10 березня 2016 року Справа № 915/2080/15
ОСОБА_1
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Васильєвої Л.І. при секретарі судового засідання Матвєєвій А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Миколаєві справу
за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області /вул. Чкалова, 20, а/с 34, м. Миколаїв, 54017/
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Юрал-Транс” /вул. Казарського, 3/7, м. Миколаїв, 54007/
про стягнення 33464,14 грн.
Від позивача: ОСОБА_2, довіреність №1 від 05.01.15 року
Від відповідача: представник не з'явився
Позивач звернувся до господарського суду з позовними вимогами (з врахуванням заяви про зменшення від 13.01.2016р.) про стягнення з відповідача заборгованості за договором оренди № РОФ-1322 від 02.02.2015 року в сумі 33464,14 грн., в тому числі 28661,57 грн. основного боргу, 3942,72 грн. пені та 859,85 грн. штрафу.
Ухвалою від 04.02.2016 року суд прийняв справу до розгляду, розгляд справи призначив на 08.02.2016 року о 15 год.00 хв.
Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди державного нерухомого майна № РОФ-1322 від 02.02.2015 року, яке розташоване за адресою: Миколаївська область, Жовтневий район, с. Луч, вул. Лучівська, 1, в частині сплати орендної плати за травень (частково)- жовтень 2015 року в сумі 28661,57 грн.
Ухвали господарського суду від 04.02.2016р., від 08.02.2016р. були направлені на юридичну адресу відповідача, отже він належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи.
Відповідач правом, передбаченим ст.59 Господарського процесуального кодексу України щодо надання відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову не скористався, вимоги ухвали господарського суду щодо надання відзиву на позовну заяву та заперечень проти позову не виконав.
Згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд -
встановив:
02.02.2015 року між позивачем (орендодавець за договором) та відповідачем (орендар за договором) був укладений договір оренди державного нерухомого майна № РОФ-1322, яке розташоване за адресою: Миколаївська область, Жовтневий район, с. Луч, вул. Лучівська, 1.
Відповідно до п.1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - частину технічної будівлі (інв.. № НК689993) площею 898,9 кв. м., згідно з планом розміщення орендованого майна, розташоване за адресою Миколаївська область, Жовтневий район, с. Луч, вул. Лучівська, 1, вартість якого визначена згідно з висновком про вартість майна на 31.10.2014 року і становить за незалежною оцінкою 552400,00 грн.
Відповідно до п. 3.1, 3.3, 3.6 договору оренди орендна плата визначена на підставі „ОСОБА_1 розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу", затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786 із застосуванням коефіцієнту 0,7 і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (грудень 2014) 5073,10 грн. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж .
Згідно п. 3.7 договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до державного бюджету та балансоутримувачу у визначеному пунктом 3.6 співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.
У разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом більш ніж 3 місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості (п. 3.8 договору).
Згідно п. 5.3 договору, орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Виконання свого обов'язку за договором оренди позивач підтвердив, додавши до позовної заяви акт приймання-передавання - нежитлового приміщення по договору оренди № РОФ-1322 від 02.02.2015 року (а.с.12).
Вищевказаний акт приймання-передавання нежитлового приміщення по договору оренди № РОФ-1322 від 02.02.2015 року підписаний представником позивача та відповідачем та скріплений їх печатками.
Відповідач свої обов'язки по договору оренди нерухомого майна від 02.02.2015 року № РОФ-1322 не виконує, тому, за відповідачем виникла заборгованість з орендної плати за травень(частково)-жовтень 2015 року включно становить 28661,57 грн.
Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Миколаївській області 29.09.2015 року за № 07/1212 була направлена на адресу відповідача претензія про сплату заборгованості з орендної плати.
Станом не день подання позовної заяви борг не сплачений.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
У відповідності з ч.1 ст. 286 Господарського Кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендатор сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до ст. 525 Цивільного Кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про Фонд державного майна України" Фонд державного майна України у сфері оренди державного майна здійснює контроль за надходженням до Державного бюджету України плати за оренду державного майна.
Пунктом 5.3. договору передбачено, що орендар зобов'язався своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.
Відповідач свої зобов'язання по договору оренди нерухомого майна від 02.02.2015 року № РОФ-1322 належним чином не виконував, орендну плату сплачував несвоєчасно та не в повному обсязі. Доказів оплати оренди за вказаний період відповідач в суд не надав.
Отже, позовна вимога щодо стягнення боргу в сумі 28661,57грн. є обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню.
Згідно п.3.7 договору орендна плата, яка перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету у визначеному п.3.6 договору співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.
За неналежне виконання умов договору, позивачем цілком обґрунтовано нараховано до сплати пеню за період з 16.06.2015 року по 15.12.2015 року в сумі 3942,72 грн.
Позивач, посилається на пункт 3.8 договору, яким передбачено, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар сплачує також штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.
Оскільки, заборгованість зі сплати орендної плати становить понад 3 місяці позивач просить стягнути з відповідача штраф в сумі 859,85 грн.
В задоволенні вимог позивача щодо стягнення штрафу в сумі 859,85 грн. суд відмовляє з наступних підстав.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст.. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за договором свідчить про недотримання положень , закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Вищезазначене є правовою позицією Верховного суду України, викладену у справі 6-2003цс15, яка відповідно припису ст.82 Господарського процесуального кодексу України враховується судом.
Виходячи з вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Юрал-Транс” /вул. Казарського, 3/7, м. Миколаїв, 54007, ЄДРПОУ 36142876 /
на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області /вул. Чкалова, 20, а/с 34, м. Миколаїв, 54017, ЄДРПОУ 20917284, р/р 31113094700002 в ГУ ДКСУ у Миколаївській області , код 826013, одержувач УК у м. Миколаєві, 22080300, ЄДРПОУ 37992781/ заборгованість з орендної плати в сумі 32604,29 грн., в тому числі 28661,57 грн. основного боргу, 3942,72 грн. пені.
Видати наказ.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Юрал-Транс” /вул. Казарського, 3/7, м. Миколаїв, 54007, ЄДРПОУ 36142876/ на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області /вул. Чкалова, 20, а/с 34, м. Миколаїв, 54017, ЄДРПОУ 20917284, р/р 35212001016233 в ГУ ДКСУ у Миколаївській області, код 826013, ЄДРПОУ 37992781/ 1186,70 грн. судового збору.
Видати наказ.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення у відповідності зі ст.85 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково у порядку і строки встановлені ст.93 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 14.03.2016р.
Суддя Л.I. Васильєва