04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"10" березня 2016 р. Справа№ 910/897/15-г
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Михальської Ю.Б.
Тищенко А.І.
За участю представників:
Від прокурора: Кісловська Ю.С.
Від позивача : Козак А.Л. -представник;
Від відповідача: Ольшанська Ю.В.-представник;
Від третьої особи: Вільгельм А.Д.-представник.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Монарх"
на рішення Господарського суду міста Києва від 17.11.2015
у справі № 910/897/15-г (суддя Головатюк Л.Д.)
за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави
в особі Київської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Монарх"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна архітектурно-будівельна інспекція України
про розірвання договору та повернення земельної ділянки
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.11.2015 позовні вимоги заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю „Монарх" задоволено повністю.
Рішенням було вирішено розірвати договір оренди земельної ділянки площею 1,8757 га, вартістю 8 632 903,82 грн., кадастровий номер 8000000 000:72:005:0021, на вул. Уманська, 8-12 у Солом'янському районі м. Києва, укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Монарх", зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 11.04.2005 за №72-6-00265.
Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю „Монарх" повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 1,8757 га, вартістю 8 632 903,82 грн., кадастровий номер 8000000 000:72:005:0021, яка розташована на вул. Уманська, 8-12 у Солом'янському районі м. Києва, у стані, придатному для її подальшого використання.
Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Монарх" в дохід державного бюджету України судовий збір в сумі 2436 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач Товариства з обмеженою відповідальністю „Монарх" звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасувати та припинити провадження у справі.
Одночасно відповідачем подано клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, у зв'язку з несвоєчасним отриманням оскаржуваного рішення.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Монарх" у справі №910/897/15-г передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючого судді Отрюха Б.В, суддів Михальської Ю.Б. та Тищенко А.І.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2016 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Монарх" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 04.02.2016.
03.02.2016 через відділ документального забезпечення суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, яке колегією суддів було оглянуто та долучено до матеріалів справи.
В судове засідання, призначене на 04.02.2016, повноважні представники відповідача та третьої особи не з'явилися.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2016 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Монарх" відкладено на 25.02.2016.
22.02.2016 через відділ документального забезпечення суду від прокуратури надійшли пояснення, які колегією суддів були оглянуті та долучені до матеріалів справи.
25.02.2016 через відділ документального забезпечення суду від представника третьої особи надійшли письмові пояснення, які колегією суддів були оглянуті та долучені до матеріалів справи.
25.02.2016 в судовому засіданні оголошувалася перерва до 10.03.2016.
В судовому засіданні 10.03.2016 учасники судового процесу надали свої пояснення по суті спору.
Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, апеляційний господарський суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 2 рішення Київської міської ради від 29.04.2004 № 238-2/1448-1 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею" товариству з обмеженою відповідальністю "Монарх" (далі - ТОВ "Монарх") передано в довгострокову оренду строком на 25 років земельну ділянку площею 2,09 га для будівництва, експлуатації та обслуговування навчально-виховного закладу на вул. Уманській, 8-12 у Солом'янському районі м. Києва.
На виконання вказаного рішення між Київською міською радою та ТОВ "Монарх" 08.04.2005 укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого товариству надано земельну ділянку площею 1,8757 га (кадастровий номер 8000000000:72:005:0021) за адресою та з цільовим призначенням, вказаними у рішенні.
Договір оренди земельної ділянки зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради(Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 11.04.2005 за №72-6-00265 у книзі записів державної реєстрації договорів.
Передача земельної ділянки здійснена шляхом підписання між сторонами 11.04.2005 акту приймання-передачі земельної ділянки, ТОВ "Монарх" сплачує орендну плату за її використання.
Відповідно до витягу з технічної документації Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації нормативна грошова оцінка земельної ділянки на час укладення договору становила 4 213 222 грн., з урахуванням коефіцієнтів індексації у 2014 році - 8 632 903,82 грн.
Згідно з п. 2.1 спірного договору оренди земельну ділянку на вул. Уманській, 8-12 у Солом'янському районі м. Києва передано ТОВ "Монарх" для будівництва, експлуатації та обслуговування навчально-виховного закладу.
Товариство зобов'язане завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, але не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації Договору ( п.8.4 даного договору).
За умовами договору, ТОВ "Монарх" повинно було завершити будівництво навчально-виховного закладу до 11.04.2008.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Монарх" не вжито всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зазначеного обов'язку щодо використання земельної ділянки під будівництво навчально-виховного закладу та завершення забудови у встановлений строк.
Відносини, пов'язані з орендою землі відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі" регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, зазначеним Законом України, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України є договори та інші правочини. Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим до виконання.
Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно з статтею 94 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до ст. 13 "Про оренду землі" договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
При цьому, ст. 15 указаного Закону передбачено істотні умови договору оренди земельної ділянки, зокрема, строк дії договору, умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду, умови її повернення, відповідальність сторін, тощо.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначено, що невикористанням земельної ділянки, переданої під забудову, є порушення особою встановлених при передачі у власність або у користування земельної ділянки граничних термінів її забудови.
Згідно з п. 2.22 Постанови Пленуму Вищого господарського суд України від 17.05.2011 № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" передбачено, що якщо підставою розірвання договору оренди землі визначається невиконання або несвоєчасне виконання орендарем передбаченого договором обов'язку щодо здачі об'єкта будівництва в експлуатацію у встановлений граничний строк, то господарським судам слід виходити з положень Законів України "Про основи містобудування" та "Про регулювання містобудівної діяльності" і відповідних обставин, які впливають або могли б вплинути на порушення строків будівництва та введення в експлуатацію об'єкта.
Статтями 1, 4 Закону України "Про архітектурну діяльність" передбачено, що створення об'єкту архітектури (будинків і споруд, об'єктів благоустрою, території ) передбачає проведення цілого комплексу робіт, як-то підготовку містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки у випадках і порядку, передбачених законодавством, здійснення в необхідних випадках передпроектних робіт, пошук архітектурного рішення, розроблення, погодження у визначених законом випадках і затвердження проекту, виконання робочої документації для будівництва, будівництво.
Порядок проектування та у наступному будівництва закріплені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" та чинним до 17.02.2011 Законом України "Про планування і забудову територій".
Згідно з вимогами Закону України "Про планування і забудову територій" (діяв до 17.02.2011) послідовні та пов'язані між собою етапи забудови передбачають, що:
1) юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві користування, отримують вихідні дані на проектування (ст.27 цього Закону України);
2) згідно з вихідними даними на проектування розробляється проектна документація на будівництво об'єктів містобудування, яка має затверджуватися замовником ( ст.28 цього Закону України);
3) дозвіл на виконання будівельних робіт надається на підставі, зокрема, проектної документації ( ст.29 цього Закону України).
Тому, вразі не виконання замовником (забудовником) будь-якого з перелічених етапів не дає можливості перейти до виконання наступного етапу.
Крім того, ч.5 ст.26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (діє з 17.02.2011) проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;
3) затвердження проектної документації;
4) виконання підготовчих та будівельних робіт;
5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;
6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Відповідно до п.п.2.2 ДБН А.2.2-3-2004 (чинні до 01.07.2012) до складу вихідних даних, на підставі яких здійснюється проектування об'єктів, належать: архітектурно-планувальне завдання (АПЗ); технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта (ТУ); завдання на проектування згідно з додатком „Д"; інші вихідні дані згідно з додатком Г.
Згідно з п.п. 4.5 ДБН 2.2-3-2012, прийнятим на заміну п.п.2.2 ДБН А.2.2-3-2004, передбачено, що до складу вихідних даних належать: містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки, завдання на проектування (додаток Б), інші вихідні дані (додаток А).
Таким чином виходячи з наведених норм законодавства однією з основних складових будівництва є обов'язкова наявність складеної та затвердженої замовником проектної документації, а для виконання будівельних робіт - дозволу на виконання будівельних робіт (до 17.02.2011), декларацій про початок виконання підготовчих, будівельних робіт.
Проте, відповідно до інформації Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19.11.2014 №11188/0/12/27-14 проектна документація з будівництва навчально-виховного закладу по вул. Уманській, 8- 12 у Солом'янському районі м. Києва на розгляд та погодження на архітектурно-містобудівній раді замовником не надавалась. Товариство також не зверталось із заявою щодо отримання містобудівних умов та обмежень для будівництва навчально-виховного закладу.
Департамент державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві у листі від 02.06.2015 №10/26-25/0206/09 зазначив наступне:
Станом на 29.05.2015 Департамент не видавав дозволу та не реєстрував інших документів дозвільного характеру, які б давали право на виконання підготовчих або будівельних робіт та не приймав об'єкт до експлуатації за адресою: вул. Уманська, 8-12 у Солом'янському районі м. Києва.
Як вбачається з матеріалів справи 19.05.2015 було встановлено, що за вказаною вище адресою розташована АЗС "Талісман", автостоянка та пункт прийому склотари та на час виїзду будівельні роботи не виконувались, будівельники та уповноважені особи ТОВ "МОНАРХ" відсутні.
Частиною 11 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" плановий чи позаплановий захід державного нагляду (контролю) повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання.
Департамент своїм листом від 21.05.2015 № 10/26-13/2105/02/5-Сл запросив уповноважених осіб - ТОВ "МОНАРХ" з'явитись 28.05.2015 з необхідними документами. У зазначений час уповноважені особи - ТОВ "МОНАРХ" до Департаменту не з'явились, від перевірки ухиляються.
Також, під час перевірки були направлені листи від 21.052015 № 10/26-11/2105/02/5-Сл до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) щодо наявності у ТОВ "МОНАРХ" документів на земельну ділянку, лист від 21.05.2015 № 10/26-12/2105/05/5-Сл до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) щодо отримання ТОВ "МОНАРХ" містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.
Про відсутність наміру ТОВ "Монарх" належним чином виконати свій обов'язок щодо забудови вказаної земельної ділянки свідчить також той факт, що архітектурно-планувальне завдання за №07-0066 на проектування будівництва навчально-виховного закладу товариство отримало лише 05.03.2007 терміном дії 2 роки та не вчиняло інших дій щодо розроблення проекту будівництва, отримання документів, які надають право на виконання підготовчих або будівельних робіт у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та ст. 29 Закону України "Про планування і забудову територій".
Видані товариству висновки Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 12.09.2003 за №19-2055, Головного державного санітарного лікаря від 19.09.2003 за №6895, Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації від 02.10.2003 №6715/01, Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві від 18.12.2003 за №08-8-20/9324 та від 17.12.2003 за №10-10-12/9234, Головного управління охорони культурної спадщини та реставраційно-відновлюваних робіт від 12.09.2003 за №5328 не є погодженням проекту будівництва навчально-виховного закладу та надавались в ході розроблення саме проекту відведення земельної ділянки по вул. Уманській, 8-12 відповідно до вимог ст. 123 Земельного кодексу України.
Відсутність факту виконання ТОВ "Монарх" будівельних робіт на зазначеній земельній ділянці також підтверджено актом перевірки від 30.12.2010 Державної екологічної інспекції в місті Києві.
Право користування земельною ділянкою для забудови припиняється у разі невикористання земельної ділянки для забудови протягом трьох років підряд (п.п. 4 ч.1 ст. 416 ЦК України).
Внаслідок зазначених порушень Київська міська рада позбавляється можливості регулювання відносин у сфері розвитку мережі закладів освіти міста. Укладаючи зазначений договір земельної ділянки Київська міська рада розраховувала отримати результат у вигляді будівництва та подальшого використання навчально-виховного закладу.
Згідно з ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однією із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Частиною 1 ст.32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Норми вказаного Закону кореспондуються з п.2.20 постанови Пленуму Вищого господарського суд України від 17.05.2011 №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин".
Пунктом11.5 спірного договору оренди земельної ділянки передбачено дострокове його розірвання у разі невиконання або неналежного виконання відповідачем обов'язків, визначених п.8.4 Договору.
Таким чином, невиконання ТОВ "Монарх" обов'язку щодо забудови земельної ділянки на вул. Уманській, 8-12 у Солом'янському районі м. Києва свідчить про істотне порушення умов договору оренди від 08.04.2005, у зв'язку з чим цей договір підлягає розірванню у судовому порядку, а земельна ділянка - поверненню Київській міській раді.
Аналогічна правова позиція щодо суттєвого порушення умов договору оренди земельної ділянки у зв'язку з нездійсненням її забудови у встановлені в договорі оренди земельної ділянки строки, і як наслідок розірвання договору оренди земельної ділянки викладена у постанові Вищого господарського суду України від 13.03.2012 у справі №5023/6629/11, рішеннях у даній справі попередніх судових інстанцій.
Справа щодо розірвання зазначеного договору оренди земельної ділянки розглядалась господарським судом міста Києва та судами апеляційної та касаційної інстанції саме з підстав нецільового використання земельної ділянки.
Предметом даного позову є вимога щодо розірвання договору оренди земельної у зв'язку з невиконанням ТОВ "Монарх" на протязі більш як дев'яти років обов'язку, передбаченого п.8.4 указаного договору, щодо завершення забудови земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, але не пізніше, ніж через три роки з моменту державної реєстрації договору.
Статтею 34 Закону України "Про оренду землі" та п.11.8 спірного договору передбачено обов'язок орендаря у разі припинення або розірвання договору оренди земельної ділянки повернути її орендодавцю, на умовах визначених договором.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 651 ЦК України).
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Частиною 3 та 4 статті 31 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Частиною 3 статтею 291 Господарського суду України встановлено, що договір оренди може бути розірвано на вимогу однієї із сторін достроково з підстав передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку встановленому статті 188 Господарського кодексу України.
Пунктом 11.4 спірного договору оренди земельної ділянки передбачено дострокове розірвання договору у випадках використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Таким чином, не вжиття ТОВ "Монарх" всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання обов'язку щодо використання земельної ділянки під будівництво навчально-виховного закладу та завершення забудови у встановлений строк є порушенням його істотних умов, у зв'язку з чим цей договір підлягає розірванню в судовому порядку, а земельна ділянка - поверненню орендодавцеві.
Положення ст. 34 Закону України "Про оренду землі" передбачають, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.
Обов'язком орендаря, згідно п. 8.4 спірного договору оренди, є повернення земельної ділянки орендодавцю у стані, придатному для її подальшого використання.
Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення обставин повідомлених позивачем не надав, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги в частині розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов'язання відповідача повернути Київській міській раді, обумовлену договором, земельну ділянку підлягають задоволенню повністю з урахуванням вище викладеного.
Інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.
Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що рішення у даній справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та відповідністю висновків, викладених в рішенні, дійсним обставинам справи, тому рішення є законним та обґрунтованим. Підстав для скасування або зміни вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не знаходить.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Монарх" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 17.11.2015 у справі № 910/897/15-г залишити без змін.
Матеріали справи № 910/897/15-г повернути Господарському суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Б.В. Отрюх
Судді Ю.Б. Михальська
А.І. Тищенко