"09" березня 2016 р.Справа № 916/2843/15
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Мишкіної М.А.
суддів Будішевської Л.О., Поліщук Л.В.
при секретарі судового засідання Бєлянкіній Г.Є.
за участю представників сторін:
від ПП «Сільськогосподарська фірма «АГРО КСОД» - не з'явився;
від прокуратури - ОСОБА_1 - прокурор відділу прокуратури Одеської області;
від Головного управління Держгеокадастру в Одеській області - ОСОБА_2 - за довіреністю;
від ОСОБА_3 райдержадміністрації Одеської області - не з'явився
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства «Сільськогосподарська фірма «АГРО КСОД»
на рішення господарського суду Одеської області від 16 листопада 2015 року
по справі №916/2843/15
за позовом прокурора Саратського району Одеської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області
до Приватного підприємства «Сільськогосподарська фірма «АГРО КСОД»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3 районна державна адміністрація Одеської області
про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння з подальшим її звільненням
Сторони та третя особа належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.
В судовому засіданні 09.03.16р. згідно ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
встановив:
14.07.2015р. прокурор Саратського району Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держземагентства в Одеській області до Приватного підприємства «Сільськогосподарська фірма «АГРО КСОД» (надалі -відповідач, ПП «СФ «АГРО КСОД»), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 районна державна адміністрація Одеської області, в якому (з урахуванням уточнень від 30.07.2015р.) просив суд:
- витребувати з незаконного володіння Приватного підприємства «Сільськогосподарська фірма «АГРО КСОД» земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 65,65га нормативно-грошовою вартістю 1378192,42 грн., яка розташована на території Фараонівської сільської ради за межами населеного пункту;
- зобов'язати ПП «СФ «АГРО КСОД» звільнити земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 65,65га нормативно-грошовою вартістю 1378192,42 грн., яка розташована на території Фараонівської сільської ради за межами населеного пункту.
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що відповідач використовує спірну земельну ділянку на підставі угоди про добровільне внесення плати за земельну ділянку до місцевого бюджету Саратського району від 14.01.2015р., укладеної між ОСОБА_3 РДА Одеської області та відповідачем, яка була укладена без будь-яких правових підстав та є нікчемною, зокрема, з огляду на те, що вказану угоду було укладено ОСОБА_3 райдержадміністрацією за відсутності підстав, встановлених ч.ч.2,3 ст.134 ЗК України, а саме без процедури проведення земельних торгів, В угоді від 14.01.2015р. відсутній кадастровий номер земельної ділянки, що також є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону; спірна ділянка була передана відповідачу на підставі угоди, яка в порушення вимог чинного законодавства, не пройшла державної реєстрації, тому земельна ділянка підлягає поверненню власнику на підставі ч.2 ст.152 ЗК України, та звільненню як самовільно зайнята згідно ст.212 ЗК України.
З посиланням на норми ч.2 ст.19, ч.7 ст.41 Конституції України, ч.ч.1,2 ст.116, ч.1 ст.124, ст.ст.125,212,15, ч.4 ст.122 ЗК України, ст.ст.6,13, ч.ч.1,2 ст.15 ЗУ «Про оренду землі», ч.2 ст.215, ч.1ст.216 ЦК України прокурор просив суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду першої інстанції від 21.09.2015р. здійснено процесуальне правонаступництво - замінено позивача ОСОБА_4 управління Держземагентства в Одеській області на його правонаступника ОСОБА_4 управління Держгеокадастру в Одеській області.
09.10.2015р. відповідач подав місцевому господарському суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Рішенням господарського суду Одеської області від 16.11.2015р. (суддя Щавинська Ю.М.) позов задоволено - витребувано з незаконного володіння ПП «СФ «АГРО КСОД» на користь Головного управління Держгеокадастру в Одеській області земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності площею 65,65га нормативно-грошовою оцінкою 1378192,42 грн., яка розташована на території Фараонівської сільської ради за межами населеного пункту; зобов'язано ПП «СФ «АГРО КСОД» звільнити самовільно зайняту сільськогосподарського призначення державної власності площею 65,65га нормативною грошовою вартістю 1378192,42грн., яка розташована на території Фараонівської сільської ради Саратського району Одеської області за межами населеного пункту; стягнуто з ПП «СФ «АГРО КСОД» до Державного бюджету 1218грн. судового збору.
Рішення суду вмотивовано тим, що угода про добровільне внесення плати за земельну ділянку до місцевого бюджету Саратського району від 14.01.2015р., укладена між ОСОБА_3 РДА Одеської області та відповідачем, є удаваною (ст.235 ЦК України). Приймаючи до уваги, що угодою від 14.01.2015р. ПП «СФ «АГРО КСОД» було надано оплатне право користування земельною ділянкою, між сторонами фактично був укладений договір оренди землі. Незважаючи на приписи ст.ст.124,125 ЗК України, державна реєстрація права оренди землі на підставі угоди про добровільне внесення плати за земельну ділянку від 14.01.2015р., згідно якої відповідачу було передано спірну земельну ділянку, не проводилась. Таким чином, у відповідача не виникло право оренди земельної ділянки державної власності загальною площею 65,65га, нормативною грошовою вартістю 1378192,42грн., яка розташована на території Фараонівської сільської ради Саратського району Одеської області за межами населеного пункту, у зв'язку з чим у відповідача відсутні законні правові підстави для володіння та користування нею. Згідно ст.212 ЗК України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними; повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Не погодившись з рішенням суду, ПП «СФ «АГРО КСОД» звернулося до Одеського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржене рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги ПП «СФ «АГРО КСОД» зазначило, що оскаржене рішення прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, підлягає скасуванню з наступних підстав:
- суд першої інстанції, задовольняючи позов у частині витребування та звільнення земельної ділянки площею 65,65га не визначив фактичне її знаходження. Втім, як вбачається з матеріалів справи дана земельна ділянка складається із двох земельних ділянок площею 32,5982га (кадастровий номер 5124587200:01:002:0363), площею 23,5561га (кадастровий номер 5124587200:01:001:0407). Тому незрозуміло яку саме земельну ділянку потрібно звільнити. Земельна ділянка площею 23,5561га взагалі не знаходиться в користуванні ПП «СФ «АГРО КСОД», цю земельну ділянку використовує зовсім інша особа;
- про уточнення позовних вимог зі сторони позивача відносно земельних ділянок відповідач дізнався тільки на останньому засіданні і заперечити по даним обставинам не мав змоги, так як перевірити фактичне розташування земельних ділянок за їх кадастровим номером під час судового засідання технічно зробити було неможливо, а суд не захотів перенести судове засідання;
- на час розгляду місцевим господарським судом справи прокурором не доведено, що спірні земельні ділянки знаходяться у використанні відповідача та взагалі земельні ділянки, які використовуються «СФ «АГРО КСОД», відносяться до земель державної власності;
- враховуючи те, що договори оренди землі відносяться до тієї категорії правочинів, які можуть бути визнані недійсними лише на майбутнє, та враховуючи те, що термін дії угоди від угоди на добровільне внесення плати за земельну ділянку до місцевого бюджету Саратського району від 14.01.2015р. закінчується тільки 14.01.16р., господарський суд Одеської області повинен був дану угоду визнати недійсною на майбутнє;
- в ситуації, коли з позовом про скасування або визнання недійсним розпоряджень, наказів, торгів та договорів, за якими особі була надана земельна ділянка, звертається держава з підстав нібито порушення законодавства її ж органами при наданні права на земельні ділянки, дієвою є практика Європейського суду з прав людини від 24.06.2003р. «Стретч проти Об'єднаного Королівства Великобританії та Північної Ірландії», в якому вказаний суд дійшов висновку, що наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 21.12.2015р. відновлено скаржнику пропущений процесуальний строк на подання апеляційної скарги; прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні.
25.01.2016р. керівник Білгород-Дністровської місцевої прокуратури надіслав суду апеляційної інстанції лист, в якому зазначив, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
В засіданні суду апеляційної інстанції прокурор та представник Головного управління Держгеокадастру в Одеській області заперечували проти доводів та вимог апеляційної скарги з підстав законності та обґрунтованості оскарженого рішення.
ПП «СФ «АГРО КСОД» та ОСОБА_3 райдержадміністрація Одеської області своїх представників в засідання суду апеляційної інстанції не направили.
Відповідно до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення виходячи із наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в ході апеляційного розгляду, що 14.01.2015р. між ОСОБА_3 районною державною адміністрацією Одеської області (Одержувач) та Приватним підприємством «Сільськогосподарська фірма «АГРО КСОД» (Платник) було укладено угоду на добровільне внесення плати за земельну ділянку до місцевого бюджету Саратського району, відповідно до умов пунктів 1.1, 1.2 якого Платник добровільно вносить плату за земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 111,37га із земель сільськогосподарського призначення, в грошовій формі із розрахунку 3,2% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки в бюджетний рік згідно розрахунку розміру орендної плати, який додається і є невід'ємною частиною угоди на добровільне внесення плати за земельну ділянку, яка розташована на території Фараонівської сільської ради Саратського району Одеської області (за межами населеного пункту). Ця угода набирає чинності після підписання її сторонами, термін дії якої становить 1 рік.
Добровільна плата за землю вноситься в грошовій формі в рівних долях на протязі поточного року на розрахунковий рахунок Фараонівської сільської ради (п.2.1 Угоди від 14.01.2015р.).
Відповідно до п.3.3 Угоди від 14.01.2015р. право користування земельною ділянкою припиняється в момент її витребування власниками, після отримання ними державних актів на право власності на земельні ділянки.
Відповідач визнає ту обставину, що за цією угодою він отримав у користування земельну ділянку, здійснює її обробіток та сплачує плату за землю до бюджету (останнє підтверджується інформацією податкових та інших органів в матеріалах справи).
Зміст пункту 3.3. Угоди разом з фактичними обставинами справи свідчить, що ПП «СФ «АГРО КСОД» фактично передана у платне користування земельна ділянка державної власності площею 111,37га.
Позовні вимоги прокурора обґрунтовані нікчемністю вищезазначеної угоди та відсутністю у ПП «СФ «АГРО КСОД» прав для використання спірної земельної ділянки; направлені на витребування у відповідача земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності площею 65,65га, нормативною грошовою вартістю 1378192,42 грн. з подальшим її звільненням.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно із ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.1 ЗУ «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно із ст.13 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Місцевий господарський суд правомірно зазначив про те, що оскільки за Угодою від 14.01.2015р. ПП «СФ» «АГРО КСОД» було надано оплатне право користування земельною ділянкою, між сторонами в дійсності було укладено договір оренди землі.
Відповідно до ст.235 ЦК України, удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
Отже до Угоди від 14.01.2015р. підлягають застосуванню правові норми, що регулюють відносини, пов'язані з орендою землі.
Згідно із ч.1 ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Відповідно до ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Як вбачається з матеріалів справи, державна реєстрація права оренди землі на підставі Угоди на добровільне внесення плати за земельну ділянку до місцевого бюджету Саратського району від 14.01.2015р., згідно якої ПП «СФ «АГРО КСОД» передано земельну ділянку площею 111,37га, не проводилась.
Отже місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що у ПП «СФ «АГРО КСОД» не виникло право користування земельною ділянкою державної власності, яка розташована на території Фараонівської сільської ради Саратського району Одеської області за межами населеного пункту, у зв'язку з чим у відповідача відсутні законні правові підстави для володіння та користування нею.
Відповідно до ст.212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Оскільки факт самовільного використання земельної ПП «СФ «АГРО КСОД» підтверджений наданими доказами, а норми ст.212 ЗК України передбачають повернення земельних ділянок їх власникам, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.
Згідно інформації Відділу Держземагентства у Саратському районі Одеської області від 14.07.2015р. ПП «СФ «АГРО КСОД» використовує земельну ділянку сільськогосподарського призначення загальною площею 111,37 га, в тому числі:
- земельна ділянка сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 65,65га, із них земельна ділянка площею 32,5982га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва сформована та право власності зареєстровано за державою в особі Головного управління Держземагентства в Одеській області;
- земельна ділянка площею 8,31га - землі сільськогосподарського призначення колективної власності (землі під залуження) КСП «Путь Ілліча» відповідно до державного акту на право колективної власності на землю №16 від 26.07.1996р.;
- земельна ділянка площею 34,71га - землі сільськогосподарського призначення колективної власності, а саме не витребувані земельні частки (паї) КСП «Путь Ілліча» відповідно до вищевказаного державного акту.
Відповідно до ч.4 ст.122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Згідно із п. 4.13 Положення про ОСОБА_4 управління Держгеокадастру в Одеській області, затвердженого наказом Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру №26 від 03.03.2015р., ОСОБА_4 управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, на території Одеської області.
Як вбачається з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04.02.2015р. (т.1 а.с.64), власником земельної ділянки, яка входить до спірної, є ОСОБА_4 управління Держземагентства в Одеській області, правонаступником якого є ОСОБА_4 управління Держгеокадастру в Одеській області.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що прокурором вірно визначено в якості позивача по справі ОСОБА_4 управління Держгеокадастру в Одеській області та що земельна ділянка, площею 65,65га підлягає витребуванню у відповідача саме на користь Управління. Разом з цим, колегія суддів вважає помилковою позицію прокурора щодо нікчемності угоди від 14.01.2015р., оскільки окремої вказівки закону стосовно недійсності такої угоди не існує.
Доводи апеляційної скарги ПП «СФ «АГРО КСОД» колегія суддів відхиляє з огляду наступного.
Посилання скаржника на те, що прокурором не доведено, що спірні земельні ділянки знаходяться у використанні відповідача не заслуговують на увагу, оскільки листом Фараонівської сільської ради Саратського району Одеської області №163 від 16.09.2015р. сільрада повідомила про те, що ПП «СФ «АГРО КСОД» станом на 16.09.2015р. використовує земельну ділянку загальною площею 111,37га, що розташована на території сільської ради (за межами населеного пункту); на даний час проводиться сільськогосподарська обробка земельної ділянки під осінній посів (т.1, а.с.131). Крім того:
- у відзиві на позовну заяву (т.2, а.с.10) ПП «СФ «АГРО КСОД» зазначало про те, що ним здійснюється використання земельних ділянок орієнтовно площею 111,37га на території Фараонівської сільської ради Саратської області Одеської області без самовільного захвату, на підставі угоди від 14.01.2015р. та за цільовим призначенням;
- в засіданні суду першої інстанції 11.11.20145р. представник відповідача на запитання суду пояснив, що земельна ділянка засіяна пшеницею та ячменем, (протокол судового засідання по справі від 11.11.2015р. - т.2, а.с.76).
Твердження ПП «СФ «АГРО КСОД» стосовно того, що земельна ділянка площею 23,5561га (кадастровий номер 5124587200:01:001:0407) взагалі не знаходиться в користуванні ПП «СФ «АГРО КСОД», цю земельну ділянку використовує зовсім інша особа не є підставою для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, оскільки дана земельна ділянка не є предметом спору по даній справі та згідно відомостей, які зазначені у листі Відділу Держгеокадастру у Саратському районі Одеської області від 27.10.2015р. вищезазначена земельна ділянка використовується ФГ «Михайло» (т.2, а.с.46-47).
Не заслуговують на увагу також і доводи ПП «СФ «АГРО КСОД» стосовно необхідності визнання судом першої інстанції недійсною Угоди від 14.01.2015р. на майбутнє, оскільки предметом позову по даній справі є витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння з подальшим її звільненням, а не визнання вищезазначеної угоди недійсною.
ПП «СФ «АГРО КСОД» у своїй апеляційній скарзі послалось також на рішення Європейського суду з прав людини від 24.06.2003р. у справі «Стретч проти Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії».
Відповідно до ст.17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 р. № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У вищезазначеному рішенні Європейський суд з прав людини з прав людини дійшов висновку, що визнання недійсним договору, згідно з яким особа отримала майно від держави, та подальше позбавлення цього майна на підставі того, що державний орган порушив закон, є неприпустимим.
Дослідивши зміст рішення Європейського суду з прав людини від 24.06.2003р. у справі «Стретч проти Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії», колегія суддів дійшла висновку про неможливість його застосування як джерела права при розгляді справи за позовом прокурора Саратського району Одеської області, оскільки обставини справ істотно відрізняються, а тому висновки щодо справедливої рівноваги між інтересами суспільства і особи в кожній з цих справ не можуть бути тотожними, а висновок Європейського суду з прав людини про порушення прав заявника у відповідній справі не може бути безумовним прецедентом при розгляді справи за позовом прокурора про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння з подальшим її звільненням.
Інші доводи апеляційної скарги ПП «СФ «АГРО КСОД» не свідчать про неправильність висновків місцевого господарського суду та підставою для скасування рішення слугувати не спроможні
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення господарського суду Одеської області від 16.11.2015р. відповідає обставинам справи та нормам чинного законодавства, що є підставою для залишення рішення без змін.
Керуючись ст.ст.49,99,101-103,105 ГПК України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Одеської області від 16.11.2015р. по справі №916/2843/15 залишити без змін.
Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови підписаний 14.03.2016р.
Головуючий суддя Мишкіна М.А.
Суддя Будішевська Л.О.
Суддя Поліщук Л.В.