10.03.2016 р. Справа № 914/45/16
За позовом: Державного підприємства «Львівівугілля» в особі відокремленого підрозділу «Червоноградське спецуправління з гасіння териконів і рекультивації земель», м.Червоноград, Львівська область
до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Шахта «Надія», с.Сілець, Сокальський район
про стягнення 85191,42 грн.
Суддя Н. Мороз
При секретарі М. Потикевич
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1
Від відповідача: ОСОБА_2
Суть спору:
Позовну заяву подано Державним підприємством «Львівівугілля» в особі відокремленого підрозділу «Червоноградське спецуправління з гасіння териконів і рекультивації земель», м. Червоноград, Львівська область до Публічного акціонерного товариства «Шахта «Надія», с. Сілець, Сокальський район про стягнення 85191,42 грн.
Ухвалою суду від 13.01.2016р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 02.02.2016р.
Для всебічного, повного та об'єктивного вирішення спору, з'ясування всіх обставин даної справи, розгляд справи відкладався ухвалами суду від 02.02.2016р. та 23.02.2016р.
В судове засідання 10.03.2016р. представник позивача з'явився, через службу діловодства господарського суду супровідним листом долучив документи. Позовні вимоги підтримав, вимоги ухвал суду від 02.02.2016р. та 23.02.2016р. виконав частково.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, 09.02.2016р. на електронну адресу господарського суду надійшла заява (письмові пояснення) щодо укладених між сторонами договорів та заява, згідно якої відповідач просить суд винести окрему ухвалу щодо позивача. Оригінали вищезазначених заяв 10.03.2016р. були подані через службу діловодства господарського суду. Крім того, 09.03.2016р. на адресу господарського суду надійшов лист, яким відповідач звертався до позивача з проханням провести звірку розрахунків. Представник відповідача проти позову заперечив, вимоги ухвал суду від 02.02.2016р. та 23.02.2016р. виконав частково.
Ухвалами господарського суду від 02.02.2016р. та 23.02.2016р. суд зобов'язував позивача провести з відповідачем деталізовану звірку розрахунків по кожному з договорів окремо, акт взаємозвірки представити суду, надати належним чином завірені копії актів здачі-приймання робіт (копії подано в нечитабельній якості), письмові пояснення щодо заперечень відповідача, підстави виникнення заборгованості станом на 01.12.2008р. в сумі 1570,93 грн., правові підстави включення у розрахунок позовних вимог вартості спожитих послуг з електроенергії та докази оплати таких послуг, витяг про включення позивача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на день винесення ухвали.
Однак, позивач вимоги ухвал суду виконав частково, та з усіх витребовуваних судом документів надав лише копії актів здачі-приймання робіт та витяг про включення позивача до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено:
Позивач звернувся до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 85191,42 грн. за виконані позивачем роботи з перекачування шахтних вод насосною станцією та обслуговування технологічного трубопроводу.
Як зазначає позивач, дана заборгованість підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з 01.12.2008 р. по 31.12.2009р., договорами № 52 від 17.12.2009р. на виконання робіт з перекачування шахтних вод та обслуговування технологічного трубопроводу, № 18 від 04.01.2011р. на виконання робіт, №26 від 01.03.2011р. на виконання робіт з перекачування шахтних вод та обслуговування технологічного трубопроводу, № 16 від 03.01.2012 р. на обслуговування насосної станції та технологічного трубопроводу шахтних вод ДВАТ «Шахта «Надія». При цьому, виконання робіт позивач обґрунтовує (підтверджує) актами здачі-прийняття робіт за період 29.12.2008р. по 30.06.2012р.
Судом встановлено, що заборгованість, яку позивач просить стягнути з відповідача утворилась за виконані роботи наростаючим порядком починаючи з 2008 року, відповідачем частково здійснювались оплати з грудня 2008р. Проте, з долучених до матеріалів справи доказів оплат (банківських виписок), а саме, із підстав платежу зазначених в оплатах, неможливо встановити на підставі чого, та за які саме періоди було сплачено кошти. Відтак, без проведення сторонами звірки взаєморозрахунків для з"ясування порядку зарахування позивачем оплат проведених відповідачем, неможливо визначити суму боргу за спірний період.
Крім того, позивачем долучено частину актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) за 2010р.-2012р., які не містять посилання на договір, на підставі якого надавались роботи. При цьому, акти здачі прийняття-робіт (надання послуг) підписані 2008р.-2009р. по договору №ДГ-0000009 від 02.01.2007р., який не долучено позивачем до матеріалів справи.
Для з'ясування всіх обставин даної справи та визначення судом суми боргу, ухвалами господарського суду від 02.02.2016р. та 23.02.2016р. суд зобов'язував позивача провести з відповідачем деталізовану звірку розрахунків по кожному з договорів окремо, акт взаємозвірки представити суду.
Однак, позивач вимоги ухвал суду не виконав, доказів поважності причин невиконання суду не надав.
Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав та охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
В п.3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. №01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» зазначено, неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. Нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, якщо їх явку судом визнано обов'язковою, також може розцінюватися судом як зловживання процесуальними правами. Відповідна практика, спрямована на умисне затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку.
При цьому під затягуванням судового процесу розуміються дії або бездіяльність учасника судового процесу, спрямовані на: неможливість початку розгляду судом порушеної провадженням справи; неможливість прийняття судом рішення в даному судовому засіданні; створення інших перешкод у вирішенні спору по суті з метою недосягнення результатів такого вирішення протягом установлених законом процесуальних строків. (п.3.14 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.11.2012р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).
Відповідно до п.4.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов: додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання; витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті; позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.
Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто незалежних від позивача обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 ГПК.
У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами.
Неподання ДП «Львівівугілля» в особі відокремленого підрозділу «Червоноградське спецуправління з гасіння териконів і рекультивації земель» всіх витребуваних документів та невиконання без поважних причин вимог ухвали суду, перешкоджає всебічному і об'єктивному дослідженню правомірності заявлених позовних вимог по справі, з'ясуванню всіх обставин даної справи, належній оцінці доказів та прийняттю судом законного і обґрунтованого рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права в межах встановлених процесуальних строків. Згідно вимог ст. 69 ГПК України, суд обмежений двохмісячним строком вирішення спору. Суд звертає увагу позивача на те, що провадження у даній справі порушено ухвалою суду від 13.01.2016р.
При цьому, суд зазначає, що наявних в матеріалах справи доказів недостатньо для повного та всестороннього з'ясування всіх обставин даного спору, визначення суми заборгованості, яка виникла у відповідача, а відтак, суд позбавлений можливості всебічно та повно розглянути даний спір.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи невиконання позивачем вимог ухвал суду, суд ухвалив позов залишити без розгляду.
Керуючись п.5 ст.81, ст. 86 ГПК України, суд,-
Позов залишити без розгляду.
Після усунення причин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право звернутися до господарського суду в загальному порядку.
Суддя Мороз Н.В.