Ухвала від 10.03.2016 по справі 3/5014/866/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

10 березня 2016 року Справа № 3/5014/866/2012(9/11/2011)

Провадження №19/913/91/16

Розглянувши скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» № 31/13-370 від 03.02.2016 на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у справі

за позовом Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ

до Приватного акціонерного товариства “Сєвєродонецьке об'єднання ОСОБА_1”, м.Сєвєродонецьк Луганської області

про стягнення 509934398 грн 74 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Косенко Т.В.

Секретар судового засідання Дмітрієва К.С.

У засіданні брали участь:

від позивача - ОСОБА_2, заступник начальника управління - начальника відділу позовної роботи управління юридичного забезпечення Департаменту юридичного забезпечення та роботи з контрагентами, довіреність №135/16 від 01.02.2016;

від відповідача - ОСОБА_3, представник за довіреністю №05/33 від 07.12.2015.

від відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - ОСОБА_1, головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, довіреність №20-22/618 від 30.12.2015.

СУТЬСПОРУ:

Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” звернулося до господарського суду Луганської області зі скаргою №31/13-370 від 03.02.2016 на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якій просить визнати незаконними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №49101205 від 14.01.2016 за наказом господарського суду Луганської області від 08.10.2015 у справі №3/5014/866/2012(9/11/2011); визнати незаконною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №49101205 від 14.01.2016 з виконання наказу господарського суду Луганської області від 08.10.2015 у справі №3/5014/866/2012(9/11/2011); зобов'язати старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 відновити виконавче провадження ВП №49101205 та вжити всі заходи для фактичного повного виконання рішення господарського суду Луганської області від 08.10.2015 у справі №3/5014/866/2012(9/11/2011).

Ухвалою господарського суду Луганської області від 08.02.2016 розгляд скарги призначено на 18.02.2016.

Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 18.02.2016 було оголошено перерву до 25.02.2016, яку в судовому засіданні 25.02.2016 продовжено до 10.03.2016.

26.02.2016 через відділ документального забезпечення (канцелярію) суду від відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Харківській області надійшов супровідний лист № б/н від 26.02.2016 з додатковими документами, наданими на виконання ухвали суду.

03.03.2016 через відділ документального забезпечення (канцелярію) суду від Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшов супровідний лист № 3/5014/866/2012(9/11/2011)/20.3-03 від 01.03.2016 з додатками, наданими на виконання ухвали суду.

Ці супровідні листи з додатками були розглянуті в судовому засіданні та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача (стягувача) надав усні пояснення щодо суті заявлених вимог, скаргу підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача (боржник) стосовно заявленої скарги не заперечив.

Представник ВДВС надав усні пояснення щодо скарги.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін та відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Харківській області, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” звернулася до господарського суду Луганської області з позовом до Приватного акціонерного товариства “Сєвєродонецьке об'єднання ОСОБА_1” про стягнення заборгованості за договором поставки природного газу №06/09-1984 від 22.12.2009 в сумі 503912285 грн 25 коп., пені в сумі 2054254 грн 07 коп., інфляційних витрат в сумі 2813306 грн 15 коп., 3% річних в сумі 1154553 грн 27 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 17.06.2014 у справі №3/5014/866/2012(9/11/2011) позовні вимоги Дочірньої компанії "“Газ України “Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” до Приватного акціонерного товариства “Сєвєродонецьке об'єднання ОСОБА_1” були задоволені частково: стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 503912285 грн 25 коп., пеню в розмірі 1027127 грн 04 коп., інфляційні втрати в розмірі 2813306 грн 15 коп., 3% річних в розмірі 1154553 грн 27 коп.; в решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.09.2015 у справі №3/5014/866/2012(9/11/2011) апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Сєвєродонецьке об'єднання ОСОБА_1” залишено без задоволення, а рішення господарського суду Луганської області по справі №3/5014/866/2012(9/11/2011) від 17.06.2014 залишено без змін.

12.10.2015 господарським судом Луганської області видано наказ від 08.10.2015 №3/5014/866/2012(9/11/2011), який був пред'явлений до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та відкрите виконавче провадження №49101205.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.12.2015 у справі №3/5014/866/2012(9/11/2011) касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Сєвєродонецьке об'єднання ОСОБА_1” було задоволено частково: постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.09.2015 та рішення господарського суду Луганської області від 17.06.2014 у справі №3/5014/866/2012(9/11/2011) в частині стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних скасовано; в іншій частині постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.09.2015 та рішення господарського суду Луганської області від 17.06.2014 по справі №3/5014/866/2012(9/11/2011) залишено без змін; справу №3/5014/866/2012(9/11/2011) в частині стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних передано до господарського суду Луганської області на новий розгляд.

14.01.2016 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 49101205.

Скарга №31/13-370 від 03.02.2016 Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України мотивована тим, що державний виконавець виносячи постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.4 ч.1 ст.49 Закону України “Про виконавче провадження” неповністю дослідив підстави для закінчення виконавчого провадження за наказом господарського суду Луганської області від 08.10.2015 у справі №3/5014/866/2012(9/11/2011), оскільки постановою Вищого господарського суду України від 22.12.2015 у справі №3/5014/866/2012(9/11/2011) скасовано постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.09.2015 та рішення господарського суду Луганської області від 17.06.2014 лише у частині стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.1212 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

У відповідності зі ст.124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на усій території України.

Відповідно до ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”.

Відповідно до ст.1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частинами 1-2 ст.25 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Враховуючи викладені приписи законодавства 22.10.2015 на підставі заяви стягувача від 19.10.2015 №31/13-3940 було відкрите виконавче провадження, про що винесена відповідна постанова ВП №49101205.

11.01.2016 відповідач звернувся до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України з заявою б/н від 11.01.2016 про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.49 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування рішення суду або іншого органу (посадової особи), на підставі якого виданий виконавчий документ, або

визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Як вже зазначалось, постановою Вищого господарського суду України від 22.12.2015 у справі №3/5014/866/2012(9/11/2011) касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства “Сєвєродонецьке об'єднання ОСОБА_1” було задоволено частково: постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.09.2015 та рішення господарського суду Луганської області від 17.06.2014 у справі №3/5014/866/2012(9/11/2011) в частині стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних скасовано; в іншій частині постанову Донецького апеляційного господарського суду від 21.09.2015 та рішення господарського суду Луганської області від 17.06.2014 по справі №3/5014/866/2012(9/11/2011) залишено без змін; справу №3/5014/866/2012(9/11/2011) в частині стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних передано до господарського суду Луганської області на новий розгляд.

З огляду на викладене, постановою державного виконавця від 14.01.2016 ВП №49101205 виконавче провадження було закінчено.

Господарський суд погоджується з доводами позивача про неправомірність дій старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 щодо винесення постанові про закінчення виконавчого провадження від 14.01.2016.

Водночас, як вже зазначено вище, у встановленому ст.1212 Господарського процесуального кодексу України порядку розглядаються скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів.

Абзацом 2 пп.9.1 п.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” передбачено, що, оскільки прийняття органами Державної виконавчої служби, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті 1212 ГПК під ознаки дій цих органів та осіб, то відповідні рішення також підлягають оскарженню до названих судів.

Статтею 16 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України передбачені способи захисту прав та інтересів судом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів.

Відповідачем наразі оскаржені дії державного виконавця, щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 14.01.2016 ВП №49101205.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що в даному випадку ефективним способом захисту прав боржника є саме визнання недійсною (скасування) винесеної державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 постанови про закінчення виконавчого провадження, а не визнання неправомірними (незаконними) дій, щодо винесення вказаної постанови.

Господарський суд вважає за необхідне відзначити, що такий спосіб захисту порушеного права учасника виконавчого провадження, як визнання неправомірними (незаконними) дій органу державної виконавчої служби буде ефективним у тому випадку, коли оскаржувана дія не передбачає складання посадовою особою виконавчої служби окремого процесуального документу, що підлягає оскарженню.

Підпунктом 4.3 п.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” передбачено, що господарський суд, дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, повинен відмовити в позові, а не припиняти провадження на підставі п.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України. Застосувавши за аналогією вказані положення, суд вважає за необхідне наведені вимоги скарги відповідача відхилити.

Абзацами 1-2 пп. 9.13 п.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” передбачено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

З огляду на викладене господарський суд прийшов до висновку, про те, що в частині вимог скарги Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” про визнання незаконними дій старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №49101205 від 14.01.2016 за наказом господарського суду Луганської області від 08.10.2015 у справі №3/5014/866/2012(9/11/2011) скаргу слід відхилити.

Відносно вимог скарги №31/13-370 від 03.02.2016 Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо визнання незаконною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №49101205 від 14.01.2016 з виконання наказу господарського суду Луганської області від 08.10.2015 у справі №3/5014/866/2012(9/11/2011) господарський суд зазначає наступне.

Постановою заступника директора Департаменту-начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_5 про перевірку виконавчого провадження від 12.02.2016 було скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 14.01.2016 та зобов'язано старшого державного виконавця Мурихіна С.В. вчинити дії по виконанню виконавчого провадження ВП №49101205 з дотриманням вимогу Закону України “Про виконавче провадження”.

Згідно п.11 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в зазначеній частині вимог скарги провадження за скаргою слід припинити на підставі п.11 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету скарги.

Відносно вимог скарги №31/13-370 від 03.02.2016 Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо зобов'язання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 відновити виконавче провадження ВП №49101205 та вжити всі заходи для фактичного повного виконання рішення господарського суду Луганської області від 08.10.2015 у справі №3/5014/866/2012(9/11/2011) господарський суд зазначає наступне.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_6 від 12.02.2016 було відновлено виконавче провадження ВП №49101205 з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області від 08.10.2015 у справі №3/5014/866/2012(9/11/2011).

Згідно п.11 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в зазначеній частині вимог скарги провадження за скаргою слід припинити на підставі п.11 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету скарги.

Керуючись п.11 ч.1 ст.80, ст.ст.86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. В частині вимог скарги Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” про визнання незаконними дій старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №49101205 від 14.01.2016 за наказом господарського суду Луганської області від 08.10.2015 у справі №3/5014/866/2012(9/11/2011) скаргу Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” №31/13-370 від 03.02.2016 на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відхилити.

2. В частині вимог скарги про визнання незаконною та скасування постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №49101205 від 14.01.2016 з виконання наказу господарського суду Луганської області від 08.10.2015 у справі №3/5014/866/2012(9/11/2011)- провадження за скаргою Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” №31/13-370 від 03.02.2016 на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України припинити.

3. В частині вимог скарги про зобов'язання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_4 відновити виконавче провадження ВП №49101205 та вжити всі заходи для фактичного повного виконання рішення господарського суду Луганської області від 08.10.2015 у справі №3/5014/866/2012(9/11/2011) - провадження за скаргою Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” №31/13-370 від 03.02.2016 на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України припинити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її винесення.

Суддя Т.В. Косенко

Попередній документ
56421803
Наступний документ
56421805
Інформація про рішення:
№ рішення: 56421804
№ справи: 3/5014/866/2012
Дата рішення: 10.03.2016
Дата публікації: 17.03.2016
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Луганської області
Категорія справи: енергоносіїв
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (27.07.2020)
Дата надходження: 27.07.2020
Предмет позову: стягнення заборгованості
Розклад засідань:
06.08.2020 14:00 Господарський суд Луганської області
14.08.2020 11:00 Господарський суд Луганської області