04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"12" березня 2016 р. Справа №910/7277/15-г
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорногуза М.Г.
суддів: Коротун О.М.
Рудченка С.Г.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства КП «Укренергомонтаж»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10 лютого 2016 року
у справі № 910/7277/15-г (суддя Босий В.П.)
за позовом Приватного акціонерного товариства КП «Укренергомонтаж»
до Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укрнерего»
про внесення змін до договору,-
25 грудня 2015 року Приватне акціонерне товариство КП «Укренергомонтаж» звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 08 червня 2015 року у справі №910/7277/15-г (т. ІІІ, а.с.4-6).
10 лютого 2016 року ухвалою Господарського суду міста Києва заяву ПрАТ КП «Укренергомонтаж» про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 08 червня 2015 року у справі №910/7277/15-г за нововиявленими обставинами залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 08 червня 2015 року у справі №910/7277/15-г - залишено без змін (т. ІІІ, а.с.44-48).
01 березня 2016 року ПрАТ КП «Укренергомонтаж» звернулось з апеляційною скаргою №б/н від 29 лютого 2016 року на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10 лютого 2016 року у справі № 910/7277/15-г, про що свідчить відмітка Господарського суду міста Києва на титульній сторінці апеляційної скарги.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 березня 2016 року для розгляду апеляційної скарги ПрАТ КП «Укренергомонтаж» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10 лютого 2016 року визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Чорногуз М.Г., суддів Рудченка С.Г., Коротун О.М.
Одночасно апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 10 лютого 2016 року у справі №910/7277/15-г, в якому зазначає, що копія ухвали від 10 лютого 2016 року була отримана представником заявника 16 лютого 2016 року та те, що для вчасної подачі апеляційної скарги не мав можливості вчасно сплатити судовий збір, у зв'язку з тим, що є затверджені процедури сплати судового збору.
Розглянувши матеріали апеляційної скарги ПрАТ КП «Укренергомонтаж», та додані до неї документи, судовою колегією встановлено наступне.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 10 лютого 2016 року у справі №910/7277/15-г було проголошено за участі представника ПрАТ КП «Укренергомонтаж», про що свідчить протокол судового засідання від 10 лютого 2016 року (т. ІІІ, а.с.43).
16 лютого 2016 року представник скаржника отримав ухвалу Господарського суду міста Києва від 10 лютого 2016 року у справі №910/7277/15-г, про що свідчить відповідна відмітка представника ПрАТ КП «Укренергомонтаж» на звороті останнього аркушу оскаржуваної ухвали (т. ІІІ, а.с.48).
Згідно з ч. 1 ст. 93 ГПК України: "Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу."
01 березня 2016 року ПрАТ КП «Укренергомонтаж» звернулось з апеляційною скаргою №б/н від 29 лютого 2016 року на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10 лютого 2016 року у справі № 910/7277/15-г, про що свідчить відмітка Господарського суду міста Києва на титульній сторінці апеляційної скарги, інші відмітки (поштовий конверт, кур'єрська накладна, тощо) про дату звернення з апеляційною скаргою відсутні, тобто через 20 днів з дня винесення оскаржуваної ухвали.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду виходить з того, що клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
Наведена норма пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V Господарського процесуального кодексу України.
Пунктом 2.20 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 визначено що «Чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України».
Проте скаржник як поважну підставу що спричинила пропуск строку зазначено те, що він не мав можливості вчасно сплатити судовий збір в зв'язку з тим що є затверджена процедура сплати судового збору, жодних інших підстав скаржником не зазначено, доказів що свідчать про поважність підстав пропуску строку не додано.
Згідно з вимогами статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.
Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.
За змістом ст. 53 ГПК України поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Скаржником не надано доказів того, що він не мав можливості вчасно здійснити відповідні процесуальні дії, оскільки можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, а тому підстав для відновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку не вбачається.
З огляду на викладене, судова колегія, у даному випадку не вбачає підстав для поновлення строку та відмовляє ПрАТ КП «Укренергомонтаж» у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 10 лютого 2016 року у справі №910/7277/15-г.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
За таких обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про повернення апеляційної скарги ПрАТ КП «Укренергомонтаж» на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України, у зв'язку з пропуском строку встановленого для подання апеляційної скарги та відмовою у задоволенні клопотання про поновлення строку.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 53, 86, 93, п. 4, ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-
1. У задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства КП «Укренергомонтаж» про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 10 лютого 2016 року у справі №910/7277/15-г - відмовити.
2. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства КП «Укренергомонтаж» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 10 лютого 2016 року у справі №910/7277/15-г разом з доданими до неї документами -повернути без розгляду.
3. Копію ухвали Київського апеляційного господарського суду надіслати учасникам провадження.
4. Справу № 910/7277/15-г повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя М.Г. Чорногуз
Судді О.М. Коротун
С.Г. Рудченко