18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
"14" березня 2016 р. Справа № 925/2081/15
Господарський суд Черкаської області в складі
головуючого - судді Єфіменка В.В.,
з секретарем судового засідання Макарченко Н.П.,
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2 - за довіреністю,
від відповідача - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 - за довіреністю,
від ІІІ особи (Управління екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації) - не з'явився,
від ІІІ особи (Черкаської міської ради) - не з'явився,
від ІІІ особи (Державної екологічної інспекції у Черкаській області) - ОСОБА_7, ОСОБА_8,
від ІІІ особи (Управління ДСНС України в Черкаській області) - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області в м. Черкаси справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "АЗОТ", м.Черкаси
до Комунального підприємства "Черкасиводоканал" Черкаської міської ради, м.Черкаси,
ІІІ особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
- Управління ДСНС України в Черкаській області;
- Управління екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації ;
- Державна екологічна інспекція у Черкаській області,
ІІІ особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Черкаська міська рада,
про визнання укладеним договору про надання послуг з централізованого водовідведення (в частині стічних вод), -
Позивач заявив позов, в якому просить суд визнати укладеним із 01.01.2016 договір про надання послуг з централізованого водовідведення (в частині стічних вод) № 377-221 від 26.11.2015 між Публічним акціонерним товариством (далі - ПАТ) "АЗОТ" та Комунальним підприємством (далі - КП) "Черкасиводоканал" Черкаської міської ради (далі - КП «Черкасиводоканал»), з тих мотивів, що позивач не може погодитись із запропонованою відповідачем редакцією пунктів договору, викладених в протоколі розбіжностей щодо гранично допустимих величин забруднюючих речовин у стічних водах, які КП “Черкасиводоканал” подає на очисні споруди, обліковувані на балансі ПАТ “Азот”:
« 1.П. 6.1.4 Договору збільшити концентрації наступних речових в стічних водах, які будуть надаватися Позивачу для очищення, а саме:
П.1 Азот амонійний - з 35 мг/дм3 (запропонований Позивачем в Договорі) до 50 мг/дм3
Азот сольовий - з 45 мг/дм3 (запропонований Позивачем в Договорі) до 64,35 мг/дм3;
П.12 Хімічного споживання кисню (ХСК) - з 398 мг/дм3 (запропонований Позивачем в Договорі) до 550 мг/дм3;
П.18 Сірководень + сульфіди - з 1,5 мг/дм3 (запропонований Позивачем в Договорі) до 3,5 мг/дм3;
П.19 Феноли - з 0,013 мг/дм3 (запропонований Позивачем в Договорі) до 0,1 мг/дм3;
2.П. 6.1.17 Договору наступного змісту: “вжити і заходів в максимально короткі строки щодо усунення порушень якості стічних вод, що направляються на очищення” -- виключити з тексту.
3. П.9.3 Договору наступного змісту: “у разі виникнення спірних питань щодо якості міських стічних вод Замовник на вимогу Постачальника повинен направити свого представника для відбору контрольних проб на ГНС № 1 та ГНС № 2. В результаті відбору контрольних проб оформляється Акт відбору проб стічних вод в двох примірниках за підписом уповноважених представників Замовника і Постачальника (Додаток №6). Аналізи
проб виконуються лабораторією цеху очищення промислових та стічних вод (ОПСВ) Постачальника у присутності представників Замовника, після чого оформлюються і підписуються Сторонами Результати аналітичного контролю стічних вод з ГНС № 1 та ГНС № 2 КП “Черкасиводоканалу” в двох примірниках (Додаток №7)” викласти у наступній редакції: “аналізи проб виконуються лабораторією цеху очищення промислових стічних
вод (ОПСВ) Постачальника у присутності представників Замовника, або аналізи проб виконуються хіміко-аналітичною лабораторією стічної води Замовника в присутності представників Постачальника, після чого оформляються і підписуються Сторонами Результати аналітичного контролю стічних вод з ГКНС № 1 та ГКНС № 2 КП “Черкасиводоканал” в двох примірниках (Додаток № 7)».
Позивач, не погоджується із запропонованою відповідачем редакцією пунктів договору, викладених в протоколі розбіжностей з тих підстав, що очисні споруди позивача можуть ефективно працювати лише в межах своїх технологічних можливостей, обумовлених постійним Технологічним регламентом № 40/03-080 цеху очистки промислових стічних вод ПАТ “АЗОТ” (далі - Регламент; Технологічний регламент).
Згідно регламенту, п.3 характеристика вхідної сировини, матеріалів та напівпродуктів таблиця № 2:
І. стічні води, що перекачуються головною насосною станцією № 1 ( ГНС №1), яка подає стічні води Південно-Західного району міста та його підприємств - міські стічні води на очисні споруди ПАТ “АЗОТ”, повинні мати наступні показники:
1. масова концентрація амоній-іонів (азот сольовий) не більше ніж 25 мг/дм3;
2. масова концентрація ХСК (хімічне споживання кисню) не більше ніж 275 мг/дм3;
3. масова концентрація сірководню + сульфідів не більше ніж 1 мг/дм3;
4. масова концентрація фенолів не більше ніж 0,013 мг/дм3;
II. стічні води, що перекачуються головною насосною станцією № 2 ( ГНС №2), яка подає стічні води східної частини міста та його підприємств - міські стічні води на очисні споруди ПАТ “АЗОТ”, повинні мати наступні показники:
1. масова концентрація амоній-іонів (азот сольовий) не більше ніж 25 мг/дмЗ;
2. масова концентрація ХСК (хімічне споживання кисню) не більше ніж 349 мг/дмЗ;
3. масова концентрація сірководню + сульфідів не більше ніж 1 мг/дмЗ;
4. масова концентрація фенолів не більше ніж 0,013 мг/дмЗ;
Масова концентрація азоту амонійного визначається згідно Методики виконання вимірювань масової концентрації амоній-іонів фотоколориметричним методом з реактивом Неслера зміна № 1 МВВ081 /12-0106-03 діє з 22.06.2010, затверджена заступником директора з наукової роботи Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем Міністерства охорони навколишнього природного середовища України 11.05.2010 року, складає по ГНС №1,2 = 25 х 14/18 = 19,4 мг/дмЗ.
Зазначені показники значно нижчі, запропонованих відповідачем в протоколі розбіжностей.
Пунктами 15, 16,17, 18 та 19 Правил охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1999 р. N465, передбачено наступне:
15. Скидання зворотних вод у водні об'єкти допускається тільки за умови одержання в установленому порядку дозволу на спеціальне водокористування.
16. Необхідний ступінь очищення зворотних вод що скидаються у водні об'єкти, зазначається нормативами гранично допустимого скидання (ГДС) забруднюючих речовин.
17. Граничний обсяг скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти встановлюється у дозволі на спеціальне водокористування.
18. Нормативи ГДС забруднюючих речовин встановлюються з метою поетапного поліпшення якості води і дотримання санітарно-гігієнічних нормативів у місцях розташування водозаборів.
09.02.2015 Департаментом екології та природних ресурсів Черкаської обласної державної адміністрації ПАТ “АЗОТ” видано дозвіл на спеціальне водокористування у якому встановлений граничний обсяг скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, а саме: азот амонійний - 6,23 мг/л, амоній сольовий - 8,01 мг/л, ХСК - 80,0 мг/л, сірководень і сульфіти - 0,04 мг/л, феноли сумарні - 0,001 мг/л (том 3; а.с.30-32).
Позивач вважає, що для дотримання Позивачем зазначеного вище граничного обсягу скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, концентрація забруднюючих речовин в стічних водах, що передаються Відповідачем для очищення очисними спорудами Позивача, повинна відповідати показникам встановленим в Технологічному регламенті.
Позивач стверджує, що в разі невиконання вимог щодо граничного обсягу скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, встановлених Позивачу дозволом на спеціальне водокористування, Позивач змушений буде нести збитки у вигляді відшкодування шкоди та сплати штрафів за перевищення обсягу скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти.
На підставі ухвали суду від 15.02.2016 в порядку ст. 30 ГПК України у судових засіданнях брали участь працівники позивача: заступник начальника виробничого відділу ОСОБА_9, начальник цеху ОПСВ ОСОБА_10 та начальник лабораторії цеху ОПСВ ОСОБА_11, які надали суду пояснення щодо стану очисних споруд використовуваних позивачем, про їх ефективність в межах технологічних можливостей, обумовлених постійним Технологічним регламентом № 40/03-080 цеху очистки промислових стічних вод ПАТ “Азот” (далі - цех ОПСВ).
18.02.2016 відповідачем було заявлено клопотання про призначення у справі судової інженерно-технічної експертизи із переліком запропонованих питань:
- Які заходи необхідно здійснити ПАТ «АЗОТ» для ефективної очистки фактичними концентраціями ?
- Яка ефективність очистки стічних вод, коли проектна потужність виробництва (технологічної лінії)- 300 000 м3/добу, а фактична подача стічної води складає: від міста до 70 000 м3/добу, а від ПАТ « АЗОТ» - до 40 000 м3/добу?
- Визначити можливу ефективність видалення забруднень на очисних спорудах біохімічної очистки ПАТ « АЗОТ» враховуючи фактичні концентрації у міських стічних водах при умові застосування новітніх реагентів та при збереженні існуючого технологічного процесу.
- Чи можливий вміст фенолів при скиді у водний об'єкт, враховуючи існуючий технологічний процес очистки із знезараженням стічної води хлором?
- Вплив на ступінь очистки стічної води при зміні питомих співвідношень побутового та виробничого стоку на час проекту та на сьогодні.
Проведення вищевказаної судової експертизи відповідач пропонує доручити Державному підприємству “Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства” (03035, м.Київ, вул. Урицького,35, код 0336388).
Ст. 41 ГПК України встановлено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.
Проведення судової експертизи має бути доручено компетентним організаціям чи безпосередньо спеціалістам, які володіють необхідними для цього знаннями. Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 ГПК України.
Сторони мають право до початку проведення судової експертизи заявити відвід судовому експерту в порядку та з підстав, зазначених у частинах п'ятій і шостій статті 31 ГПК України.
З урахуванням вимог частини третьої статті 41 ГПК господарський суд
доручає проведення судових експертиз установам та особам, зазначеним у
статтях 7, 9 і 10 Закону України «Про судову експертизу».
Представники відповідача в судовому засіданні підтримали заявлене клопотання.
02.03.2016 від позивача надійшли письмові заперечення на клопотання відповідача про призначення експертизи та клопотання про виклик у судове засідання спеціаліста Науково-дослідної установи “Український науково-дослідний інститут екологічних проблем” Міністерства екології та природних ресурсів України (адреса 61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 6) ОСОБА_12 та працівника (спеціаліста) Українського державного науково-дослідного і проектно-вишукувального інституту “УКРНДІВОДОКАНАЛПРОЕКТ” (адреса 02660, м. Київ, вул. Віталія Шимановського, 2/1), попередньо надавши можливість їм ознайомитись з матеріалами справи, з питань, що виникли в ході судового розгляду справи № 925/2081/15.
Ухвалою суду від 03.03.2016 суд задовольнив клопотання позивача і в порядку передбаченому ст.30 ГПК України викликав для дачі пояснень на 15:00 год. 11 березня 2016 р.:
- працівника (спеціаліста) Науково-дослідної установи “Український науково-дослідний інститут екологічних проблем” Міністерства екології та природних ресурсів України (61166, м. Харків, вул. Бакуліна,6) ОСОБА_12;
- працівника (спеціаліста) Українського державного науково-дослідного і проектно-вишукувального інституту “УКРНДІВОДОКАНАЛПРОЕКТ” (02660, м. Київ, вул. Віталія Шимановського, 2/1).
Перед судовим засіданням 11.03.2016 до суду надійшли факсограми:
1) від Науково-дослідної установи “Український науково-дослідний інститут екологічних проблем” такого змісту: «У зв'язку з тим, що вашого листа було отримано 09.03.2016 ОСОБА_12 не мала часу для ознайомлення з матеріалами справи. Тому вважаємо відрядження нашого працівника ОСОБА_12 в м.Черкаси для участі в даному судовому засіданні передчасним. Просимо надати ОСОБА_12 можливість ознайомитися з матеріалами вказаної справи докладніше та викликати її на наступне судове засіданні».
2) від Українського державного науково-дослідного і проектно-вишукувального інституту “УКРНДІВОДОКАНАЛПРОЕКТ” такого змісту: «…інформуємо, що очисні споруди станції біологічної очистки ПАТ «Азот» побудовано в 1976 році за проектом ДІ «УкрНДІводоканалпроект». Але протягом 40 років роботи станції більшість промислових підприємств, стоки яких складали 80% стічних вод м.Черкаси, припинили своє існування, внаслідок чого суттєво змінився хімічний склад каналізаційних стоків. Оскільки інститут ніколи не залучався ПАТ «Азот» до оцінки технічного стану діючих очисних споруд та відповідності їх роботи технологічному регламенту, а також не брав участі у їх реконструкції, будь які пояснення, висновки та науково обґрунтовані відповіді по справі надати можливості не має».
Ухвалами від 18.02.2016 і 03.03.2016 суд пропонував сторонам подати письмові пояснення з приводу клопотання відповідача про призначення судової експертизи.
Від третіх осіб письмових пояснень чи пропозицій не надійшло.
Суд, вислухавши представників відповідача, які підтримали клопотання про призначення експертизи, вислухавши представників позивача, які заперечували проти призначення експертизи, дослідивши письмові пояснення позивача і відповідача щодо призначення експертизи, дослідивши матеріали справи та подані сторонами докази, приходить до наступних висновків.
В судовому засіданні по справі оголошувалась перерва із 11.03.2016 до 12.03.2016 і з 12.03.2016 до 14.03.2016.
Ст.7 Закону України «Про екологічну експертизу» від 09.02.1995 № 45/95-ВР (далі - ОСОБА_2 № 45/95-ВР) визначено, що екологічній експертизі можуть підлягати екологічні ситуації, що склалися в окремих населених пунктах і регіонах, а також діючі об'єкти та комплекси, що мають значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища.
Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству України від 05 липня 1995 року № 30 «Про затвердження Правил технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21 липня 1995 року за № 231/767, (далі - Наказ) затверджено Правила технічної експлуатації систем водопостачання та каналізації населених пунктів України (далі - Правила 30).
Разом з тим, з часу затвердження Правил до законодавства неодноразово вносилися зміни, зокрема, до законів України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про охорону навколишнього природного середовища».
Крім того, постановою Державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерсва охорони здоров'я України від 19.07.2010 № 26 призупинено дію ГОСТ 2874-82 «Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством» у зв'язку з прийняттям Державних санітарних норм та правил «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» (ДСанПіН 2.2.4-171-10), затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 12.05.2010 № 400, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 01.07.2010 за № 452/17747.
Також, станом на сьогодні, не діють: СНиП 2.04.02-84 Водоснабжение. Наружные сети и сооружения, затверджені постановою Держбуду СРСР від 27.07.1984 № 123; СНиП 2.04.03-85 «Канализация. Наружные сети и сооружения», затверджені постановою Держбуду СРСР від 21.05.1985 №71; СНиП 2.04.01- 85 «Внутренний водопровод и канализация зданий», затверджені постановою Держбуду СРСР від 04.10.1985 р. № 169.
Водночас, на заміну згаданих нормативних документів розроблено і затверджено: ДБН В.2.5-74:2013 Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування, затверджені наказом Мінрегіону від 08.04. 2013 № 133; ДБН В.2.5-75:2013 Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування, затверджені наказом Мінрегіону від 08.04.2013 № 134; ДБН В.2.5-64:2012 Внутрішній водопровід та каналізація. ОСОБА_13 Проектування. ОСОБА_13 Будівництво, затверджені наказом Мінрегіону від 31.10.2012 № 553.
Крім вищеназваних правових актів правовий режим очищення стічних вод регламентується, зокрема, Правилами охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 № 269 (далі - Правила 269), Правилами охорони поверхневих вод від забруднення зворотними водами, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1999 № 465 (далі - Правила 465), Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджені Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (далі - Правила 190), а також Правилами приймання стічних вод у міську каналізаційну мережу м.Черкаси, затверджені рішенням Черкаської міської ради від 08.04.2014 № 379 (далі - Правила 379) (том 2; а.с.131-146).
Відповідно до приписів Правил 30 підприємства, що експлуатують системи водопостачання та каналізації населених пунктів України, незалежно від їх відомчої належності та форми власності, іменуються «виробниками».
Відтак, позивач і відповідач є виробниками у розумінні Правил 30.
Під терміном «вода стічна» (стічні води) розуміється - води стічні промислові та вода стічна міська у визначеннях, закріплених Правилами 30.
Вміст забруднюючих речовин у стічних водах, які подаються на очисні споруди ПАТ «Азот» та порядок визначення вмісту гранично допустимих концентрацій таких речовин є предметом переддоговірного спору.
Із матеріалів справи та пояснень представників сторін вбачається, що очисними спорудами, на які сторони подають стічні води, є «цех очистки промислових стічних вод» (далі - цех ОПСВ). Цех ОПСВ побудований та введений в експлуатацію у 1976 р. за проектом ДІ «УкрНДІводоканалпроект» в якості очисних споруд державного підприємства «Азот».
В період приватизації, очисні споруди не ввійшли до плану приватизації, а залишилися державними, проте, продовжували використовуватися в якості структурного підрозділу ВАТ «Азот».
Згідно Плану приватизації ВАТ „Азот", затвердженого наказом Фонду державного майна України (далі - ФДМУ) від 24.06.1994 р. № 41-АТ, очисні споруди для очищення промислових стоків підприємства не увійшли до статутного фонду ВАТ «Азот» у відповідності до п. 2.3. Державної програми приватизації на 1994 рік.
В 1995 р. на очистку в цех ОПСВ передані всі стічні води міста Черкаси.
На даний час даний об'єкт є відокремленим структурним підрозділом ПАТ «АЗОТ» -_цехом Очистки промислових та стічних вод.
Вказані очисні споруди були передані ПАТ «АЗОТ» у відповідності до абзацу 3 ст. 8 Державної програми приватизації на 2000-2002 рік згідно наказу ФДМ від 20.05.2002 р. 4-2860 „Про передачу очисних споруд, які не увійшли до статутного фонду ВАТ „Азот" і можуть негативно впливати на екологію і навколишнє середовище", а також Акту приймання - передачі державного майна, яке знаходиться на балансі ВАТ „Азот" від 02.07.2002, підписаного представником Регіонального відділення ФДМ в Черкаській області і генеральним директором ВАТ „Азот", які досліджено у судовому засіданні (том 2; а.с.5-43).
В судовому засіданні з'ясовано, що очищення стічних вод на час виникнення спору, здійснюється на підставі Технологічного регламенту № 40/30-080.
З огляду на те, що наявні у справі матеріали містять відомості щодо реконструкції цеху ОПСВ, а за повідомленням ДІ «УкрНДІводоканалпроект» стверджує, що очисні споруди станції біологічної очистки ПАТ «Азот» побудовано в 1976 році за проектом ДІ «УкрНДІводоканалпроект». Але протягом 40 років роботи станції більшість промислових підприємств, стоки яких складали 80% стічних вод м.Черкаси, припинили своє існування, внаслідок чого суттєво змінився хімічний склад каналізаційних стоків. Оскільки інститут ніколи не залучався ПАТ «Азот» до оцінки технічного стану діючих очисних споруд та відповідності їх роботи технологічному регламенту, а також не брав участі у їх реконструкції, суд приходить до висновку про необхідність з'ясування таких фактичних даних:
- чи входить цех ОПСВ до переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, яка його потужність на час введення в експлуатацію;
- чи дійсно ДІ «УкрНДІводоканалпроект» виготовляв Технологічний регламент використання очисних споруд при їх проектуванні;
- чи обов'язково мала б бути залучена установа, що проектувала очисні споруди для розробки Технологічного регламенту № 40/03-080, яким зараз користується ПАТ «Азот»;
- чи відповідає експлуатація цеху ОПСВ вимогам Правил 30;
- чи належним чином здійснюється сторонами, як виробниками, контроль якості вхідних стічних вод та контроль якості їх очищення;
- чи є обґрунтованими показники якості стічних вод, які відповідач має подавати на очистку в цех ОПСВ;
- чи технічно і технологічно спроможні очисні споруди здійснити очищення стічних вод, які на час виникнення і розгляду спору судом, надходять до цеху ОПСВ.
Ураховуючи вищевикладені обставини, і те, що запрошені судом спеціалісти не з'явилися на виклик суду, для надання пояснень представникам сторін і господарському суду щодо з'ясування достовірності доводів сторін про показники вмісту забруднюючих речовин, які являються предметом спору, суд приходить до висновку, що існує дійсна потреба у застосуванні спеціальних знань для встановлення фактичних даних, які входять до предмету доказування та для об'єктивного і справедливого вирішення спору.
Деякі із запропонованих відповідачем питань, поставлених на дослідження експертам, суд оцінює критично, виходячи із того, що питання, які ставляться перед експертом, мають бути сформульовані чітко, ясно і таким чином, щоб вони виключали неоднозначне їх розуміння й тлумачення та відповідали тим об'єктам і матеріалам, які направляються на експертизу.
Суд приходить до висновку, що клопотання (заява) в цілому є обґрунтованим і підлягає до часткового задоволення.
Відповідач пропонує призначити проведення судового експертизи Державному підприємству «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства» м.Київ.
Визначаючись із видом експертизи та організацією (особами), яким суд може доручити проведення судової експертизи, суд враховує наступне.
З урахуванням вимог частини третьої статті 41 ГПК господарський суд доручає проведення судових експертиз установам та особам, зазначеним у статтях 7, 9 і 10 Закону.
Згідно з частиною другою статті 10 Закону судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта.
ОСОБА_13 третя цієї статті передбачає можливість залучення на визначених цією нормою умовах до проведення судових експертиз також судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ.
За загальним правилом доручати проведення судової експертизи можливо лише тим особам, яких атестовано відповідно до Закону і включено до Державного реєстру атестованих судових експертів, ведення якого покладено на Міністерство юстиції України (стаття 9 Закону).
Експертиза, для вирішення питань якої необхідно знання з різних галузей знань або різних напрямів у межах однієї галузі знань, є комплексною. До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих установах, у тому числі працівники інших установ, органів виконавчої влади тощо.
Одним із розробників норм і правил, на яких базуються Правила 30, зокрема СНиП 2.04.03-85, є Державне підприємство «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства» (далі - ДП «НДКТІ МГ»).
ДП «НДКТІ МГ» відповідно до постанов Ради Міністрів України від 13.01.1976 №17 та від 19.05.1980 № 351 визначено головною організацією в Україні у сфері очистки міських стічних вод, в тому числі бере участь у розробці загальнодержавних нормативних документів та розробляє схеми оптимізації діяльності підприємств з водовідведення та водоочищення.
ДП «НДКТІ МГ» підпорядковане Міністерству житлокомунгоспу, який затверджував Правила 30 і Правила 190.
Державна науково-дослідна установа, Український науково-дослідний інститут екологічних проблем» (далі - НДУ «УКРНДІЕП»), зокрема займається вирішенням наукових проблем щодо екологічної експертизи та екологічного аудиту і здійснює науково-методичне забезпечення діяльності державних установ, які здійснюють управління в галузі охорони навколишнього природного середовища, екологічної безпеки та природокористування.
Український державний науково-дослідний і проектно-вишукувальний інститут «УкрНДІводоканалпроект» (далі - ДІ «УкрНДІводоканалпроект»). ДІ «УкрНДІводоканалпроект» є провідною галузевою науково-дослідною і проектно-вишукувальною організацією, яка спеціалізується на дослідженні, проектуванні та нормативному забезпеченні систем водопостачання, водовідведення і промислових гідротехнічних споруд, а також на вирішенні питань, пов'язаних з екологією і захистом довкілля. Як базова організація інститут координує науково-технічну діяльність у галузі будівництва за визначеними вище напрямами і є визнаним науково-дослідним і проектним центром. Крім того, наказами Мінпромполітики України і Держбуду України ДІ «УкрНДІводоканалпроект» з 1998 р. призначено генеральним проектувальником об'єктів із системами гідротранспорту і оборотного водопостачання для гірничо-збагачувальних комбінатів України.
Зважаючи на те, що експертному дослідженню підлягають питання як екологічного, технічного, так і технологічного характеру, функціонування гідротехнічних спору та систем водовідведення обох сторін, а також і питання методики визначення вмісту небезпечних речовин та якості очищення стічних вод, які надходять від обох виробників на очисні споруди, суд приходить до висновку, що для вирішення питань стосовно предмету спору необхідні знання з різних галузей знань або різних напрямків у межах однієї галузі знань. З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що судова експертиза має бути комплексною.
Призначаючи комплексну судову інженерно-екологічну експертизу, суд визначає провідною експертною установою Київський науково-дослідний інститут судових експертиз Міністерства юстиції України, тобто установою, яка здійснює організацію проведення експертизи, зокрема координацію роботи експертів та фахівців (спеціалістів) різних галузей знань і зв'язок з органом, що призначив експертизу.
Оскільки ініціатором проведення судової експертизи є КП «Черкасиводоканал», то відповідно до приписів, викладених у п.20 Постанови Верховного Суду України від 30.05.1997 № 8 (із послідуючими змінами) «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» оплата експертизи в цивільній справі провадиться за рахунок сторони, яка порушила відповідне клопотання. У разі незгоди сторони (сторін) оплатити вартість експертизи суд розглядає справу на підставі наявних доказів.
У зв'язку з призначенням експертизи провадження у справі підлягає зупиненню.
Відповідно до приписів ст.79 ГПК Господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.
Керуючись ст.ст. 37, 41, 43, 79, 86 ГПК України, суд, -
Клопотання представника відповідача задовольнити частково.
Призначити у справі № 925/2081/15 судову інженерно-екологічну експертизу, проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (вул.Смоленська,6, м.Київ, 03680) - провідна установа, за участю фахівців (спеціалістів):
- Українського державного науково-дослідного і проектно-вишукувального інституту «УкрНДІводоканалпроект» (код 02494911, 02660, м. Київ, вул. Віталія Шимановського, 2/1);
- Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем (код 01018083, 61166, м. Харків, вул. Бакуліна,6);
- Державного підприємства “Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства”(код 03363588, 03035, м. Київ-35, вул. Урицького, 35).
На вирішення експертів поставити питання:
1) Чи входить цех ОПСВ ПАТ «Азот» до переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку?
2) Чи дійсно ДІ «УкрНДІводоканалпроект» виготовляв Технологічний регламент використання очисних споруд (ОПСВ) при їх проектуванні?
3) Чи належать речовини: Азот амонійний, Азот сольовий, ХСК, Сірководень і сульфіди, Феноли - до групи потенційно небезпечних для екологічного стану навколишнього середовища?
4) Яке співвідношення води стічної міської та води стічної промислової допускалося проектом та Технологічним регламентом при введенні цеху ОПСВ в експлуатацію? Яка проектна потужність очисних споруд на час введення їх в експлуатацію?
5) Чи здійснювалась реконструкція цеху ОПСВ з дня введення його в експлуатацію і до 01.01.2016 із дотриманням всіх норм і правил та порядку, встановлених для об'єктів такого типу?
Якщо ні - які саме норми, правила, чи порядок були порушені та при виконанні яких саме робіт?
Чи має місце вплив цих порушень на ефективність очищення стічних вод станом на 01.01.2016?
6) Чи відповідає діючий Технологічний регламент № 40/03-080 цеху ОПСВ вимогам нормативних актів, які регламентують порядок та якість очищення стічних вод? Яка потужність очисних споруд за Технологічним регламентом № 40/03-080?
7) Яку фактично кількість стічних вод скидає за добу до цеху ОПСВ КП «Черкасиводоканал» станом на 01.01.2016?
8) Яку фактично кількість власних стічних вод скидає за добу ПАТ «Азот» у цех ОПСВ станом на 01.01.2016?
9) Чи має місце скид стічних вод до цеху ОПСВ інших, крім КП «Черкасиводоканал», суб'єктів господарювання поза мережею водовідведення, якою відає КП «Черкасиводоканал»?
Якщо такі скиди є, яка їх кількість на добу станом на 01.01.2016?
Якщо такі скиди є, чи містять вони вміст шкідливих речовин:
Азот амонійний, Азот сольовий, ХСК, Сірководень і сульфіди, Феноли?
Чи перевищує норми ГДС рівень таких речовин у скидах інших суб'єктів господарювання?
10) Чи має проектну потужність цех ОПСВ для якісної очистки стічних вод на добу з урахуванням співвідношення стічних вод міста (КП «Черкасиводоканал») та промислових стічних вод ПАТ «Азот» на 01.01.2016?
11) Чи мають бути передбачені у Технологічному регламенті цеху ОПСВ норми ГДС забруднюючих речовин: Азот амонійний, Азот сольовий, ХСК, Сірководень і сульфіди, Феноли у стічних водах, що подаються до цеху ОПСВ, як від підрозділів ПАТ «Азот», так і від суб'єктів господарювання, що скидають стічні води до цеху ОПСВ, поза мережею КП «Черкасиводоканал» відповідно до нині діючих ДБН, норм і правил?
12) Чи можливий вміст фенолів при скиді зворотних вод у Кременчуцьке водосховище, враховуючи існуючий технологічний процес, визначений діючим Технологічним регламентом?
13) Чи підтверджується документально технічна спроможність КП «Черкасиводоканал» подавати стічні води на очисні споруди до ПАТ «Азот» із вмістом ГДС забруднюючих речовин за такими показниками:
а) Азот амонійний - 35 мг/дмЗ (запропонований Позивачем в Договорі); б) Азот сольовий - 45 мг/дм3 (запропонований Позивачем в Договорі);
в) ХСК - 398 мг/дм3 (запропонований Позивачем в Договорі);
г) Сірководень і сульфіди - 1,5 мг/дм3 (запропонований Позивачем в Договорі);
д) Феноли - 0,013 мг/дм3 (запропонований Позивачем в Договорі);
14) Чи підтверджується документально технічна неспроможність ПАТ «Азот» приймати від КП «Черкасиводокала» стічні води із вмістом ГДС забруднюючих речовин за такими показниками:
а) Азот амонійний - до 50 мг/дм3;
б) Азот сольовий - до 64,35 мг/дм3;
в) ХСК- до 550 мг/дм3;
г) Сірководень і сульфіди - до 3,5 мг/дм3;
д) Феноли - з 0,013 мг/дм3 до 0,1 мг/дм3 та здійснювати їх очистку відповідно до допустимих концентрацій щодо забруднюючих речовин на виході із ОПСВ у Кременчуцьке водосховище :
Азот амонійний - 6,23 мг/л,
Азот сольовий - 8,01 мг/л,
ХСК - 80 мг/л,
Сірководень і сульфіди - 0,04 мг/л,
Феноли сумарні - 0,001 мг/л.
15) Хто саме із виробників - ПАТ «Азот» чи КП «Черкасиводоканал» (чи спільно) має видавати суб'єктам господарювання технічні умови на їх приєднання як до каналізаційної мережі ПАТ «Азот», так і до каналізаційної мережі КП «Черкасиводоканал»?
16) Чи підтверджується документально технічна і технологічна спроможність цеху ОПСВ ПАТ «Азот» здійснювати ефективну очистку, коли проектна потужність виробництва (технологічної лінії)- 300 000 м3/добу, а фактична подача стічної води складає: від КП «Черкасиводокал» до 70 000 м3/добу, а від ПАТ « АЗОТ» - до 40 000 м3/добу при наявності показників якості стічних вод абонентів, зафіксованих у Правилах приймання стічних вод у міську каналізаційну мережу (Правила 379)?
17) Які заходи мають вжити виробники - ПАТ «Азот» чи КП «Черкасиводоканал» (чи спільно) для зменшення ГДС забруднюючих речовин у стічних водах, що вони подають до цеху ОПСВ?
Оплату з проведення судової експертизи суд покладає на КП «Черкасиводоканал» (код 03357168, вул.Ватутіна, 12, м.Черкаси, 18036).
Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України за завідомо неправдивий висновок експерта та відмову експертів без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків.
Матеріали справи № 925/2081/15 направити до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (вул.Смоленська,6, м.Київ, 03680) для проведення судової інженерно-екологічної експертизи.
Примірники цієї ухвали направити до:
- Українського державного науково-дослідного і проектно-вишукувального інституту «УкрНДІводоканалпроект» (код 02494911, 02660, м. Київ, вул. Віталія Шимановського, 2/1);
- Українського науково-дослідного інституту екологічних проблем (код 01018083, 61166, м. Харків, вул. Бакуліна,6);
- Державного підприємства “Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут міського господарства” (код 03363588, 03035, м. Київ-35, вул. Урицького, 35) для визначення спеціалістів, які співпрацюватимуть із експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз під час здійснення експертних досліджень.
Суд пропонує сторонам подати до суду раніше не надані документи, які містять відомості, необхідні експертам для вирішення поставлених перед ними питань для направлення таких документів судом до експертної установи.
Провадження у справі зупинити до отримання висновку судової експертизи.
Суддя Єфіменко В.В.