальними зборами учасників ТОВ «ТД «Агросвіт» рішення щодо погодження відступлення права вимоги, переведення боргу, та будь-які інші рішення, які стосуються заборгованості ТОВ «ТД «Агросвіт» перед ТОВ АПА «Агросвіт», зокрема, щодо договорів поставки олії соняшникової №2711МП2 від 27.11.2014, № 0728МП від 28.07.2014 року, № 0530МП від 30.05.2014 року та № 0627МП від 27.06.2014 року, № 1312-16М від 16.12.2013 року, в тому числі скасувати рішення Загальних зборів учасників ТОВ «ТД «Агросвіт» від 14.04.2015р. про: погодження укладання правочину відступлення права вимоги між ТОВ «Новаагро Україна» та ТОВ «ТД «Агросвіт» за договорами поставки олії соняшникової №2711МП2 від 27.11.2014, № 0728МП від 28.07.2014 року, № 0530МП від 30.05.2014 року та № 0627МП від 27.06.2014 року, № 1312-16М від 16.12.2013 року, укладеними між ТОВ «ТД «Агросвіт» та ТОВ АПА «Агросвіт»; надання директору ОСОБА_6 повноважень укласти з ТОВ «Новаагро Україна» договір відступлення права вимоги за вказаними договорами поставки; визначення суми договору відступлення права вимоги (питання 2, 3 і 4 порядку денного зборів 14.04.2015р.).
Неможливість надання його до суду першої інстанції, відповідач обґрунтовує тим, вказані документи зберігались у Компанії «Агросвіт лімітед» (Кіпр), яка є єдиним учасником ТОВ АПА «Агросвіт», яке в свою чергу є власником 80% частки ТОВ «ТД «Агросвіт». Вказані документи не змогли бути надані відповідачем до суду першої інстанції через тривале пересилання із Кіпру Компанією «Агросвіт лімітед». Зазначене залишено поза увагою судом першої інстанції при наданні відповідних пояснень представником відповідача.
Представником відповідача заявлялось до суду першої інстанції клопотання про відкладення розгляду справи (а.с. 204 т.1), про що також зазначено в протоколі судового засідання 21.12.2015р. (а.с. 21.12.2015р.). Вказане клопотання не було задоволено судом першої інстанції, незважаючи на те, що з матеріалів справи вбачається процесуальна можливість задоволення такого клопотання, оскільки розгляд даної справи судом першої інстанції відбувався на протязі майже місяця (з 19.11.2015р. по 22.12.2015р.)
Отже, як вбачається, вказаний протокол (рішення) скасовує дію попередніх рішень загальних зборів учасників ТОВ «ТД «Агросвіт», якими надано попередню згоду виконавчому органу товариства укладати правочини, зокрема, щодо відступлення права вимоги та встановлює факт відсутності погодження дій директора товариства на укладення такого договору.
Колегія суддів приймає вказаний документ як належний доказ у справі, у розумінні ст. 36 ГПК України, та зазначає що, неприйняття такого доказу судом апеляційної інстанції при розгляді даної справи призвело б до неповного з'ясування всіх обставин справи та дослідження доказів по справі, в межах повноважень наданих суду апеляційної інстанції статтею 101 ГПК України.
Посилання позивача на те, що протокол загальних зборів учасників ТОВ «ТД «Агросвіт» від 30.08.2015р. є предметом позову у справі №922/615/16 про визнання його недійсним, за позовом ТОВ «КУА «ДІКВ-Л» до ТОВ «ТД «Агросвіт», а тому не може бути підставою для встановлення певних фактів у даній справі, на думку колегії суддів, є хибними, оскільки на час розгляду справи судом апеляційної інстанції, зокрема, на час прийняття постанови у даній справі позивачем не надано доказів набрання судовим рішення законної сили щодо визнання його недійсним, а тому його дійсність презюмується колегією суддів.
Крім того, колегія суддів також вважає хибними посилання позивача на заяву директора ТОВ «ТД «Агросвіт» від 11.02.2016р. №1245 (а.с. 105 т.2) про те, що будь-які протоколи загальних зборів учасників ТОВ «ТД «Агросвіт» датовані в період з 15.04.2015р. по 11.02.2016р. є недійсними, оскільки в цей період не було проведено жодних загальних зборів учасників ТОВ «ТД «Агросвіт», так як вказана заява не є належним та допустимим доказом, у розмінні статті 34 ГПК України, та не може встановлювати недійсність вказаних протоколів.
Відповідно до ч.1 ст. 92 ЦК України, юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Згідно ч. 3 цієї статті орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Статтею 203 ЦК України, встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, згідно ч.ч. 2, 3 ст. 203 ЦК України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Втім, зазначеним вимогам ЦК України оспорюваний договір про відступлення права вимоги №6-ВПВ від 31.08.2015р. не відповідає, оскільки він вчинений від імені юридичної особи її виконавчим органом із перевищенням встановлених статутом повноважень, тобто поза межами цивільної дієздатності юридичної особи і без її волевиявлення на укладення правочину, у вигляді рішення вищого органу - загальних зборів учасників, як то встановлено статутом цієї юридичної особи.
При цьому до правовідносин сторін вказаного правочину не можуть бути застосовані положення абз. 3 ч.2 ст. 92 ЦК України стосовно того, що у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження з огляду на наступне.
Відповідно до п.3.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента.
Крім того, як вказує п.3.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" отже, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють). Наприклад, третя особа, укладаючи договір, підписаний керівником господарського товариства, знає про обмеження повноважень цього керівника, оскільки є акціонером товариства і брала участь у загальних зборах, якими затверджено його статут.
Як вбачається з тексту спірного договору від імені ТОВ "ТД "Агросвіт" він підписаний директором ОСОБА_7, який діє на підставі статуту.
Згідно статуту ТОВ "ТД "Агросвіт" та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ТОВ АПА "Агросвіт" є учасником ТОВ "ТД "Агросвіт", який володіє часткою в статутному капіталі в розмірі 80%.
Оспорюваний договір про відступлення права вимоги №6-ВПВ від 31.08.2015р. від імені ТОВ "Новаагро Україна" був підписаний ОСОБА_8. Ця ж особа - ОСОБА_8 обіймав посаду директора позивача ТОВ АПА "Агросвіт", та як директор учасника ТОВ «ТД «Агросвіт» - ТОВ АПА «Агросвіт» підписував статут ТОВ «ТД «Агросвіт» в редакції від 07.10.2014р., тобто був обізнаний про положення статуту ТОВ «ТД «Агросвіт».
Таким чином, за змістом вищенаведеного, ТОВ "Новаагро Україна" було обізнане про зміст розділу 4 статуту свого контрагента ТОВ "ТД "Агросвіт" щодо необхідності погодження зборами учасників укладення договору про відступлення права вимоги.
Отже, ТОВ "Новаагро Україна" в особі своїх виконавчих органів було обізнане про встановлені статутом ТОВ "ТД "Агросвіт" обмеження щодо укладення правочинів виконавчим органом цього товариства, і для товариства такі обмеження мали юридичну силу.
До того ж колегія суддів зазначає, що посилання позивача про те, що договір відступлення права вимоги є дійсним, оскільки схвалений сторонами, про що свідчить факт прийняття ТОВ «ТД «Агросвіт» від ТОВ «Новаагро Україна» грошових коштів у сумі 59612746,00 грн. за вказаним договором, спростовується наведеним вище, а тому не приймається колегією суддів.
Відповідно до ч. ч. 1,2 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Абзац 4 п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" роз'яснює господарським судам, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.
Відповідно до частин 1,2 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Отже, з огляду на приписи наведених норм права, недодержання ТОВ «ТД «Агросвіт» та ТОВ «Новаагро Україна» вимог ч.ч. 2,3 ст. 203 ЦК України при укладенні договору про відступлення права вимоги №6-ВПВ від 31.08.2015р., даний договір підлягає визнанню недійсним в судовому порядку з урахуванням приписів статті 83 ГПК України.
Частиною 1 статті 216 ЦК України, врегульовано, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
Відповідне положення Цивільного кодексу України діє підстави вважати позовні вимоги ТОВ «Новаагро Україна» про стягнення заборгованості, яка виникла на підставі недійсного правочину про відступлення права вимоги від 31.08.2015р. №6-ВПВ, неправомірними, та такими, що не підлягають задоволенню.
До того ж, слід зазначити, що позивачем у письмових поясненнях від 02.03.2016р. наведено, що апеляційна скарга підписана не уповноваженою особою (представником ТОВ АПА «Агросвіт» ОСОБА_4М.), оскільки постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2015р. у справі №820/7461/15, залишеною без змін апеляційною та касаційною інстанцією, визнано незаконною та скасовано реєстраційну дію Державного реєстратора Відділу юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції №14801070043001123 від 21.07.2015р. в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців про зміну керівника і зміну складу підписантів юридичної особи - ТОВ АПА «Агросвіт», відповідно до якої керівником та підписантом ТОВ АПА «Агросвіт» з 21.04.2015р. є ОСОБА_9, яка в свою чергу видала (підписала) довіреність ОСОБА_4 на представництво інтересів товариства в суді.
Проте, дане твердження колегія суддів вважає необгрунтованим, оскільки відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, запитуваного 13.02.2016р. за № НОМЕР_1 (а.с. 142-146 т.2), вбачається, що на час складення витягу ОСОБА_9 є керівником та підписантом ТОВ АПА «Агросвіт», відповідно до запису від 23.04.2015р., ОСОБА_10 - голова комісії з припинення (ліквідатор) - запис від 23.04.2015р. Тим більш, що запис про призначення ОСОБА_9 керівником ТОВ АПА «Агросвіт» здійснено 23.04.2015р., а наведене вище рішення адміністративного суду стосувалось запису від 21.04.2015р.
Відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Отже, у колегії суддів відсутні сумніви щодо повноважень особи, що підписала апеляційну скаргу, з огляду на наведені положення чинного законодавства.
Згідно зі статтею 32 вказаного Кодексу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Отже, з матеріалів справи вбачається, що господарським судом першої інстанції при розгляді даної справи та прийняття судового рішення не взято до уваги та не надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про не з'ясування судом всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
За приписами процесуального законодавства рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Як вбачається, оскаржуване рішення таким вимогам не відповідає, що є підставою для його скасування та, з урахуванням наведених вище обґрунтувань мотивувальної частини даної постанови, прийняття нового рішення про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 31.08.2015р. №6-ВПВ, укладеному між ТОВ «ТД «Агросвіт» від ТОВ «Новаагро Україна», та, відповідно, про відмову в позові ТОВ «Новаагро» про стягнення заборгованості на підставі цього договору.
З урахуванням наведеного, апеляційна скарга ТОВ АПА «Агросвіт» підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 83, 99, 101, 102, п. 2, ст. 103, п. 1, 3, 4 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, одностайно, -
Апеляційну скаргу ТОВ Агропромислова асоціація «Агросвіт» задовольнити.
Рішення Господарського суду Харківської області від 22.12.2015р. по справі №922/6082/15 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким визнати недійсним договір про відступлення права вимоги №6-ВПВ від 31.08.2015р., укладений між ТОВ «Новаагро Україна» і ТОВ «Торгівельний дім «Агросвіт».
В задоволенні позову ТОВ «Новаагро Україна» про стягнення з ТОВ Агропромислова асоціація «Агросвіт» 68773816,76 грн. відмовити повністю.
Повний текст постанови складено 14.03.16
Головуючий суддя Фоміна В. О.
Суддя Крестьянінов О.О.
Суддя Шевель О. В.