14.03.2016 Справа № 920/144/16
За позовом: Управління майна комунальної власності Сумської міської ради, м Суми
До відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Суми
Про стягнення: 61050,55 грн.
Суддя Моїсеєнко В.М.
Представники:
Від позивача - Пейкова І.О.
Від відповідача - не з'явився
За участю секретаря судового засідання Сороки Л.М.
Суть спору: позивач згідно вимог позовної заяви № 8/16юр від 11.02.2016р. просить стягнути з відповідача на користь Управління майна комунальної власності Сумської міської ради (на рахунок 34226999700002, код бюджетної класифікації 22020401 ("Плата за оренду майнових комплексів та іншого майна, що знаходиться у комунальній власності територіальної громади міста Суми"), отримувач : Управління майна комунальної власності Сумської міської ради, код отримувача 33525906, банк: ГУДКСУ в Сумській області м. Суми, МФО 837013) заборгованість з орендної плати за договором оренди № УМКВ-0137 у розмірі 52299,54 грн. та пеню у розмірі 8751,01 грн., а також стягнути судові витрати , пов'язані з розглядом справи.
Відповідач відзив на позов не подав, його представник жодного разу в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
14.03.2016р. позивач подав клопотання про долучення до матеріалів справи копію Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, Серія НОМЕР_2 , з якого вбачається, що адресою відповідача є АДРЕСА_1, таким чином, суд направив ухвалу від 16.02.2016р. про порушення провадження у справі та ухвалу від 25.02.2016р. про відкладення розгляду справи на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та Свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, згідно ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, суд встановив наступне.
28.01.2008 року між позивачем та відповідачем укладено договір оренди нерухомого майна № УМКВ-0137, згідно якого відповідачу було передано в оренду нежитлові приміщення площею 158,4 кв.м., які розташовані за адресою: АДРЕСА_3. Цільове використання приміщення - для розміщення перукарні.
Строк дії договору ( п.10.1 договору) встановлюється з 28.01.2008р. по 21.08.2010р.
Відповідно до п. 3.1. договору оренди, Орендар вступає в строкове платне користування об'єктом оренди з моменту підписання акту приймання-передачі об'єкта оренди, що є додатком № 2 до договору, а також реєстрації договору оренди Орендодавцем.
28.01.2008р. сторонами був підписаний акт прийому-передачі нерухомого майна.
Відповідно до п.10.8-1 зазначеного договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього договору протягом одного місяця з дня закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. З матеріалів справи слідує, оскільки жодна з сторін не заявляла про намір його припинити, строк дії договору було пролонговано до 07.10.2015р.
Умовами договору також передбачено ( п.4.9 та п. 6.2.11), що нарахування орендної плати припиняється позивачем (Орендодавцем ) з дати підписання акту приймання-передачі об'єкта оренди у разі припинення дії договору. При цьому відповідач (Орендар) зобов'язаний сплатити орендну плату по момент підписання акту приймання-передачі про повернення об'єкту оренди.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Сумської області від 21.04.2015р. у справі № 920/542/15 позов Управління майна комунальної власності Сумської міської ради про розірвання договору оренди нерухомого майна № УМКВ-0137 від 28.01.2008р. та виселення ФОП ОСОБА_1 з займаного приміщення задоволено повністю, на примусове виконання зазначеного рішення суду був виданий відповідний наказ. Однак, спірне приміщення на час розгляду даної справи , відповідачем не звільнено.
Всупереч умовам договору оренди нерухомого майна від 28.01.2008р. № УМКВ-0137, відповідач з початку 2014р. не сплачує орендну плату. Рішенням господарського суду Сумської області від 22.12.2014р. по справі № 920/1995/14 з відповідача - Фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 на користь позивача - Управління майна комунальної власності Сумської міської ради було стягнуто заборгованість за період з лютого по жовтень 2014р. в розмірі 17953,12 грн.
Як свідчать матеріали справи, а саме розрахунок суми позову ( а.с.16) заборгованість відповідача за об'єкт оренди згідно договору № УМКВ- 0137 від 28.01.2008р. за період з листопада 2014р. по січень 2016р. склала 52299,54 грн., відповідачем не сплачена.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.
Стаття 759 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором найму ( оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Статтею 762 Цивільного кодексу України передбачено, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України « Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
У відповідності до ст. 285 Господарського кодексу України, вимог ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
У відповідності до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно п. 1 ст. 610 Цивільного кодексу, порушенням зобов'язання є його невиконання, або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідач користувався майном комунальної власності, не виконуючи належним чином свої зобов'язання, порушив вимоги ст. 526 ЦК України - допустив прострочення грошового зобов'язання.
Відповідно до ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» майнові операції, які здійснюються органами місцевого самоврядування з об'єктами права комунальної власності, не повинні ослаблювати економічних основ місцевого самоврядування, зменшувати обсяг та погіршувати умови надання послуг населенню.
Зазначені дії відповідача порушують умови договору оренди, чинне законодавство, яке регулює відносини щодо оренди комунального майна та призводять до неефективного та збиткового використання комунального майна, а також до недоотримання міським бюджетом грошових коштів.
Відповідач доказів сплати 52299,54 грн. боргу по орендній платі не подав, тому суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 526, 527 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.
У відповідності до вимог ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно п. 4.7 договору оренди нерухомого майна № УМКВ-0137 від 28.01.2008р. , орендна плата перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації, стягується до бюджету відповідно до законодавства України з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 8751,01 грн. ( за період з 01.08.2015р. по 01.01.2016р.) нараховані в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», та ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, тому позовні вимоги в зазначеній частині також є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного Кодексу України.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК витрати по сплаті судового збору понесені позивачем покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( 40000, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Управління майна комунальної власності Сумської міської ради (40009, м.Суми, вул.Садова,33, ідентифікаційний код 33525906 (на рахунок 34226999700002, код бюджетної класифікації 22020401 "Плата за оренду майнових комплексів та іншого майна, що знаходиться у комунальній власності територіальної громади міста Суми", отримувач: управління майна комунальної власності Сумської міської ради, код отримувача 33525906, банк: ГУДКСУ в Сумській області м.Суми, МФО 837013) 52299,54 грн. заборгованості за об'єкт оренди, 8751,01 грн. пені.
3.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( 40000, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Управління майна комунальної власності Сумської міської ради (40009, м.Суми, вул.Садова,33, ідентифікаційний код 33525906) 1378,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 14.03.2016р.
Суддя В.М. Моїсеєнко