ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
10 березня 2016 року Справа № 913/94/16
Провадження №5/913/94/16
За позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Селтком", м. Харків
до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит», м. Сєвєродонецьк Луганської області
про стягнення 75548 грн. 34 коп.
Суддя господарського суду Луганської області Вінніков С.В.
Секретар судового засідання - помічник судді Гуленко К.С.
У засіданні брали участь:
від позивача - ОСОБА_2, представник за довіреністю № б/н від 14.01.2016;
від відповідача - ОСОБА_3, представник за довіреністю №РА117/15 від 22.12.2015.
Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за договором від 12.06.2015 № 99/15-1РА в сумі 75548 грн. 34 коп., з яких: 60537 грн. 43 коп. боргу, 9527 грн. 68 коп. пені, 945 грн. 39 коп. 3% річних, 4537 грн. 84 коп. інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати за поставлений товар відповідно до договору. Крім суми основного боргу позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню, 3 % річних та інфляційних втрат.
Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.
Представником відповідача надано відзив на позовну заяву від 24.02.2016 б/н та клопотання про зупинення провадження у цій справі до вирішення справи № 922/268/16 про тлумачення умов договору № 99/15-1РА від 12.06.2014.
На обґрунтування заявленого клопотання відповідач зазначає, що він звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про тлумачення умов договору поставки від 12.06.2014 № 99/15-1РА відносно визначення дати поставки, оскільки п. 4.5 договору передбачено, що датою поставки вважається дата, зазначена представником покупця на відповідних товаросупровідних документах, наданих постачальником. Отже, дата коли покупець повинен розрахуватися з постачальником визначається не з дати сладання накладної постачальником, а з дати, зазначеної покупцем на видатковій накладній. Господарським судом Харківської області зазначений позов прийнятий до провадження, справу № 922/268/16 призначено до розгляду на 29.02.2016.
Клопотання про зупинення провадження у справі задоволенню не підлягає з підстав, викладених далі.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд встановив наступне.
Між товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит», як покупцем, та товариством з обмеженою відповідальністю «Селтком», як постачальником, 12.06.2015 був укладений договір поставки № 99/15-1РА (далі - договір, а.с.22-24).
Предметом даного договору (п. 1.1 договору ) є правовідносини, за якими в порядку та на умовах, передбачених цим договором, постачальник зобов'язується поставити у власність покупця продукцію та/чи обладнання виробничо-технічного призначення, в асортименті, кількості, в строки, за ціною та з якісними характеристиками, погодженими сторонами в цьому договорі та специфікаціях, що є невід'ємними частинами до цього договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію, що поставляється у його власність, у відповідності з умовами цього договору.
За положеннями п. 4.5 договору датою поставки вважається дата, зазначена представником покупця на відповідних товаросупровідних документах, наданих постачальником.
Згідно із п. 5.3 договору розрахунки за поставлену постачальником продукцію за цим договором здійснюється покупцем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 60 календарних днів з дати постави відповідної продукції, якщо строк та порядок оплати не обумовлений сторонами в специфікаціях до цього договору.
Сторонами до цього договору підписано специфікацію від 12.06.2015, відповідно до п. 4 якої умови оплати продукції до цієї специфікації: шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника з відстроченням платежу 90 календарних днів з моменту приймання продукції на склад покупця.
З наданої позивачем видаткової накладної від 27.07.2015 № 85 (а.с. 14) вбачається, що постачальник у повному обсязі виконав передбачені умовами договору зобов'язання, а відповідач прийняв товар без зауважень та претензій.
Так, відповідач свої обов'язки за договором щодо своєчасної та повної сплати вартості поставленого товару належним чином виконав в сумі 106663 грн. 63 коп. (а.с. 18), внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в сумі 60537 грн. 43 коп.
Відповідач заявив клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення справи № № 922/268/16 про тлумачення умов договору № 99/15-1РА від 12.06.2014.
Відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Процесуальний строк вирішення даного закінчується 16.03.2016.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 Господарського процесуального кодексу). Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Із відзиву відповідача і його клопотання про зупинення провадження у справі вбачається, що доводи, викладені в них, є однаковими. Суть їх зводиться до того, що ТОВ "ДТЕК Ровенькиантрацит" вважає, що строк виконання грошового зобов'язання має розраховуватися з урахуванням п. 4.5 договору постави.
Відповідач не обґрунтував, чому в межах цієї господарської справи неможливо розглянути спір, у тому числі щодо умов оплати.
Суд, оцінивши надані докази і доводи сторін, не вбачає підстав для зупинення провадження у справі, у зв'язку з чим клопотання відповідача про зупинення провадження у справі відхиляється.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач поставив обумовлену договором продуцію, передав її за видатковою накладною, яка містить підпис представника відповідача та штамп.
Відповідач не доводить, що за цією накладною ним передані якась інша продукція, ніж та, що зазначені у специфікації, а відтак доводи відповідача про невиконання позивачем умов договору є необґрунтованими.
У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх грошових зобов'язань, позивач звернувся з даним позовом до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку про частову обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступних підстав.
У відповідності з приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно приписів ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.
Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання в силу вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Пункт 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Матеріалами справи, її фактичними обставинами доведено факт виконання позивачем взятих на себе за договором зобов'язань.
З урахуванням викладеного, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 60537 грн. 43 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Згідно із п. 6.8 договору у разі несвоєчасної оплати продукції покупець сплачує неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення оплати вартості своєчасно неоплаченої продукції, одна не більше 5% від вартості своєчасно неоплаченої продукції.
Перевіривши розрахунок пені, суд дійшов до висновку, що позивачем здійснено розрахунок виходячи з приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та умов договору щодо обмеження пені 5% вартості своєчасно неоплаченої продукції.
Враховуючи вказане, позовна вимога щодо стягнення пені підлягає задоволенню у повному обсязі в сумі 9527 грн. 68 коп. за період з 26.10.2015 по 13.01.2016.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.
На підставі вказаних статей позивач нарахував та заявив до стягнення 3% річних у сумі 945 грн. 39 коп. за період з 26.10.2015 по 13.01.2016 та інфляційні втрати в сумі 4537 грн. 84 коп. за період з листопада 2015 року по грудень 2015 року
Перевіривши наданий розрахунок 3% річних та інфляційних втрат суд дійшов до висновку про задоволення вказаних вимог в сумах 945 грн. 21 коп. та 4537 грн. 84 коп. відповідно за заявлені позивачем періоди.
Таким чином, позов підлягає задоволенню частково. З відповідача підлягають стягненню заборгованість в сумі 60537 грн. 43 коп., пеня в сумі 9527 грн. 68 коп., 3 % річних в сумі 945 грн. 21 коп. та інфляційні втрати в сумі 4537 грн. 84 коп. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладається судовий збір в сумі 1377 грн. 99 коп.
Згідно із ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Селтком" до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит» про стягнення 75548 грн. 34 коп. задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Ровенькиантрацит», Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський, 30/1, ідентифікаційний код 37713861, на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Селтком", м. Харків, вул. Данилевського, б. 27, кв. 11, ідентифікаційний код 38278627, заборгованість в сумі 60537 грн. 43 коп., пеню в сумі 9527 грн. 68 коп., 3 % річних в сумі 945 грн. 21 коп., інфляційні втрати в сумі 4537 грн. 84 коп. та судовий збір в сумі 1377 грн. 84 коп. Наказ видати.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено та підписано - 12.03.2016.
Суддя С.В.Вінніков
Надр. 3 прим.
1 до справи
2-позивачу за адресою м. Харків, вул.. Данилевського, 27/11
3 відповідача за адресою м. Сєвєродонецьк Луганської області, пр. Гвардійський, 30/1