"10" березня 2016 р.Справа № 916/4337/15
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Колоколова С.І.
суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.
при секретарі судового засідання: Полінецькій В.С.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 24.09.2015)
від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність № 8 від 30.12.2015)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Енергопостачальної компанії “Одесаобленерго”
на рішення господарського суду Одеської області від “ 11” січня 2016 року, повний текст якого складено та підписано “ 21” січня 2016 року
по справі № 916/4337/15
за позовом Публічного акціонерного товариство “Електромонтаж”
до Публічного акціонерного товариства “Енергопостачальної компанії “Одесаобленерго”
про стягнення 29 210,33 грн.
26.10.2015 року Публічне акціонерне товариство “Електромонтаж” (далі по тексту - позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства “Енергопостачальної компанії “Одесаобленерго” про стягнення грошових коштів у сумі 29 210,33 грн., з яких 16 591,16 грн. - основний борг, 11 837,79 грн. - інфляційні витрати та 781,38 грн. - 3 % річних. Також позивач просив стягнути з відповідача судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив зобов'язання за Договором підряду № 03/10/08 від 10.08.2011 року, який був укладений між сторонами, а саме не розрахувався за виконані позивачем (підрядником) роботи у встановлений договором строк, у зв'язку з чим нараховані інфляційні витрати та 3 % річних.
Рішенням господарського суду Одеської області від 11.01.2016 року по справі №916/4337/15 (суддя Никифорчук М.І.) позов Публічного акціонерного товариства "ЕЛЕКТРОМОНТАЖ" - задоволений повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія «Одесаобленерго» на користь Публічного акціонерного товариства “Електромонтаж” грошові кошти в сумі 29210 (двадцять дев'ять тисяч двісті десять) грн. 33 коп. та судовий збір у сумі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн.
Такий висновок мотивований тим, що судом встановлено та підтверджено порушення відповідачем умов Договору на виконання робіт з реконструкції № 03/10/08 від 10.08.2011 року, а саме відповідач за отримані від позивача послуги не розрахувався, а тому за рішенням суду стягнуто з відповідача основний борг з урахуванням інфляційних нарахувань та 3 % річних.
Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, ПАТ “Одесаобленерго” звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати, в задоволенні позовних вимог ПАТ “Електромонтаж” - відмовити повністю. Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, у зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.
За твердженням апелянта, місцевим господарським судом було безпідставно відмовлено у клопотанні відповідача про припинення провадження по справі у зв'язку з зарахуванням зустрічних однорідних вимог у відповідності до ст.602 ЦК України, оскільки у ПАТ “Електромонтаж” також наявна грошова заборгованість перед ПАТ “Одесаобленерго” за рішеннями судів які набрали законної сили.
Таким чином скаржник зазначає, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку, відносно відмови у зарахуванні зустрічних однорідних позовних вимог, оскільки вимоги позивача, так і вимоги відповідача є грошовими, а заява про зарахування зустрічних однорідних вимог, яка була направлена позивачу мотивована зменшенням заборгованості одна перед одною стороною та мирним врегулюванням спору.
Позивач відзив на апеляційну скаргу до суду не надав та його представник в судових засіданнях просив залишити апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Енергопостачальної компанії “Одесаобленерго” без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим та відповідаючим матеріалам справи.
12.02.2016 року від представника відповідача через канцелярію суду надійшли додаткові документи по даній справі на підтвердження викладеної в апеляційній скарзі правової позиції.
Розглянувши та перевіривши матеріали справи і апеляційну скаргу додаткові документи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.
Відповідно до приписів ст.101 ГПК України, апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.
Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, 10 серпня 2011 року між ВАТ “ЕК “Одесаобленерго” (правонаступник ПАТ «Одесаобленерго») як Замовником та ЗАТ “Електромонтаж” (правонаступник ПАТ «Електромонтаж») як Підрядником було укладено Договір підряду на реконструкцію за № 03/10/08, відповідно до п.1.1 якого, підрядник зобов'язується своїми силами та засобами у встановлений строк та відповідно до проектно-кошторисної документації виконати роботи з реконструкції ПЛ-0,4 кВ від ТП 2812 (інв. № 10313764) (встановлення шаф), а Замовник прийняти, належним чином виконані роботи та оплатити їх. (а.с.13-17).
Відповідно до п.1.3 Договору, склад та обсяги робіт за цим Договором визначені проектно-кошторисною документацією, яка є невід'ємною частиною Договору.
Договірна ціна є остаточною, визначається згідно з ДБН Д. 1.1 .-1-2000 із змінами та доповненнями на основі твердого кошторису (Додаток №1 до цього Договору, що є його невід'ємною частиною), і складає 114 758,30 грн. (сто чотирнадцять тисяч сімсот п'ятдесят вісім гривень 30 копійок), у т.ч. ПДВ 20 % - 19 126,38 грн. (п.2.1 Договору).
Підрядник зобов'язується розпочати виконання Робіт протягом семи днів з дати підписання Договору, надання Замовником проектної документації в повному обсязі та перерахування авансу згідно з п.4.1 цього Договору (п.3.1).
Термін виконання робіт зазначений у п. 3.2. Договору - 01 вересня 2011 року.
Відповідно до п.4.1 договору, до початку робіт Замовник перераховує Підряднику аванс у розмірі 50 % від різниці між вартості робіт та матеріалів Замовника за визначеної п.2.1 Договору, що становить 11262,11 грн. (Одинадцять тисяч двісті шістдесят дві грн. 11 коп.), у т.ч. ПДВ 20% - 1 877,02 грн.
За змістом п. 4.2., своєчасне та належне виконання зобов'язань Підрядника за Договором на суму авансу, передбаченого п. 4.1 цього Договору, забезпечується неустойкою (штрафом). У разі порушення Підрядником зобов'язань щодо строків, виду, обсягів або якості Робіт за цим Договором, на виконання яких п.4.1 Договору встановлений авансовий платіж, Підрядник зобов'язаний сплатити Замовнику штраф в розмірі цього авансового платежу, передбаченого п.4.1. цього Договору.
Підставою для оплати виконаних робіт є відповідний Акт, належним чином виконаних робіт (форма КБ-2В) та довідка про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), які підписуються сторонами та засвідчуються печатками. Оплата по останньому акту виконаних робіт (форма КБ-2В, КБ-3) здійснюється після затвердження в установленому порядку Акта державної технічної комісії про приймання об'єкту робіт за Договором в експлуатацію.
Замовник зобов'язується оплатити вартість належним чином виконаних Робіт протягом 14 банківських днів з моменту підписання Сторонами відповідних актів і довідок, передбачених п.4.4 Договору. У разі наявності недоліків в Роботі вищевказаний термін сплати починається з моменту виправлення Підрядником за свій рахунок недоліків та підписання Сторонами відповідних актів і довідок без зауважень (п.4.5).
Пунктом 5.6. Договору визначено, що роботи, які є предметом даного договору, виконуються з матеріалів Замовника, які передаються Підряднику без переходу права власності.
Відповідно до п.11.1 Договору, він набуває чинності з моменту його укладання і діє до повного виконання робіт згідно з Договором. Закінчення строку Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору.
На виконання умов договору, сторонами складено та підписано 07.03.2014 року без зауважень акт приймання виконаних будівельних робіт за 2014 рік відповідно до умов Договору № 03/10/08 від 10.08.2011 року, та довідка про вартість виконаних будівельних робіт, з якої вбачається, що сторонами погоджена вартість будівельних робіт підрядника з урахуванням ПДВ у сумі 16 591,16 грн. (а.с.18-23).
Таким чином, у зв'язку з порушенням замовником п.4.5 умов Договору, в частині нездійснення розрахунку за отримані без зауважень послуги, і стало підставою для звернення Публічного акціонерного товариство “Електромонтаж” до суду з відповідним позовом.
Судова колегія апеляційної інстанції частково не погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариство “Електромонтаж” та вважає, що апеляційна скарга та позовна заява підлягають частковому задоволенню, а оскаржуване рішення частковому скасуванню та провадження по справі в частині стягнення основного боргу - припиненню виходячи з наступного.
Положення ст.ст.173, 193, 198, 199 Господарського кодексу України визначають, що господарськими зобов'язаннями, включаючи виконання грошових зобов'язань, визначаються зобов'язання, що виникають між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, які можуть виникати безпосередньо із закону, іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність договору. При цьому, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, у встановлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, статуту, Цивільного кодексу України. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами, договорами, статутними та уставними документами. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання в разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.
Відповідно до ст.ст. 509. 510. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язанням з правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Загальними умовами зобов'язання є те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, статуту товариства, Закону України „Про господарські товариства”, інших законодавчих актів.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (статті 525, 625 Цивільного кодексу України).
Отже, як встановлено під час розгляду даної справи, у відповідності із цими нормами чинного законодавства, між сторонами - склались правовідносини щодо виконання робіт, про що 10.08.2011 було укладено відповідний договір підряду № 03/10/08, який є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання його сторонами.
Відповідно до ст.887 Цивільного кодексу України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ч.1 ст.854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджено в ході апеляційного провадження, на виконання умов Договору № 03/10/08 від 10.08.2011 року, ПАТ “Електромонтаж” були виконані роботи, що підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт від 07.03.2014 року до Договору.
Проте відповідач за виконані роботи виконавця та в порушення умов зазначеного Договору, свої зобов'язання належним чином не виконав, а саме не розрахувалося у сумі 16 591,16 грн., яка також 07.03.2014 року узгоджена сторонами та підтверджується Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт, тим самим залишивши і наданий час не погашеною заборгованість.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлена обов'язковість договору для виконання сторонами.
В силу статей 611 Цивільного кодексу України та 230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сума 3% річних від простроченої суми боргу складає 781,38 грн. (період з 29 березня 2014 року по 22 жовтня 2015 рік), а витрати від інфляційних процесів - 11 837,79 грн. (період березень 2015 року-жовтень 2015 рік).
Зважаючи на те, що відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язання, згідно Договору підряду від 10.08.2011, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача суму основного боргу з урахуванням - 3% річних. та збитків від інфляції.
Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, відповідачем судове рішення у даній справі оскаржується лише в частині відмови зарахування зустрічних однорідних вимог. Разом з тим, судовою колегією переглядається рішення суду першої інстанції в цілому, оскільки у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України господарський суд апеляційної інстанції не зв'язаний доводами апеляційної скарги.
В обґрунтування відмови в зарахуванні зустрічних однорідних вимог, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем не були надані докази, зарахування суми боргу по даній справі як однорідних вимог та заява позивачем отримана та розглянута не була.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
У відповідності до положень ст. 601 Цивільного кодексу України, 11 грудня 2015 року ПАТ “Одесаобленерго” було направлено ПАТ “Електромонтаж” засобом поштового зв'язку цінним листом з описом вкладення заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог № 21/349 (а.с.74). Зі змісту зазначеної заяви вбачається та відповідач зазначає, що між сторонами існували грошові зобов'язання, а тому на підставі статті 601 Цивільного кодексу України підлягають зарахуванню зустрічні однорідні вимоги:
- зобов'язання ПАТ «Електромонтаж» перед ПАТ «Одесаобленерго» за рішенням господарського суду міста Києва від 02.04.2012 по справі №5011-19/48-2012 у сумі 100 236,33 грн.;
- зобов'язання ПАТ «Електромонтаж» перед ПАТ «Одесаобленерго» за рішенням господарського суду міста Києва від 11.04.2012 по справі №5011-58/112-2012 у сумі 272 530,71 грн.;
- зобов'язання ПАТ «Електромонтаж» перед ПАТ «Одесаобленерго» за рішенням господарського суду міста Києва від 09.10.2013 по справі №910/15410/13 у сумі 392 154,74 грн.
На виконання зазначених рішень господарським судом видані відповідні накази на примусові виконання та державним виконавцем відкриті виконавчі провадження.
Таким чином, загальна сума заборгованості ПАТ «Електромонтаж» перед ПАТ «Одесаобленерго» за рішеннями судів, які набрали законної сили складає 764 921,78 грн., а основна заборгованість ПАТ «Одесаобленерго» перед ПАТ «Електромонтаж» по даній справі складає 16 591,16 грн.
Згідно з ч. 3 ст. 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування.
З аналізу вказаних норм, вбачається, що зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому).
Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема грошей); строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Заява однієї сторони про зарахування зустрічної однорідної вимоги є одностороннім правочином, який має наслідком припинення зобов'язань, і якщо інша сторона не погоджується з проведенням такого зарахування, вона вправі на підставі ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України звернутись за захистом своїх охоронюваних законом прав до суду. Водночас, згоди іншої сторони у зобов'язанні із зарахуванням вимог не вимагається.
Здійснення зарахування можливе без згоди другої сторони, за заявою лише однієї сторони. Отже, достатньо волевиявлення однієї сторони. Зарахування, проведене за заявою однієї сторони, діє з того моменту, коли у наявності всі умови для зарахування.
Окрім того, чинне законодавство не містить заборон щодо зарахування зустрічних однорідних вимог на стадії виконання судового рішення. Для вчинення цього правочину потрібна лише наявність умов, встановлених ст.601 ЦК України.
Посилання позивача на те, що за правовою природою вимоги не є однорідними та відрізняються структурою ціни договору є безпідставними, оскільки зараховуються вимоги про передачу речей одного роду, а саме грошей
Таким чином, колегія суддів вважає, що в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 16 591,16 грн. провадження у справі на підставі п.1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України підлягає припиненню, оскільки ці зобов'язання є однорідними до зобов'язань позивача перед відповідачем у сумі 764 921,78 грн. за рішеннями господарського суду міста Києва, які набрали законної сили, а тому відповідачем правомірно була надіслана заява про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
Також колегія суддів не приймає послання позивача відносно необхідності додаткового підтвердження здійснення зарахування зустрічних вимог, оскільки умовами ст.601 ЦК України передбачено, що направлення заяви про зарахування з наявністю належних доказів на підтвердження вимог є достатнім для того, щоб вважати зарахування здійсненим.
Стаття 602 ЦК України, якою передбачені випадки недопустимості зарахування зустрічних вимог, також не містить обмежень щодо такого зарахування на стадії виконання судових рішень.
Враховуючи той факт, що відповідач, як замовник за укладеним між сторонами у справі договором, порушив строки оплати за отримані послуги, передбачені умовами даного договору, а статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено стягнення інфляційних втрат та 3 % річних, місцевий господарський суд, з яким погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, правомірно задовольнив позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми інфляційних та річних.
Разом з тим, враховуючи той факт, що стягнення суми інфляційних та 3 % річних, що за своєю природою є відповідальністю за порушення виконання зобов'язань, то колегія суддів погоджується вважає про відсутність підстав для припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог у відповідності до норм статі 203 Господарського кодексу України, оскільки вимоги про сплату інфляційних та річних, нарахованих за частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України не є однорідними за своєю правовою природою, а тому ці вимоги не можуть бути зараховані як зустрічні, в розумінні статті 601 Цивільного кодексу України.
За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Одеської області від 11.01.2016 року по справі № 916/4337/15 частково не відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, а тому підлягає частковому скасування, а апеляційна скарга частковому задоволенню.
Керуючись статтями 99, 101-105., пунктом.1-1 ст.80 Господарського
процесуального кодексу України, колегія суддів, -
1.Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Енергопостачальної компанії “Одесаобленерго” задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Одеської області від „11” січня 2016 року по справі № 916/4337/15 скасувати частково, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:
«Позов Публічного акціонерного товариство “Електромонтаж” задовольнити частково. Провадження по справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 16 591,16 грн. - припинити
Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Енергопостачальної компанії “Одесаобленерго” (65031, м. Одеса, вул. М.Боровського, 28 Б, код ЄДРПОУ 00131713) на користь Публічного акціонерного товариство “Електромонтаж” (01033, м. Київ, вул. Паньківська, 10-Б, код ЄДРПОУ 01417446) 523,74 судового збору за розгляд позовної заяви.
Рішення в частині стягнення 11 837,79 грн. - інфляційних витрат та 781,38 грн. - 3 % річних - залишити без змін ».
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариство “Електромонтаж” (01033, м. Київ, вул. Паньківська, 10-Б, код ЄДРПОУ 01417446) на користь Публічного акціонерного товариства “Енергопостачальної компанії “Одесаобленерго” (65031, м. Одеса, вул. М.Боровського, 28 Б, код ЄДРПОУ 00131713) 576,11 судового збору за розгляд апеляційної скарги.
4. Видачу наказів за постановою із зазначенням повних реквізитів сторін доручити господарському суду Одеської області.
Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постанови законної сили.
Повний текст постанови
складено „14” березня 2016 року
Головуючий суддя С.І. Колоколов
Суддя Г.П. Разюк
Суддя М.С. Петров